Skip to main content

ГЛАВА ТРЕТЯ

Господні розваги за межами Вріндавани

1

Текст

уддгава ува̄ча
татах̣ са а̄ґатйа пурам̇ сва-пітрош́
чікіршайа̄ ш́ам̇ баладева-сам̇йутах̣
ніпа̄тйа тун̇ґа̄д ріпу-йӯтга-на̄тгам̇
хатам̇ вйакаршад вйасум оджасорвйа̄м

Послівний переклад

уддгавах̣ ува̄ча  — Шрі Уддгава сказав ; татах̣  —  потім; сах̣  — Господь  ; а̄ґатйа  —  прийшовши; пурам  —  до міста (Матгури); сва-пітрох̣  —  Своїх батьків; чікіршайа̄  —  бажаючи добра; ш́ам  — благо; баладева-сам̇йутах̣  —  з Господом Баладевою; ніпа̄тйа  —  стягнувши; тун̇ґа̄т  —  з трону; ріпу-йӯтга-на̄тгам  — ватажка ворогів людства ; хатам  —  вбитого; вйакаршат  —  потягли; вйасум  —  мертвого; оджаса̄  —  силою; урвйа̄м  —  по землі.

Переклад

Шрі Уддгава сказав: Потім Господь Крішна разом із Шрі Баладевою вирушив до Матгури. Щоб заспокоїти Своїх батьків, Вони стягнули з трону Камсу, ватажка недругів людства, і, вбивши його, поволокли по землі.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Камсину смерть тут описано лише кількома словами, тому що це та інші Господні діяння докладно змальовано в Десятій пісні. Уже в шістнадцять років Господь довів, що гідний зватися нащадком Своїх батьків. Обидва брати, Господь Крішна і Господь Баладева, поїхали з Вріндавани до Матгури і там позбавили життя дядька з материного боку, який стільки мучив Їхніх батьків, Васудеву та Девакі. Камса був кремезний воїн велетенського росту, і Васудеві з Девакі навіть на думку не могло спасти, що Крішна й Баларама (Баладева) зможуть убити такого грізного і могутнього ворога. Коли брати кинулись до Камсиного трону, Їхні батьки злякались, що тепер Камса нарешті матиме нагоду вбити їхніх синів, яких вони так довго переховували в оселі Нанди Махараджі. Сповнені батьківської любові, вони майже непритомніли від страху перед навислою загрозою. Щоб піднести батькам духа і переконати їх у тому, що Камсу справді вбито, Крішна й Баладева навмисне поволокли Камсине мертве тіло по землі.

2

Текст

са̄ндіпанех̣ сакр̣т проктам̇
брахма̄дгітйа са-вістарам
тасмаі пра̄да̄д варам̇ путрам̇
мр̣там̇ пан̃ча-джанодара̄т

Послівний переклад

са̄ндіпанех̣ - Сандіпані Муні; сакр̣т  —один раз; проктам  — навчене; брахма  —всі Веди з їхніми численними підрозділами знання; адгітйа  —вивчивши; са-вістарам  —у всіх подробицях; тасмаі  —йому; пра̄да̄т  — дав винагороду; варам  —  благословення; путрам  —сина; мр̣там  —  що вже був мертвий; пан̃ча-джана  —царства померлих; удара̄т  —із.

Переклад

Господь вивчив усі Веди з їхніми численними підрозділами, просто один раз почувши їх від Свого вчителя, Сандіпані Муні. На віддяку вчителеві Господь повернув з царства Ямалоки його мертвого сина.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Крім Верховного Господа, більше ніхто неспроможний опанувати всі підрозділи ведичної мудрості просто один раз почувши їхній виклад від духовного вчителя. Також ніхто неспроможний повернути до життя мертве тіло, якщо душа вже пішла в царство Ямараджі. Однак Господь Крішна вирушив до планети Ямалока, відшукав померлого сина Свого вчителя і повернув його батькові на знак подяки за науку. Господь завжди природно володіє досконалим знанням усіх Вед, але щоб показати, що кожен повинен вивчати Веди під проводом авторитетного вчителя, стараючись задовольнити його служінням і належною винагородою, Він Сам подав тому приклад. Коли Господь запропонував вчителю, Сандіпані Муні, Своє служіння, муні, знаючи могутність Господа, попрохав про таку річ, яка була б неможливою для будь-якої іншої особи. Вчитель попрохав Господа повернути йому улюбленого сина, який вже давно помер, і Господь виконав його прохання. Отже, Господь ніколи не залишається невдячним тому, хто якось послужив Йому. Відданих Господа, які завжди з любов’ю служать Йому, не спіткає розчарування на піднесеному шляху відданого служіння.

3

Текст

сама̄хута̄ бгішмака-канйайа̄ йе
ш́рійах̣ саварн̣ена бубгӯшайаіша̄м
ґа̄ндгарва-вр̣ттйа̄ мішата̄м̇ сва-бга̄ґам̇
джахре падам̇ мӯрдгні дадгат супарн̣ах̣

Послівний переклад

сама̄хута̄х̣  — запрошений; бгішмака  — царя Бгішмаки; канйайа̄  —дочкою; йе  —всі, хто; ш́рійах̣  —достатком; са-варн̣ена  — тим самим станом; бубгӯшайа̄ - сподіваючись бути; еша̄м  —їх; ґа̄ндгарва  — в одруженні; вр̣ттйа̄  —таким звичаєм; мішата̄м  —віднесену; сва-бга̄ґам  — свою частку; джахре  —забрав; падам  —стопи; мӯрдгні  —  на голову; дадгат  —  поставив; супарн̣ах̣  —Ґаруда.

Переклад

Приваблені вродою і достоїнствами Рукміні, дочки царя Бгішмаки, і мріючи одружитися з нею, на її весільну церемонію поз’їжджалися численні великі царі та царевичі. Однак Господь Крішна, переступивши через усіх інших претендентів, забрав її, наче Свою законну здобич, як колись Ґаруда вихопив у півбогів нектар.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Царівна Рукміні, дочка царя Бгішмаки, була приваблива, наче саме щастя, бо не лише зовні була прекрасна, як золото, але й своєю вдачею також. А що богиня щастя, Лакшмі, належить Верховному Господу, то Рукміні насправді була призначена для Господа Крішни. Однак старший брат Рукміні обрав їй нареченим Шішупалу, дарма що цар Бгішмака хотів віддати дочку за Крішну. Тоді Рукміні закликала Крішну вирвати її з лап Шішупали. Коли її наречений, Шішупала, приїхав з дружками на весільну церемонію, Крішна зненацька вихопив Рукміні з-посеред усіх зібраних царевичів, переступивши через них, наче Ґаруда, що вихопив нектар з рук півбогів. Цю історію в подробицях описує Десята пісня «Шрімад-Бгаґаватам».

4

Текст

какудміно ’віддга-насо дамітва̄
свайам̇варе на̄ґнаджітім ува̄ха
тад-бгаґнама̄на̄н апі ґр̣дгйато ’джн̃а̄н̃
джаґгне ’кшатах̣ ш́астра-бгр̣тах̣ сва-ш́астраіх̣

Послівний переклад

какудмінах̣  — биків з непроколеними носами; авіддга-насах̣  —проколені носи; дамітва̄  — підкоривши; свайам̇варе  —у відкритому змаганні за руку нареченої; на̄ґнаджітім  —царівну Наґнаджіті; ува̄ха  - взяв за жінку; тат-бгаґнама̄на̄н  — всіх, хто був цим розчарований; апі  —  хоча; ґр̣дгйатах̣  —хотіли; аджн̃а̄н  —дурні; джаґгне  —повбивав і поранив; акшатах̣  —неушкоджений; ш́астра-бгр̣тах̣  — добре озброєний; сва-ш́астраіх̣  — своєю зброєю.

