Skip to main content

ГЛАВА ЧОТИРНАДЦЯТА

Зачаті в сутінках сини Діті

1

Текст

ш́рі-ш́ука ува̄ча
ніш́амйа кауша̄равін̣опаварн̣іта̄м̇
харех̣ катга̄м̇ ка̄ран̣а-сӯкара̄тманах̣
пунах̣ са папраччга там удйата̄н̃джалір
на ча̄тітр̣пто відуро дгр̣та-вратах̣

Послівний переклад

ш́рі-ш́уках̣ ува̄ча  —  Шрі Шукадева Ґосвамі сказав; ніш́амйа  —  вислухавши; кауша̄равін̣а̄  —  мудрецем Майтреєю; упаварн̣іта̄м  —  розказані; харех̣  —  Бога-Особи; катга̄м  —  оповіді; ка̄ран̣а  —  причину того, що Господу довелося піднімати Землю; сӯкара-а̄тманах̣  —  втілення вепра; пунах̣  —  знову; сах̣  —  він; папраччга  —  запитав; там  —  його (Майтрею); удйата-ан̃джаліх̣  —  зі складеними руками; на  —  ніколи; ча  —  також; аті-тр̣птах̣  —  дуже задоволений; відурах̣  —  Відура; дгр̣та-вратах̣  —  що склав обітницю.

Переклад

Шукадева Ґосвамі сказав: Вислухавши розповідь великого мудреця Майтреї про Господнє втілення в образі Варахи, Відура, що склав обітницю зреченості, зі складеними долонями став благати його розповісти ще щось про трансцендентні діяння Господа, тому що він [Відура] так і не наситився цими оповідями.

2

Текст

відура ува̄ча
тенаіва ту муні-ш́решт̣га
харін̣а̄ йаджн̃а-мӯртіна̄
а̄ді-даітйо хіран̣йа̄кшо
хата ітй ануш́уш́рума

Послівний переклад

відурах̣ ува̄ча  —  Шрі Відура сказав; тена  —  Ним; ева  —  певно; ту  —  але; муні-ш́решт̣га  —  о найліпших з мудреців; харін̣а̄  —  Богом-Особою; йаджн̃а-мӯртіна̄  —  втіленням жертвопринесення; а̄ді  —  первісний; даітйах̣  —  демон; хіран̣йа̄кшах̣  —  на ім’я Хіран’якша; хатах̣  —  вбитий; іті  —  так; ануш́уш́рума  —  ми чули в учнівській спадкоємності.

Переклад

Шрі Відура сказав: О найліпший серед великих мудреців, я чув в учнівській спадкоємності, що Хіран’якшу, первісний демон, загинув від руки такого самого втілення Бога-Особи, уособленої форми всіх жертвопринесень [Господа Вепра].

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як уже згадано раніше, Господь з’являвся в образі вепра за двох різних епох    —    Сваямбгува і Чакшуша. За обох епох сходило Господнє втілення вепра, але за епохи Сваямбгува Господь підняв Землю з-під водної товщі на дні всесвіту, а за епохи Чакшуша Він убив першого демона у всесвіті, Хіран’якшу. За епохи Сваямбгува Він мав тіло білого кольору, а за епохи Чакшуша    —    червоного. Відура вже чув про одне з цих втілень, і тепер попрохав розповісти про друге. Обидва описані тут втілення в образі вепра    —    це один і той самий Верховний Бог-Особа.

3

Текст

тасйа чоддгаратах̣ кшаун̣ім̇
сва-дам̇шт̣ра̄ґрен̣а лілайа̄
даітйа-ра̄джасйа ча брахман
касма̄д дгетор абгӯн мр̣дгах̣

Послівний переклад

тасйа  —  Його; ча  —  також; уддгаратах̣  —  піднімаючи; кшаун̣ім  —  Землю; сва-дам̇шт̣ра-аґрен̣а  —  кінчиками Своїх іклів; лілайа̄  —  у Своїх розвагах; даітйа-ра̄джасйа  —  царя демонів; ча  —  і; брахман  —  брахмано; касма̄т  —  з якої; хетох̣  —  причини; абгӯт  —  був; мр̣дгах̣  —  бій.

Переклад

З якої причини, о брахмано, зав’язався бій між царем демонів і Господом Вепром, коли Господь задля розваги піднімав Землю з океану?

4

Текст

ш́раддадга̄на̄йа бгакта̄йа
брӯхі тадж-джанма-вістарам
р̣ше на тр̣пйаті манах̣
парам̇ каутӯхалам̇ хі ме

Послівний переклад

ш́раддадга̄на̄йа  —  сповненій віри людині; бгакта̄йа  —  відданому; брӯхі  —  будь ласка, розкажи; тат  —  Його; джанма  —  з’явлення; вістарам  —  докладно; р̣ше  —  великий мудрче; на  —  не; тр̣пйаті  —  задовольняється; манах̣  —  розум; парам  —  вкрай; каутӯхалам  —  допитливий; хі  —  певно; ме  —  мій.

Переклад

Мій розум згорає від цікавості і я зовсім не наситився розповідями про Господнє з’явлення. Отож, будь ласка, розповідай далі вірному Господньому відданому.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Людина, яка має щиру віру в Господа і бажання пізнати Його, безперечно, гідна почути про трансцендентні розваги з’явлення і зникнення Верховного Бога-Особи. Відура був з усіх поглядів гідний слухати це трансцендентні оповіді.

5

Текст

маітрейа ува̄ча
са̄дгу віра твайа̄ пр̣шт̣ам
авата̄ра-катга̄м̇ харех̣
йат твам̇ пр̣ччгасі мартйа̄на̄м̇
мр̣тйу-па̄ш́а-віш́а̄танім

Послівний переклад

маітрейах̣ ува̄ча  —  Майтрея сказав; са̄дгу  —  відданий; віра  —  воїне; твайа̄  —  тобою; пр̣шт̣ам  —  запитане; авата̄ра-катга̄м  —  розповіді про Господні втілення; харех̣  —  Бога-Особи; йат  —  що; твам  —  твоя милість; пр̣ччгасі  —  запитуєш мене; мартйа̄на̄м  —  приречених померти; мр̣тйу-па̄ш́а  —  ланцюг народжень і смертей; віш́а̄танім  —  джерело порятунку.

Переклад

Великий мудрець Майтрея сказав: О воїне, ти звертаєшся з запитаннями, які дуже личать відданому, тому що вони пов’язані з втіленням Бога-Особи. Він єдиний порятунок від ланцюга народжень і смертей для всіх, кому інакше було б не минути смерті.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Великий мудрець Майтрея назвав Відуру воїном не лише тому, що той належав до родини Куру, але ще й тому, що Відурі кортіло почути про лицарські подвиги Господа в Його втіленнях Варахи та Нрісімхи. Відурині запитання стосувалися Господа і тому були цілком достойні відданого. Відданий не має ніякого потягу до розмов на світські теми. Існує чимало історій, пов’язаних зі звичайними світськими боями, але відданого вони зовсім не цікавлять. В оповідях про бої, в яких бере участь Господь, ідеться не про те, як хтось вправно вбив когось, а про те, як перемогти майу, розірвавши ланцюг нескінченних народжень і смертей, яким вона зв’язує живу істоту. Іншими словами, той, хто насолоджується оповідями про бойову звитягу Господа, звільняється від ланцюга народжень і смертей. Недалекі люди вважають, що участь в битві на Курукшетрі плямує Крішнину славу, але вони не знають, що завдяки Його участі в битві усі, хто був присутній на полі бою, досягли звільнення. Бгішмадева сказав, що всі присутні на Курукшетрі після смерті повернулися до свого предвічного місця в духовному світі. Отже, слухати про Господні бойові подвиги так само сприятливо, як виконувати будь-яке інше віддане служіння.

6

Текст

йайотта̄нападах̣ путро
муніна̄ ґітайа̄рбгаках̣
мр̣тйох̣ кр̣тваіва мӯрдгнй ан̇ґгрім
а̄руроха харех̣ падам

Послівний переклад

йайа̄  —  яким; утта̄нападах̣  —  царя Уттанапади; путрах̣  —  син; муніна̄  —  мудрецем; ґітайа̄  —  оспіваним; арбгаках̣  —  дитина; мр̣тйох̣  —  смерті; кр̣тва̄  —  зробивши; ева  —  певно; мӯрдгні  —  на голову; ан̇ґгрім  —  стопи; а̄руроха  —  піднявся; харех̣  —  Бога-Особи; падам  —  до обителі.

Переклад

Слухаючи про ці Господні діяння від мудреця [Наради], син царя Уттанапади [Дгрува] осягнув глибини знання про Бога-Особу і, наступивши смерті на голову, увійшов у Господню обитель.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли Махараджа Дгрува, син царя Уттанапади, покидав тіло, сам Сунанда та його супутники прийшли до нього, щоб провести його в царство Бога. Він покинув цей світ, коли ще був молодий, хоча до того вже успадкував трон свого батька і мав кількох дітей сам. Коли надійшов його час покидати світ, до нього прийшла уособлена смерть. Однак він, не звернувши на смерть ніякої уваги, у тому самому тілі зійшов на духовний корабель і вирушив прямо на планету Вішну. Він зміг це зробити завдяки тому, що свого часу спілкувався з великим мудрецем Нарадою і той розповів йому про Господні розваги.

7

Текст

атга̄тра̄пітіха̄со ’йам̇
ш́руто ме варн̣ітах̣ пура̄
брахман̣а̄ дева-девена
дева̄на̄м анупр̣ччгата̄м

Послівний переклад

атга  —  зараз; атра  —  щодо цього; апі  —  також; ітіха̄сах̣  —  історію; айам  —  цю; ш́рутах̣  —  почуту; ме  —  мною; варн̣ітах̣  —  описану; пура̄  —  багато років тому; брахман̣а̄  —  Брахмою; дева-девена  —  головним із півбогів; дева̄на̄м  —  півбогами; анупр̣ччгата̄м  —  запитане.

Переклад

Цю історію про двобій між Господом в образі вепра і демоном Хіран’якшею я почув багато років тому, коли її розповідав головний з півбогів, Брахма, відповідаючи на запитання інших півбогів.

8

Текст

дітір да̄кша̄йан̣і кшаттар
ма̄річам̇ каш́йапам̇ патім
апатйа-ка̄ма̄ чакаме
сандгйа̄йа̄м̇ хр̣ч-чгайа̄рдіта̄

Послівний переклад

дітіх̣  —  Діті; да̄кша̄йан̣і  —  дочка Дакші; кшаттах̣  —  Відуро; ма̄річам  —  син Марічі; каш́йапам  —  Каш’япа; патім  —  її чоловік; апатйа-ка̄ма̄  —  прагнучи дитини; чакаме  —  забажала; сандгйа̄йа̄м  —  в сутінках; хр̣т-ш́айа  —  статевим потягом; ардіта̄  —  замучена.

Переклад

Якось надвечір Діті, дочка Дакші, згоряючи від похоті, стала благати Каш’япу, свого чоловіка, сина Марічі, з’єднатися з нею і зачати дитину.

