Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.3.19

Текст

бгаґава̄н апі віш́ва̄тма̄
лока-веда-патга̄нуґах̣
ка̄ма̄н сішеве два̄рватйа̄м
асактах̣ са̄н̇кгйам а̄стгітах̣

Послівний переклад

бгаґава̄н  —  Бог-Особа; апі  —  також; віш́ва-а̄тма̄  —  Наддуша всесвіту; лока  —  традиційні; веда  —  ведичні засади; патга-ануґах̣  —  послідовник шляху; ка̄ма̄н  —  життєві потреби; сішеве  —  вдовольняв; два̄рватйа̄м  —  у Двараці; асактах̣  —  без прив’язаності; са̄н̇кгйам  —  у знанні філософії санкг’ї; а̄стгітах̣  —  втверджений.

Переклад

Тим часом Бог-Особа насолоджувався життям у Двараці, дотримуючись усіх ведичних та суспільних звичаїв і діючи на основі досконалого зречення та знання, що їх навчає філософія санкг’ї.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли Махараджа Юдгіштгіра був імператором землі, Господь Шрі Крішна був царем Двараки і був відомий як Дваракадгіша. Як і інші царі-ленники, Він підпорядковувався вищій владі Махараджі Юдгіштгіри. Хоча Господь Шрі Крішна    —    верховний імператор усього творіння, за час перебування на Землі Він ніколи не порушував ведичних приписів, тому що вони призначені впорядковувати людське життя. Вдовольнити всі свої потреби і насолоджуватися життям може тільки та людина, котра провадить впорядковане життя у згоді з ведичними принципами, що спираються на знання філософської системи санкг’ї. Без такого знання, зреченості та дотримання звичаїв так звана людська цивілізація нічим не ліпша за суспільство тварин, які знають тільки їсти, пити й веселитися. Хоча Господь має повну свободу в Своїх діях і чинить те, що бажає, Він Своїм прикладом навчав не відхилятися в житті від засад зреченості й знання. Як докладно з’ясовує філософія санкг’ї, досконалість життя полягає саме в тому, щоб досягнути знання і зреченості. Володіти знанням означає знати, що мета людського життя    —    покласти край усім стражданням матеріального буття і що, хоча людина мусить впорядковано задовольняти потреби тіла, вона повинна залишатися неприв’язаною до цієї тваринної сторони життя. Задовольняти тілесні потреби    —    це зміст тваринного життя, тоді як місія людини полягає в задоволенні потреб духовної душі.