Переклад

Приборкавши сімох биків з непроколеними носами Господь завоював руку царівни Наґнаджіті під час відкритого змагання претендентів. Хоча Господь переміг, Його суперники стали домагатися руки царівни і зав’язався бій. Чудово озброєний Господь убив чи поранив усіх суперників, Сам вийшовши з бою неушкодженим.

5

Текст

прійам̇ прабгур ґра̄мйа іва прійа̄йа̄
відгітсур а̄рччгад дйутарум̇ йад-артге
ваджрй а̄драват там̇ са-ґан̣о руша̄ндгах̣
крід̣а̄-мр̣ґо нӯнам айам̇ вадгӯна̄м

Послівний переклад

прійам  — любої дружини; прабгух̣  —Господь; ґра̄мйах̣  — звичайна людина; іва  —  прійа̄йа̄х̣  — немов; відгітсух̣  — щоб задовольнити; а̄рччгат  — бажаючи; дйутарум   - приніс; йат  —квіткове дерево паріджата; артге  —  через;  ваджрі  — цю справу; а̄драват там  — Індра, цар небес; са-ґан̣ах̣  —  вийшов на герць із Господом; руша̄  —  з повною силою; андгах̣  —у гніві; крід̣а̄-мр̣ґах̣  — сліпий; нӯнам  —  під каблуком у дружин; нӯнам  —звичайно; айам  —цей; вадгӯна̄м  —дружин.

Переклад

Немов звичайний чоловік, що намагається задовольнити дружину, Господь на догоду Своїй любій жінці приніс із райських планет дерево паріджата. Тоді Індра, з намови своїх дружин (у яких він був під каблуком), з усією силою обрушився на Господа, щоб стятися з Ним у двобої.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Якось Господь вирушив на райські планети, щоб повернути Адіті, матері півбогів, її сережку, і Його дружина Сат’ябгама вирушила з Ним. На райських планетах росте особливе квіткове дерево, яке ніде більше не росте, і Сат’ябгамі забаглося теж мати таке дерево. На догоду Своїй дружині, Господь, наче звичайний чоловік, взяв із райських планет таке дерево, і це викликало гнів у Ваджрі, громовержця. Індрині жінки стали під’юджувати його, щоб він догнав Господа і стявся з Ним у бої. Індра був під каблуком у своїх жінок і не міг похвалитися великим розумом, тому, послухавшись їх, він узяв на себе сміливість напасти на Крішну. Тим самим він проявив свій повний брак розуму, забувши, що все належить Господу.

В тому, що Господь узяв з райських планет дерево, не було ніякого злочину. Але Індра був під каблуком у своїх жінок-красунь, як оце Сачі, і тому пошився в дурні, як це звичайно буває з чоловіками, якими верховодять жінки. Індра вважав Крішну запопадливим чоловіком, який просто на догоду Своїй дружині Сат’ябгамі вкрав власність жителів раю і якого за це треба покарати. Він забув, що Господь    —    володар усього сущого і що Ним не може верховодити ніхто. Господь цілковито незалежний і на одне Його бажання в Нього можуть бути сотні й тисячі таких жінок, як Сат’ябгама. Отже, Господь вчинив це не тому, що був зачарований вродою Сат’ябгами. Він був задоволений її відданим служінням і на знак вдячності за безкорисливу любов Своєї відданої хотів її порадувати.

6

Текст

сутам̇ мр̣дге кгам̇ вапуша̄ ґрасантам̇
др̣шт̣ва̄ суна̄бгонматгітам̇ дгарітрйа̄
а̄мантрітас тат-танайа̄йа ш́ешам̇
даттва̄ тад-антах̣-пурам а̄вівеш́а

Послівний переклад

сутам  — сина  ; мр̣дге  —  в бою ; кгам  —  в небі; вапуша̄  — тілом  ; ґрасантам  —поглинаючи  ; др̣шт̣ва̄  —  побачивши; суна̄бга  —  диском Сударшана; унматгітам  — вбив  ; дгарітрйа̄  — Землею ; а̄мантрітах̣  —  прошений в молитвах; тат-танайа̄йа  —  синові Наракасури; ш́ешам  —  взяте; даттва̄  — повернувши ; тат  — його ; антах̣-пурам  —у внутрішні покої  ; а̄вівеш́а  — увійшов .

Переклад

Наракасура, син Дгарітрі, Землі, намагався загарбати все небо, і за це Господь убив його в двобої. Мати демона звернулася до Господа з молитвами, і Господь повернув царство синові Наракасури, а тоді увійшов у його палац.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У інших Пуранах сказано, що Наракасура був сином Дгарітрі, Землі, народжений від Самого Господа. Але через погане спілкування з Баною, що був демоном, він теж став демоном. Демонами називають безбожників. Подеколи можна бачити, що діти хороших батьків через погане спілкування стають демонами. Походження далеко не завжди становить запоруку доброї вдачі людини. Неможливо стати доброю людиною без відповідного виховання і товариства добрих людей.

7

Текст

татра̄хр̣та̄с та̄ нара-дева-канйа̄х̣
куджена др̣шт̣ва̄ харім а̄рта-бандгум
уттга̄йа садйо джаґр̣хух̣ прахарша-
врід̣а̄нура̄ґа-прахіта̄валокаіх̣

Послівний переклад

татрау домі Наракасури; а̄хр̣та̄х̣  —викрадені; та̄х̣  —всі ті; нара-дева-канйа̄х̣  —дочки багатьох царів; куджена  —демоном;  др̣шт̣ва̄  — побачивши; харім  - Господа; а̄рта-бандгум  —  друга знедолених; уттга̄йа  — відразу схопившись; садйах̣  — на тому самому місці; джаґр̣хух̣  —  прийняв; прахарша  —  радісно; врід̣а  — сором’язливість; анура̄ґа  — прив’язаність; прахіта-авалокаіх̣  —жагучими поглядами.

Переклад

Усі царівни, яких викрав був Наракасура, аж стрепенулися, побачивши в покоях демонового палацу Господа, друга всіх знедолених. Линучи до Господа пристрасними, щасливими і водночас сором’язливими поглядами, вони попрохали Його стати їхнім чоловіком.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Наракасура викрадав дочок у багатьох великих царів і тримав їх невільницями в своєму палаці. Але Господь убив демона і ввійшов до його внутрішніх покоїв, усі царівни стрепенулися від радості і попрохали Його стати їхнім чоловіком, тому що Господь    —    єдиний друг знедодлених. Якби Господь їх не взяв за дружин, вони б уже ніколи не змогли вийти заміж, бо після того як Наракасура викрав їх з батьківської оселі і забрав до свого палацу, ніхто б не погодився одружитися на них. За ведичними нормами дівчина з-під опіки батька відразу переходить під опіку чоловіка. А що царівни вже були викрадені з-під батьківської опіки, їм було би вкрай важко знайти іншого чоловіка, якби їх не взяв Господь.

