ГЛАВА ДРУГА
ГЛАВА ВТОРА
Божественність та божественне служіння
Божественост и божествено служене
- ВІРШ 1:
- Уґрашраву [Суту Ґосвамі], сина Ромахаршани, повністю задоволили досконалі запитання брахман; він подякував їм і зібрався відповідати.
- ТЕКСТ 1:
- Уграшрава̄ (Сӯта Госва̄мӣ), синът на Ромахарш̣ан̣а, напълно удовлетворен от съвършените въпроси на бра̄хман̣ите, им благодари и се опита да им отговори по следния начин.
- ВІРШ 2:
- Шріла Сута Ґосвамі промовив: Я шанобливо схиляюся перед великим мудрецем [Шукадевою Ґосвамі], який може ввійти в кожне серце. Коли Шукадева Ґосвамі, не відбувши освячення священним шнуром і не пройшовши крізь інші обряди, прийняті серед представників вищих каст, покинув дім, щоб прийняти санн’ясу [зречений стан життя], у В’ясадеви, його батька, від страху розлуки вихопилось тужливе: «Сину мій!» Але вбитому горем батькові відгукнулись тільки дерева, так само вбиті розлукою.
- ТЕКСТ 2:
- Шрӣла Сӯта Госва̄мӣ каза: Отдавам смирените си почитания на този велик мъдрец (Шукадева Госва̄мӣ), който може да проникне в сърцето на всеки. Когато той напусна дома си, за да приеме живота в отречение (сання̄са), без да се подлага на пречистването със свещения шнур или на обредите, които съблюдават висшите касти, баща му Вя̄садева се уплаши от раздялата с него и извика: „О, сине!“ Но само дърветата, които преживяваха същата болка от раздялата, откликнаха с ехото си на вопъла на покрусения баща.
- ВІРШ 3:
- Я схиляюся у великій шанобі перед ним [Шукою], духовним вчителем усіх мудреців, сином В’ясадеви. Це він, безпосередньо з досвіду засвоївши це сокровенне доповнення до вершків ведичного знання, повідав його з великого співчуття до грубих матеріалістів, які тяжко борються, щоб вибратися з найтемніших місцин матеріального буття.
- ТЕКСТ 3:
- Отдавам смирените си почитания на него (Шука), духовния учител на всички мъдреци, сина на Вя̄садева, който изпитваше голямо състрадание към грубите материалисти, отчаяно опитващи се да прекосят най-тъмните области на материалното битие, и затова изрече това най-поверително допълнение към същината на ведическото знание, след като сам го бе усвоил.
- ВІРШ 4:
- Раніш як оповідати «Шрімад-Бгаґаватам», який сам є засобом до перемоги, слід скласти шану Богові-Особі, Нараяні; Нара-Нараяні Ріші, найпіднесенішому з людей; матері Сарасваті, богині знання; і його авторові, Шрілі В’ясадеві.
- ТЕКСТ 4:
- Преди да започне да чете „Шрӣмад Бха̄гаватам“, който е единственият път към победата, човек трябва да отдаде смирените си почитания на Божествената Личност На̄ра̄ян̣а, на Нара-на̄ра̄ян̣а Р̣ш̣и, най-съвършеното човешко същество, на майка Сарасватӣ, богинята на знанието, и на Шрӣла Вя̄садева, автора.
- ВІРШ 5:
- О мудреці, ви порушили достойні питання. Ці запитання поправді цінні, бо стосуються Господа Крішни, а отже, порушені для загального добра. Тільки такого роду питання здатні дарувати цілковите вдоволення єству.
- ТЕКСТ 5:
- О, мъдреци, вие зададохте правилни въпроси. Те са ценни, защото са свързани с Бог Кр̣ш̣н̣а и по такъв начин се отнасят и до благополучието на целия свят. Само такива въпроси могат да удовлетворят аза напълно.
- ВІРШ 6:
- Діяльністю [дгармою] найвищого рівня для всього людства є діяльність, яка здатна привести людину до любовного відданого служіння трансцендентному Господеві. Це віддане служіння має бути безкорисливе й неперервне, і тоді воно цілковито задоволить душу.
- ТЕКСТ 6:
- Висшите дейности (дхарма) за цялото човечество са тези, с помощта на които хората могат да стигнат до любовното предано служене на трансценденталния Бог. За да удовлетвори напълно душата, това предано служене трябва да е безкористно и непрекъснато.
- ВІРШ 7:
- До кожного, хто починає віддано служити Богові-Особі, Шрі Крішні, самі собою приходять безпричинні знання й неприв’язаність до світу.
- ТЕКСТ 7:
- Като отдава предано служене на Божествената Личност, Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, човек веднага постига безпричинно знание и се освобождава от привързаността си към този свят.