9

Текст

ішт̣ва̄ґні-джіхвам̇ пайаса̄
пурушам̇ йаджуша̄м̇ патім
німлочатй арка а̄сінам
аґнй-аґа̄ре сама̄хітам

Послівний переклад

ішт̣ва̄  —  виконавши обряд поклоніння; аґні  —  вогонь; джіхвам  —  язик; пайаса̄  —  узливанням; пурушам  —  Верховній Особі; йаджуша̄м  —  всіх жертвопринесень; патім  —  владиці; німлочаті  —  коли сідало; арке  —  сонце; а̄сінам  —  сидячи; аґні-аґа̄ре  —  біля жертовника; сама̄хітам  —  занурений в транс.

Переклад

Сонце вже хилилося до обрію, і мудрець сидів у трансі, закінчивши приносити жертву Верховному Богові-Особі, Вішну, що Його язиком є жертовний вогонь.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Вогонь вважають за язик Бога-Особи Вішну, яким Він приймає жертви в формі зерна й очищеного масла, офіровані в жертовне вогнище. Владика жертвопринесень    —    це Господь Вішну, і тому цей принцип лежить в основі всіх жертвопринесень. Іншими словами, коли задоволений Господь Вішну, то всі півбоги та інші живі істоти будуть задоволені також.

10

Текст

дітір ува̄ча
еша ма̄м̇ тват-кр̣те відван
ка̄ма а̄тта-ш́ара̄санах̣
дуноті діна̄м̇ вікрамйа
рамбга̄м іва матан̇ґаджах̣

Послівний переклад

дітіх̣ ува̄ча  —  прекрасна Діті сказала; ешах̣  —  ці всі; ма̄м  —  мене; тват-кр̣те  —  до тебе; відван  —  о мудрий; ка̄мах̣  —  Купідон; а̄тта-ш́ара̄санах̣  —  скеровує свої стріли; дуноті  —  мучить; діна̄м  —  нещасну; вікрамйа  —  нападаючи; рамбга̄м  —  бананове дерево; іва  —  як; матам-ґаджах̣  —  скажений слон.

Переклад

Наблизившись до свого чоловіка, прекрасна Діті сказала йому про своє бажання: О мудрецю, бог любові терзає мене своїми стрілами, як скажений слон, що кидається на бананове дерево.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Прекрасна Діті, побачивши, що її чоловік занурений в медитацію, не намагалася привабити його рухами тіла, а якомога голосніше заговорила до нього. Вона щиро зізналася чоловікові, що в його присутності її тіло знемагає від хіті, що мучить її, наче слон, який вириває бананове деревце. Вона не мала звички турбувати чоловіка, коли той був занурений в транс, але тут їй не вдалося побороти в собі сильної хіті, що її охопила. Ця хіть терзала її, наче скажений слон, і тому перший обов’язок її чоловіка полягав у тому, щоб оборонити її, виконавши її бажання.

11

Текст

тад бгава̄н дахйама̄на̄йа̄м̇
са-патніна̄м̇ самр̣ддгібгіх̣
праджа̄ватіна̄м̇ бгадрам̇ те
майй а̄йун̇кта̄м ануґрахам

Послівний переклад

тат  —  тому; бгава̄н  —  твоя милість; дахйама̄на̄йа̄м  —  що згорає від страждання; са-патніна̄м  —  інших дружин; самр̣ддгібгіх̣  —  процвітанням; праджа̄-ватіна̄м  —  що мають дітей; бгадрам  —  все благо; те  —  тобі; майі  —  мені; а̄йун̇кта̄м  —  даруй мені; ануґрахам  —  милість.

Переклад

Отож ти повинен зглянутися наді мною і дарувати мені всю свою милість. Я прагну мати синів і дуже страждаю, коли бачу щастя інших дружин. Зробивши це, ти будеш щасливий.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Статеві зносини, призначені для зачаття дитини, «Бгаґавад-ґіта» визнає за праведний акт. Однак вступати в статеві зносини просто для чуттєвого задоволення    —    це гріх. Прохаючи свого чоловіка вступити з нею в статеві зносини, Діті не просто згорала від хіті    —    вона хотіла мати синів. В неї ще не було синів, і вона почувалася нещаснішою за інших дружин свого чоловіка. Тому Каш’япа був зобов’язаний задовольнити свою законну дружину.

12

Текст

бгартарй а̄пторума̄на̄на̄м̇
лока̄н а̄віш́ате йаш́ах̣
патір бгавад-відго йа̄са̄м̇
праджайа̄ нану джа̄йате

Послівний переклад

бгартарі  —  чоловікові; а̄пта-урума̄на̄на̄м  —  любих; лока̄н  —  у світі; а̄віш́ате  —  поширюється; йаш́ах̣  —  слава; патіх̣  —  чоловік; бгават-відгах̣  —  як ти, о шановний; йа̄са̄м  —  чиїми; праджайа̄  —  дітьми; нану  —  певно; джа̄йате  —  поширюється.

Переклад

Жінку шанують в цьому світі настільки, наскільки до неї прихильний її чоловік, а чоловік, як-от ти, здобуває славу завдяки своїм дітям, бо ти покликаний збільшити число живих істот.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як проголошує Рішабгадева, людині не слід ставати батьком чи матір’ю, поки вона не має певності, що здатна буде зачати хороших дітей і звільнити їх від кайданів народження і смерті. Людське життя дає живій істоті єдиний шанс вирватися з царства матерії, де всі неодмінно проходять через страждання, пов’язані з народженням, смертю, старістю і хворобами. Кожна істота повинна отримати нагоду скористатися з цих переваг людської форми життя, і тому батько, як оце Каш’япа, повинен приводити на світ хороших дітей і вести їх до звільнення.

13

Текст

пура̄ піта̄ но бгаґава̄н
дакшо духітр̣-ватсалах̣
кам̇ вр̣н̣іта варам̇ ватса̄
ітй апр̣ччгата нах̣ пр̣тгак

Послівний переклад

пура̄  —  колись; піта̄  —  батько; нах̣  —  нас; бгаґава̄н  —  надзвичайно багатий; дакшах̣  —  Дакша; духітр̣-ватсалах̣  —  сповнений любові до своїх дочок; кам  —  кого; вр̣н̣іта  —  хочете прийняти; варам  —  своїм чоловіком; ватса̄х̣  —  любі діти; іті  —  так; апр̣ччгата  —  запитав; нах̣  —  нас; пр̣тгак  —  кожну окремо.

Переклад

Колись давно, наш батько, безмежно багатий Дакша, з великої любові до своїх дочок запитав кожну з нас, кого би хотіли мати за чоловіка.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: З цього вірша можна зробити висновок, що батько міг дозволити дочці вільно вибирати собі чоловіка, але аж ніяк не в вільному спілкуванні з протилежною статтю. Батько попрохав кожну з дочок сказати йому, за кого з чоловіків, прославлених своїми досягненнями і вдачею, вони хотіли б заміж. Остаточне слово залишалося за батьком.

14

Текст

са відітва̄тмаджа̄на̄м̇ но
бга̄вам̇ санта̄на-бга̄ванах̣
трайодаш́а̄дада̄т та̄са̄м̇
йа̄с те ш́ілам ануврата̄х̣

Послівний переклад

сах̣  —  Дакша; відітва̄  —  зрозумівши; а̄тма-джа̄на̄м  —  дочок; нах̣  —  наш; бга̄вам  —  настрій; санта̄на  —  ; бга̄ванах̣  —  дітей; трайодаш́а  —  доброзичливець; адада̄т  —  віддав; та̄са̄м  —  їх усіх; йа̄х̣  —  тих, хто; те  —  твоїй; ш́ілам  —  вдачі; ануврата̄х̣  —  вірні.

Переклад

Наш ласкавий батько, Дакша, зрозумівши наше бажання, віддав тринадцять своїх дочок за тебе, і відтоді всі ми дотримуємо вірності тобі.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Дівчата зазвичай були надто сором’язливі, щоб висловити своє бажання батькові, і він дізнавався про вибір дочок через когось іншого, як оце бабуся, перед якою внучки не крилися. Довідавшись про вибір дочок, цар Дакша віддав тринадцять із них за Каш’япу. Кожна з сестер Діті вже стала матір’ю. Якщо Діті також дотримувала вірність тому самому чоловікові, чому вона повинна була залишатися бездітною?

15

Текст

атга ме куру калйа̄н̣ам̇
ка̄мам̇ камала-лочана
а̄ртопасарпан̣ам̇ бгӯманн
амоґгам̇ хі махійасі

Послівний переклад

атга  —  тому; ме  —  мені; куру  —  зроби; калйа̄н̣ам  —  благословення; ка̄мам  —  бажання; камала-лочана  —  о лотосоокий; а̄рта  —  нещасний; упасарпан̣ам  —  що звертається за допомогою; бгӯман  —  о великий; амоґгам  —  неодмінно; хі  —  певно; махійасі  —  до великої людини.

Переклад

О лотосоокий, будь ласка, благослови мене, виконавши моє бажання. Коли до великої особи звертається якийсь нещасний, його благання не можуть залишитися без уваги.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Діті знала, що чоловік може відхилити її прохання, бо вона звернулася до нього в невластивий час. Однак вона пояснювала, що в момент великої скрути чи великих страждань час і обставини не беруть до уваги.

16

Текст

іті та̄м̇ віра ма̄річах̣
кр̣пан̣а̄м̇ баху-бга̄шін̣ім
пратйа̄ха̄нунайан ва̄ча̄
правр̣ддга̄нан̇ґа-каш́мала̄м

Послівний переклад

іті  —  так; та̄м  —  їй; віра  —  герою; ма̄річах̣  —  син Марічі (Каш’япа); кр̣пан̣а̄м  —  нещасній; баху-бга̄шін̣ім  —  занадто балакучій; пратйа̄ха  —  відповів; анунайан  —  заспокоюючи; ва̄ча̄  —  словами; правр̣ддга  —  дуже збудженою; анан̇ґа  —  хіттю; каш́мала̄м  —  осквернену.

Переклад

О герою [Відуро], у відповідь на це син Марічі спробував заспокоїти Діті, осквернену хіттю і тому нещасну й багатомовну.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Хіть, що охоплює чоловіка чи жінку, вважають за гріховне осквернення. Каш’япа був занурений в духовну діяльність, однак йому забракло сили, щоб відмовити своїй збудженій дружині. Він міг би відмовити їй, рішуче сказавши, що її бажання нездійсненне, але він не мав такої духовної сили, яку мав Відура. Майтрея називає Відуру тут героєм, тому що ніхто не вміє панувати над своїми чуттями ліпше, як відданий Господа. Схоже на те, що Каш’япа сам хотів насолодитися статевими зносинами з дружиною, і, не маючи в собі достатньо сили, просто спробував заспокоїти її лагідною мовою.