8

Текст

а̄са̄м̇ мухӯрта екасмін
на̄на̄ґа̄решу йошіта̄м
са-відгам̇ джаґр̣хе па̄н̣ін
анурӯпах̣ сва-ма̄йайа̄

Послівний переклад

а̄са̄м  —  всі ці; мухӯрте  — зразу ; екасмін  —  одночасно ; на̄на̄-а̄ґа̄решу  — в різних оселях ; йошіта̄м  —жінок   ; са-відгам  —з досконалим дотриманням усіх ритуалів ; джаґр̣хе  —прийняв  ; па̄н̣ін  —руки  ; анурӯпах̣  —  досконалі пари; сва-ма̄йайа̄  —Своєю внутрішньою енерґією  .

Переклад

Кожна з царівен отримала окремий палац, а Господь одночасно поширився в різні тіла, кожне з яких досконало пасувало тій чи іншій царівні. З досконалим дотриманням усіх обрядів Господь за допомогою Своєї внутрішньої енерґії узяв шлюб з кожною з них.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У «Брахма-самхіті» (5.33) про незліченні довершені поширення Господа сказано:

адваітам ачйутам ана̄дім ананта-рӯпам
а̄дйам̇ пура̄н̣а-пурушам̇ нава-йауванам̇ ча
ведешу дурлабгам адурлабгам а̄тма-бгактау
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

«Господь Ґовінда, якому я поклоняюсь,    —    предвічний Бог-Особа. Він невідмінний від Своїх незліченних довершених поширень, і всі Вони несхибні, предвічні, необмежені, а форми Їхні вічні. Хоча Господь    —    первинна, найстарша особа, Він завжди юний і випромінює вічну свіжість». Силою Своєї внутрішньої енерґії Господь здатний поширювати Себе в різні особисті форми сваям-пракаша, а тоді знову в форми прабгава та вайбгава. Усі ці форми невідмінні між собою. Форми, в які Господь поширив Себе, щоб одружитися в різних палацах з різними царівнами, дещо відрізнялися зовнішніми рисами, досконало пасуючи кожній з них. Ці форми Господа називаються вайбгава-віласа і проявляються за допомогою внутрішньої енерґії Господа, йоґамайі.

9

Текст

та̄св апатйа̄нй аджанайад
а̄тма-тулйа̄ні сарватах̣
екаікасйа̄м̇ даш́а даш́а
пракр̣тер вібубгӯшайа̄

Послівний переклад

та̄су  —  в них; апатйа̄ні  —  нащадків; аджанайат  —  зачав; а̄тма-тулйа̄ні  —  рівних Собі; сарватах̣  —  всіма сторонами; ека-екасйа̄м  —  в кожній з них; даш́а  —  десть; даш́а  —  десять; пракр̣тех̣  —  для поширення; вібубгӯшайа̄  —  бажаючи.

Переклад

Щоб поширити Себе в різні форми, відповідно до різних аспектів Своєї трансцендентної особистості, Господь зачав із кожною з дружин по десять синів, що мали такі самі якості, як і Він.

10

Текст

ка̄ла-ма̄ґадга-ш́а̄лва̄дін
анікаі рундгатах̣ пурам
аджіґганат свайам̇ дівйам̇
сва-пум̇са̄м̇ теджа а̄діш́ат

Послівний переклад

ка̄ла  —  Калаявана; ма̄ґадга  —  цар Маґадги (Джарасандга); ш́а̄лва  —  цар Шалва; а̄дін  —  та інші; анікаіх̣  —  воїнами; рундгатах̣  —  оточене; пурам  —  місто Матгура; аджіґганат  —  вбив; свайам  —  особисто; дівйам  —  трансцендентну; сва-пум̇са̄м  —  Своїх людей; теджах̣  —  могутність; а̄діш́ат  —  показав.

Переклад

Коли на Матгуру напали Калаявана, цар Маґадги, і Шалва і коли місто оточили їхні воїни, Господь не став вбивати їх власноручно, тому що волів продемонструвати могутність Своїх слуг.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли, незабаром після смерті Камси, Матгуру оточило військо Калаявани, Джарасандги та Шалви, Господь, як здавалося, втік із міста. Через це Його називають Ранчгор    —    «той, хто втік від бою». Насправді Господь хотів убити цих демонів за посередництвом Своїх відданих, як оце Мучукунда і Бгіма. Діючи як знаряддя Господа, Калаявану вбив Мучукунда, а царя Маґадги    —    Бгіма. Таким чином Господь хотів продемонструвати могутність Своїх відданих. Він вдав, ніби нездатний змагатися з цими демонами, і всім показав, що Його віддані, натомість, здатні їх убити. Господа і відданих пов’язують щасливі стосунки. Господь зійшов у цей світ на прохання Брахми, щоб знищити всіх, хто порушував спокій людства, але щоб розділити славу зі Своїми відданими, Він використовував іноді їх і віддавав заслугу їм. Битву на Курукшетрі влаштував Сам Господь, але бажаючи, щоб слава дісталася Арджуні (німітта-ма̄трам̇ бгава савйаса̄чін), Він взяв на Себе роль колісничого, Арджуні відвівши роль воїна. Так Арджуна прославився як герой битви на Курукшетрі. Свої трансцендентні задуми Господь втілює в життя через довірених відданих. Це милість Господа, яку Він дарує Своїм чистим безкорисливим відданим.

11

Текст

ш́амбарам̇ двівідам̇ ба̄н̣ам̇
мурам̇ балвалам ева ча
анйа̄м̇ш́ ча дантавакра̄дін
авадгіт ка̄м̇ш́ ча ґга̄тайат

Послівний переклад

ш́амбарам  —  Шамбару; двівідам  —  Двівіду; ба̄н̣ам  —  Бану; мурам  —  Муру; балвалам  —  Балвалу; ева ча  —  а також; анйа̄н  —  інших; ча  —  також; дантавакра-а̄дін  —  Дантавакру та інших; авадгіт  —  убив; ка̄н ча  —  і багатьох інших; ґга̄тайат  —  влаштував, щоб їх убили інші.

Переклад

Серед багатьох царів-демонів, як оце Шамбара, Двівіда, Бана, Мура, Балвала, Дантавакра та інші, деяких Господь убив Сам, а деяких руками інших [Шрі Баладеви та інших].

12

Текст

атга те бгра̄тр̣-путра̄н̣а̄м̇
пакшайох̣ патіта̄н нр̣па̄н
чача̄ла бгӯх̣ курукшетрам̇
йеша̄м а̄патата̄м̇ балаіх̣

Послівний переклад

атга  —  тоді; те  —  твоїх; бгра̄тр̣-путра̄н̣а̄м  —  племінників; пакшайох̣  —  обох сторін; патіта̄н  —  вбитих; нр̣па̄н  —  царів; чача̄ла  —  здригалася; бгӯх̣  —  земля; курукшетрам  —  битву на Курукшетрі; йеша̄м  —  кого; а̄патата̄м  —  ступаючи; балаіх̣  —  силою.

Переклад

Потім, о Відуро, під час битви на Курукшетрі Господь влаштував загибель як прибічників твоїх племінників, так і їхніх ворогів. Всі ті царі мали таку силу, що, коли вони ступали бойовищем, під їхніми ногами двигтіла земля.

13

Текст

са карн̣а-дух̣ш́а̄сана-саубала̄на̄м̇
кумантра-па̄кена хата-ш́рійа̄йушам
суйодганам̇ са̄нучарам̇ ш́айа̄нам̇
бгаґнорум ӯрвйа̄м̇ на нананда паш́йан

Послівний переклад

сах̣  —  Він (Господь); карн̣а  —  Карни; дух̣ш́а̄сана  —  Духшасани; саубала̄на̄м  —  Саубали; кумантра-па̄кена  —  інтриґами, до яких підбурили лихими порадами; хата-ш́рійа  —  позбавлені талану; а̄йушам  —  тривалості життя; суйодганам  —  Дурйодгану; са-анучарам  —  з послідовниками; ш́айа̄нам  —  лежачого; бгаґна  —  поламані; ӯрум  —  стегна; ӯрвйа̄м  —  могутнього; на  —  не; нананда  —  тішився; паш́йан  —  бачачи.

