ШБ 3.22.25

अशक्नुवंस्तद्विरहं मुञ्चन् बाष्पकलां मुहु: ।
आसिञ्चदम्ब वत्सेति नेत्रोदैर्दुहितु: शिखा: ॥ २५ ॥
аш́акнувам̇с тад-вірахам̇
мун̃чан ба̄шпа-кала̄м̇ мухух̣
а̄сін̃чад амба ватсеті
нетродаір духітух̣ ш́ікга̄х̣

Synonyms

аш́акнуваннеспроможний знести; тат-вірахамрозлуку з нею; мун̃чанпроливаючи; ба̄шпа-кала̄мсльози; мухух̣знову й знову; а̄сін̃чатзволожував; амбаматінко; ватсалюба доню; ітітак; нетра-удаіх̣вологою очей; духітух̣дочки; ш́ікга̄х̣кучері.

Translation

Імператор не міг знести розлуку з дочкою. Нездатний зупинити сльози, які котилися на голову дочки, він примовляв: «Матінко! Доню!»

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Варто відзначити вжите в цьому вірші слово амба. Батько іноді любовно зве дочку «матінко», а іноді «люба». Відчуття розлуки цілком природне за таких обставин, тому що до заміжжя дівчина залишається батьковою дочкою, але коли вона виходить заміж, вона вже перестає бути членом його сім’ї. Вона йде в дім чоловіка, бо відтепер вона стає його власністю. Згідно з «Ману-самхітою», жінка не повинна бути незалежною. До одруження вона повинна залишатися власністю батька, а одружившись, вона повинна залишатися власністю чоловіка, поки він постаріє і поки в них підростуть діти. В старості, коли її чоловік приймає санн’ясу й залишає дім, вона переходить під опіку синів. Отож, жінка завжди перебуває під опікою: або батька, або чоловіка, або дорослих синів. Життя Девахуті може служити цьому за ілюстрацію. Батько Девахуті доручив піклуватися про неї чоловікові, Кардамі Муні, і так само Кардама Муні, покидаючи дім, передав цю відповідальність синові, Капіладеві. Усі ці події будуть послідовно описані тут.