17

Текст

еша те ’хам̇ відга̄сйа̄мі
прійам̇ бгіру йад іччгасі
тасйа̄х̣ ка̄мам̇ на ках̣ курйа̄т
сіддгіс траі-варґікі йатах̣

Послівний переклад

ешах̣  —  це; те  —  твоє прохання; ахам  —  я; відга̄сйа̄мі  —  виконаю; прійам  —  дороге; бгіру  —  нещасна; йат  —  що; іччгасі  —  хочеш; тасйа̄х̣  —  її; ка̄мам  —  бажання; на  —  не; ках̣  —  хто; курйа̄т  —  виконає; сіддгіх̣  —  досконалість звільнення; траі-варґікі  —  три; йатах̣  —  звідки.

Переклад

Сердешна, я неодмінно задовольню всі твої заповітні бажання, бо хто, крім тебе, може дарувати мені три форми досконалості на шляху до звільнення?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Три форми досконалості на шляху до звільнення    —    це релігійність, матеріальний добробут і задоволення чуттів. Жінку вважають джерелом звільнення для зумовленої душі, тому що своїм служінням вона допомагає чоловікові наблизитися до повної свободи від матеріального існування. Суть зумовленого життя в матеріальному світі    —    це задоволення чуттів, і якщо комусь пощастить знайти хорошу жінку, вона допомагатиме йому в усіх відношеннях. Людина, стурбована проблемами зумовленого життя, дедалі більше опускається в багно матеріальної скверни. Вірна дружина повинна допомагати чоловікові здійснити всі матеріальні бажання, щоб він, завдяки їй знайшовши спокій і затишок, міг присвятити себе духовній діяльності і досягнути досконалості життя. Звичайно, коли чоловік духовно розвивається, жінка, безперечно, розділяє з ним благо, яке він отримує, і таким чином чоловік і жінка разом досягають духовної досконалості. Тому так важливо навчити дівчат і хлопчиків виконувати свої духовні обов’язки, щоб, коли настане час спільного життя, вони могли принести одне одному благо. В хлопчиків треба виховувати дух брахмачар’ї, а в дівчаток    —    цнотливість і вірність. Вірна дружина і духовно підготований брахмачарі    —    чудове поєднання для досягнення мети людського життя.

18

Текст

сарва̄ш́рама̄н упа̄да̄йа
сва̄ш́рамен̣а калатрава̄н
вйасана̄рн̣авам атйеті
джала-йа̄наір йатга̄рн̣авам

Послівний переклад

сарва  —  всі; а̄ш́рама̄н  —  соціальні уклади; упа̄да̄йа  —  завершивши; сва  —  своїми; а̄ш́рамен̣а  —  соціальними укладами; калатра-ва̄н  —  одружений чоловік; вйасана-арн̣авам  —  небезпечний океан матеріального існування; атйеті  —  подолає; джала-йа̄наіх̣  —  кораблями; йатга̄  —  як; арн̣авам  —  океан.

Переклад

Як на кораблі людина перепливає океан, так, живучи з жінкою, чоловік долає небезпечний океан матеріального існування.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: В суспільстві існує чотири уклади, які призначені об’єднати людей на шляху до звільнення від матеріального існування. Члени всіх цих укладів: і брахмачарі, або праведні учні, і сімейні люди, що живуть з дружиною, і ті, хто відійшов від справ, і ті, хто зрікся світу,    —    всі залежать від сімейної людини, що живе вдома з дружиною. Їхня співпраця вкрай важлива для нормального функціонування системи чотирьох соціальних і духовних станів і успішного розвитку всіх її членів. Ведичний суспільний лад, варнашраму, часто називають кастовою системою. На чоловіка, що живе з дружиною, покладено велику відповідальність підтримувати членів інших укладів: брахмачарі, ванапрастг і санн’ясі. За винятком ґріхастг, або сімейних людей, всі інші повинні повністю присвятити своє життя духовному розвитку, і тому в брахмачарі, ванапрастг і санн’ясі майже не залишається часу на заробіток. Збираючи пожертви від ґріхастг, вони задовольняють свої насущні потреби і присвячують усі свої зусилля на поглиблення духовних знань. Допомагаючи трьох іншим укладам духовно розвиватися, сімейна людина також духовно проґресує. Врешті-решт кожен член такого суспільства само собою досягає високого духовного рівня і легко долає океан невігластва.

19

Текст

йа̄м а̄хур а̄тмано хй ардгам̇
ш́рейас-ка̄масйа ма̄ніні
йасйа̄м̇ сва-дгурам адгйасйа
пума̄м̇ш́ чараті віджварах̣

Послівний переклад

йа̄м  —  дружани, яка; а̄хух̣  —  називається; а̄тманах̣  —  тіла; хі  —  так; ардгам  —  половина; ш́рейах̣  —  благо; ка̄масйа  —  бажань; ма̄ніні  —  о шановна; йасйа̄м  —  якій; сва-дгурам  —  всі обов’язки; адгйасйа  —  довіривши; пума̄н  —  чоловік; чараті  —  рухається; віджварах̣  —  без хвилювання.

Переклад

О шановна, дружина допомагає чоловікові в усіх сприятливих починаннях і дарує йому таке величезне благо, що її вважають за ліпшу половину його тіла. Чоловік може завжди довірити виконання будь-яких обов’язків дружині і, ні про що не хвилюючись, заходитися коло своїх справ.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Веди називають дружину ліпшою половиною чоловікового тіла, тому що на неї покладено відповідальність виконувати половину чоловікових обов’язків. Сімейний чоловік зобов’язаний виконувати п’ять жертвопринесень, панча-яґ’ю, щоб звільнитися від усіх гріхів, які неминуче супроводжують людську діяльність. Коли чоловік уподібнюється котам і собакам, він забуває про свій духовний обов’язок та духовні цінності і вважає жінку за знаряддя для задоволення своїх чуттів. Коли жінку вважають за знаряддя для задоволення своїх чуттів, на перше місце в її оцінці виходить її фізична врода, і щойно вона перестає задовольняти чуття чоловіка, між ними настає відчуження або розлучення. Але коли чоловік і дружина ставлять собі за мету духовну досконалість, допомагаючи одне одному на цьому шляху, фізична врода не грає для них такої великої ролі і їхні стосунки не залежать від злетів чи спадів так званої любові. У матеріальному світі про любов не може бути й мови. Шлюб    —    це, насправді, обов’язок який подружжя виконує задля духовного розвитку, допомагаючи одне одному і дотримуючись вказівок авторитетних писань. Тому шлюб відіграє важливу роль, не даючи людині опускатися до рівня котів і собак, що нічого не знають про духовні цінності.

20

Текст

йа̄м а̄ш́рітйендрійа̄ра̄тін
дурджайа̄н ітара̄ш́рамаіх̣
вайам̇ джайема хела̄бгір
дасйӯн дурґа-патір йатга̄

Послівний переклад

йа̄м  —  в якої; а̄ш́рітйа  —  беручи притулок; індрійа  —  чуття; ара̄тін  —  вороги; дурджайа̄н  —  важкоздоланні; ітара  —  всіма іншими, крім сімейних людей; а̄ш́рамаіх̣  —  суспільними укладами; вайам  —  ми; джайема  —  здолаємо; хела̄бгіх̣  —  легко; дасйӯн  —  загарбників; дурґа-патіх̣  —  командир фортеці; йатга̄  —  як.

Переклад

Як воєначальник, захищений мурами фортеці, легко перемагає напасників, так само чоловік під захистом дружини може перемогти чуття, з якими не можуть впоратися представники інших життєвих укладів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Серед чотирьох укладів людського суспільства    —    брахмачарі, або учнів, ґріхастг, або сімейних, ванапрастг, що відійшли від справ, і санн’ясі, що зреклися світу,    —    тільки сімейна людина перебуває в повній безпеці. Чуття вважають за грабіжників, що нападають на фортецю тіла. Дружину вважають за воєначальника, що командує фортецею, і тому, коли чуття атакують тіло, тільки дружина рятує його від повної руїни. Жива істота не може не відчувати статевого потягу, але коли в чоловіка є законна дружина, він має захист від своїх ворогів    —    чуттів. Чоловік, який має хорошу дружину, не буде порушувати лад у суспільстві, збезчещуючи цнотливих дівчат. Без законної дружини чоловік стає останнім розпусником і порушує спокій усього суспільства, якщо тільки він не пройшов вишкіл як брахмачарі, ванапрастга чи санн’ясі. Не отримавши суворого і систематичного вишколу згідно з правилами брахмачар’ї під проводом досвідченого духовного вчителя і не розвинувши учнівської покори, так званий брахмачарі неодмінно впаде жертвою статевого потягу. Історії відомо скільки завгодно випадків падіння, при чому падали навіть такі великі йоґи, як Вішвамітра. Однак ґріхастгу рятує вірна дружина. Статеве життя    —    це причина матеріального рабства, тому в в трьох ашрамах воно заборонене і дозволене тільки в ґріхастга-ашрамі. А ґріхастги зобов’язані створювати першорядних брахмачарі, ванапрастг та санн’ясі.

21

Текст

на вайам̇ прабгавас та̄м̇ тва̄м
анукартум̇ ґр̣хеш́варі
апй а̄йуша̄ ва̄ ка̄ртснйена
йе ча̄нйе ґун̣а-ґр̣дгнавах̣

Послівний переклад

на  —  ніколи; вайам  —  ми; прабгавах̣  —  здатні; та̄м  —  те; тва̄м  —  тобі; анукартум  —  наслідувати; ґр̣ха-ı̄ш́варі  —  царице дому; апі  —  хоча; а̄йуша̄  —  цілим життям; ва̄  —  або (в наступному житті); ка̄ртснйена  —  цілком; йе  —  хто; ча  —  також; анйе  —  інші; ґун̣а-ґр̣дгнавах̣  —  цінителі хороших якостей.

Переклад

О царице дому, ми не можемо робити того, що робиш ти, і не змогли би відплатити тобі за те, що ти даєш нам, навіть якби працювали впродовж життя чи навіть після смерті. Відплатити тобі нездатні навіть ті, хто схиляється перед чеснотами своїх дружин.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Якщо чоловік настільки звеличує свою дружину, це означає, що він або в неї під каблуком, або говорить напівжартома. Каш’япа каже, що сімейні люди насолоджуються райськими розкошами, задовольняючи чуття зі своїми жінками і разом з тим уникаючи ризика потрапити до пекла. Якщо чоловік, який зрікся світу і не має дружини, під впливом статевого потягу шукатиме прихильності іншої жінки або чужої дружини, він піде до пекла. Іншими словами, так званий зреченик, який покинув дім та дружину, потрапляє до пекла, якщо знову шукає статевої насолоди, свідомо чи несвідомо. З цього погляду сімейні люди перебувають у значно безпечнішому становищі. Тому жоден чоловік не може повернути свій борг жінці ні в цьому житті, ні в наступному. Навіть якщо намагатимуться відплатити жінкам впродовж усього життя, це їм не вдасться. Не всі чоловіки здатні настільки цінувати своїх жінок, але навіть той, хто схиляється перед чеснотами своєї дружини, нездатний відплатити їй. Коли чоловік так підносить до небес свою дружину, це означає, що він жартує.