Переклад

Послухавшись лихої поради Карни, Духшасани та Саубали і влаштувавши підступну змову, Дурйодгана погубив своє щастя і життя. Коли могутній Дурйодгана разом із прибічниками лежав на землі з перебитими стегнами, Господа не тішило це видовище.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Падіння Дурйодгани, найстаршого сина Дгрітараштри, не порадувало Господа, дарма що Господь стояв на боці Арджуни і що саме Він порадив Бгімі перебити Дурйодгані стегна під час їхнього двобою. Господь мусить визначати кару лиходіям, але Він Сам від цього не відчуває задоволення, тому що первісно всі живі істоти    —    Його невід’ємні частки. Для лиходіїв Господь страшніший за блискавку, а для вірних Він м’якший за трояндову пелюстку. Коли людина піддається поганому впливу оточення чи лихим намовам і чинить зло, вона порушує Господні законі і тому прикликає на свою голову заслужене покарання. Найпевніший спосіб стати щасливим    —    це жити за Господніми законами і не порушувати Його заповідей, викладених для забутливих істот у Ведах та Пуранах.

14

Текст

кійа̄н бгуво ’йам̇ кшапітору-бга̄ро
йад дрон̣а-бгішма̄рджуна-бгіма-мӯлаіх̣
ашт̣а̄даш́а̄кшаухін̣іко мад-ам̇ш́аір
а̄сте балам̇ дурвішахам̇ йадӯна̄м

Послівний переклад

кійа̄н  —  що це; бгувах̣  —  Землі; айам  —  цей; кшапіта  —  зменшення; уру  —  великий; бга̄рах̣  —  тягар; йат  —  який; дрон̣а  —  Дрона; бгішма  —  Бгішма; арджуна  —  Арджуна; бгіма  —  Бгіма; мӯлаіх̣  —  з допомогою; ашт̣а̄даш́а  —  вісімнадцять; акшаухін̣іках̣  —  військові фаланги (див. Бгаґ. 1.16.34); мат-ам̇ш́аіх̣  —  з Моїми нащадками; а̄сте  —  далі є; балам  —  велика сила; дурвішахам  —  незносна; йадӯна̄м  —  династії Яду.

Переклад

[Після битви на Курукшетрі Господь сказав:] За допомогою Дрони, Бгішми, Арджуни та Бгіми Землю нарешті звільнено від великого тягаря, вісімнадцятьох акшаухіні. Але що це? На Землі й далі залишається велетенська сила династії Яду, Моїх нащадків, що може стати ще важчим тягарем.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Теорія, яка вчить, що світ може перенаселений і тому потрібні війни або інші нищівні катаклізми, помилкова. Землю неможливо переобтяжити. Земля тримає на собі найважчі гори та океани, і всіляких істот у них набагато більше, ніж усіх людей у світі. Однак ця величезна кількість живих істот не переобтяжує Землю. Перепис усіх істот на поверхні Землі показав би, що кількість усіх людей не становить навіть п’ятьох відсотків від загальної кількості всіх істот. І коли зростає народжуваність серед людей, вона так само зростає і серед інших видів життя. Серед низьких тварин    —    звірів, риб, птахів тощо    —    народжуваність куди вища, як у людей. Верховний Господь влаштовує так, що всі живі істоти на Землі мають достатньо їжі, і навіть у разі раптового приросту земного населення Господь спроможний забезпечити всіх куди більшою кількістю продуктів.

Отже, не може бути й мови про те, щоб приріст населення міг переобтяжити Землю. Землю переобтяжує дгарма-ґлані, або відхилення від Господньої волі. Господь з’явився на Землі для того, щоб зупинити ріст числа лиходіїв, а не приріст населення, як помилково запевняють світські економісти. Господь Крішна з’явився тоді, коли Землю переповнили нечестивці, які порушували Господню волю. Матеріальний світ створено для того, щоб виконати бажання Господа. Господь бажає, щоб зумовлені душі, негідні ввійти у Боже царство, дістали нагоду набути потрібних для цього якостей. Всю світобудову влаштовано так, щоб дати зумовленим душам можливість досягнути Божого царства, і Господня природа достатньою мірою забезпечує їх усім потрібним.

Тому, нехай навіть населення Землі значно збільшиться, якщо люди розвивають свідомість Крішни і не порушують Господні закони, така ноша її тільки радує. Ноша буває двох різновидів: ноша примусова, як тягар в’ючної тварини, і ноша любовна, яку несуть з радістю. Перша завдає страждань, а друга дарує втіху. Шріла Вішванатга Чакраварті наводить дуже яскравий життєвий приклад, щоб пояснити, що таке любовна ноша чи тягар. Він каже, що чоловік для молодої дружини, дитина на руках у матері чи золото в гаманці багатія    —    обтяжливі з погляду ваги, але дарують велику втіху. Навпаки, відсутність такого тягаря лягає на серце тягарем розлуки, куди важчим за саму цю любовну ношу. Коли Господь Крішна назвав династію Яду тягарем на Землі, Він мав на увазі не такий тягар, який завдає страждань. Велетенська родина Господа налічувала мільйони членів і, безперечно, відчутно поповнювала земне населення. Однак усі вони були поширеннями Самого Господа, що трансцендентним чином може проявляти з Себе довершені частки, і тому для Землі вони були джерелом великої радості. Коли Господь сказав про тягар, який через них ляже на Землю, Він мав на увазі їхній неминучий відхід з Землі. Усі члени родини Господа Крішни були втілення різних півбогів і мусили покинути Землю разом із Господом. Коли Господь сказав про тягар, який відчуватиме Земля через династію Яду, Він мав на увазі тягар розлуки. З таким розумінням погоджується і Шріла Джіва Ґосвамі.

15

Текст

мітго йадаіша̄м̇ бгавіта̄ віва̄до
мадгв-а̄мада̄та̄мра-вілочана̄на̄м
наіша̄м̇ вадгопа̄йа ійа̄н ато ’нйо
майй удйате ’нтардадгате свайам̇ сма

Послівний переклад

мітгах̣  —  між собою; йада̄  —  коли; еша̄м  —  їх; бгавіта̄  —  сталася; віва̄дах̣  —  суперечка; мадгу-а̄мада  —  сп’яніння; а̄та̄мра-вілочана̄на̄м  —  з почервонілими очима; на  —  не; еша̄м  —  їх; вадга-упа̄йах̣  —  засіб усунення; ійа̄н  —  як це; атах̣  —  крім цього; анйах̣  —  альтернатива; майі  —  коли Моє; удйате  —  зникнення; антах̣-дадгате  —  зникнуть; свайам  —  самі; сма  —  певно.

