20
ТЕКСТ 20
Текст
Текст
дурджайа̄н ітара̄ш́рамаіх̣
вайам̇ джайема хела̄бгір
дасйӯн дурґа-патір йатга̄
дурджайа̄н итара̄ш́рамаих̣
вайам̇ джайема хела̄бхир
дасйӯн дурга-патир йатха̄
Послівний переклад
Пословный перевод
йа̄м — в якої; а̄ш́рітйа — беручи притулок; індрійа — чуття; ара̄тін — вороги; дурджайа̄н — важкоздоланні; ітара — всіма іншими, крім сімейних людей; а̄ш́рамаіх̣ — суспільними укладами; вайам — ми; джайема — здолаємо; хела̄бгіх̣ — легко; дасйӯн — загарбників; дурґа-патіх̣ — командир фортеці; йатга̄ — як.
йа̄м — у кого; а̄ш́ритйа — найдя прибежище; индрийа — чувства; ара̄тӣн — враги; дурджайа̄н — трудно победить; итара — тем, кто не является семейным человеком; а̄ш́рамаих̣ — ступеней духовной жизни; вайам — мы; джайема — можем отразить; хела̄бхих̣ — легко; дасйӯн — нападение разбойников; дурга-патих̣ — командир гарнизона крепости; йатха̄ — как.
Переклад
Перевод
Як воєначальник, захищений мурами фортеці, легко перемагає напасників, так само чоловік під захистом дружини може перемогти чуття, з якими не можуть впоратися представники інших життєвих укладів.
Как командующему гарнизоном крепости не составляет труда отразить все атаки разбойников, так и человеку, находящемуся под защитой жены, нетрудно отразить все атаки чувств, перед которыми представители других ашрамов беззащитны.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Серед чотирьох укладів людського суспільства — брахмачарі, або учнів, ґріхастг, або сімейних, ванапрастг, що відійшли від справ, і санн’ясі, що зреклися світу, — тільки сімейна людина перебуває в повній безпеці. Чуття вважають за грабіжників, що нападають на фортецю тіла. Дружину вважають за воєначальника, що командує фортецею, і тому, коли чуття атакують тіло, тільки дружина рятує його від повної руїни. Жива істота не може не відчувати статевого потягу, але коли в чоловіка є законна дружина, він має захист від своїх ворогів — чуттів. Чоловік, який має хорошу дружину, не буде порушувати лад у суспільстві, збезчещуючи цнотливих дівчат. Без законної дружини чоловік стає останнім розпусником і порушує спокій усього суспільства, якщо тільки він не пройшов вишкіл як брахмачарі, ванапрастга чи санн’ясі. Не отримавши суворого і систематичного вишколу згідно з правилами брахмачар’ї під проводом досвідченого духовного вчителя і не розвинувши учнівської покори, так званий брахмачарі неодмінно впаде жертвою статевого потягу. Історії відомо скільки завгодно випадків падіння, при чому падали навіть такі великі йоґи, як Вішвамітра. Однак ґріхастгу рятує вірна дружина. Статеве життя — це причина матеріального рабства, тому в в трьох ашрамах воно заборонене і дозволене тільки в ґріхастга-ашрамі. А ґріхастги зобов’язані створювати першорядних брахмачарі, ванапрастг та санн’ясі.
Из четырех укладов человеческого общества — учеников (брахмачари), домохозяев (грихастх), людей, отошедших от мирских дел (ванапрастх), и тех, кто дал обет отречения от мира (санньяси), — только домохозяева находятся в полной безопасности. Наши чувства подобны разбойникам, штурмующим крепость тела, а жене отведена роль командира гарнизона этой крепости, и потому всякий раз, когда чувства атакуют тело, не кто иной, как жена, спасает крепость тела от разграбления. Никто не может полностью избавиться от сексуальных желаний, но тот, рядом с кем находится законная жена, сумеет устоять перед натиском чувств. Тот, у кого есть хорошая жена, не станет нарушать покой общества и совращать целомудренных девушек. Но без добропорядочной жены мужчина превращается в неисправимого распутника и нарушителя общественного порядка (если только он не является квалифицированным брахмачари, ванапрастхой или санньяси). Если брахмачари не прошел строгую и систематическую подготовку под руководством опытного духовного учителя и не зарекомендовал себя как послушный ученик, этот так называемый брахмачари непременно падет жертвой вожделения. История знает великое множество примеров подобных падений — падали даже такие великие йоги, как Вишвамитра. Однако грихастха находится в безопасности, поскольку с ним всегда рядом его верная жена. Половая жизнь является причиной материального рабства, поэтому она запрещена в трех ашрамах и допустима лишь в грихастха-ашраме. Грихастхи же ответственны за то, чтобы производить на свет первоклассных брахмачари, ванапрастх и санньяси.