26
Text 26
Текст
Texto
етау суретара-ґатім̇ пратіпадйа садйах̣
сам̇рамбга-самбгр̣та-сама̄дгй-анубаддга-йоґау
бгӯйах̣ сака̄ш́ам упайа̄сйата а̄ш́у йо вах̣
ш́а̄по майаіва німітас тад авета віпра̄х̣
etau suretara-gatiṁ pratipadya sadyaḥ
saṁrambha-sambhṛta-samādhy-anubaddha-yogau
bhūyaḥ sakāśam upayāsyata āśu yo vaḥ
śāpo mayaiva nimitas tad aveta viprāḥ
Послівний переклад
Palabra por palabra
ш́рі-бгаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; етау — ці два брамники; сура-ітара — демонічні; ґатім — утроби; пратіпадйа — потрапивши; садйах̣ — швидко; сам̇рамбга — гнівом; самбгр̣та — посилене; сама̄дгі — розумове зосередження; анубаддга — міцно; йоґау — зв’язані зі Мною; бгӯйах̣ — знову; сака̄ш́ам — в Моє товариство; упайа̄сйатах̣ — повернуться; а̄ш́у — скоро; йах̣ — що; вах̣ — вас; ш́а̄пах̣ — прокляття; майа̄ — Мною; ева — тільки; німітах̣ — призначене; тат — те; авета — знайте; віпра̄х̣ — о брахмани.
śrī-bhagavān uvāca — la Suprema Personalidad de Dios contestó; etau — estos dos porteros; sura-itara — demoníaco; gatim — el vientre; pratipadya — obteniendo; sadyaḥ — rápidamente; saṁrambha — por la ira; sambhṛta — intensificada; samādhi — concentración de la mente; anubaddha — firmemente; yogau — unidos a Mí; bhūyaḥ — de nuevo; sakāśam — ante Mi presencia; upayāsyataḥ — regresarán; āśu — en breve; yaḥ — la cual; vaḥ — de ustedes; śāpaḥ — maldición; mayā — por Mí; eva — solo; nimitaḥ — ordenada; tat — eso; aveta — sepan; viprāḥ — ¡oh, brāhmaṇas!
Переклад
Traducción
Господь відповів: О брахмани, знайте, що кару, яку ви для них визначили, вже до того призначив їм Я Сам. Отож вони впадуть і отримають демонічне народження. Але вони будуть нерозривно пов’язані зі Мною завдяки розумовому зосередженню, підсиленому гнівом, і дуже скоро повернуться в Моє товариство.
El Señor contestó: ¡Oh, brāhmaṇas! Sepan que el castigo que les han impuesto fue decretado originalmente por Mí, y por lo tanto caerán para nacer en una familia demoníaca. Pero con el pensamiento estarán firmemente unidos a Mí por medio de la concentración de la mente intensificada por la ira, y en breve regresarán ante Mi presencia.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Господь сказав, що кару, яку мудреці визначили для брамників, Джаї та Віджаї, задумав Він Сам. Без Господнього дозволу не стається нічого. Інакше кажучи, ці двоє Господніх відданих на Вайкунтзі були прокляті згідно з задумом Самого Господа. Цей задум пояснює у своїх працях багато коментаторів, чий авторитет не підлягає сумніву. Іноді в Господа виникає бажання воювати. Войовничий дух властивий також і Господу, бо інакше звідки взялася б войовничість у людей та інших істот? Господь — це джерело всього сущого, і тому гнів та войовничість властиві Йому також. Коли Він бажає з кимось повоювати, Йому треба знайти для цього ворога, але у світі Вайкунтги в Нього ворогів немає, бо всі повністю віддають себе на служіння Йому. Тому іноді, щоб проявити Свій войовничий дух, Він приходить як втілення у матеріальний світ.
El Señor afirma que Él mismo concibió el castigo que los sabios impusieron a los porteros Jaya y Vijaya. Nada puede ocurrir sin que el Señor lo apruebe. Hay que entender que había un plan tras la maldición de los devotos del Señor en Vaikuṇṭha, y muchas autoridades de gran vigor explican Su plan. El Señor desea, a veces, luchar. En el Señor Supremo también existe el espíritu de lucha; ¿cómo, si no, podría manifestarse nunca una lucha? Como el Señor es la fuente de todo, la ira y la lucha también son inherentes a Su personalidad. Cuando desea luchar con alguien, tiene que buscar un enemigo, pero en el mundo Vaikuṇṭha no hay enemigo alguno, porque todos están plenamente ocupados en servirle. Por eso viene a veces a este mundo material como una encarnación, a fin de manifestar Su espíritu de lucha.