Переклад

Лише коли з почервонілими, як мідь, очима вони зчинять колотнечу між собою, сп’янівши від випитого мадгу,    —    лише тоді вони зникнуть з земної поверхні. Інакше вони ніколи не покинуть планету. Це станеться тоді ж, коли зникну Я.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь та Його супутники приходять на Землю і відходять лише з волі Господа. Ніхто не мав сили знищити родину Господа, і навіть закони природи, які примушують старіти всіх істот у цьому світі, в них не могли забрати життя. Отже, для них єдина можливість зникнути з земної поверхні полягала в тому, щоб влаштувати виставу п’яного побоїща. Їхня так звана колотнеча також зчинилася з волі Господа, бо в них не було ніякої причини битися між собою. Як колись Арджуна піддався ілюзії родинних прив’язаностей, щоб Господь міг розповісти «Бгаґавад-ґіту», так само і Ядави сп’яніли тільки тому, що цього побажав Господь, іншої причини для цього не було. Віддані та супутники Господа повністю підпорядковуються Йому. Таким чином вони стають трансцендентними знаряддями в Господніх руках, і Господь може використовувати їх, як Йому завгодно. Чисті віддані також насолоджуються такими розвагами Господа, бо вони прагнуть тільки Його задоволення. Віддані Господа ніколи не обстоюють теорії незалежного індивідуалізму    —    вони використовують свою індивідуальність для того, щоб виконувати бажання Господа. Така єдність дій відданих і бажань Господа утворює досконалу гармонію Господніх розваг.

16

Текст

евам̇ сан̃чінтйа бгаґава̄н
сва-ра̄джйе стга̄пйа дгармаджам
нандайа̄м а̄са сухр̣дах̣
са̄дгӯна̄м̇ вартма дарш́айан

Послівний переклад

евам  —  так; сан̃чінтйа  —  думаючи про себе; бгаґава̄н  —  Бог-Особа; сва-ра̄джйе  —  у своєму царстві; стга̄пйа  —  встановивши; дгармаджам  —  Махараджу Юдгіштгіру; нандайа̄м а̄са  —  порадував; сухр̣дах̣  —  друзів; са̄дгӯна̄м  —  святих; вартма  —  шлях; дарш́айан  —  показуючи.

Переклад

З такими думками Господь Шрі Крішна настановив Махараджу Юдгіштгіру верховним повелителем світу, щоб продемонструвати людству ідеальний приклад правління, заснованого на засадах праведності.

17

Текст

уттара̄йа̄м̇ дгр̣тах̣ пӯрор
вам̇ш́ах̣ са̄дгв-абгіманйуна̄
са ваі драун̣й-астра-самплушт̣ах̣
пунар бгаґавата̄ дгр̣тах̣

Послівний переклад

уттара̄йа̄м  —  в Уттарі; дгр̣тах̣  —  зачатий; пӯрох̣  —  Пуру; вам̇ш́ах̣  —  нащадок; са̄дгу-абгіманйуна̄  —  героєм Абгіман’ю; сах̣  —  він; ваі  —  певно; драун̣і-астра  —  зброєю Драуні, сина Дрони; самплушт̣ах̣  —  обпалений; пунах̣  —  знову, вдруге; бгаґавата̄  —  Богом-Особою; дгр̣тах̣  —  захищений.

Переклад

Син Дрони своєю зброєю спалив зародок нащадка Пуру, якого зачав в лоні Уттари великий герой Абгіман’ю, але Господь захистив його, відновивши його тіло.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Тіло Парікшіта, яке стало формуватися в лоні Уттари, вагітної від великого героя Абгіман’ю, було спалене брахмастрою Ашваттгами. Але Господь врятував нащащдка Пуру, дави йому друге тіло в лоні матері. Цей випадок служить ясякравим доказом того, що тіло і жива істота, духовна іскра, відмінні між собою. Коли жива істота із чоловічим сіменем входить у жіноче лоно, виділення чоловіка й жінки змішуються і утворюють зародок, розміром із горошину. Цей зародок поступово розвивається у повноцінне тіло. Але якщо цей зародок якимось чином знищити, живій істоті доведеться шукати притулку в іншому тілі чи в лоні іншої жінки. Істота, яку було ообрано стати нащадком Махараджі Пуру, не була звичайною істотою. З вищої волі Господа цій істоті судилося стати спадкоємцем Махараджі Юдгіштгіри. Тому, коли Ашваттгам знищив зародок Махараджі Парікшіта, Господь за допомогою Своєї внутрішньої енерґії увійшов у лоно Уттари Своєю довершеною часткою. Господь хотів явити Себе майбутньому Махараджі Парікшіту, що потрапив у дуже небезпечне становище. Увійшовши в лоно, всемогутній Господь підтримав дитину і захистив його від смереті, давши йому нове тіло. Господь всюдисущий і тому міг перебувати одночасно і всередині, і зовні тіла Уттари та інших членів родини Пандавів.

18

Текст

айа̄джайад дгарма-сутам
аш́вамедгаіс трібгір вібгух̣
со ’пі кшма̄м ануджаі ракшан
реме кр̣шн̣ам анувратах̣

Послівний переклад

айа̄джайат  —  спонукав провести жертвопринесення; дгарма-сутам  —  сином Дгарми (Махараджею Юдгіштгірою); аш́вамедгаіх̣  —  жертвопринесеннями коня; трібгіх̣  —  трьома; вібгух̣  —  Верховний Господь; сах̣  —  Махараджа Юдгіштгіра; апі  —  також; кшма̄м  —  землю; ануджаіх̣  —  за допомогою молодших братів; ракшан  —  захищаючи; реме  —  насолоджувався; кр̣шн̣ам  —  Крішну, Бога-Особу; анувратах̣  —  постійний послідовник.

Переклад

Верховний Господь спонукав сина Дгарми провести три жертвопринесення коня. Махараджа Юдгіштгіра завжди був вірний послідовник Крішни, Бога-Особи. Спираючись на підтримку молодших братів, він захищав землю і втішався нею.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Юдгіштгіра був ідеальним монархом на землі, тому що він був віринй послідовник Верховного Господа, Шрі Крішни. У Ведах сказано («Ішопанішада» 1), що Господь є власник усього космічного світопрояву, створеного для того, щоб дати зумовленій душі нагоду відродити свої вічні стосунки з Господом і повернутися додому, до Бога. Весь матеріальний світ влаштований згідно з цією метою і з цим задумом. Якщо хтось іде проти цього задуму, його карають закони природи, що діє за проводом Верховного Господа. Махараджа Юдгіштгіра був посаджений на трон імператора світу, як представник Господа. Цар завжди повинен представляти волю Господа. Досконала монархія вимагає, щоб цар був виразником верховної волі Господа, і Махараджа Юдгіштгіра, згідно з цією вищою засадою, був ідеальний монарх. Виконуючи свої земні обов’язки, і цар, і піддані були щасливі. Отже, за правління Махараджі Юдгіштгіри та його достойних нащадків, як оце Махараджі Парікшіта, всі перебували під належною опікою і насолоджувалися природним життям у повній гармонії з матеріальною природою.

19

Текст

бгаґава̄н апі віш́ва̄тма̄
лока-веда-патга̄нуґах̣
ка̄ма̄н сішеве два̄рватйа̄м
асактах̣ са̄н̇кгйам а̄стгітах̣

Послівний переклад

бгаґава̄н  —  Бог-Особа; апі  —  також; віш́ва-а̄тма̄  —  Наддуша всесвіту; лока  —  традиційні; веда  —  ведичні засади; патга-ануґах̣  —  послідовник шляху; ка̄ма̄н  —  життєві потреби; сішеве  —  вдовольняв; два̄рватйа̄м  —  у Двараці; асактах̣  —  без прив’язаності; са̄н̇кгйам  —  у знанні філософії санкг’ї; а̄стгітах̣  —  втверджений.

