ШБ 2.7.29
Devanagari
तत् कर्म दिव्यमिव यन्निशि नि:शयानं
दावाग्निना शुचिवने परिदह्यमाने ।
उन्नेष्यति व्रजमतोऽवसितान्तकालं
नेत्रे पिधाप्य सबलोऽनधिगम्यवीर्य: ॥ २९ ॥
दावाग्निना शुचिवने परिदह्यमाने ।
उन्नेष्यति व्रजमतोऽवसितान्तकालं
नेत्रे पिधाप्य सबलोऽनधिगम्यवीर्य: ॥ २९ ॥
Verse text
тат карма дівйам іва йан ніш́і ніх̣ш́айа̄нам̇
да̄ва̄ґніна̄ ш́учі-ване парідахйама̄не
уннешйаті враджам ато ’васіта̄нта-ка̄лам̇
нетре підга̄пйа сабало ’надгіґамйа-вірйах̣
да̄ва̄ґніна̄ ш́учі-ване парідахйама̄не
уннешйаті враджам ато ’васіта̄нта-ка̄лам̇
нетре підга̄пйа сабало ’надгіґамйа-вірйах̣
Synonyms
тат — те; карма — діяння; дівйам — надлюдське; іва — наче; йат — яке; ніш́і — вночі; ніх̣ш́айа̄нам — безтурботно поснулих; да̄ва-аґніна̄ — жаром лісової пожежі; ш́учі-ване — у сухому лісі; парідахйама̄не — коли обпікало; уннешйаті — звільнить; враджам — усіх жителів Враджі; атах̣ — тоді; авасіта — безперечно; анта-ка̄лам — останні хвилі життя; нетре — на очах; підга̄пйа — просто заплющивши; са-балах̣ — разом з Баладевою; анадгіґамйа — незглибима; вірйах̣ — могутність.
Translation
Тої самої ночі, після покарання змія Калії, коли жителі Враджабгумі поринули в безтурботний сон, у сухому листі навколишнього лісу спалахнула пожежа і нависла над вріндаванцями загрозою неминучої смерти. Але Господь разом з Баларамою врятував їх, просто заплющивши Свої очі. Такі надлюдські діяння Господа.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Господній подвиг порятунку вріндаванців названо у цьому вірші надлюдським, однак слід зауважити, що всі дії Господа надлюдські, і це відрізняє Його від звичайної живої істоти. Вирвати з коренем велетенський баньян чи арджуну, згасити розбурхану лісову пожежу, просто заплющившись, безперечно, не під силу жодній людині, хоч би до яких засобів вона вдавалась. Та як нас не вражає опис цих діянь, насправді хоч би що Господь зробив, геть усі Його дії перевершують людські сили, як свідчить також і «Бгаґавад-ґіта» (4.9). Якщо хтось знає про надлюдську природу діянь Господа, завдяки їхній трансцендентній силі він здобуває право ввійти в царство Крішни. Отже, покинувши своє теперішнє матеріальне тіло, той, хто розуміє трансцендентність Господніх дій, повертається додому, до Бога.