- ВІРШ 8:
- Якщо діяльність, яку виконує людина відповідно до свого становища, не пробуджує в ній потягу до послання Бога- Особи, вона вся — просто марний труд.
- ТЕКСТ 8:
- Всички дейности, които човек извършва в съответствие с положението си, са напълно безполезен труд, ако не пробуждат у него влечение към посланието на Божествената Личност.
- ВІРШ 9:
- Усі обов’язки людини, безсумнівно, призначені тільки на те, щоб досягнути остаточного звільнення. Ніколи не слід виконувати їх задля матеріального зиску. Крім того, твердять мудреці, той, хто виконує найвище визначене йому служіння, ніколи не повинен використовувати матеріальні здобутки на те, щоб чимдалі глибше занурюватись у чуттєві втіхи.
- ТЕКСТ 9:
- Всички предписани задължения са предназначени за окончателно освобождение. Те в никакъв случай не трябва да се извършват за постигане на материална полза. Нещо повече, по думите на мъдреците този, който отдава такова висше служене, никога не трябва да използва материалните придобивки, за да усъвършенства наслаждението на сетивата си.
- ВІРШ 10:
- Прагнення, які є в житті істоти, ні в якому разі не мають бути спрямовані до чуттєвої втіхи. Все, чого слід бажати — це просто підтримувати здорове життя, тому що призначення людської істоти — запитувати про Абсолютну Істину. Ніякої іншої мети її діяльність мати не повинна.
- ТЕКСТ 10:
- Човек никога не трябва да насочва желанията си към сетивното наслаждение. Той трябва да желае само здравословен начин на живот или самосъхраняване, защото предназначението на човешкото съществуване е да се задават въпроси за Абсолютната Истина. Това трябва да бъде единствената цел на дейностите на всеки.
- ВІРШ 12:
- Озброєний знанням і зреченістю, допитливий і серйозний учень чи мудрець осягає Абсолютну Істину через віддане служіння, яке виконує відповідно до почутого з Веданта- шруті.
- ТЕКСТ 12:
- Сериозният и любознателен ученик или мъдрец, въоръжен със знание и отречение, осъзнава тази Абсолютната Истина, като отдава предано служене в съответствие с чутото от „Веда̄нта шрути“.
- ВІРШ 13:
- Отже, о найліпші серед двічінароджених, найвищою досконалістю, якої можна досягнути, виконуючи обов’язки згідно з діяльністю, визначеною за поділом на касти та стани життя, є задоволити Бога-Особу.
- ТЕКСТ 13:
- Затова о, най-добри сред два пъти родените, най-висшето съвършенство, което човек може да достигне, изпълнявайки задълженията, предписвани му от кастите и начините на живот, това е да удовлетвори Божествената Личност.
- ВІРШ 14:
- Тому людина має постійно з найвищим зосередженням слухати за Бога-Особу, прославляти, пам’ятати і вшановувати Його, оборонця Своїх відданих.
- ТЕКСТ 14:
- Следователно с напълно съсредоточено внимание човек трябва постоянно да слуша разказите за величието на Божествената Личност, да я възхвалява, помни и обожава, защото тя е закрилник на преданите.
- ВІРШ 15:
- Мечем пам’ятування про Бога - Особу мудрі розтинають вузли наслідків кармічної діяльности. То невже є така людина, що лишиться байдужою до Його послання?
- ТЕКСТ 15:
- Като помнят Божествената Личност, мъдрите хора сякаш с меч в ръка разсичат здравите възли на кармата (работа, която влече след себе си последици). Ще се намери ли някой, който да остане равнодушен към посланието на Бога?
- ВІРШ 16:
- О двічінароджені мудреці! Той, хто служить цілковито вільним од гріха відданим, виконує воїстину велике служіння. Завдяки такому служінню він здобуває потяг слухати послання Ва̄судеви.
- ТЕКСТ 16:
- О, два пъти родени мъдреци, да се служи на преданите, които са напълно освободени от всички пороци, е велико благо. Чрез такова служене човек развива склонност да слуша посланията на Ва̄судева.
- ВІРШ 17:
- Шрі Крішна, Бог-Особа, — Параматма [Наддуша] в кожному серці і благодійник щирого відданого — очищує від бажання матеріальної насолоди серце відданого, який розвинув потяг слухати Його послання, що благотворні самі по собі, якщо їх належно слухати і переповідати.
- ТЕКСТ 17:
- Божествена Личност Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, който е Парама̄тма̄ (Свръхдуша) във всяко сърце и благодетел на честните предани, очиства сърцето на преданите от желанието за материално сетивно наслаждение, когато те са развили потребност да слушат посланията му, които сами по себе си са добродетелни, ако се слушат и повтарят правилно.
