25
Sloka 25
Текст
Verš
мун̃чан ба̄шпа-кала̄м̇ мухух̣
а̄сін̃чад амба ватсеті
нетродаір духітух̣ ш́ікга̄х̣
muñcan bāṣpa-kalāṁ muhuḥ
āsiñcad amba vatseti
netrodair duhituḥ śikhāḥ
Послівний переклад
Synonyma
аш́акнуван — неспроможний знести; тат-вірахам — розлуку з нею; мун̃чан — проливаючи; ба̄шпа-кала̄м — сльози; мухух̣ — знову й знову; а̄сін̃чат — зволожував; амба — матінко; ватса — люба доню; іті — так; нетра-удаіх̣ — вологою очей; духітух̣ — дочки; ш́ікга̄х̣ — кучері.
Переклад
Překlad
Імператор не міг знести розлуку з дочкою. Нездатний зупинити сльози, які котилися на голову дочки, він примовляв: «Матінко! Доню!»
Král nedokázal snést odloučení od své dcery. Z očí mu bez přestání tekly slzy a smáčely dceřinu hlavu, když volal: “Má drahá matko!” “Má drahá dcero!”
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: Варто відзначити вжите в цьому вірші слово амба. Батько іноді любовно зве дочку «матінко», а іноді «люба». Відчуття розлуки цілком природне за таких обставин, тому що до заміжжя дівчина залишається батьковою дочкою, але коли вона виходить заміж, вона вже перестає бути членом його сім’ї. Вона йде в дім чоловіка, бо відтепер вона стає його власністю. Згідно з «Ману-самхітою», жінка не повинна бути незалежною. До одруження вона повинна залишатися власністю батька, а одружившись, вона повинна залишатися власністю чоловіка, поки він постаріє і поки в них підростуть діти. В старості, коли її чоловік приймає санн’ясу й залишає дім, вона переходить під опіку синів. Отож, жінка завжди перебуває під опікою: або батька, або чоловіка, або дорослих синів. Життя Девахуті може служити цьому за ілюстрацію. Батько Девахуті доручив піклуватися про неї чоловікові, Кардамі Муні, і так само Кардама Муні, покидаючи дім, передав цю відповідальність синові, Капіладеві. Усі ці події будуть послідовно описані тут.
Slovo amba je významné. Otec někdy v citovém rozpoložení oslovuje dceru “matko” nebo “miláčku”. Pocity odloučení se objevují proto, že dokud dcera není vdaná, zůstává dcerou svého otce, ale po svatbě již do rodiny nepatří — musí odejít do manželova domu, protože od té doby patří svému muži. Podle Manu-saṁhity není žena nikdy nezávislá. Nežli se vdá, musí zůstávat v péči svého otce. Poté musí být v péči svého manžela, dokud nezestárne a nemá vlastní dospělé děti. Ve stáří, když manžel přijme sannyās a odejde z domova, zůstává žena v péči svých synů. Je vždy na někom závislá — buď na otci, na manželovi nebo na dospělých synech. To se ukáže na životě Devahūti. Otec Devahūti předal zodpovědnost za ni jejímu manželovi Kardamovi Munimu a stejně tak Kardama Muni při odchodu z domova předal zodpovědnost svému synovi Kapiladevovi. Toto vyprávění popisuje všechny události jednu po druhé.