22

Текст

атга̄пі ка̄мам етам̇ те
праджа̄тйаі карава̄н̣й алам
йатга̄ ма̄м̇ на̄тірочанті
мухӯртам̇ пратіпа̄лайа

Послівний переклад

атга апі  —  навіть хоча (це неможливо); ка̄мам  —  це статеве бажання; етам  —  як є; те  —  твоє; праджа̄тйаі  —  щоб мати дітей; карава̄н̣і  —  нехай зроблю; алам  —  негайно; йатга̄  —  щоб; ма̄м  —  мене; на  —  не; атірочанті  —  засуджували; мухӯртам  —  кілька хвиль; пратіпа̄лайа  —  зачекай.

Переклад

Хоча я й нездатний віддячитися тобі, я негайно заспокою твою хіть і виконаю твоє бажання мати дітей. Але ти повинна хвилю зачекати, щоб мене ніхто не засуджував.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Чоловік, який перебуває в залежності від своєї жінки, можливо, й нездатний відплатити їй за все те благо, яке вона йому дає, але що стосується того, щоб зачати дитину і вдовольнити її статеве бажання, то це не становить жодних труднощів для будь-якого чоловіка, якщо він тільки не повний імпотент. Для кожного нормального чоловіка це зовсім не важко. Та хоча Каш’япа сам прагнув цього, він попрохав дружину хвилю зачекати, щоб його потім не засуджували. Він пояснює причини свого прохання в наступних віршах.

23

Текст

еша̄ ґгоратама̄ вела̄
ґгора̄н̣а̄м̇ ґгора-дарш́ана̄
чаранті йасйа̄м̇ бгӯта̄ні
бгӯтеш́а̄нучара̄н̣і ха

Послівний переклад

еша̄  —  цей час; ґгора-тама̄  —  найжахливіший; вела̄  —  період; ґгора̄н̣а̄м  —  жахливих; ґгора-дарш́ана̄  —  страшного вигляду; чаранті  —  рухаються; йасйа̄м  —  в який; бгӯта̄ні  —  привиди; бгӯта-іш́а  —  повелитель привидів; анучара̄н̣і  —  постійні супутники; ха  —  справді.

Переклад

Зараз найгірший час для цього, бо в цей час з’являються страшні привиди і постійні супутники повелителя духів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Каш’япа вже попрохав свою дружину, Діті, хвилю зачекати, а тепер пояснює, що коли вона знехтує цією пересторогою, то її покарають привиди і злі духи, які блукають саме в цей час разом зі своїм повелителем, Господом Рудрою.

24

Текст

етасйа̄м̇ са̄дгві сандгйа̄йа̄м̇
бгаґава̄н бгӯта-бга̄ванах̣
паріто бгӯта-паршадбгір
вр̣шен̣а̄т̣аті бгӯтара̄т̣

Послівний переклад

етасйа̄м  —  в цей період; са̄дгві  —  о доброчесна; сандгйа̄йа̄м  —  коли день переходить у ніч (в сутінки); бгаґава̄н  —  Бог-Особа; бгӯта-бга̄ванах̣  —  доброзичливець привидів; парітах̣  —  оточений; бгӯта-паршадбгіх̣  —  духами-супутниками; вр̣шен̣а  —  верхи на своєму бику; ат̣аті  —  мандрує; бгӯта-ра̄т̣  —  цар духів.

Переклад

Саме в цей мандрує світом Господь Шіва, цар духів, сидячи верхи на своєму бику і оточений привидами, що супроводжують його задля власного добра.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шіва, або Рудра, є царем духів. Духи поклоняються Господу Шіві, щоб він поступово привів їх на шлях самоусвідомлення. Господу Шіві поклоняється більшість майаваді, а Шріпаду Шанкарачар’ю вважають за втілення Господа Шіви, в якому він прийшов проповідувати філософам-майаваді засади безбожності. Духи не мають фізичного тіла через те, що вчинили якісь тяжкі гріхи, як, наприклад, самогубство. Самогубство, матеріальне чи духовне    —    це остання надія людей, що подібні до привидів. Внаслідок матеріального самогубства людина втрачає фізичне тіло, а внаслідок духовного самогубства істота втрачає свою індивідуальність. Послідовники філософії майавади прагнуть позбутися індивідуальності і злитися з безособистісним духовним буттям брахмаджйоті. Господь Шіва зі своєї великої доброти до привидів дбає про те, щоб вони, незважаючи на своє прокляття, врешті-решт отримали фізичні тіла. Він посилає їх в утроби жінок, які насолоджуються сексом, порушуючи заборони пов’язані з часом і обставинами. Каш’япа хотів, щоб Діті це усвідомила і погодилася хвилю зачекати.

25

Текст

ш́маш́а̄на-чакра̄ніла-дгӯлі-дгӯмра-
вікірн̣а-відйота-джат̣а̄-кала̄пах̣
бгасма̄ваґун̣т̣га̄мала-рукма-дехо
девас трібгіх̣ паш́йаті деварас те

Послівний переклад

ш́маш́а̄на  —  крематорій; чакра-аніла  —  вихор; дгӯлі  —  пил; дгӯмра  —  дим; вікірн̣а-відйота  —  прихована краса; джат̣а̄-кала̄пах̣  —  косми зваляного волосся; бгасма  —  попелом; аваґун̣т̣га  —  покритий; амала  —  бездоганний; рукма  —  червонувате; дехах̣  —  тіло; девах̣  —  півбог; трібгіх̣  —  трьома очима; паш́йаті  —  бачить; деварах̣  —  молодший брат чоловіка; те  —  твій.

Переклад

Тіло Господа Шіви має червоний відтінок і бездоганно чисте, хоча покрите попелом, а його волосся припорошене пилом, який здіймають вихори над погребальними вогнищами. Він доводиться молодшим братом твому чоловіку. Він дивиться на світ трьома очима.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шіва не належить до звичайних живих істот, але й не перебуває на рівні Вішну, Верховного Бога-Особи. Він могутніший за будь-яку живу істоту, включно з Брахмою, але він не може зрівнятися з Вішну. Багато в чому подібний до Вішну, Шіва також бачить минуле, теперішнє і майбутнє. Одне з його очей подібне до сонця, друге    —    до місяця, а третє, розміщене в міжбрів’ї,    —    до вогню. Своїм середнім оком він здатний вивергати вогонь і має силу, щоб знищити навіть наймогутнішу живу істоту, включно з Брахмою. Однак живе Господь Шіва без розкошів, без палаців і такого іншого. Хоча він володар матеріального світу, він не має жодних матеріальних статків. Найчастіше він мешкає в крематоріях, де спалюють мертві тіла, і вдягається в попіл, який вихори піднімають над погребальними вогнищами. Його не плямує найменший слід матеріальної скверни. Каш’япа назвав його своїм молодшим братом, бо той був одружений з наймолодшою сестрою Каш’япиної дружини Діті. Сестриного чоловіка вважають за брата. Саме такі родинні стосунки їх пов’язували, і з цього погляду Господь Шіва доводився Каш’япі молодшим братом. Каш’япа перестеріг дружину, що час, який вона обрала, зовсім не підходив для статевих зносин, бо їм довелося б з’єднатися на очах у Господа Шіви. Діті могла б заперечити, що вони можуть з’єднатися, усамітнившись у відлюдному місці, але Каш’япа нагадав їй, що Господь Шіва має три ока    —    сонце, місяць і вогонь, і сховитися від його погляду так само неможливо, як сховатися від погляду Вішну. Буває, що навіть викривши злочинця, поліція не карає його відразу, а спостерігає за ним і чекає зручного часу. Господь Шіва взяв би до уваги, що вони вступили в статеві зносини в час, коли це заборонено, і покарав би Діті, пославши їй дитину зі схильностями привида або безбожного імперсоналіста. Каш’япа передбачав це і тому попереджав свою дружину Діті.

26

Текст

на йасйа локе сва-джанах̣ паро ва̄
на̄тйа̄др̣то нота каш́чід віґархйах̣
вайам̇ вратаір йач-чаран̣а̄павіддга̄м
а̄ш́а̄смахе ’джа̄м̇ бата бгукта-бгоґа̄м

Послівний переклад

на  —  ніколи; йасйа  —  кого; локе  —  в світі; сва-джанах̣  —  родичі; парах̣  —  чужі; ва̄  —  чи; на  —  ні; аті  —  більше; а̄др̣тах̣  —  сприятливий; на  —  не; ута  —  чи; каш́чіт  —  хтось; віґархйах̣  —  злочинець; вайам  —  ми; вратаіх̣  —  обітницями; йат  —  чиї; чаран̣а  —  стопи; апавіддга̄м  —  відкинули; а̄ш́а̄смахе  —  шанобливо поклоняємося; аджа̄м  —  маха-прасад; бата  —  певно; бгукта-бгоґа̄м  —  рештки їжі.

Переклад

Господь Шіва нікого не вважає за родича, однак немає створіння, яке не було би з ним споріднене. Він нікого не вважає за улюбленця, і ні до кого не відчуває відрази. Ми шанобливо поклоняємося решткам його їжі і складаємо обітницю приймати все, що він залишає після себе.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Каш’япа пояснює дружині, що, хоча Господь Шіва й доводиться йому шваґром, це ще не означає, що вона може спокійно ображати Господа Шіву. Каш’япа попередив її, що насправді Господь Шіва нікому не родич і нікому не ворог. Як один із трьох повелителів всесвіту, він однаково ставиться до всіх. Ніхто не може зрівнятися з ним, тому що він великий відданий Верховного Бога-Особи. Сказано, що найбільший відданий Верховного Бога-Особи    —    це Господь Шіва. Тому його недоїдки інші віддані шанують як маха-прасад, тобто їжу, що дарує величезне духовне благо. Рештки їжі, піднесеної Господу Крішні, називають прасадом, а коли цей прасад поїсть великий відданий, як Господь Шіва, то його вже називають маха-прасадом. Свідомість Господа Шіви настільки піднесена, що йому байдуже до матеріального процвітання, якого так прагне кожен з нас. Хоча його дружина    —    це сама Парваті, уособлення могутньої матеріальної природи, і хоча вона служить йому з усією покорою, він не використовує її можливостей навіть для того, щоб збудувати собі житло. Він воліє жити без даху над головою, і його піднесена дружина погоджується жити разом з ним в найсмиренніших умовах. Більшість людей поклоняється богині Дурзі, дружині Господа Шіви, прохаючи в неї матеріального процвітання, але Господь Шіва приймає від неї служіння без найменшого матеріального бажання. Він лише вчить свою дружину, що з усіх форм поклоніння найвищим є поклоніння Вішну, а ще вищим за нього є поклоніння великому відданому і всьому, що пов’язане з Вішну.