- ВІРШ 18:
- З серця того, хто реґулярно відвідує лекції з «Бгаґаватам» і служить чистому відданому, зникає майже все, що викликає неспокій, і тоді любовне служіння Богові-Особі, що Йому здіймають хвалу в трансцендентних співах, втверджується і стає незворотним.
- ТЕКСТ 18:
- Благодарение на редовното участие в беседите върху „Бха̄гаватам“ и на отдаването на служене на чистите предани всичко, което тревожи сърцето, се унищожава почти напълно. Тогава безвъзвратно се установява любовното служене на Божествената Личност, възхвалявана с трансцендентални песни.
- ВІРШ 19:
- Коли ж у серці втверджується незворотне любовне служіння, всі наслідки впливу матеріальних ґун страсти і невігластва, як-от хіть, жага й жадоба зникають із серця. Тоді, утвердившись у добрі, відданий стає цілковито щасливий.
- ТЕКСТ 19:
- Щом в сърцето необратимо се установи любовното служене, всички последици от влиянието на страстта и невежеството – похот, желания и копнежи – изчезват. Тогава преданият се установява в доброто и постига пълно щастие.
- ВІРШ 20:
- Так втвердившись у ґуні бездомісного добра, людина, розум якої ожив завдяки зв’язку з відданим служінням Господеві, на рівні звільнення від усякого матеріального спілкування здобуває позитивне наукове знання про Бога-Особу.
- ТЕКСТ 20:
- Установен в проявлението на чистото добро, човекът, чийто ум се е оживил от съприкосновението с преданото служене на Бога, получава положително научно знание за Божествената Личност в състояние на свобода от всякакво материално общуване.
- ВІРШ 21:
- Тоді вузол у серці, розрубаний, розпадається, а всі сумніви, розбиті, розвіюються. Для того, хто побачив, що володар — це душа, ланцюг кармічної діяльности та її наслідків обривається назавжди.
- ТЕКСТ 21:
- Така се разсича възелът в сърцето и се унищожават всички съмнения. Веригата на плодоносните дейности се прекъсва, когато човек вижда, че господар е азът.
- ВІРШ 22:
- Тож не диво, що від непам’ятних часів усі трансценденталісти з великою втіхою виконують віддане служіння Господеві Крішні, Богові-Особі, адже таке віддане служіння оживляє душу.
- ТЕКСТ 22:
- Затова от незапомнени времена всички трансценденталисти с голяма радост отдават предано служене на Бог Кр̣ш̣н̣а, Божествената Личност, защото това предано служене съживява аза.
- ВІРШ 23:
- Трансцендентний Бог-Особа має непрямий зв’язок з трьома якостями матеріальної природи, а саме зі страстю, добром і невіглаством, і тільки для того, щоб творити, підтримувати й знищувати матеріальний світ, Він прибирає форми цих трьох якостей, тобто форми Брахми, Вішну та Шіви. З них трьох найвище благо всім живим істотам дарує Вішну, що є формою якости добра.
- ТЕКСТ 23:
- Трансценденталната Божествена Личност е косвено свързана с трите проявления на материалната природа: страст, добро и невежество – и само заради сътворяването, поддържането и разрушаването на материалния свят Богът приема формите на тези три качества, т.е. формите на Брахма̄, Виш̣н̣у и Шива. От тях трите човешките същества могат да получат висшето благо от Виш̣н̣у, формата на качеството добро.
- ВІРШ 24:
- Дрова — це видозмінена земля, та дим, що з них, ліпший за сиру деревину. Але вогонь ще ліпший, тому що завдяки вогню можна добути блага вищого знання [здійснюючи ведичні жертвопринесення]. Так само страсть [раджас] ліпша від невігластва [тамасу]; але найліпшим є добро [саттва], бо завдяки йому людина може осягнути Абсолютну Істину.
- ТЕКСТ 24:
- Дървата са преобразена земя, но димът е по-добър от суровото дърво. А огънят е още по-добър, защото с неговата помощ можем да получим благата на висшето знание (чрез ведическите жертвоприношения). Страстта (раджас) е по-добра от невежеството (тамас), но доброто (саттва) е най-висше, защото чрез него можем да осъзнаем Абсолютната Истина.
- ВІРШ 25:
- В минулі часи усі великі мудреці виконували служіння Богові-Особі, бо Його існування — понад трьома якостями матеріальної природи. Вони поклонялись Йому, щоб звільнитися від матеріальної зумовлености і так здобути найвище благо. Кожен, хто ступає в слід цих великих авторитетів, теж гідний звільнитись з матеріального світу.