Переклад

Тим часом Бог-Особа насолоджувався життям у Двараці, дотримуючись усіх ведичних та суспільних звичаїв і діючи на основі досконалого зречення та знання, що їх навчає філософія санкг’ї.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли Махараджа Юдгіштгіра був імператором землі, Господь Шрі Крішна був царем Двараки і був відомий як Дваракадгіша. Як і інші царі-ленники, Він підпорядковувався вищій владі Махараджі Юдгіштгіри. Хоча Господь Шрі Крішна    —    верховний імператор усього творіння, за час перебування на Землі Він ніколи не порушував ведичних приписів, тому що вони призначені впорядковувати людське життя. Вдовольнити всі свої потреби і насолоджуватися життям може тільки та людина, котра провадить впорядковане життя у згоді з ведичними принципами, що спираються на знання філософської системи санкг’ї. Без такого знання, зреченості та дотримання звичаїв так звана людська цивілізація нічим не ліпша за суспільство тварин, які знають тільки їсти, пити й веселитися. Хоча Господь має повну свободу в Своїх діях і чинить те, що бажає, Він Своїм прикладом навчав не відхилятися в житті від засад зреченості й знання. Як докладно з’ясовує філософія санкг’ї, досконалість життя полягає саме в тому, щоб досягнути знання і зреченості. Володіти знанням означає знати, що мета людського життя    —    покласти край усім стражданням матеріального буття і що, хоча людина мусить впорядковано задовольняти потреби тіла, вона повинна залишатися неприв’язаною до цієї тваринної сторони життя. Задовольняти тілесні потреби    —    це зміст тваринного життя, тоді як місія людини полягає в задоволенні потреб духовної душі.

20

Текст

сніґдга-сміта̄валокена
ва̄ча̄ пійӯша-калпайа̄
чарітрен̣а̄навадйена
ш́рі-нікетена ча̄тмана̄

Послівний переклад

сніґдга  —  ніжним; сміта-авалокена  —  поглядом і чарівною усмішкою; ва̄ча̄  —  словами; пійӯша-калпайа̄  —  подібними до нектару; чарітрен̣а  —  вдачею; анавадйена  —  бездоганною; ш́рі  —  процвітання; нікетена  —  обителлю; ча  —  і; а̄тмана̄  —  Своїм трансцендентним тілом.

Переклад

На ніжному обличчі Господа завжди грав чарівний усміх, Його трансцендентне тіло завжди було обителлю богині щастя, слова Його завжди були нектарні, а вдача бездоганна.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У попередньому вірші сказано, що Господь Крішна досконало володіє знанням філософії санкг’ї і тому не прив’язаної ні до чого матеріального. А в цьому вірші сказано, що Він    —    обитель богині щастя. Між цими твердженням немає ніякої суперечності. Господь Крішна відречений від розмаїття нижчої природи, але вічно насолоджується духовною природою, Своєю внутрішньою енерґією. Люди вбогого знання не можуть збагнути відмінності між зовнішньою і внутрішньою енерґіями. У «Бгаґавад-ґіті» внутнішню енерґію названо пара пракріті. У «Вішну Пурані» також внутрішню енерґію Вішну визначено словами пара шакті. Цю пара шакті і її прояви у «Брахма-самхіті» (5.37) описано так: а̄нанда-чінмайа-раса-пратібга̄віта̄бгіх̣. Господь вічно насолоджується, пізнаючи смак цього трансцендентного блаженства. Відречення від розмаїття нижчої енерґії не вимагає відречення від позитивного трансцендентного блаженства духовного світу. Отже, ніжність Господа, Його усмішка, Його вдача і все з Ним пов’язане    —    трансцендентне. Такі прояви внутрішньої енерґії становлять реальність, а матеріальний світ являє собою лише тимчасове відображення, тінь цієї реальності. Кожен, хто володіє справжнім знанням, повинен позбутися прив’язаності до цієї тіні.

21

Текст

імам̇ локам амум̇ чаіва
рамайан сутара̄м̇ йадӯн
реме кшан̣адайа̄ датта-
кшан̣а-стрі-кшан̣а-саухр̣дах̣

Послівний переклад

імам  —  цю; локам  —  Землю; амум  —  та інші світи; ча  —  також; ева  —  певно; рамайан  —  втішаючи; сутара̄м  —  особливо; йадӯн  —  Яду; реме  —  насолоджувався; кшан̣адайа̄  —  вночі; датта  —  дане; кшан̣а  —  дозвілля; стрі  —  з жінками; кшан̣а  —  кохання; саухр̣дах̣  —  дружбу.

Переклад

Господь насолоджувався Своїми розвагами в цьому світі і в інших [на вищих планетах], а насамперед Він розважався в товаристві членів династії Яду. В нічні години дозвілля Господь насолоджувався з жінками любовними розвагами.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь насолоджувався в цьому світі товариством Своїх відданих. Хоча Він    —    Бог-Особа і трансцендентний до всіх матеріальних прив’язаностей, коли Він був на Землі, Він проявляв велику прив’язаність до Своїх чистих відданих, а також до півбогів, що служать Йому на райських планетах як вповноважені від Нього керівники різних сфер життєдіяльності матеріального світу. Він показав, що особливо прив’язаний до Своїх родичів, Яду, а також до Своїх шістнадцяти тисяч дружин, що мали можливість спілкуватися з Ним у нічні години Його дозвілля. Ця прив’язаність Господа    —    прояв Його внутрішньої енерґії, що тьмяно відображається в своїй тіні, зовнішній енерґії. У «Сканда Пурані», Прабгаса-кганді, у бесіді між Господом Шівою і Ґаурі, також згадано за прояви внутрішньої енерґії Господа. Там сказано, що, хоча Господь    —    це Наддуша, Хамса (трансцендентна особа) і опора всіх живих істот, Він зустрічався з шістнадцятьма тисячами пастушок. Ці шістнадцять тисяч пастушок    —    не що інше, як прояв шістнадцяти різновидів внутрішніх енерґій. Докладніше за це йтиметься в Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам». Там сказано, що Господь Крішна    —    наче місяць, а дівчата, прояви Його внутрішньої енерґії,    —    наче розсипані навколо місяця зорі.

22

Текст

тасйаівам̇ рамама̄н̣асйа
сам̇ватсара-ґан̣а̄н бахӯн
ґр̣хамедгешу йоґешу
віра̄ґах̣ самаджа̄йата

Послівний переклад

тасйа  —  Його; евам  —  так; рамама̄н̣асйа  —  насолоджуючись; сам̇ватсара  —  років; ґан̣а̄н  —  багато; бахӯн  —  дуже багато; ґр̣хамедгешу  —  в сімейному житті; йоґешу  —  в статевому житті; віра̄ґах̣  —  відреченість; самаджа̄йата  —  пробудилася.

Переклад

Так Господь жив сімейним життям багато-багато років, але врешті-решт Він повністю проявив Свою відреченість від ефемерних насолод статевого життя.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Хоча Господь не має ніякої прив’язаності до матеріального статевого життя, як вчитель всесвіту Він протягом багатьох-багатьох років жив сімейним життям, щоб показати, як повинна життя сімейна людина. Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура пояснює, що слово самаджа̄йата означає «проявив повною мірою». Коли Господь перебував на Землі, у всіх Своїх діях Він проявляв зразок відреченості. Але повною мірою Його відреченість проявилася, коли Він хотів Своїм прикладом показати, що людині не слід залишатися прив’язаною до сімейного життя до кінця відміряних їй днів. З роками людина повинна розвивати природну відреченість.

