ШБ 1.2.31
Devanagari
तया विलसितेष्वेषु गुणेषु गुणवानिव ।
अन्त:प्रविष्ट आभाति विज्ञानेन विजृम्भित: ॥ ३१ ॥
अन्त:प्रविष्ट आभाति विज्ञानेन विजृम्भित: ॥ ३१ ॥
Verse text
тайа̄ віласітешв ешу
ґун̣ешу ґун̣ава̄н іва
антах̣-правішт̣а а̄бга̄ті
віджн̃а̄нена віджр̣мбгітах̣
ґун̣ешу ґун̣ава̄н іва
антах̣-правішт̣а а̄бга̄ті
віджн̃а̄нена віджр̣мбгітах̣
Synonyms
тайа̄ — ними; віласітешу — хоча й діючи; ешу — в цих; ґун̣ешу — ґунах матеріальної природи; ґун̣ава̄н — підвладний впливові ґун; іва — немовби; антах̣ — всередину; правішт̣ах̣ — ввійшов; а̄бга̄ті — видається; віджн̃а̄нена — трансцендентною свідомістю; віджр̣мбгітах̣ — цілковито просвітлений.
Translation
Створивши матеріальну субстанцію, Господь [Ва̄судева] поширює Себе і входить у неї. І хоча Він перебуває посеред матеріальних ґун природи й здається одною зі створених істот, Він, цілковито просвітлений, завжди зберігає Своє трансцендентне становище.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Живі істоти є відокремлені складові частки Господа. Зумовлені істоти, які недостойні жити в духовному царстві, розсіяно по всьому матеріальному світі, щоб вони донесхочу насолоджувалися матерією. Як Наддуша і вічний друг живим істотам, Господь у формі однієї зі Своїх повних часток супроводжує живі істоти, скеровуючи їх у їхній матеріальній насолоді та спостерігаючи за всіма їхніми діями. Живі істоти насолоджуються в матеріальних умовах; проте Господь зберігає Своє трансцендентне становище, не влягаючи впливові матеріальної атмосфери. У ведичних писаннях (шруті) сказано про двох птахів, що сидять на одному дереві.*
Один їсть плід із цього дерева, а другий спостерігає за діями першого. Перший птах, той, що їсть плоди, — це жива істота, а свідок його дій — це Господь. Жива істота, що їсть плоди, забула за свою справжню сутність і цілковито поринула у зумовлену матерією кармічну діяльність. Натомість Господь (Параматма) завжди довершений у трансцендентному знанні. Така є різниця між Наддушею та душею зумовленою. На зумовлену душу, живу істоту, поширюється дія законів природи, тоді як Параматма, чи Наддуша, є повелитель матеріальної природи.
Один їсть плід із цього дерева, а другий спостерігає за діями першого. Перший птах, той, що їсть плоди, — це жива істота, а свідок його дій — це Господь. Жива істота, що їсть плоди, забула за свою справжню сутність і цілковито поринула у зумовлену матерією кармічну діяльність. Натомість Господь (Параматма) завжди довершений у трансцендентному знанні. Така є різниця між Наддушею та душею зумовленою. На зумовлену душу, живу істоту, поширюється дія законів природи, тоді як Параматма, чи Наддуша, є повелитель матеріальної природи.
* два̄ супарн̣а̄ сайуджа̄ сакга̄йа̄
сама̄нам̇ вр̣кшам̇ парішасваджа̄те
тайор анйах̣ піппалам̇ сва̄дв аттй
анаш́нанн анйо ’бгіча̄каш́іті
Мундака-упанішад, 3.1.1
сама̄нам̇ вр̣кшам̇ парішасваджа̄те
тайор анйах̣ піппалам̇ сва̄дв аттй
анаш́нанн анйо ’бгіча̄каш́іті
Мундака-упанішад, 3.1.1