20
Text 20
Текст
Texto
дурджайа̄н ітара̄ш́рамаіх̣
вайам̇ джайема хела̄бгір
дасйӯн дурґа-патір йатга̄
durjayān itarāśramaiḥ
vayaṁ jayema helābhir
dasyūn durga-patir yathā
Послівний переклад
Palabra por palabra
йа̄м — в якої; а̄ш́рітйа — беручи притулок; індрійа — чуття; ара̄тін — вороги; дурджайа̄н — важкоздоланні; ітара — всіма іншими, крім сімейних людей; а̄ш́рамаіх̣ — суспільними укладами; вайам — ми; джайема — здолаємо; хела̄бгіх̣ — легко; дасйӯн — загарбників; дурґа-патіх̣ — командир фортеці; йатга̄ — як.
yām — en quien; āśritya — refugiándose en; indriya — sentidos; arātīn — enemigos; durjayān — difíciles de conquistar; itara — aparte de los casados; āśramaiḥ — por las órdenes de la sociedad; vayam — nosotros; jayema — podemos vencer; helābhiḥ — fácilmente; dasyūn — asaltantes invasores; durga-patiḥ — el comandante de un fortín; yathā — como.
Переклад
Traducción
Як воєначальник, захищений мурами фортеці, легко перемагає напасників, так само чоловік під захистом дружини може перемогти чуття, з якими не можуть впоратися представники інших життєвих укладів.
Tal como el comandante de un fortín vence fácilmente a los asaltantes invasores, al refugiarse en una esposa se pueden conquistar los sentidos, que, en las demás órdenes sociales, son inconquistables.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Серед чотирьох укладів людського суспільства — брахмачарі, або учнів, ґріхастг, або сімейних, ванапрастг, що відійшли від справ, і санн’ясі, що зреклися світу, — тільки сімейна людина перебуває в повній безпеці. Чуття вважають за грабіжників, що нападають на фортецю тіла. Дружину вважають за воєначальника, що командує фортецею, і тому, коли чуття атакують тіло, тільки дружина рятує його від повної руїни. Жива істота не може не відчувати статевого потягу, але коли в чоловіка є законна дружина, він має захист від своїх ворогів — чуттів. Чоловік, який має хорошу дружину, не буде порушувати лад у суспільстві, збезчещуючи цнотливих дівчат. Без законної дружини чоловік стає останнім розпусником і порушує спокій усього суспільства, якщо тільки він не пройшов вишкіл як брахмачарі, ванапрастга чи санн’ясі. Не отримавши суворого і систематичного вишколу згідно з правилами брахмачар’ї під проводом досвідченого духовного вчителя і не розвинувши учнівської покори, так званий брахмачарі неодмінно впаде жертвою статевого потягу. Історії відомо скільки завгодно випадків падіння, при чому падали навіть такі великі йоґи, як Вішвамітра. Однак ґріхастгу рятує вірна дружина. Статеве життя — це причина матеріального рабства, тому в в трьох ашрамах воно заборонене і дозволене тільки в ґріхастга-ашрамі. А ґріхастги зобов’язані створювати першорядних брахмачарі, ванапрастг та санн’ясі.
De las cuatro órdenes de la sociedad humana —la de estudiante u orden brahmacārī, la de casado u orden gṛhastha, la retirada u orden vānaprastha, y la de renuncia u orden sannyāsī—, el casado está en el lado seguro. Los sentidos del cuerpo se consideran asaltantes del fortín del cuerpo. Se entiende que la esposa es el comandante del fortín, y, en consecuencia, cuando quiera que haya un ataque de los sentidos al cuerpo, la esposa es quien protege el cuerpo de ser derrotado. Para todos es inevitable la exigencia del sexo, pero aquel que tiene una esposa fija se salva de la furiosa embestida de los sentidos enemigos. El hombre que tiene una buena esposa no crea trastornos en la sociedad corrompiendo muchachas vírgenes. Sin una esposa fija, el hombre se convierte en un libertino de primer orden y en un trastorno para la sociedad..., a no ser que haya recibido preparación como brahmacārī, vānaprastha o sannyāsī. A menos que haya una preparación rígida y sistemática del brahmacārī por parte del maestro espiritual, y a menos que el estudiante sea obediente, es seguro que el supuesto brahmacārī caerá presa del ataque del sexo. Hay muchos ejemplos de caídas, incluso de grandes yogīs, como Viśvāmitra. El gṛhastha, sin embargo, está a salvo, a causa de su fiel esposa. La vida sexual es la causa del cautiverio material, y por eso se prohíbe en tres āśramas, y se permite solo en el āśrama de gṛhastha. El gṛhastha tiene la responsabilidad de producir brahmacārīs, vānaprasthas y sannyāsīs de primera calidad.