ВІРШ 2
Text 2
Текст
Texto
упайема іра̄ватім
джанамеджайа̄дім̇ш́ чатурас
тасйа̄м утпа̄дайат сута̄н
upayema irāvatīm
janamejayādīṁś caturas
tasyām utpādayat sutān
Послівний переклад
Palabra por palabra
сах̣ — він ; уттарасйа — царя Уттари ; танайа̄м — дочку ; упайеме — взяв за дружину; іра̄ватім — Іраваті; джанамеджайа-а̄дін — що їх очолював Махараджа Джанамеджая; чатурах̣ — четверо; тасйа̄м — з нею; утпа̄дайат — зачав; сута̄н — синів.
Переклад
Traducción
Цар Парікшіт одружився з дочкою царя Уттари і став батьком чотирьох синів, найстаршим з яких був Махараджа Джанамеджая.
El rey Parīkṣit se casó con la hija del rey Uttara, y engendró cuatro hijos, encabezados por Mahārāja Janamejaya.
Коментар
Significado
Махараджа Уттара був сином Вірати, і Махараджі Парікшіту він доводився дядьком з боку матері. Тому Іраваті, дочка Махараджі Уттари, була двоюрідною сестрою Махараджі Парікшіта; однак за тих часів дозволялися шлюби між двоюрідними братами і сестрами, якщо вони належали до різних ґотр, родин. У ведичному суспільстві, коли одружувалися, пильно зважали, з якої ґотри, родини пара. Арджуна також був одружений зі своєю двоюрідною сестрою з боку матері, Субгадрою.
Mahārāja Uttara era el hijo de Virāṭa y tío materno de Mahārāja Parīkṣit. Irāvatī, siendo hija de Mahārāja Uttara, era prima hermana de Mahārāja Parīkṣit, pero a los primos hermanos se les permitía casarse, si no pertenecían a la misma gotra, o familia. En el sistema védico de matrimonio, se hacía énfasis en la importancia de la gotra, o familia. Arjuna también se casó con Subhadrā, aunque era prima hermana de él por parte de madre.
Джанамеджая. Один з царів-раджарші, славетний син Махараджі Парікшіта. Його матір звали Іраваті чи, за іншими джерелами, Мадраваті. У Махараджі Джанамеджаї було двоє синів — Ґ’ятаніка та Шанкукарна. Він виконав кілька жертвопринесень у місці прощі Курукшетра; в нього було троє молодших братів — Шрутасена, Уґрасена та Бгімасена ІІ. Він завоював Такшалу (Аджанту) і помстився за несправедливе прокляття, яке впало на його великого батька Махараджу Парікшіта. Вирішивши винищити цілий зміїний рід разом із Такшакою, що смертельно вжалив його батька, Джанамеджая виконав велике жертвопринесення Сарпа-яґ’ю. На прохання багатьох півбогів та мудреців він постановив не винищувати зміїного роду. Хоча жертвопринесення і не було завершене, він належно винагородив усіх його учасників, і всі були задоволені. На церемонії був присутній також Махамуні В’ясадева, і цар почув опис битви на Курукшетрі просто з його вуст. Пізніше з наказу В’ясадеви «Махабгарату» оповів цареві його учень Вайшампаяна. Махараджу Джанамеджаю дуже засмутила передчасна смерть його великого батька. Палко прагнувши знов його побачити, він відкрив це своє бажання В’ясадеві — і великий В’ясадева задовольнив його. Батько Джанамеджаї постав перед ним, і він з щонайбільшою пошаною та урочистістю вшанував і батька, і В’ясадеву. Повністю задоволений, він роздав брахманам, що були присутні на жертвопринесенні, щедру милостиню.
Janamejaya: Uno de los reyes rājarṣis y el famoso hijo de Mahārāja Parīkṣit. El nombre de su madre era Irāvatī, o, según otros, Mādravatī. Mahārāja Janamejaya engendró dos hijos, de nombre Jñātānīka y Śaṅkukarṇa. Él celebró varios sacrificios en el lugar de peregrinaje de Kurukṣetra, y tenía tres hermanos menores, llamados Śrutasena, Ugrasena y Bhīmasena II. Él invadió Takṣaśilā (Ajanta), y decidió vengar la maldición ilícita de que habían hecho objeto a su gran padre, Mahārāja Parīkṣit. Él realizó un gran sacrificio llamado sarpa-yajña, para acabar con la raza de las serpientes, entre ellas la takṣaka, la cual había mordido y dado muerte a su padre. A pedido de muchos sabios y semidioses influyentes, tuvo que cambiar su decisión de acabar con la raza de las serpientes, pero a pesar de detener el sacrificio, satisfizo a todos los interesados en el mismo, remunerándolos como era debido. En la ceremonia, Mahāmuni Vyāsadeva también estaba presente, y él mismo narró la historia de la batalla de Kurukṣetra ante el rey. Más adelante, por orden de Vyāsadeva, su discípulo Vaiśampāyana expuso ante el rey el asunto que se trata en el Mahābhārata. Él se vio muy afectado por la prematura muerte de su gran padre, y estaba muy ansioso de verlo de nuevo, cosa que expresó ante el gran sabio Vyāsadeva. Vyāsadeva también le cumplió el deseo. Su padre estuvo presente ante él, y él adoró tanto a su padre como a Vyāsadeva con gran respeto y pompa. Quedando plenamente satisfecho, les dio caridades de un modo muy munífico a los brāhmaṇaspresentes en el sacrificio.