- ТЕКСТ 25:
- По-рано всички велики мъдреци отдаваха служене на Божествената Личност, защото тя съществува над трите проявления на материалната природа. Те я обожаваха, за да се освободят от материалната обусловеност и с това да получат най-висшето благо. Всеки един, който следва тези велики авторитети, също става достоен за освобождение от материалния свят.
- ВІРШ 26:
- Ті, хто серйозно прагнуть звільнення, безперечно, не знають заздрости й ставляться з великою пошаною до всіх. Проте вони відкидають жаскі й страхітливі форми півбогів, і поклоняються тільки сповненим блаженства формам Господа Вішну та Його повних часток.
- ТЕКСТ 26:
- Тези, които сериозно се стремят към освобождение, несъмнено са лишени от завист и почитат всички. Но въпреки това те отхвърлят ужасните и страшни форми на полубоговете и обожават само всеблажените форми на Бог Виш̣н̣у и пълните му части.
- ВІРШ 27:
- Ті, хто перебуває під впливом ґун страсти й невігластва, поклоняються предкам, іншим живим істотам та півбогам, що опікуються перебігом справ у космосі; спонукує їх до того бажання мати матеріальні блага — жінок, багатство, владу та потомство.
- ТЕКСТ 27:
- Тези, които се намират в проявленията на страстта и на невежеството, обожават прадедите, други живи същества и полубоговете, управляващи вселенските дела, защото са водени от стремеж към материални блага: жени, богатство, власт и потомство.
- ВІРШІ 28-29:
- Явлені писання за найвищу мету пізнання визнають Шрі Крішну, Бога-Особу. Мета, задля якої виконують жертвопринесення, — задоволити Його . Йоґа призначена на те, щоб осягнути Його. Плоди будь-якої кармічної діяльности в кінцевім підсумку дає Він один. Він — найвище знання, і всі суворі аскези виконують, щоб пізнати Його. Релігія [дгарма] — це любовне служіння Йому. Він — найвища мета життя.
- ТЕКСТОВЕ 28 – 29:
- Както се твърди в свещените писания, крайният обект на познанието е Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, Божествената Личност. Предназначението на жертвоприношенията е да бъде удовлетворен Той. Целта на йога е да бъде познат Той. В крайна сметка само Той дарява живите същества с резултатите от плодоносните им дейности. Той е върховното знание и всички сурови отречения се извършват, за да бъде постигнат Той. Религия (дхарма) означава да му се отдава любовно служене. Той е върховната цел на живота.
- ВІРШ 30:
- На початку матеріального творення цей Абсолютний Бог-Особа [Ва̄судева], зберігаючи Своє трансцендентне становище, Своєю внутрішньою енерґією створив енерґії причини та наслідку.
- ТЕКСТ 30:
- В началото на материалното сътворение тази Абсолютна Божествена Личност (Ва̄судева) чрез собствената си вътрешна енергия създаде енергиите на причината и следствието, като запази трансценденталното си положение.
- ВІРШ 31:
- Створивши матеріальну субстанцію, Господь [Ва̄судева] поширює Себе і входить у неї. І хоча Він перебуває посеред матеріальних ґун природи й здається одною зі створених істот, Він, цілковито просвітлений, завжди зберігає Своє трансцендентне становище.
- ТЕКСТ 31:
- След сътворението на материалната субстанция Богът (Ва̄судева) се разширява и влиза в нея. И макар че се намира в проявленията на материалната природа и изглежда като едно от сътворените същества, в трансценденталното си положение Той винаги и напълно съзнава всичко.
- ВІРШ 32:
- Як вогонь присутній в дереві, так і Господь у вигляді Параматми присутній у всьому, і через те Він, єдиний і неподільний Абсолют, видається багатоликий.
- ТЕКСТ 32:
- Както огънят прониква в дървото, така и Богът под формата на Свръхдуша прониква навсякъде и затова изглежда многообразен, макар че е единният Абсолют.
- ВІРШ 33:
- Наддуша входить у тіла створених істот, що перебувають під впливом ґун матеріальної природи, і через тонкий розум штовхає їх насолоджуватись породженнями цих ґун.
- ТЕКСТ 33:
- Свръхдушата влиза в телата на сътворените същества, които са под влиянието на проявленията на материалната природа, и ги кара да се наслаждават на следствията им чрез финия си ум.
- ВІРШ 34:
- Так Господь усесвітів підтримує всі планети, що їх населяють півбоги, люди й нижчі тварини. Прибираючи ролі Своїх утілень, Він провадить Свої розваги, аби привернути до Себе тих, що перебувають в ґуні чистого добра.
- ТЕКСТ 34:
- Така Господарят на вселените поддържа всички планети, населени с полубогове, хора и низши животни. В ролята на различни инкарнации Той показва забавленията си, за да повика при себе си тези, които са в проявлението на чистото добро.