Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.3.20
Текст
ва̄ча̄ пійӯша-калпайа̄
чарітрен̣а̄навадйена
ш́рі-нікетена ча̄тмана̄
Послівний переклад
сніґдга — ніжним; сміта-авалокена — поглядом і чарівною усмішкою; ва̄ча̄ — словами; пійӯша-калпайа̄ — подібними до нектару; чарітрен̣а — вдачею; анавадйена — бездоганною; ш́рі — процвітання; нікетена — обителлю; ча — і; а̄тмана̄ — Своїм трансцендентним тілом.
Переклад
На ніжному обличчі Господа завжди грав чарівний усміх, Його трансцендентне тіло завжди було обителлю богині щастя, слова Його завжди були нектарні, а вдача бездоганна.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: У попередньому вірші сказано, що Господь Крішна досконало володіє знанням філософії санкг’ї і тому не прив’язаної ні до чого матеріального. А в цьому вірші сказано, що Він — обитель богині щастя. Між цими твердженням немає ніякої суперечності. Господь Крішна відречений від розмаїття нижчої природи, але вічно насолоджується духовною природою, Своєю внутрішньою енерґією. Люди вбогого знання не можуть збагнути відмінності між зовнішньою і внутрішньою енерґіями. У «Бгаґавад-ґіті» внутнішню енерґію названо пара пракріті. У «Вішну Пурані» також внутрішню енерґію Вішну визначено словами пара шакті. Цю пара шакті і її прояви у «Брахма-самхіті» (5.37) описано так: а̄нанда-чінмайа-раса-пратібга̄віта̄бгіх̣. Господь вічно насолоджується, пізнаючи смак цього трансцендентного блаженства. Відречення від розмаїття нижчої енерґії не вимагає відречення від позитивного трансцендентного блаженства духовного світу. Отже, ніжність Господа, Його усмішка, Його вдача і все з Ним пов’язане — трансцендентне. Такі прояви внутрішньої енерґії становлять реальність, а матеріальний світ являє собою лише тимчасове відображення, тінь цієї реальності. Кожен, хто володіє справжнім знанням, повинен позбутися прив’язаності до цієї тіні.