27

Текст

йасйа̄навадйа̄чарітам̇ манішін̣о
ґр̣н̣антй авідйа̄-пат̣алам̇ бібгітсавах̣
ніраста-са̄мйа̄тіш́айо ’пі йат свайам̇
піш́а̄ча-чарйа̄м ачарад ґатіх̣ сата̄м

Послівний переклад

йасйа  —  чий; анавадйа  —  бездоганний; а̄чарітам  —  характер; манішін̣ах̣  —  великі мудреці; ґр̣н̣анті  —  наслідують; авідйа̄  —  невігластво; пат̣алам  —  масу; бібгітсавах̣  —  прагнучи усунути; ніраста  —  відсутня; са̄мйа  —  рівність; атіш́айах̣  —  вищість; апі  —  хоча; йат  —  як; свайам  —  особисто; піш́а̄ча  —  диявол; чарйа̄м  —  дії; ачарат  —  виконує; ґатіх̣  —  призначення; сата̄м  —  Господніх відданих.

Переклад

Хоча в матеріальному світі немає рівних Господу Шіві чи вищих за нього і хоча його бездоганна вдача служить за взірець для всіх великих душ, які прагнуть вийти з пітьми невігластва, сам він носить личину диявола, щоб рятувати всіх відданих Господа.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Нецивілізований, навіть диявольский вигляд Господа Шіви не має в собі ніякої скверни, тому що він вчить щирих відданих Господа того, як розвивати відреченість від матеріальної насолоди. Його називають Махадева, або найбільший з півбогів, і в матеріальному світі він не має рівних собі чи вищих за себе. Він мало чим поступається Господу Вішну. Хоча він завжди перебуває в товаристві Майі, Дурґи, сам він завжди вищий за площину взаємодії трьох якостей матеріальної природи, і хоча він відповідає за осіб диявольської вдачі, які перебувають під впливом ґуни невігластва, це спілкування ніяк на нього не впливає.

28

Текст

хасанті йасйа̄чарітам̇ хі дурбгаґа̄х̣
сва̄тман-ратасйа̄відушах̣ саміхітам
йаір вастра-ма̄лйа̄бгаран̣а̄нулепанаіх̣
ш́ва-бгоджанам̇ сва̄тматайопала̄літам

Послівний переклад

хасанті  —  висміюють; йасйа  —  чиї; а̄чарітам  —  дії; хі  —  певно; дурбгаґа̄х̣  —  нещасні; сва-а̄тман  —  в самому собі; ратасйа  —  заглиблений; авідушах̣  —  не знаючи; саміхітам  —  його цілей; йаіх̣  —  ким; вастра  —  одяг; ма̄лйа  —  ґірлянди; а̄бгаран̣а  —  прикраси; ану  —  такі розкоші; лепанаіх̣  —  маслами; ш́ва-бгоджанам  —  їжа для собак; сва-а̄тматайа̄  —  немов самого себе; упала̄літам  —  пестять.

Переклад

Нещасні, нетямущі люди насміхаються з нього, не знаючи, що він заглиблений в свою сутність. Такі невігласи плекають своє тіло, вдягаючи, прикрашаючи, вбираючи ґірляндами і умащаючи маслами, але не розуміють, що цьому тілу судилося піти на харч собакам.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шіва ніколи не вбирає розкішних шат, ґірлянд, оздоб і не мастить свого тіла ароматичними маслами. Натомість ті, хто вважає себе за тіло, дуже люблять прикрашати його і оточувати розкошами, хоча врешті-решт йому судилося піти собакам на харч. Такі люди не розуміють, хто такий Господь Шіва, але випрошують у нього матеріальні багатства. Серед відданих Господа Шіви є дві категорії. До одної належать грубі матеріалісти, які хочуть від Господа Шіви лише всілякі фізичні втіхи і вигоди, а до іншої належать ті, хто хоче злитися з ним. Це, головно, імперсоналісти, які люблять повторювати: шіво ’хам,    —    «Я Шіва», чи «Після звільнення я зіллюся воєдино з Шівою». Іншими словами, кармі та ґ’яні переважно стають поклонниками Господа Шіви, але при тому вони не розуміють істинної цілі життя. Іноді так звані віддані Господа Шіви мавпують його, отруюючи свій мозок дурманними речовинами. Господь Шіва колись випив океан отрути, і після того посиніла його шия. Мавпуючи його, псевдо-Шіви також труять свій організм, але від того руйнується все їхнє тіло. Істинна мета Господа Шви    —    це служити Душі всіх душ, Господу Крішні. Господь Шіва прагне, щоб усіма предметами розкоші    —    гарним вбранням, ґірляндами, оздобами і косметикою    —    насолоджувався тільки Господь Крішна, тому що тільки Крішна має справжнє право насолоджуватися всім сущим. Шіва відмовляється насолоджуватися від усіх розкошів, тому що вони призначені тільки для Крішни. Однак невігласи, не розуміючи бажання Господа Шіви, насміхаються з нього або безглуздо намагаються імітувати його.

29

Текст

брахма̄дайо йат-кр̣та-сету-па̄ла̄
йат-ка̄ран̣ам̇ віш́вам ідам̇ ча ма̄йа̄
а̄джн̃а̄-карі йасйа піш́а̄ча-чарйа̄
ахо вібгӯмнаш́ чарітам̇ від̣амбанам

Послівний переклад

брахма-а̄дайах̣  —  півбоги, як оце Брахма та інші; йат  —  чиї; кр̣та  —  дії; сету  —  релігійних обрядів; па̄ла̄х̣  —  послідовники; йат  —  той, хто; ка̄ран̣ам  —  першоджерело; віш́вам  —  всесвіт; ідам  —  це; ча  —  також; ма̄йа̄  —  матеріальна енерґія; а̄джн̃а̄-карі  —  виконавець наказів; йасйа  —  чиїх; піш́а̄ча  —  диявольска; чарйа̄  —  діяльність; ахо  —  о владико; вібгӯмнах̣  —  великого; чарітам  —  характер; від̣амбанам  —  просто імітація.

Переклад

Півбоги, як оце Брахма та інші, також дотримуються всіх релігійних обрядів, які виконує Господь Шіва. Він владика матеріальної енерґії, завдяки якій виникає матеріальне творіння. Велич його незмірна, а його диявольскі риси    —    просто вистава.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шіва    —    чоловік Дурґи, владика матеріальної енерґії. Дурґа уособлює в собі матеріальну енерґію, і тому Господь Шіва, як її чоловік, керує матеріальною енерґією. Також він втілення, яке керує ґуною невігластва і одне з трьох божеств, які представляють у цьому світі Верховного Господа. Як представник Верховного Бога-Особи, Господь Шіва невідмінний від Нього. Велич Господа Шіви незмірна, а його відреченість від усіх матеріальних насолод    —    це ідеальний приклад неприв’язаності до матерії. Отже, люди повинні йти його стопами і розвивати неприв’язаність до матерії, а не мавпувати його надлюдські подвиги, п’ючи отруту.

30

Текст

маітрейа ува̄ча
саівам̇ сам̇відіте бгартра̄
манматгонматгітендрійа̄
джаґра̄ха ва̄со брахмаршер
вр̣шаліва ґата-трапа̄

Послівний переклад

маітрейах̣ ува̄ча  —  Майтрея сказав; са̄  —  вона; евам  —  так; сам̇відіте  —  незважаючи на те, що їй було пояснено; бгартра̄  —  чоловіком; манматга  —  богом любові; унматгіта  —  збуджена; індрійа̄  —  чуття; джаґра̄ха  —  схопила; ва̄сах̣  —  одяг; брахма-р̣шех̣  —  великого брахмани-мудреця; вр̣шалі  —  повія; іва  —  наче; ґата-трапа̄  —  безсоромно.

Переклад

Майтрея сказав: Хоча чоловік старанно пояснив усе Діті, але бог любові оволодів нею і вона не могла стримати своєї хіті. Немов безсоромна повія, вона стала тягнути великого брахмана-мудреця за одяг.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Законна дружина відрізняється від повії тим, що обмежує себе в статевому житті, дотримуючись викладених у священних писаннях правил, тоді як повія в статевому житті ніяк себе не стримує і кориться тільки своєму неприборканому статевому потягу. Попри все своє глибоке знання, Каш’япа, великий мудрець, впав жертвою своєю дружини-повії. Така сила матеріальної енерґії.

31

Текст

са відітва̄тга бга̄рйа̄йа̄с
там̇ нірбандгам̇ вікарман̣і
натва̄ дішт̣а̄йа рахасі
тайа̄тгопавівеш́а хі

Послівний переклад

сах̣  —  він; відітва̄  —  зрозумівши; атга  —  тоді; бга̄рйа̄йа̄х̣  —  дружини; там  —  ту; нірбандгам  —  впертість; вікарман̣і  —  в забороненій дії; натва̄  —  поклонившись; дішт̣а̄йа  —  величній долі; рахасі  —  на відлюдді; тайа̄  —  з нею; атга  —  так; упавівеш́а  —  ліг; хі  —  певно.

Переклад

Зрозумівши намір дружини, він був змушений піти на заборонений вчинок. Поклонившись могутній долі, він ліг із дружиною в безлюдному місці.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: З розмови Каш’япи та його дружини можна зробити висновок, що він прихильник Господа Шіви. Хоча він знав, що Господь Шіва не буде задоволений цим забороненим вчинком, він був змушений виконати бажання дружини і тому схилився перед долею. Він знав, що дитина, зачата в цей невідповідний час, аж ніяк не виросте хорошою людиною, але почував себе надто зобов’язаним своїй дружині і тому не зміг встояти перед її наполяганнями. Однак Тгакура Харідаса, опинившись у схожій ситуації, коли його посеред ночі спокушала повія, встояв перед цією спокусою завдяки тому, що розвинув досконалу свідомість Крішни. В цьому полягає різниця між людиною в свідомості Крішни і всіма іншими. Каш’япа Муні був великий мудрець, він був наділений глибоким знанням і добре знався на всіх приписах, які впорядковують цивілізоване життя, однак перед навалою хтивості він виявився безпорадним. Тгакура Харідаса народився не в брахманській сім’ї, і сам не був брахмана, однак завдяки свідомості Крішни він встояв перед нападом хіті. Тгакура Харідаса щодня повторював святе ім’я Господа триста тисяч разів.

32

Текст

атгопаспр̣ш́йа салілам̇
пра̄н̣а̄н а̄йамйа ва̄ґ-йатах̣
дгйа̄йан̃ джаджа̄па віраджам̇
брахма джйотіх̣ сана̄танам

Послівний переклад

атга  —  потім; упаспр̣ш́йа  —  доторкнувшись до води чи омившись; салілам  —  води; пра̄н̣а̄н а̄йамйа  —  занурившись у транс; ва̄к-йатах̣  —  приборкавши мову; дгйа̄йан  —  медитуючи; джаджа̄па  —  промовляв вустами; віраджам  —  чисті; брахма  —  гімни Ґаятрі; джйотіх̣  —  сяйво; сана̄танам  —  вічне.

