14
ТЕКСТ 14
Текст
Текст
па̄да̄равіндам̇ бгава-сіндгу-потам
упа̄сате ка̄ма-лава̄йа теша̄м̇
ра̄сіш́а ка̄ма̄н нірайе ’пі йе сйух̣
па̄да̄равиндам̇ бхава-синдху-потам
упа̄сате ка̄ма-лава̄йа теша̄м̇
ра̄сӣш́а ка̄ма̄н нирайе ’пи йе сйух̣
Послівний переклад
Пословный перевод
йе — ті особи; ма̄йайа̄ — ілюзорною енерґією; те — Тебе; хата — втрачений; медгасах̣ — чий інтелект; тват — Твої; па̄да-аравіндам — лотосові стопи; бгава — матеріального існування; сіндгу — океан; потам — корабель для переправи; упа̄сате — поклоняються; ка̄ма-лава̄йа — задля жалюгідних насолод; теша̄м — їх; ра̄сі — даруєш; іш́а — Господи; ка̄ма̄н — бажання; нірайе — в пеклі; апі — навіть; йе — які бажає; сйух̣ — є доступні.
йе — эти люди; ма̄йайа̄ — иллюзорной энергией; те — Тебя; хата — утрачен; медхасах̣ — чей разум; тват — Твои; па̄да-аравиндам — лотосные стопы; бхава — материального существования; синдху — океан; потам — корабль, на котором можно пересечь; упа̄сате — поклоняются; ка̄ма-лава̄йа — ради ничтожных удовольствий; теша̄м — их; ра̄си — Ты даруешь; ӣш́а — о Господь; ка̄ма̄н — желания; нирайе — в аду; апи — даже; йе — желания, которые; сйух̣ — можно осуществить.
Переклад
Перевод
Твої лотосові стопи — це єдиний корабель, на якому можна переправитися через океан матеріального незнання. Тільки люди, чий інтелект покрила оманна енерґія, поклоняються Твоїм стопам задля нікчемних і скороминущих чуттєвих насолод, доступних навіть тим, хто гниє в пеклі. Однак Ти, мій Господи, настільки добрий, що даруєш Свою милість навіть їм.
Твои лотосные стопы — это тот корабль, на котором можно пересечь океан материального неведения. Лишь те, чей разум украден иллюзорной энергией Господа, поклоняются этим стопам ради ничтожных и преходящих чувственных удовольствий, которые доступны даже существам, гниющим в аду. Но Ты, мой Господь, так добр, что даже таким людям даруешь Свою милость.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Як сказано в сьомій главі «Бгаґавад-ґіти», існує дві категорії відданих: ті, що бажають матеріальних насолод, і ті, що не бажають нічого іншого, крім служіння Господу. Матеріальні насолоди доступні навіть для свиней і собак, що живуть пекельним життям. Свиня також їсть, спить і донесхочу насолоджується сексом, і дуже задоволена пекельним матеріальним життям і своїми огидними втіхами. Сучасні йоґи вчать, що, раз у нас є чуття, їх треба донесхочу задовольняти, як це роблять коти й собаки, і це не заважатиме практиці йоґи. В цьому вірші Кардама Муні засуджує цю теорію. Він каже, що матеріальні насолоди доступні навіть котам і собакам, які живуть у пекельних умовах. Господь настільки добрий, що тим псевдо-йоґам, які задовольняються огидними насолодами жителів пекла, Він дає всі можливості здобути їхні жадані матеріальні втіхи, але вони не досягнуть досконалості, якої досягнув Кардама Муні.
В седьмой главе «Бхагавад-гиты» говорится о двух типах преданных — тех, кто ищет материальных удовольствий, и тех, кто не хочет ничего, кроме служения Господу. Материальные удовольствия доступны даже свиньям и собакам, чья жизнь мало чем отличается от жизни в преисподней. Свинья тоже ест, спит и вволю наслаждается сексом, при этом она весьма довольна жизнью и теми мерзкими удовольствиями, которые от нее получает. Современные йоги утверждают, что, поскольку люди наделены чувствами, они должны предаваться наслаждениям, подобно кошкам и собакам, и это не будет помехой в их занятиях йогой. В данном стихе Кардама Муни осуждает такие представления, говоря, что подобные удовольствия доступны даже кошкам и собакам, живущим в адских условиях. Господь необыкновенно милостив ко всем живым существам, и, видя, что адские наслаждения вполне устраивают псевдойогов, Он предоставляет им возможность испытать все материальные удовольствия, которых они так жаждут, но закрывает им дорогу к совершенству, которого достиг Кардама Муни.
Демонічні особи, любителі пекельних насолод, не знають, в чому полягає найвища досконалість і тому гадають, що мета життя — це задовольняти чуття. Вони вчать, що можна задовольняти чуття і разом з тим, повторюючи якусь мантру і виконуючи якісь вправи, розраховувати на дешевий успіх у самоусвідомленні. Таких людей в цьому вірші названо хата-медгасах̣, «людьми зі схибленим розумом». За допомогою практики йоґи чи медитації вони прагнуть отримати матеріальні насолоди. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що люди, які поклоняються півбогам, втратили розум. Тут Кардама Муні також каже, що той, хто розраховує за допомогою практики йоґи здобути матеріальні насолоди, останній дурень, який стратився розуму. Справжній йоґ, наділений розумом, повинен прагнути тільки одного — подолати океан невігластва, поклоняючись Богові-Особі, і побачити лотосові стопи Господа. Однак Господь такий милостивий, що навіть нинішнім йоґам, які стратилися розуму, Він дає можливість стати котами, собаками і свинями і насолоджуватися матеріальним життям, втішаючись сексом і задовольняючи чуття. Господь Сам підтверджує це в «Бгаґавад-ґіті», кажучи: «Чого людина прагне отримати від Мене, те Я даю їй».
Демонические натуры ничего не знают о высшей ступени совершенства и потому считают, что главной целью жизни является удовлетворение чувств. Они утверждают, что человек может удовлетворять свои чувства и вместе с тем, повторяя ту или иную мантру и делая какие-нибудь упражнения, заниматься самосовершенствованием. Таких людей Кардама Муни называет здесь хата-медхасах̣, «утратившими разум». Они стремятся достичь совершенства в йоге или медитации только для того, чтобы удовлетворять свои материальные чувства. Тех, кто поклоняется полубогам, Господь называет в «Бхагавад-гите» людьми, лишенными разума. В этом стихе Кардама Муни также утверждает, что только безнадежный глупец или человек, повредившийся в уме, будет заниматься йогой ради материальных удовольствий. Йог, наделенный разумом, должен стремиться только к тому, чтобы, поклоняясь Личности Бога, пересечь океан неведения и увидеть лотосные стопы Господа. Однако Господь так добр, что даже сегодня предоставляет людям, повредившимся в уме, возможность стать кошками, собаками, свиньями и наслаждаться материальным счастьем, занимаясь сексом и удовлетворяя свои чувства. Господь Сам подтверждает это в «Бхагавад-гите»: «С какой бы просьбой ни обратился ко Мне человек, Я даю каждому то, чего он желает».