Skip to main content

Sloka 39

ВІРШ 39

Verš

Текст

mathurāyāṁ tathā vajraṁ
śūrasena-patiṁ tataḥ
prājāpatyāṁ nirūpyeṣṭim
agnīn apibad īśvaraḥ
матгура̄йа̄м̇ татга̄ ваджрам̇
ш́ӯрасена-патім̇ татах̣
пра̄джа̄патйа̄м̇ нірӯпйешт̣ім
агнін апібад іш́варах̣

Synonyma

Послівний переклад

mathurāyām — v Mathuře; tathā — také; vajram — Vajra; śūrasena-patim — král Śūrasenů; tataḥ — poté; prājāpatyām — oběť Prājāpatya; nirūpya — vykonal; iṣṭim — cíl; agnīn — oheň; apibat — umístil do sebe; īśvaraḥ — schopný.

матгура̄йа̄м  —  в Матгурі; татга̄  —  також; ваджрам  —  Ваджру; ш́ӯрасена-патім  —  царя Шурасени; татах̣  —  тоді; пра̄джа̄патйа̄м—жертвопринесення Праджапат’я; нірӯпйа—  виконав; ішт̣ім  —  мету; аґнін  —  вогонь; апібат  —  помістив у себе; іш́варах̣  —  здатний.

Překlad

Переклад

Dále určil Vajru, syna Aniruddhy (vnuka Pána Kṛṣṇy), králem Śūrasenů v Mathuře. Pak Mahārāja Yudhiṣṭhira vykonal oběť Prājāpatya a ve svém srdci zažehl oheň odchodu z rodinného života.

По тому в Матгурі Махараджа Юдгіштгіра настановив Ваджру, сина Аніруддги [внука Господа Крішни], царем Шурасени, після чого відправив жертвопринесення Праджапат’я і примістив вогонь у себе, щоб відійти від сімейного життя.

Význam

Коментар

Když Mahārāja Yudhiṣṭhira dosadil Mahārāje Parīkṣita na královský trůn v Hastināpuru a určil Vajru, pravnuka Pána Kṛṣṇy, králem Mathury, vstoupil do životního stádia odříkání. Systém čtyř životních stavů a čtyř kast určených podle vlastností a práce, zvaný varṇāśrama-dharma, je začátkem skutečného lidského života a Mahārāja Yudhiṣṭhira jako ochránce tohoto systému lidského jednání včas odešel z aktivního života jako sannyāsī, přičemž starost o vládu předal dobře připravenému princovi, Mahārājovi Parīkṣitovi. Vědecký systém varṇāśrama-dharma dělí lidský život na čtyři životní období a čtyři skupiny podle zaměstnání. Životní stavy jsou brahmacārī, gṛhastha, vānaprastha a sannyāsī a mají je následovat všichni, bez ohledu na své zaměstnání. Moderní politici nechtějí zanechat aktivního života ani ve značně pokročilém věku, ale Yudhiṣṭhira Mahārāja se jako ideální král dobrovolně vzdal aktivního života vládce, aby se připravil na příští život. Každý si má svůj život zařídit tak, aby se v jeho posledním stádiu — řekněme patnáct až dvacet let před smrtí—mohl zcela odevzdat oddané službě Pánu a dosáhnout tak nejvyšší životní dokonalosti. Je skutečně pošetilé zaměstnávat se po všechny dny svého života hmotným požitkem a plodonosnými činnostmi, protože dokud je mysl pohroužena do plodonosné práce pro hmotný požitek, neexistuje možnost osvobodit se z podmíněného života neboli z hmotného otroctví. Nikdo by neměl následovat tento sebevražedný způsob života a opomíjet svůj největší úkol, tj. dosáhnout nejvyšší životní dokonalosti, kterou je návrat domů, zpátky k Bohu.

Махараджа Юдгіштгіра посадив Махараджу Парікшіта на імператорський трон в Хастінапурі і поставив Ваджру, правнука Господа Крішни, царем у Матгурі, а тоді прийняв зречений спосіб життя. Систему поділу суспільства на чотири стани життя і чотири касти відповідно до якостей і фаху людей називають варнашрама-дгарма, і вона є початком справжнього людського життя; тож Махараджа Юдгіштгіра, покликаний берегти такий устрій людської діяльности, своєчасно зрікся діяльного життя і, передавши стерно влади добре навченому наступникові, Махараджі Парікшіту, прийняв санн’ясу. Наукова система варнашрама-дгарми поділяє людське суспільство на чотири стани за фахом і також на чотири стани за періодами життя. Кожен повинен ділити своє життя відповідно до чотирьох станів    —    брахмачар’ї, ґріхастги, ванапрастги та санн’яси    —    незалежно від свого фаху. Сучасні політики не хочуть сходити з арени навіть у досить похилому віці, однак Махараджа Юдгіштгіра, ідеальний цар, добровільно зрікся активної урядової діяльности задля того, щоб підготуватися до наступного життя. Кожен мусить влаштувати своє життя так, щоб на його останній стадії, скажімо, щонайменше впродовж останніх п’ятнадцяти-двадцяти років перед смертю, цілковито присвятити себе відданому служінню Господеві і так досягти найвищої досконалости життя. Марнувати ціле життя на матеріальну насолоду й кармічну діяльність    —    чисте безглуздя, бо, поки думки людини занурені в кармічну діяльність заради матеріальної втіхи, їй не вибратися з зумовленого життя, інакше кажучи, з матеріального рабства. Ніхто не повинен іти самогубчим шляхом, нехтуючи своїм найвищим завданням    —     завданням досягти найвищої досконалости життя, повернутися додому, до Бога.