Переклад

Після того брахмана омився водою і мовчки занурився в транс, медитуючи на вічне сяйво і нечутно промовляючи вустами гімни Ґаятрі.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як після випорожнення треба скупатися, так і після статевих зносин треба омитися водою, тим більше, якщо це сталося недозволеного часу. Каш’япа Муні став медитувати на безособистісне брахмаджйоті, нечутно промовляючи мантру Ґаятрі. Коли ведичну мантру потворюють лише вустами, нечутно для всіх інших, крім самого молільника, цей метод читання мантри називається джапа. А коли мантру повторюють голосно, цей метод називається кіртан. Ведичний гімн: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе    /    Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе    —    можна повторювати і стиха, лише для себе, і голосно, тому його називають маха-мантрою, або великим гімном.

З цього вірша випливає, що Каш’япа Муні був імперсоналіст. Якщо порівняти його дії і дії Тгакури Харідаси, про якого згадано вище, стає зрозуміло, що персоналіст здатний панувати над чуттями ліпше від імперсоналіста. Це пояснює «Бгаґавад-ґіта»: парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате, тобто людина байдужіє до речей нижчої природи тоді, коли досягає вищого рівня буття. Омившись і повторивши Ґаятрі людина стає чистою, але маха-мантра має таку силу, що її можна повторювати і вголос, і про себе,    —    за будь-яких обставин, і вона захистить від усіх небезпек матеріального існування.

33

Текст

дітіс ту врід̣іта̄ тена
карма̄вадйена бга̄рата
упасан̇ґамйа віпраршім
адго-мукгй абгйабга̄шата

Послівний переклад

дітіх̣  —  Діті, дружина Каш’япи; ту  —  але; врід̣іта̄  —  засоромлена; тена  —  тим; карма  —  вчинком; авадйена  —  винувато; бга̄рата  —  нащадку родини Бгарати; упасан̇ґамйа  —  підійшовши; віпра-р̣шім  —  до брахмани-мудреця; адгах̣-мукгі  —  опустивши обличчя; абгйабга̄шата  —  чемно сказала.

Переклад

О нащадку роду Бгарати, після того Діті, винувато похнюпившись, підійшла до чоловіка і звернулася до нього.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли людині соромно за якийсь непристойний вчинок, вони природно опускає голову. Після гріховних зносин з чоловіком, Діті отямилася. Такі статеві зносини засуджують і ставлять на один рівень з блудом. Іншими словами, якщо подружжя належним чином не дотримується вказівок писань, то їхнє статеве життя в шлюбі не ліпше за блуд.

34

Текст

дітір ува̄ча
на ме ґарбгам імам̇ брахман
бгӯта̄на̄м р̣шабго ’вадгіт
рудрах̣ патір хі бгӯта̄на̄м̇
йасйа̄каравам ам̇хасам

Послівний переклад

дітіх̣ ува̄ча  —  прекрасна Діті сказала; на  —  не; ме  —  мій; ґарбгам  —  плід; імам  —  цей; брахман  —  брахмано; бгӯта̄на̄м  —  всіх живих істот; р̣шабгах̣  —  найшляхетніший з усіх істот; авадгіт  —  нехай вб’є; рудрах̣  —  Господь Шіва; патіх̣  —  повелитель; хі  —  певно; бгӯта̄на̄м  —  всіх живих істот; йасйа  —  чию; акаравам  —  я вчинила; ам̇хасам  —  образу.

Переклад

Прекрасна Діті промовила: Любий брахмано, будь ласка, зроби так, щоб Господь Шіва, повелитель усіх живих істот, не вбив моєї дитини за велику образу, якої я завдала йому.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Діті усвідомлювала, що вчинила образу і прагнула, щоб він пробачив її. Господь Шіва славиться як Рудра і Ашутоша. Ці два з найбільш поширених імен Господа Шіви означають, що його легко розгнівати, однак легко і вдовольнити. Діті знала, що, розгнівавшись, він може знищити її гріховно зачатий плід. Однак Господа Шіву називають також Ашутошею, і тому вона стала прохати свого чоловіка-брахману допомогти їй запобігти його ласки, адже її чоловік був великий відданий Господа Шіви. Іншими словами, навіть якщо Господь Шіва розгнівався на Діті за те, що вона примусила чоловіка вчинити гріх, чоловікову молитву він не знехтує. Тому вона стала благати в Господа Шіви пробачення, звертаючись до нього через чоловіка. Вона намагалася вмилостивити Господа Шіву своєю молитвою.

35

Текст

намо рудра̄йа махате
дева̄йоґра̄йа мід̣гуше
ш́іва̄йа нйаста-дан̣д̣а̄йа
дгр̣та-дан̣д̣а̄йа манйаве

Послівний переклад

намах̣  —  поклони тобі; рудра̄йа  —  розгніваному Господу Шіві; махате  —  великому; дева̄йа  —  півбогу; уґра̄йа  —  грізному; мід̣гуше  —  виконавцю всіх матеріальних бажань; ш́іва̄йа  —  всеблагому; нйаста-дан̣д̣а̄йа  —  схильному вибачати; дгр̣та-дан̣д̣а̄йа  —  що негайно карає; манйаве  —  лютому.

Переклад

Я схиляюся перед гнівливим Господом Шівою. Він великий півбог, одночасно дуже грізний і здатний виконати всі матеріальні бажання. Він всеблагий і схильний вибачати, але коли він розгніваний, він може негайно покарати винуватця.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Діті запобігала милості Господа Шіви, проявляючи неабияку мудрість. Вона сказала: «Повелитель може примусити мене ридати, але якщо він захоче, то може вмить висушити мої сльози, тому що він Ашутоша. Він настільки могутній, що може вмить знищити мій плід, але разом з тим настільки милостивий, що може виконати моє бажання і врятувати мій плід. Він всеблагий, і тому для нього неважко помилувати мене, навіть якщо він, розгніваний моїм вчинком, зібрався мене покарати. Хоча він здається одним з людей, він повелитель усіх людей».

36

Текст

са нах̣ прасідата̄м̇ бга̄мо
бгаґава̄н урв-ануґрахах̣
вйа̄дгасйа̄пй анукампйа̄на̄м̇
стрін̣а̄м̇ девах̣ саті-патіх̣

Послівний переклад

сах̣  —  він; нах̣  —  до нас; прасідата̄м  —  нехай виявить ласку; бга̄мах̣  —  зять; бгаґава̄н  —  наділена всіма багатствами особа; уру  —  великою мірою; ануґрахах̣  —  милосердний; вйа̄дгасйа  —  мисливця; апі  —  також; анукампйа̄на̄м  —  гідних жалю; стрін̣а̄м  —  жінок; девах̣  —  божество; саті-патіх̣  —  чоловік Саті (цнотливої).

Переклад

Нехай же він зглянеться над нами, адже він мій зять    —    чоловік моєї сестри Саті. Крім того    —    він божество, якому поклоняються всі жінки. Він володіє всіма багатствами і може проявити милість до жінок, яких прощають навіть дикуни-мисливці.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шіва    —    це чоловік Саті, одної з Дітіних сестер. Діті звертається до милосердя своєї сестри Саті, щоб Саті заступилася за неї перед своїм чоловіком. Окрім всього іншого, Господь Шіва    —    це божество, якому поклоняються всі жінки. Йому властиве природне співчуття до жінок, до яких проявляють милість навіть дикуни-мисливці. Господь Шіва сам спілкується з жінками і тому, добре знаючи їхні слабкості і вади, міг закрити очі на Дітіну образу, яку вона вчинила, не змігши побороти свою жіночу природу. Всі незаміжні дівчата в ведичному суспільстві поклоняються Господу Шіві. Діті згадала, як вона в дитинстві поклонялася Господу Шіві, і попрохала в нього милості.

37

Текст

маітрейа ува̄ча
сва-сарґасйа̄ш́ішам̇ локйа̄м
а̄ш́а̄са̄на̄м̇ правепатім
нівр̣тта-сандгйа̄-нійамо
бга̄рйа̄м а̄ха праджа̄патіх̣

Послівний переклад

маітрейах̣ ува̄ча  —  великий мудрець Майтрея сказав; сва-сарґасйа  —  своїх дітей; а̄ш́ішам  —  добробут; локйа̄м  —  у світі; а̄ш́а̄са̄на̄м  —  що бажала; правепатім  —  тремтячи; нівр̣тта  —  відірвала; сандгйа̄-нійамах̣  —  від вечірніх обрядів; бга̄рйа̄м  —  дружині; а̄ха  —  сказав; праджа̄патіх̣  —  прародитель.

Переклад

Майтрея сказав: Діті тремтіла перед чоловіком від страху за образу, якої вона йому завдала. Вона розуміла, що відірвала його від щоденних обов’язків    —    вечірньої молитви, але прагнула, щоб її діти жили щасливо в цьому світі.

38

Текст

каш́йапа ува̄ча
апра̄йатйа̄д а̄тманас те
доша̄н маухӯртіка̄д ута
ман-нідеш́а̄тіча̄рен̣а
дева̄на̄м̇ ча̄тіхелана̄т

Послівний переклад

каш́йапах̣ ува̄ча  —  вчений брахмана Каш’япа сказав; апра̄йатйа̄т  —  через осквернення; а̄тманах̣  —  розуму; те  —  твого; доша̄т  —  через нечистоту; маухӯртіка̄т  —  з погляду часу; ута  —  також; мат  —  моєї; нідеш́а  —  настанови; атіча̄рен̣а  —  нехтуванням; дева̄на̄м  —  півбогів; ча  —  також; атіхелана̄т  —  нешанобливим ставленням.

Переклад

Вчений Каш’япа сказав: Розум твій був нечистий, а час    —    несприятливий, до того ж ти знехтувала моїми настановами і зневажила півбогів, і це все не віщує нічого доброго.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Якщо подружжя хоче привести на світ хороших дітей, гідних членів суспільства, чоловік повинен жити впорядкованим життям, згідно з релігійними засадами й правилами, а дружина повинна дотримувати вірність чоловікові. У «Бгаґавад-ґіті» (7.11) сказано, що статеві зносини, які не порушують релігійних засад, становлять один з досконалих проявів свідомості Крішни. Перед тим, як вступати в статеві зносини, чоловік і жінка повинні взяти до уваги стан свого розуму і відповідність часу, а також вшанувати півбогів, і жінка повинна коритися волі чоловіка. Ведична культура вказує, що лише певні проміжки часу на протязі дня сприятливі для зачаття. В цей час можна провести обряд зачаття, який називається ґарбгадгана. Діті знехтувала всіма вказівками писань і тому, хоча їй дуже хотілося хороших дітей, чоловік повідомив її, що її діти будуть недостойні зватися синами брахмани. Такі постаті, як Равана і Хіран’якашіпу з’явилися на світ від брахманів, але їх не визнають за брахманів, бо їхні батьки зачинали їх, не дотримуючись належних засад. Таких дітей називають демонами, або ракшасами. За минулих часів через порушення релігійних приписів у суспільстві був тільки один такий ракшаса, або два, але за епохи Калі ніхто не впорядковує своє статеве життя. Тому звідки тепер візьмуться хороші діти? Немає сумніву, що небажані діти не можуть принести щастя суспільству. Однак завдяки руху свідомості Крішни, повторюючи святе ім’я Бога, вони можуть стати достойними людьми. Це унікальний дар Господа Чайтан’ї всьому людству.