У «Бгаґавад-ґіті» (4.8) також сказано, що Господь з’являється тільки для того, щоб захистити відданих і знищити невідданих. Невіддані існують лише в матеріальному світі, в духовному світі їх немає. Тому, коли Господь бажає воювати, Йому доводиться приходити в цей світ. Але хто буде воювати з Верховним Господом? Ніхто не може чинити Йому опір! Тому Господу, що проводить розваги в матеріальному світі лише зі Своїми супутниками і ні з ким іншим, доводиться знайти якогось відданого, що погодиться грати роль Його ворога. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже Арджуні: «Дорогий Арджуно, і ти, і Я з’являлися в матеріальному світі вже багато разів. Ти просто забув про це, але Я пам’ятаю». Отже, Господь вибрав Джаю та Віджаю, щоб воювати з ними в матеріальному світі, і тому сталося так, що мудреці, які прийшли побачити Господа, прокляли цих брамників. Це трапилося тому, що Господь побажав послати їх у матеріальний світ, але не на зовсім, а лише на якийсь час. Так іноді в театрі актор зображає з себе ворога власника театру, але ця гра триває лише впродовж невеликого часу і насправді між власником театру і його слугою немає справжньої ворожнечі. Саме так сталося в цьому випадку. Сура-джани (віддані) були прокляті народитися як асура-джани, або демони. Народитися безбожником для відданого річ дуже дивна, але це була тільки вистава. Закінчивши свій удаваний бій, і відданий, і Господь знову об’єднуються на духовних планетах. Це дуже чітко пояснено в цих віршах. Отже, висновок полягає в тому, що з духовного світу, з планет Вайкунтги, ніхто не падає, бо це вічна обитель. Але іноді, коли того бажає Господь, віддані сходять у матеріальний світ як проповідники або як безбожники. В кожному разі за цим стоїть Господній задум. Наприклад, Господь Будда — це втілення Господа, однак він проповідував атеїзм: «Бога немає». Насправді за цим стояв задум Господа, який розкривається в «Бгаґаватам».
En el Bhagavad-gītā (4.8) también se dice que el Señor adviene con la única intención de brindar protección a los devotos y aniquilar a los no devotos. Los no devotos están en el mundo material, no en el mundo espiritual; por eso el Señor, cuando quiere luchar, tiene que venir a este mundo. Pero, ¿quién va a luchar con el Señor Supremo? ¡Nadie puede luchar con Él! Por eso, como el Señor siempre lleva a cabo Sus pasatiempos en el mundo material en compañía de Sus devotos, no con otros, tiene que buscar a algún devoto que haga el papel de enemigo. En el Bhagavad-gītā, el Señor dice a Arjuna: «Mi querido Arjuna, tanto tú como Yo hemos venido muchísimas veces a este mundo material. Pero tú has olvidado, mientras que Yo recuerdo». De esta manera, el Señor eligió a Jaya y Vijaya para que luchasen con Él en el mundo material, y por esta causa los sabios fueron a verle y, fortuitamente, maldijeron a los porteros. El Señor tenía el deseo de enviarles al mundo material, no de un modo permanente, sino durante un tiempo. En consecuencia, tal como en un escenario teatral alguien hace el papel de enemigo del propietario del escenario, aunque la obra dura un corto tiempo y la enemistad entre el sirviente y el propietario no es permanente, así también los sabios maldijeron a los sura-janas (devotos) a ir a asura-janas, familias ateas. Que un devoto deba nacer en una familia atea es sorprendente, pero no es más que un simple espectáculo. Terminada su fingida lucha, tanto el devoto como el Señor de nuevo vuelven a relacionarse en los planetas espirituales. Esto se explica aquí de un modo muy explícito. La conclusión es que del mundo espiritual, del planeta Vaikuṇṭha, nadie cae, pues esa morada es eterna. Pero a veces, según el deseo del Señor, vienen devotos a este mundo material como predicadores o como ateos. Sea cual sea el caso, debemos entender que el Señor tiene un plan. El Señor Buddha, por ejemplo, era una encarnación, pero predicó el ateísmo: «Dios no existe». Pero, en realidad, tras esto había un plan, como se explica en el Bhāgavatam.