Хоча Господь був неприв’язаний до сімейного життя, це не означає, що Він був неприв’язаний до Своїх вічних супутниць, трансцендентних пастушок. Однак Господь хотів усунути видимість Своєї прив’язаності до трьох ґун матеріальної природи. Господь ніколи не може бути неприв’язаним до сслужіння Своїх трансцендентних супутниць, як оце Рукміні та інші богині щастя. Про це свідчить «Брахма-самхіта» (5.29): лакшмі-сахасра-ш́ата-самбграма-севйама̄нам.

23

Текст

даіва̄дгінешу ка̄мешу
даіва̄дгінах̣ свайам̇ пума̄н
ко віш́рамбгета йоґена
йоґеш́варам анувратах̣

Послівний переклад

даіва  —  надприродно; адгінешу  —  підкорена; ка̄мешу  —  в чуттєвій насолоді; даіва-адгінах̣  —  підкорена надприродною силою; свайам  —  сама; пума̄н  —  жива істота; ках̣  —  хто; віш́рамбгета  —  може повірити; йоґена  —  відданим служінням; йоґеш́варам  —  Верховному Господу; анувратах̣  —  слугуючи.

Переклад

Кожна жива істота повністю перебуває під владою надприродних сил, які також визначають, коли і як вона зможе насолоджувати чуття. Тому хто може повірити в трансцендентну діяльність чуттів Господа Крішни, окрім тих, хто завдяки відданому служінню стали Господніми відданими?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», ніхто не може зрозуміти трансцендентне народження й трансцендентні діяння Господа. Те саме засвідчено тут: окрім тих, хто завдяки відданому служінню досягнув просвітлення, більше ніхто не здатний усвідомити різницю між діями Господа і діями істот, підвладних надприродним силам. Чуттєвими насолодами всіх тварин, людей та півбогів у матеріальному всесвіті керують надприродні сили    —    пракріті, або дайві-майа. Всі в матеріальному світі хочуть насолоджувати чуття, але ніхто не може насолоджувати їх незалежно. Отож істоти, які підвладні надприродним силам, не можуть повірити, що Господь Крішна насолоджує чуття, не залежачи ні від кого іншого, крім Себе Самого. Їм невтямки, що Його чуття трансцендентні. «Брахма-самхіта» пояснює, що чуття Господа всемогутні, тобто будь-яким із Своїх чуттів Він може виконувати діяльність будь-якого іншого чуття. Ісота, наділена обмеженими чуттями, не йме віри в те, що Господь може їсти Своїм трансцендентним чуттям слуху чи вступати в статевий акт самим Своїм поглядом. Підвладна матеріальним законам, зумовлена істота не може навіть мріяти про таку незалежність у діяльності чуттів. Але просто присвятивши себе діяльності бгакті-йоґи, вона зрозуміє, що Господь і Його дії завжди трансцендентні. У «Бгаґавад-ґіті» (18.55) Господь каже: бгактйа̄ ма̄м абгіджа̄на̄ті йа̄ва̄н йаш́ ча̄смі таттватах̣    —    той, хто не став чистим відданим Господа, не може збагнути навіть крихітної частки Господніх діянь.

24

Текст

пурйа̄м̇ када̄чіт крід̣адбгір
йаду-бгоджа-кума̄ракаіх̣
копіта̄ мунайах̣ ш́епур
бгаґаван-мата-ковіда̄х̣

Послівний переклад

пурйа̄м  —  у Двараці; када̄чіт  —  якось; крід̣адбгіх̣  —  розвагами; йаду  —  нащадками Яду; бгоджа  —  нащадками Бгоджі; кума̄ракаіх̣  —  царевичами; копіта̄х̣  —  розгнівані; мунайах̣  —  великі мудреці; ш́епух̣  —  прокляли; бгаґават  —  Бога-Особи; мата  —  бажання; ковіда̄х̣  —  знаючи.

Переклад

Якось царевичі з родів Яду та Бгоджі прогнівили своїми розвагами великих мудреців, і ті, діючи за волею Господа, прокляли їх.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Супутники Господа, які грали роль царевичів з династій Яду та Бгоджі, не були звичайні живі істоти. Вони б ніколи не вчинили образи святого чи мудреця. Мудреці, чисті віддані Господа, також не впали б у гнів через розваги царевичів з святих родів Яду та Бгоджі, що в них з’явився Сам Господь. Мудреці начебто розгнівалися й прокляли царевичів тільки тому, що це була ще одна трансцендентна гра Господа. Це прокляття мало показати, що навіть нащадки Господа, яким не можуть завдати шкоди ніякі сили матеріальної природи, нездатні уникнути згубних наслідків гніву великих відданих Господа. Тому треба завжди бути вкрай обережним, щоб не образити стопи Господнього відданого.

25

Текст

татах̣ катіпайаір ма̄саір
вр̣шн̣і-бгоджа̄ндгака̄дайах̣
йайух̣ прабга̄сам̇ сам̇хр̣шт̣а̄
ратгаір дева-вімохіта̄х̣

Послівний переклад

татах̣  —  тоді; катіпайаіх̣  —  кілька; ма̄саіх̣  —  місяців пізніше; вр̣шн̣і  —  нащадки Врішні; бгоджа  —  нащадки Бгоджі; андгака-а̄дайах̣  —  та інші, як оце сини Андгаки; йайух̣  —  пішли; прабга̄сам  —  до святого місця Прабгаса; сам̇хр̣шт̣а̄х̣  —  з великою радістю; ратгаіх̣  —  з колісницями; дева  —  Крішною; вімохіта̄х̣  —  введені в оману.

Переклад

Через кілька місяців ті нащадки Врішні, Бгоджі та Андгаки, котрі були втіленнями півбогів, волею Крішни введені в оману, вирушили до Прабгаси. Натомість усі вічні супутники Господа нікуди не поїхали, залишившись у Двараці.

26

Текст

татра сна̄тва̄ пітР̣̄н дева̄н
р̣шім̇ш́ чаіва тад-амбгаса̄
тарпайітва̄тга віпребгйо
ґа̄во баху-ґун̣а̄ дадух̣

Послівний переклад

татра  —  там; сна̄тва̄  —  омившись; пітР̣̄н  —  предкам; дева̄н  —  півбогам; р̣шін  —  великим мудрецям; ча  —  також; ева  —  певно; тат  —  тою; амбгаса̄  —  водою; тарпайітва̄  —  вдовольнивши; атга  —  тоді; віпребгйах̣  —  брахманам; ґа̄вах̣  —  корів; баху-ґун̣а̄х̣  —  наділених всіма хорошими якостями; дадух̣  —  дали в милостиню.

Переклад

Прибувши туди, вони омилися, а тоді зробивши шанобливі узливання предкам, півбогам та великим мудрецям, задовольнили їх водою цього святого місця. З царською щедрістю вони стали роздавати брахманам корів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Серед Господніх відданих виділяють дві категорії: ніт’я-сіддг та садгана-сіддг. Віддані ніт’я-сіддги ніколи не падають у світ матерії, навіть якщо іноді вони сходять на матеріальний рівень, щоб виконати дану їм від Господа місію. А садгана-сіддги    —    це ті віддані, котрі приходять з-поміж зумовлених душ. Серед відданих садгана-сіддг є віддані змішаних мотивів і чисті. Віддані змішаних мотивів іноді відчувають потяг до корисливої діяльності або прив’язані до філософських роздумів. Чисті віддані вільні від усіх таких домішок і повністю занурені в служіння Господу, хоч би де і хоч би в яких умовах вони були. Чисті віддані не схильні облишати своє служіння задля того, щоб відвідати святі місця прощі. Великий Господній відданий нашої епохи, Шрі Нароттама даса Тгакура, в одній з своїх пісень каже: «Відвідувати святі місця прощі    —    це просто ще один різновид омани, в яку впадає спантеличений розум, тому що віддане служіння Господу, хоч би де ми його виконували, являє собою вершину духовної досконалості».