39

Текст

бгавішйатас тава̄бгадра̄в
абгадре джа̄т̣гара̄дгамау
лока̄н са-па̄ла̄м̇с трім̇ш́ чан̣д̣і
мухур а̄крандайішйатах̣

Послівний переклад

бгавішйатах̣  —  народяться; тава  —  твої; абгадрау  —  два лихих сина; абгадре  —  о нещасна; джа̄т̣гара-адгамау  —  народжені з гріховного лона; лока̄н  —  всі планети; са-па̄ла̄н  —  з їхніми правителями; трı̄н  —  троє; чан̣д̣і  —  норовлива; мухух̣  —  постійно; а̄кран-дайішйатах̣  —  сіятимуть горе.

Переклад

О норовлива жінко, з твого гріховного лона з’являться на світ два лихих сина. Вони, о нещасна, постійно сіятимуть горе по всіх трьох світах.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Лихі діти народжуються з гріховного лона. У «Бгаґавад-ґіті» (1.40) сказано: «Коли суспільство свідомо нехтує реґулівними засадами релігійного життя, жіноцтво впадає в гріх і внаслідок цього на світ з’являються небажані діти». Насамперед це стосується хлопців    —    якщо мати не доброчесна, в неї не може бути доброчесних синів. Вчений Каш’япа міг передбачити вдачу синів, що мали народитися з гріховного лона Діті. Її лоно стало гріховним, тому що вона, піддавшись надмірній хтивості, порушила всі закони і вказівки писань. У суспільстві, де переважають такі жінки, даремно сподіватися хороших дітей.

40

Текст

пра̄н̣іна̄м̇ ханйама̄на̄на̄м̇
діна̄на̄м акр̣та̄ґаса̄м
стрін̣а̄м̇ ніґр̣хйама̄н̣а̄на̄м̇
копітешу маха̄тмасу

Послівний переклад

пра̄н̣іна̄м  —  живих істот; ханйама̄на̄на̄м  —  вбитих; діна̄на̄м  —  нещаних; акр̣та-а̄ґаса̄м  —  неповинних; стрін̣а̄м  —  жінок; ніґр̣хйама̄н̣а̄на̄м  —  замордованих; копітешу  —  коли розгніваються; маха̄тмасу  —  великі душі.

Переклад

Вони вбиватимуть нещасних, невинних істот, мордуватимуть жінок і накличуть на себе гнів великих душ.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли набирає силу демонізм, в суспільстві вбивають неповинних живих істот, мордують жінок і доводять до гніву великодушних людей, які розвивають свідомість Крішни. В демонічному суспільстві вбивають невинних тварин на догоду язику, мучать жінок, використовуючи їх для задоволення своєї надмірної хтивості. Там, де є жінки і м’ясо, неодмінно буде вино і блуд. Коли в суспільстві набирають силу такі тенденції, можна сподіватися, що з Божої милості скоро відбудуться великі зміни соціального ладу, які зробить або Сам Господь, або Його вповноважений представник.

41

Текст

тада̄ віш́веш́варах̣ круддго
бгаґава̄і лока-бга̄ванах̣
ханішйатй аватірйа̄сау
йатга̄дрін ш́атапарва-дгр̣к

Послівний переклад

тада̄  —  тоді; віш́ва-іш́варах̣  —  Господь всесвіту; круддгах̣  —  розлютований; бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа; лока-бга̄ванах̣  —  доброзичливець усього людства; ханішйаті  —  знищить; аватірйа  —  зійшовши особисто; асау  —  Він; йатга̄  —  наче; адрін  —  гори; ш́ата-парва-дгр̣к  —  громовержець (Індра).

Переклад

Тоді Господь усесвіту, Верховний Бог-Особа, бажаючи добра усім живим істотам, зійде в цей світ і знищить їх, як Індра своїми блискавками руйнує гори.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (4.8), Господнє втілення сходить для того, щоб оборонити відданих і знищити лиходіїв. Господь всесвіту і всього сущого прийде, щоб вбити синів Діті за їхні злочини проти Господніх відданих. Господь має численних представників, як оце Індра, Чандра, Варуна, богиня Дурґа, чи Калі, і вони можуть покарати найгрізніших лиходіїв цього світу. Тут дуже доречне порівняння з блискавкою, що розбиває гору. Вважають, що у всесвіті немає могутнішого тіла за гору, однак з волі Господа будь-яка гора розпадеться на друзки. Верховному Богові-Особі немає потреби приходити особисто для того, щоб знищити будь-яке створіння, хоч би яке воно було могутнє. Він сходить лише задля Своїх відданих. Всі, хто перебуває в полоні матеріальної природу, неминуче страждає, однак злочини лиходіїв, які вбивають невинних людей та тварин чи мучать жінок, примножують страждання всіх створінь і завдають болю серцям відданих. Через це Господь Сам сходить у матеріальний світ. Він сходить тільки для того, щоб принести полегшення Своїх щирих відданих. Коли Господь вбиває лиходіїв, це також Його милість до них, хоча на сторонній погляд здається, ніби Господь стає на бік відданого. Господь абсолютний і тому, чи Він вбиває лиходіїв, чи Він проливає милість на відданих, між Його діями немає різниці.

42

Текст

дітір ува̄ча
вадгам̇ бгаґавата̄ са̄кша̄т
суна̄бгода̄ра-ба̄хуна̄
а̄ш́а̄се путрайор махйам̇
ма̄ круддга̄д бра̄хман̣а̄д прабго

Послівний переклад

дітіх̣ ува̄ча  —  Діті сказала; вадгам  —  вбивство; бгаґавата̄  —  Верховним Богом-Особою; са̄кша̄т  —  безпосередньо; суна̄бга  —  Сударшаною, Його зброєю; уда̄ра  —  великодушний; ба̄хуна̄  —  руками; а̄ш́а̄се  —  бажаю; путрайох̣  —  синів; махйам  —  моїх; ма̄  —  нехай ніколи; круддга̄т  —  гнівом; бра̄хман̣а̄т  —  брахманів; прабго  —  мій пане.

Переклад

Діті сказала: Якщо моїх синів великодушно вб’є Своїми руками Сам Бог-Особа, озброєний Сударшаною, це дуже добре. Любий чоловіче, нехай вони тільки ніколи не загинуть від гніву відданих-брахманів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли Діті почула від чоловіка, що своїми діями її сини накличуть на себе гнів великих душ, вона дуже стурбувалася. Вона подумала, що причиною смерті її синів може стати гнів брахманів. Коли брахмани гніваються на когось, Господь не з’являється Сам, бо гніву брахманів уже достатньо, щоб знищити лиходія. Однак Господь неодмінно з’являється, коли Його відданий просто засмучений чимось. Господній відданий ніколи не молить Господа з’явитися для того, щоб врятувати його від турбот, яких завдають йому лиходії. Відданий ніколи не турбує Господа проханнями про захист. Однак Господь Сам прагне оборонити Свого відданого. Діті чудово розуміла, що смерть від руки Господа була б великою милістю для її синів, і тому називає Господній диск і руки милосердними. Якщо комусь пощастило загинути від диску Господа і таким чином побачити Господні руки, цього достатньо, щоб досягнути звільнення. Такого щастя рідко досягають навіть великі мудреці.

43

Текст

na brahma-daṇḍa-dagdhasya
na bhūta-bhayadasya ca
nārakāś cānugṛhṇanti
yāṁ yāṁ yonim asau gataḥ

Послівний переклад

на  —  ніколи; брахма-дан̣д̣а  —  брахманське покарання; даґдгасйа  —  покараного; на  —  ні; бгӯта-бгайа-дасйа  —  того, хто навіює страх живим істотам; ча  —  також; на̄рака̄х̣  —  приречених потрапити до пекла; ча  —  також; ануґр̣хн̣анті  —  виявляють ласку; йа̄м йа̄м  —  хоч у який; йонім  —  вид життя; асау  —  кривдник; ґатах̣  —  іде.

Переклад

Людина, яка накликала на себе прокляття брахмани чи яка навіює страх іншим живим істотам, не знаходить прихильності ні в кого, навіть у жителів пекла і членів свого роду.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Життєвий приклад упослідженої форми життя    —    це собаки. Собаки    —    настільки пропащі істоти, що не знаходять ніякої прихильності навіть серед своїх родичів.

Текст

каш́йапа ува̄ча
кр̣та-ш́ока̄нута̄пена
садйах̣ пратйавамарш́ана̄т
бгаґаватй уру-ма̄на̄ч ча
бгаве майй апі ча̄дара̄т
путрасйаіва ча путра̄н̣а̄м̇
бгавітаіках̣ сата̄м̇ матах̣
ґа̄сйанті йад-йаш́ах̣ ш́уддгам̇
бгаґавад-йаш́аса̄ самам

Послівний переклад

каш́йапах̣ ува̄ча  —  вчений Каш’япа сказав; кр̣та-ш́ока  —  зажурившись; анута̄пена  —  розкаявшись; садйах̣  —  відразу; пратйавамарш́ана̄т  —  правильно зрозумівши; бгаґаваті  —  Верховному Богові-Особі; уру  —  велику; ма̄на̄т  —  шану; ча  —  і; бгаве  —  Господу Шіві; майі апі  —  а також мені; ча  —  і; а̄дара̄т  —  повагою; путрасйа  —  сина; ева  —  певно; ча  —  і; путра̄н̣а̄м  —  синів; бгавіта̄  —  народиться; еках̣  —  один; сата̄м  —  відданих; матах̣  —  визнаний; ґа̄сйанті  —  поширить; йат  —  кого; йаш́ах̣  —  славу; ш́уддгам  —  трансцендентну; бгаґават  —  Бога-Особи; йаш́аса̄  —  зі славою; самам  —  однаково.

Переклад

Вчений Каш’япа сказав: Завдяки тому, що ти засмутилася через скоєне, розкаялася і правильно оцінила свій вчинок, а також завдяки твоїй непохитній вірі в Верховного Бога-Особу і глибокій повазі до Господа Шіви і до мене, один із синів [Прахлада] твого сина [Хіран’якашіпу] стане видатним відданим Господа, і його слава розійдеться світом так само широко, як слава Бога-Особи.

46

Текст

йоґаір хемева дурварн̣ам̇
бга̄вайішйанті са̄дгавах̣
нірваіра̄дібгір а̄тма̄нам̇
йач-чгілам анувартітум

Послівний переклад

йоґаіх̣  —  очисними методами; хема  —  золото; іва  —  як; дурварн̣ам  —  нижча якість; бга̄вайішйанті  —  очистить; са̄дгавах̣  —  святі особи; нірваіра-а̄дібгіх̣  —  звільняючись від почуттів ворожості та розвиваючи духовні якості; а̄тма̄нам  —  душа; йат  —  чия; ш́ілам  —  вдача; анувартітум  —  ступати в слід.

