ВІРШ 31
ТЕКСТ 31
Текст
Текст
ґун̣ешу ґун̣ава̄н іва
антах̣-правішт̣а а̄бга̄ті
віджн̃а̄нена віджр̣мбгітах̣
гун̣еш̣у гун̣ава̄н ива
антах̣-правиш̣т̣а а̄бха̄ти
вигя̄нена виджр̣мбхитах̣
Послівний переклад
Дума по дума
тайа̄ — ними; віласітешу — хоча й діючи; ешу — в цих; ґун̣ешу — ґунах матеріальної природи; ґун̣ава̄н — підвладний впливові ґун; іва — немовби; антах̣ — всередину; правішт̣ах̣ — ввійшов ; а̄бга̄ті — видається ; віджн̃а̄нена — трансцендентною свідомістю ; віджр̣мбгітах̣ — цілковито просвітлений.
тая̄ – чрез тях; виласитеш̣у – макар да действа; еш̣у – тези; гун̣еш̣у – проявленията на материалната природа; гун̣ава̄н – под въздействието на проявленията; ива – сякаш; антах̣ – вътре в; правиш̣т̣ах̣ – влязъл в; а̄бха̄ти – изглежда че е; вигя̄нена – благодарение на трансценденталното съзнание; виджр̣мбхитах̣ – напълно просветлен.
Переклад
Превод
Створивши матеріальну субстанцію, Господь [Ва̄судева] поширює Себе і входить у неї. І хоча Він перебуває посеред матеріальних ґун природи й здається одною зі створених істот, Він, цілковито просвітлений, завжди зберігає Своє трансцендентне становище.
След сътворението на материалната субстанция Богът (Ва̄судева) се разширява и влиза в нея. И макар че се намира в проявленията на материалната природа и изглежда като едно от сътворените същества, в трансценденталното си положение Той винаги и напълно съзнава всичко.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Живі істоти є відокремлені складові частки Господа. Зумовлені істоти, які недостойні жити в духовному царстві, розсіяно по всьому матеріальному світі, щоб вони донесхочу насолоджувалися матерією. Як Наддуша і вічний друг живим істотам, Господь у формі однієї зі Своїх повних часток супроводжує живі істоти, скеровуючи їх у їхній матеріальній насолоді та спостерігаючи за всіма їхніми діями. Живі істоти насолоджуються в матеріальних умовах; проте Господь зберігає Своє трансцендентне становище, не влягаючи впливові матеріальної атмосфери. У ведичних писаннях (шруті) сказано про двох птахів, що сидять на одному дереві.*
Один їсть плід із цього дерева, а другий спостерігає за діями першого. Перший птах, той, що їсть плоди, — це жива істота, а свідок його дій — це Господь. Жива істота, що їсть плоди, забула за свою справжню сутність і цілковито поринула у зумовлену матерією кармічну діяльність. Натомість Господь (Параматма) завжди довершений у трансцендентному знанні. Така є різниця між Наддушею та душею зумовленою. На зумовлену душу, живу істоту, поширюється дія законів природи, тоді як Параматма, чи Наддуша, є повелитель матеріальної природи.
*два̄ супарн̣а̄ сакха̄я̄ сама̄нам̇ вр̣кш̣ам̇ паришасваджа̄те тайор аняӯ паппалам̇ сва̄дв аттй анашнанн аньо 'бхича̄кашӣти (Мун̣д̣ака Упаниш̣ад, 3.1.1)
* два̄ супарн̣а̄ сайуджа̄ сакга̄йа̄
сама̄нам̇ вр̣кшам̇ парішасваджа̄те
тайор анйах̣ піппалам̇ сва̄дв аттй
анаш́нанн анйо ’бгіча̄каш́іті
Мундака-упанішад, 3.1.1
Живите същества са отделени съставни частици на Бога. Обусловените живи същества, които не са достойни за духовното царство, са пръснати из материалния свят, за да имат пълна възможност да се наслаждават на материята. Като Парама̄тма̄ и вечен приятел на живите същества, Богът ги съпровожда чрез една от пълните си части, за да ги напътства в материалните им наслаждения и да наблюдава всичките им дейности. Докато живите същества се наслаждават на материалното обкръжение, Богът запазва трансценденталното си положение, без да попада под въздействието на материята. Във ведическата литература (шрути) се казва, че на едно дърво са кацнали две птици.* Едната от тях яде плодовете му, а другата наблюдава действията ѝ. Тази, която наблюдава, е Богът, а тази, която кълве плодовете, е живото същество. То е забравило истинската си същност и се е увлякло от плодоносните дейности в материалните условия. Но Богът (Парама̄тма̄) винаги запазва съвършеното си трансцендентално знание. Това е разликата между Свръхдушата и обусловената душа. Обусловената душа, живото същество, е подвластно на законите на природата, а Парама̄тма̄, Свръхдушата, управлява материалната енергия.