Для чистих відданих Господа, які знайшли повне вдоволення в трансцендентному любовному служінні Господу, навряд чи є якась потреба відвідувати всілякі місця прощі. Однак людям не такого високого рівня покладено за обов’язок періодично відвідувати святі місця і виконувати всі належні обряди. Члени царської династії Яду, які прийшли до Прабгаси, виконали всі обряди, котрі належить виконати в місці прощі, і присвятили плоди свого добродійства предкам, півбогам та мудрецям.

Кожна людина завжди зобов’язана Богові, півбогам, великим мудрецям, іншим живим істотам, людству, пращурам та іншим за численні дари, які вона дістає від них. Тому кожен зобов’язаний відплатити борг вдячності. Як розповідає наступний вірш, Яду, прийшовши до святої Прабгаси, виконали свій обов’язок, з царською щедрістю роздаючи землю, золото і вгодованих корів.

27

Текст

хіран̣йам̇ раджатам̇ ш́аййа̄м̇
ва̄са̄м̇сй аджіна-камбала̄н
йа̄нам̇ ратга̄н ібга̄н канйа̄
дгара̄м̇ вр̣тті-карім апі

Послівний переклад

хіран̣йам  —  золото; раджатам  —  золоті монети; ш́аййа̄м  —  постіль; ва̄са̄м̇сі  —  одяг; аджіна  —  шкури, на яких можна сидіти; камбала̄н  —  ковдри; йа̄нам  —  коней; ратга̄н  —  колісниці; ібга̄н  —  слонів; канйа̄х̣  —  дівчат; дгара̄м  —  землю; вр̣тті-карім  —  щоб забезпечити прожиток; апі  —  також.

Переклад

Брахмани отримували від них у пожертву не лише вгодованих корів, але й золото, золоті монети, постіль, одяг, підстилки з шкур, ковдри, коней, слонів, дівчат і землю, якої було досить для прожитку.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Ці пожертви були призначені для брахманів, які все життя присвятили суспільству, дбаючи як про духовну, так і про матеріальну користь людей. Своїх послуг брахмани ніколи не продавали за плату, як наймані слуги, але суспільство забезпечувало всі їхні потреби. Якщо хтось із брахманів не міг знайти собі дружину, люди влаштовували так, що їм пропонували в дар дівчину. Тому брахмани ні в чому не знали нестачі. Царі-кшатрії і багаті торговці забезпечували їх усім потрібним, а брахмани відплачували тим, що повністю присвячували себе турботам про розвиток суспільства. Так відбувалася соціальна співпраця між різними кастами. З часом, коли брахмани стали легковажити своїми обов’язками, живучи за рахунок суспільства, але не проявляючи брахманічних якостей, вони опустилися до рівня брахма-бандгу, тобто псевдо-брахманів. Тоді поступово інші члени суспільства також відступилися від ідеалу проґресивного життя. Як зазначено в «Бгаґавад-ґіті», систему різних класів, чи каст, створив Господь відповідно до природи діяльності, яку виконує в суспільстві людина, а не на підставі походження, як проголошують помилкові теорії сучасного деґрадованого суспільства.

28

Текст

аннам̇ чору-расам̇ тебгйо
даттва̄ бгаґавад-арпан̣ам
ґо-віпра̄ртга̄савах̣ ш́ӯра̄х̣
пран̣емур бгуві мӯрдгабгіх̣

Послівний переклад

аннам  —  їжу; ча  —  також; уру-расам  —  дуже смачну; тебгйах̣  —  брахманам; даттва̄  —  давши; бгаґават-арпан̣ам  —  запропоновану спочатку Богові-Особі; ґо  —  корів; віпра  —  брахманів; артга  —  мета; асавах̣  —  суть життя; ш́ӯра̄х̣  —  звитяжні кшатрії; пран̣емух̣  —  поклонилися; бгуві  —  торкаючись до землі; мӯрдгабгіх̣  —  головами.

Переклад

Потім вони піднесли брахманам вишукані страви, офіровані спочатку Богові-Особі, а тоді поклонилися їм, б’ючи чолом до землі. Піклуючись про корів та брахман, вони [члени династії Яду] провадили досконале життя.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Поведінка нащадків Яду під час прощі до Прабгаси становить зразок високої культури і являє собою досконалість людського життя. Щоб досягнути досконалості, людині слід дотримуватися трьох засад цивілізованого життя: піклуватися про корів, підтримувати брахманічну культури і, найголовніше, бути чистим відданим Господа. Не ставши чистим відданим Господа, неможливо досягнути досконалості людського життя. Ця досконалість полягає в тому, щоб піднятися до духовного світу, де немає народження, смерті, хворіб і старості. Це найвища досконалість і мета людського існування. Якщо люди не наближаються до цієї мети, то весь матеріальний проґрес і так звані вигоди лише марнують їхні здібності.

Брахмани і вайшнави не їдять їжі, котра не була спочатку запропонована Богові-Особі. Відданий приймає їжу, офіровану Господеві, як Господню милість. Врешті-решт, і людей, і тварин забезпечує їжею Господь. Людина повинна пам’ятати, що всі продукти: зерно, овочі, молоко, питну воду,    —    тобто те, без чого ми не можемо жити, постачає людству Господь. Жоден учений, жоден матеріаліст не зможе своїми зусиллями створити харчові продукти в лабораторії чи на фабриці.

Інтелектуальний клас людей називають брахманами, а тих, хто пізнав Абсолютну Істину в найвищому особистісному аспекті називають вайшнавами. Проте і ті, і ті харчуються тільки рештками жертвопринесення. Жертвопринесення покликане задовольнити яґ’я-пурушу, Вішну. У «Бгаґавад-ґіті» (3.13) сказано, що той, хто харчується рештками жертовної їжі, звільняється від усіх гріхів, тоді як той, хто готує їжу для підтримання свого тіла, набирається всіляких гріхів, що ведуть лише до страждань. Вся їжа, яку приготували Яду в святій Прабгасі для достойних брахманів, була піднесена Богові-Особі, Вішну. Разом з тим Яду шанобливо поклонилися брахманам, б’ючи чолом до землі. Ядавів, як і всіх членів культурних сімей у ведичному суспільстві, виховували в дусі повної співпраці з іншими прошарками суспільства, тому що така співпраця в служінні Господу провадить до досконалості людського життя.

Окремої уваги заслуговують також слова уру-расам. Просто із збіжжя, овочів та молока можна приготувати сотні ласощів. Такі страви належать до ґуни добра, і тому їх можна офірувати Богові-Особі. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (9.26), Господь приймає тільки ті страви, які приготовано з плодів, квітів, листків та води, якщо їх підносять у дусі щирого відданого служіння. Відданість    —    це єдине, що робить підношення достойним в оча Господа. Господь запевняє, що Він неодмінно з’їдає підношення відданих. Отже, з усіх поглядів Яду були особами досконалої культури і виховання, а те, що їх прокляли мудреці-брахмани, було просто проявом бажання Господа. Вся ця історія служить уроком, який застерігає не бути легковажним у стосунках із брахманами та вайшнавами.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Третьої пісні, третьої глави, яка має назву «Господні розваги за межами Вріндавани».