39
Text 39
Текст
Texto
на двешйо на ча ба̄ндгавах̣
а̄віш́атй апраматто ’сау
праматтам̇ джанам анта-кр̣т
na dveṣyo na ca bāndhavaḥ
āviśaty apramatto ’sau
pramattaṁ janam anta-kṛt
Послівний переклад
Palabra por palabra
на — не; ча — і; асйа — Верховного Бога-Особи; каш́чіт — хто-небудь; дайітах̣ — дорогий; на — не; двешйах̣ — ворог; на — не; ча — і; ба̄ндгавах̣ — друг; а̄віш́аті — наближається; апраматтах̣ — пильний; асау — Він; праматтам — неуважних; джанам — осіб; анта-кр̣т — нищитель.
Переклад
Traducción
Верховний Бог-Особа ні до кого не відчуває прив’язаності, і для Нього немає ворогів чи друзів. Але тих, хто Його не забув, Він надихає зсередини, а тих, хто забув Його, Він провадить до загибелі.
Para la Suprema Personalidad de Dios no hay nadie querido, ni nadie es Su amigo o enemigo. Pero Él da inspiración a los que no Lo han olvidado, y destruye a los que sí lo han hecho.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Коли жива істота забуває свої стосунки з Господом Вішну, Верховним Богом-Особою, вона змушена знову й знову народжуватися й помирати. Жива істота так само вічна, як і Верховний Господь, але через своє забуття потрапляє в матеріальний світ і переселяється з одного тіла в інше. А коли тілові настає кінець, вона гадає, що їй також настав кінець. Насправді, причина її загибелі — це її забуття своїх стосунків із Господом Вішну. Кожен, хто відроджує пам’ять про свої одвічні стосунки з Господом, отримує від Нього натхнення зсередини. Це не означає, що Господь до когось ставиться вороже, а до когось — по-дружньому. Він допомагає всім. Але той, хто не піддався ілюзорному впливу матеріальної енерґії, рятується, тоді як той, хто впав в оману, гине. Тому писання кажуть: харім̇ віна̄ на ср̣тім̇ таранті — ніхто не може врятуватися від повторюваних народжень і смертей без допомоги Верховного Господа. Отже, обов’язок кожної живої істоти полягає в тому, щоб віддатися під притулок лотосових стіп Вішну і таким чином врятуватися від круговерті народжень і смертей.
El olvidar la relación que tenemos con el Señor Viṣṇu, la Suprema Personalidad de Dios, es la causa del ciclo de nacimientos y muertes. La entidad viviente es tan eterna como el Señor Supremo, pero ha olvidado, y por su olvido está en la naturaleza material, donde transmigra de un cuerpo a otro y cree que la destrucción de su cuerpo es también su propia destrucción. En realidad, la causa de su destrucción es que ha olvidado su relación con el Señor Viṣṇu. Cualquiera que reviva la conciencia de su relación original recibirá inspiración del Señor. Esto no significa que el Señor sea enemigo de unos y amigo de otros. Él ayuda a todos; el que no se confunde con la influencia de la energía ilusoria, se salva, y el que se confunde, es destruido. Por eso, se dice: hariṁ vinā na mṛtiṁ taranti: Nadie puede salvarse del ciclo de nacimientos y muertes sin la ayuda del Señor Supremo. En consecuencia, todas las entidades vivientes tienen el deber de refugiarse en los pies de loto de Viṣṇu y salvarse, de este modo, del ciclo de nacimientos y muertes.