Переклад

Ступаючи його слідами і очищуючи себе так само, як очищують низькопробне золото, святі намагатимуться розвивати в собі його якості, такі, як незлобивість.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Практика йоґи, або шлях очищення своєї істинної сутності, заснований передусім на самовладанні. Без самовладання неможливо звільнитися від ворожості до інших істот. В зумовленому стані живі істоти заздрять одне одному і ворогують між собою, але в звільненому стані немає злоби й ворожості. Хоча батько катував Прахладу Махараджу всіма можливими тортурами, після батькової смерті Прахлада Махараджа в своїх молитвах до Верховного Бога-Особи попрохав дарувати батькові спасіння. Хоча він міг прохати будь-яке благословення, він попрохав тільки одного    —    щоб Господь звільнив його безбожного батька. Він ніколи не проклинав нікого з тих, хто з батькового наказу катував його.

47

Текст

йат-праса̄да̄д ідам̇ віш́вам̇
прасідаті йад-а̄тмакам
са сва-др̣ґ бгаґава̄н йасйа
тошйате ’нанйайа̄ др̣ш́а̄

Послівний переклад

йат  —  чиєю; праса̄да̄т  —  милістю; ідам  —  цей; віш́вам  —  всесвіт; прасідаті  —  відчуває щастя; йат  —  чиїєю; а̄тмакам  —  всемогутністю; сах̣  —  Він; сва-др̣к  —  особливо піклуючись про Своїх відданих; бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа; йасйа  —  кого; тошйате  —  відчуває вдоволення; ананйайа̄  —  не відхиляючись; др̣ш́а̄  —  інтелектом.

Переклад

Його всі любитимуть, тому що Бог-Особа, верховний повелитель всесвіту, завжди задоволений відданим, який бажає тільки одного    —    досягнути Господа.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Верховний Бог-Особа в формі Наддуші перебуває скрізь і може керувати кожною істотою, як Йому завгодно. Майбутнього внука Діті, який за всіма пророцтвами мав стати великим відданим, любили б усі істоти, навіть ті, хто ворогував з його батьком, тому що хоч куди б він дивився, він усюди бачив Верховного Бога-Особу. Чистий відданий Господа бачить своє Божество скрізь і всюди. Господь, відповідаючи взаємністю на почуття Свого відданого, робить так, щоб усі живі істоти також любили відданого, адже Господь перебуває в серці кожного і може сповнити серце живої істоти приязними почуттями до відданого. Історії відомо чимало випадків, коли найлютіші хижаки виявляли приязне ставлення до чистих відданих Господа.

48

Текст

са ваі маха̄-бга̄ґавато маха̄тма̄
маха̄нубга̄во махата̄м̇ махішт̣гах̣
правр̣ддга-бгактйа̄ хй анубга̄віта̄ш́айе
нівеш́йа ваікун̣т̣гам імам̇ віха̄сйаті

Послівний переклад

сах̣  —  він; ваі  —  певно; маха̄-бга̄ґаватах̣  —  найпіднесеніший відданий; маха̄-а̄тма̄  —  великого інтелекту; маха̄-анубга̄вах̣  —  великого впливу; махата̄м  —  з великих душ; махішт̣гах̣  —  найбільший; правр̣ддга  —  зрілий; бгактйа̄  —  відданим служінням; хі  —  певно; анубга̄віта  —  досягнувши екстатичного рівня анубгави; а̄ш́айе  —  в розумі; нівеш́йа  —  увійшовши; ваікун̣т̣гам  —  в духовне небо; імам  —  цей (матеріальний світ); віха̄сйаті  —  покине.

Переклад

Цей найбільш піднесений відданий Господа матиме великий інтелект і велику могутність. Він буде найвидатнішим з усіх великих душ. Завдяки великій силі свого відданого служіння він досягне трансцендентного екстазу і, покинувши цей матеріальний світ, увійде в духовне небо.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У відданому служінні є три ступені трансцендентного розвитку: стгаї-бгава, анубгава і махабгава. Постійне почуття досконалої любові називається стгаї-бгава, а коли вона проявляється в формі певних трансцендентних стосунків, її називають анубгава. Однак рівень махабгави можливий тілкьи серед поширень особистої енерґії насолоди Господа. З цього опису можна зрозуміти, що внук Діті, Прахлада Махараджа, повсякчасно медитуватиме на Господа і невпинно прославлятиме Його. Постійно перебуваючи в медитації, він легко увійде в духовний світ, коли покине матеріальне тіло. Однак найлегший спосіб медитувати на Господа    —    це оспівувати і слухати святе ім’я Господа. Це найбільш рекомендований метод для цієї епохи Калі.

49

Текст

алампат̣ах̣ ш́іла-дгаро ґун̣а̄каро
хр̣шт̣ах̣ парарддгйа̄ вйатгіто дух̣кгітешу
абгӯта-ш́атрур джаґатах̣ ш́ока-харта̄
наіда̄ґгікам̇ та̄пам івод̣ура̄джах̣

Послівний переклад

алампат̣ах̣  —  праведний; ш́іла-дгарах̣  —  зразкової вдачі; ґун̣а-а̄карах̣  —  вмістище всіх чеснот; хр̣шт̣ах̣  —  радісний; пара-р̣ддгйа̄  —  чужою радістю; вйатгітах̣  —  засмучений; дух̣кгітешу  —  чужим нещастям; абгӯта-ш́атрух̣  —  не маючи ворогів; джаґатах̣  —  усього всесвіту; ш́ока-харта̄  —  що розсіює смуток; наіда̄ґгікам  —  через літню спеку; та̄пам  —  страждання; іва  —  як; уд̣у-ра̄джах̣  —  місяць.

Переклад

Він буде скарбницею всіх чеснот і уособленням праведності. Він радітиме щастям інших і страждатиме, коли бачитиме чуже страждання. Він не матиме ворогів і розсіюватиме смуток усього всесвіту, як м’яке місячне сяйво дарує прохолоду після спекотного літнього сонця.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Прахлада Махараджа, ідеальний відданий Господа, мав усі хороші якості, які людина може мати. Хоча він був імператор і тримав під своєю рукою весь світ, він ніколи не надуживав своїм багатством. З самого дитинства він був вмістищем усіх чеснот. Каш’япа Муні, не перелічуючи тут ці всі достоїнства, каже лише, що Прахлада Махараджа посідав усі хороші якості. З цього видно чистого відданого. Найважливіша якість чистого відданого полягає в тому, що він не лампата, не розпусник. Інша його якість    —    це те, що він завжди прагне полегшити страждання всього людства. Найбільше нещастя живої істоти    —    це забуття про Крішну. Тому чистий відданий завжди намагається пробудити в кожній живій істоті свідомість Крішни. Це та панацея, яка може врятувати від усіх страждань.

50

Текст

антар бахіш́ ча̄малам абджа-нетрам̇
сва-пӯрушеччга̄нуґр̣хіта-рӯпам
паутрас тава ш́рі-лалана̄-лала̄мам̇
драшт̣а̄ спгурат-кун̣д̣ала-ман̣д̣іта̄нанам

Послівний переклад

антах̣  —  всередині; бахіх̣  —  зовні; ча  —  також; амалам  —  бездоганні; абджа-нетрам  —  лотосові очі; сва-пӯруша  —  Свого відданоого; іччга̄-ануґр̣хіта-рӯпам  —  приймаючи форму згідно з бажанням; паутрах̣  —  внук; тава  —  твій; ш́рі-лалана̄  —  прекрасна богиня щастя; лала̄мам  —  прикрашений; драшт̣а̄  —  бачитиме; спгурат-кун̣д̣ала  —  блискучими сережками; ман̣д̣іта  —  оздоблене; а̄нанам  —  обличчя.

Переклад

І в собі і поза собою твій внук бачитиме Верховного Бога-Особу, чия дружина    —    це прекрасна богиня щастя. Господь може прибрати ту подобу, в якій відданий прагне бачити Його, і Його обличчя завжди прикрашають чудові сережки.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Каш’япа Муні тут провіщає, що внук Діті, Прахлада Махараджа, бачитиме Бога-Особу не лише завдяки медитації в своєму серці, але й на живі очі. Побачити Господа віч-на-віч можуть лише ті, хто досягнув високого рівня свідомості Крішни, тому що Господа неможливо побачити матеріальними очима. Верховний Бог-Особа має багато вічних форм, як оце Крішна, Баладева, Санкаршана, Аніруддга, Прад’юмна, Ва̄судева, Нараяна, Рама, Нрісімха, Вараха чи Вамана, і Господні віддані знають усі ці форми Вішну. Чистий відданий прив’язується до одної з вічних форм Господа, і Господь радо являє Себе відданому в тій формі, в якій відданий прагне бачити Його. Відданий не вигадує Господній образ на підставі своєї уяви, і ніколи не вважає, що Господь безособистісний чи що Господь може прийняти форму, в якій Його хоче бачити невідданий. Невіддані не мають жодного поняття про Господній образ і тому нездатні відтворити в своєму розумі жодної зі згаданих вище форм. Але коли відданий бачить Господа, він бачить найпрекрасніший образ в розкішних прикрасах і в супроводі незмінної супутниці Господа, вічно вродливої богині щастя.

51

Текст

маітрейа ува̄ча
ш́рутва̄ бга̄ґаватам̇ паутрам
амодата дітір бгр̣ш́ам
путрайош́ ча вадгам̇ кр̣шн̣а̄д
відітва̄сін маха̄-мана̄х̣

Послівний переклад

маітрейах̣ ува̄ча  —  мудрець Майтрея сказав; ш́рутва̄  —  почувши; бга̄ґаватам  —  що стане великим відданим Господа; паутрам  —  внук; амодата  —  зраділа; дітіх̣  —  Діті; бгр̣ш́ам  —  дуже; путрайох̣  —  двох синів; ча  —  також; вадгам  —  вбивство; кр̣шн̣а̄т  —  від Крішни; відітва̄  —  знаючи це; а̄сіт  —  стала; маха̄-мана̄х̣  —  дуже задоволена в розумі.

Переклад

Мудрець Майтрея сказав: Почувши, що її внук буде великим відданим і що її сини загинуть від руки Крішни, Діті подумки дуже зраділа.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли Діті довідалася, що через невчасне зачаття її сини стануть демонами і воюватимуть із Господом, вона дуже засмутилась. Але коли вона почула, що її внук буде великим відданим і що два її сина загинуть від руки Господа, це її дуже втішило. Бувши дружиною великого мудреця і дочкою великого Праджапаті, Дакші, вона знала, що загинути від руки Бога-Особи    —    велика удача. Господь абсолютний, тому і милість, і кара, які Він комусь посилає, також однаково абсолютні. І коли Він милує когось, і коли Він карає когось, між цими Його діями немає різниці. Демон, якого вбиває Господь, досягає того самого результату, що й людина, яка досягла звільнення після багатьох, багатьох життів, присвячених покуті та аскезі. Варто відзначити вжите в цьому вірші слово бгр̣ш́ам, яке вказує на те, що почуте було для Діті дуже радісною несподіванкою.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Третьої пісні, чотирнадцятої глави, яка має назву «Зачаті в сутінках сини Діті».