ВІРШ 16
ТЕКСТ 16
Текст
Текст
сан̇ґам̇ вйудасйобгайато ’нтар-а̄тманах̣
вінданті хі брахма-ґатім̇ ґата-клама̄с
тасмаі субгадра-ш́равасе намо намах̣
сан̇гам̇ вйудасйобхайато ’нтар-а̄тманах̣
винданти хи брахма-гатим̇ гата-клама̄с
тасмаи субхадра-ш́равасе намо намах̣
Послівний переклад
Пословный перевод
вічакшан̣а̄х̣ — велемудрі; йат — чиїм; чаран̣а-упаса̄дана̄т — просто віддавшись лотосовим стопам ; сан̇ґам — прив’язаність; вйудасйа — повністю відкинувши; убгайатах̣ — для теперішнього і майбутнього життя; антах̣-а̄тманах̣ — серця і душі; вінданті — стрімко просуваються вперед; хі — безперечно; брахма-ґатім — до духовного буття; ґата-клама̄х̣ — без труда; тасмаі—Йому; субгадра—всеблагому; ш́равасе — коли про Нього слухають; намах̣ — мої шанобливі поклони; намах̣ — знову й знову.
вичакшан̣а̄х̣ — мудрые люди; йат — которого; чаран̣а-упаса̄дана̄т — просто предавшись лотосным стопам; сан̇гам — привязанность; вйудасйа — полностью отвергая; убхайатах̣ — ради настоящего и будущего; антах̣-а̄тманах̣ — сердца и души; винданти — шаг за шагом продвигаются; хи — несомненно; брахма-гатим — к вечной духовной жизни; гата-клама̄х̣ — без труда; тасмаи — Ему; субхадра — всеблагому; ш́равасе — когда о Нем слушают; намах̣ — мое глубокое почтение; намах̣ — вновь и вновь.
Переклад
Перевод
Я знову і знову складаю шанобливі поклони всеблагому Господеві Шрі Крішні. Просто віддавшись Його лотосовим стопам, велемудрі мужі звільняються від усіх прив’язаностей до теперішнього та майбутнього існування і без ускладнень простують до духовного буття.
Я снова и снова в глубоком почтении склоняюсь перед всеблагим Господом Шри Кришной. Предавшись Его лотосным стопам, мудрые избавляются от привязанностей к настоящей и будущей жизни и без труда обретают духовное бытие.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Господь Шрі Крішна знову і знову настановляє Арджуну, а разом з ним і всіх небайдужих, про конечну потребу стати Його бездомісним відданим. У заключних віршах «Бгаґавад-ґіти» (18.64–66) Він відкриває найпотаємніше знання:
Господь Шри Кришна снова и снова говорит Арджуне, а вместе с ним и всем остальным, о необходимости стать Его беспримесным преданным. Заключая Свои наставления в «Бхагавад-гите» (18.64–66), Он открывает ему самое сокровенное знание:
ш́р̣н̣у ме парамам̇ вачах̣
ішт̣о ’сі ме др̣д̣гам іті
тато вакшйа̄мі те хітам
ш́р̣н̣у ме парамам̇ вачах̣
ишт̣о ’си ме др̣д̣хам ити
тато вакшйа̄ми те хитам
мад-йа̄джі ма̄м̇ намаскуру
ма̄м еваішйасі сатйам̇ те
пратіджа̄не прійо ’сі ме
мад-йа̄джӣ ма̄м̇ намаскуру
ма̄м эваишйаси сатйам̇ те
пратиджа̄не прийо ’си ме
ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа
ахам̇ тва̄м̇ сарва-па̄пебгйо
мокшайішйа̄мі ма̄ ш́учах̣
ма̄м экам̇ ш́аран̣ам̇ враджа
ахам̇ тва̄м̇ сарва-па̄пебхйо
мокшайишйа̄ми ма̄ ш́учах̣
«Любий Арджуно, ти дуже дорогий Мені, і тому задля твого добра Я відкрию зараз тобі найпотаємнішу частину Моїх настанов. Вона зводиться ось до чого: стань Моїм чистим відданим і присвяти себе Мені одному. Тоді, Я обіцяю, ти досягнеш довершеного духовного буття, у якому ти отримаєш вічне право на трансцендентне любовне служіння Мені. Покинь усі інші різновиди релігії і цілковито віддайся Мені. Повір, Я захищу тебе від усіх наслідків твоїх гріхів і дарую тобі звільнення. Не хвилюйся більше ні за що».
«Поскольку ты — Мой очень близкий друг, Я открою тебе высшее и самое сокровенной знание. Слушай же Меня внимательно, Я говорю сейчас ради твоего блага. Всегда думай обо Мне, стань Моим преданным, поклоняйся Мне и почитай Меня. Так ты непременно придешь ко Мне. Я обещаю тебе это, ибо ты —Мой дорогой друг. Оставь все религии и просто предайся Мне. Я избавлю тебя от всех последствий твоих грехов. Не бойся ничего».
Люди розумні звертають серйозну увагу на це завершальне слово Господа. Наука про душу — це перший крок у духовному усвідомленні, і її називають потаємним знанням. Наступний крок — це усвідомлення Бога, яке вважають знанням потаємнішим. Вершина знання, що його подано в «Бгаґавад-ґіті», це усвідомлення Бога, і коли людина приходить на цей рівень усвідомлення Бога, вона природно, самохіть віддає себе Господу і служить Йому з трансцендентною любов’ю. Віддане служіння Господеві завжди має у своїй основі любов до Бога і відрізняється від машинального служіння, що його приписують карма-йоґа, ґ’яна-йоґа та дг’яна-йоґа. « Бгаґавад - ґіта » містить настанови для різних класів людей, вона подає відомості щодо варнашрама- дгарми, санн’яса-дгарми, йаті-дгарми, зреченого стану життя, приборкання чуттів, медитації, опанування містичних сил тощо; але той, хто, цілковито віддається Господу і служить Йому з невимушеної любови, насправді засвоює суть усього знання, викладеного у Ведах. Цей вишуканий метод дає змогу одразу досягнути досконалости життя. Досконалість людського життя називається брахма - ґаті , тобто поступ до духовного буття. Шріла Джіва Ґосвамі, спираючись на авторитетні твердження Вед, свідчить, що досягнути брахма-ґаті означає отримати духовне тіло, яке подібне до Господнього і в якому звільнена істота живе вічно на одній з планет духовного неба. Чистий відданий Господа легко досягає цієї досконалости життя, не вдаючись до якихось складних методів самовдосконалення. Життя такого відданого складається з кіртанам, смаранам, ікшанам і т. ін., як описано в попередньому вірші. Отже всім людям треба скористатися з цього нескладного методу життя у відданості, який приступний будь-якій людині в будь-якій частині світу і який дає змогу досягнути найвищої досконалости. Коли Господь Брахма зустрів Господа Крішну в образі пустотливого хлопчика, що грається у Вріндавані, він підніс до Нього таку молитву:
Разумные люди со всей серьезностью относятся к заключительному наставлению Господа. Наука о душе является первой ступенью духовного осознания и называется сокровенным знанием. Следующая ступень — это осознание Бога, которое считают еще более сокровенным знанием. Осознание Бога является венцом изложенного в «Бхагавад-гите» знания, и, когда человек достигает стадии осознания Бога, в нем пробуждается желание стать преданным Господа и заниматься трансцендентным любовным служением Ему. Преданное служение Господу всегда основано на любви к Богу, в отличие от машинального служения, предписываемого карма-йогой, гьяна-йогой и дхьяна-йогой. «Бхагавад-гита» содержит наставления для разных категорий людей и описывает варнашрама-дхарму, санньяса-дхарму, йати-дхарму, жизнь в отречении, методы обуздания чувств, медитацию, способы развития мистических способностей и т. д., но тот, кто, движимый спонтанной любовью, предается Господу и посвящает себя служению Ему, постигает суть всего изложенного в Ведах знания. Человек, неукоснительно следующий этому методу, очень быстро достигает совершенства жизни. Совершенство человеческой жизни называют брахма-гати, то есть движением к духовному бытию. Ссылаясь на авторитет Вед, Шрила Джива Госвами утверждает, что достичь брахма-гати — значит обрести духовное тело, подобное телу Господа, в котором освобожденное живое существо вечно живет на одной из духовных планет духовного неба. Чистый преданный Господа легко достигает этого совершенства жизни, не прибегая ни к каким сложным методам. Жизнь преданного, как говорилось в предыдущем стихе, состоит из киртанам, смаранам, икшанам и т. д. Поэтому всем людям необходимо воспользоваться несложным методом бхакти-йоги, позволяющим достичь высшего совершенства, которое доступно любому человеку в любой части света. Когда Господь Брахма встретился с Господом Кришной в образе шаловливого мальчика, играющего во Вриндаване, он вознес Ему молитвы, где, в частности, говорилось:
кліш́йанті йе кевала-бодга-лабдгайе
теша̄м асау клеш́ала ева ш́ішйате
на̄нйад йатга̄ стгӯла-туша̄ваґга̄тіна̄м
клиш́йанти йе кевала-бодха-лабдхайе
теша̄м асау клеш́ала эва ш́ишйате
на̄нйад йатха̄ стхӯла-туша̄вагха̄тина̄м
(Бгаґ. 10.14.4)
Бхаг., 10.14.4
Бгакті-йоґа — найвищий рівень досконалости, якого мудра людина може досягнути, відмовившись від численних різновидів духовної практики. У цій молитві наведено вдалий приклад: від жменьки рису більше користи, ніж від куп пустої полови . Отже , замість того щоб принаджуватись пишномовством карма-канди, ґ’яна-канди або гімнастичними вправами йоґи, треба під керівництвом істинного духовного вчителя ретельно виконувати кіртанам, смаранам та інші прості методи бгакті-йоґи — і так без ускладнень сягнути найвищої досконалости.
Бхакти-йога — высшая ступень совершенства, которой может достичь разумный человек, отказавшись от великого многообразия духовной деятельности. Пример, который приводится в данном стихе, очень удачен: от пригоршни риса больше проку, чем от горы пустой рисовой шелухи. Поэтому, вместо того чтобы прельщаться соблазнами карма-канды, гьяна-канды или гимнастическими упражнениями йоги, следует под руководством истинного духовного учителя тщательно выполнять киртанам, смаранам и т. д. — простые методы бхакти-йоги — и так без особых усилий достичь высшего совершенства.