Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.16.2
Текст
упайема іра̄ватім
джанамеджайа̄дім̇ш́ чатурас
тасйа̄м утпа̄дайат сута̄н
Послівний переклад
сах̣ — він ; уттарасйа — царя Уттари ; танайа̄м — дочку ; упайеме — взяв за дружину; іра̄ватім — Іраваті; джанамеджайа-а̄дін — що їх очолював Махараджа Джанамеджая; чатурах̣ — четверо; тасйа̄м — з нею; утпа̄дайат — зачав; сута̄н — синів.
Переклад
Цар Парікшіт одружився з дочкою царя Уттари і став батьком чотирьох синів, найстаршим з яких був Махараджа Джанамеджая.
Коментар
Махараджа Уттара був сином Вірати, і Махараджі Парікшіту він доводився дядьком з боку матері. Тому Іраваті, дочка Махараджі Уттари, була двоюрідною сестрою Махараджі Парікшіта; однак за тих часів дозволялися шлюби між двоюрідними братами і сестрами, якщо вони належали до різних ґотр, родин. У ведичному суспільстві, коли одружувалися, пильно зважали, з якої ґотри, родини пара. Арджуна також був одружений зі своєю двоюрідною сестрою з боку матері, Субгадрою.
Джанамеджая. Один з царів-раджарші, славетний син Махараджі Парікшіта. Його матір звали Іраваті чи, за іншими джерелами, Мадраваті. У Махараджі Джанамеджаї було двоє синів — Ґ’ятаніка та Шанкукарна. Він виконав кілька жертвопринесень у місці прощі Курукшетра; в нього було троє молодших братів — Шрутасена, Уґрасена та Бгімасена ІІ. Він завоював Такшалу (Аджанту) і помстився за несправедливе прокляття, яке впало на його великого батька Махараджу Парікшіта. Вирішивши винищити цілий зміїний рід разом із Такшакою, що смертельно вжалив його батька, Джанамеджая виконав велике жертвопринесення Сарпа-яґ’ю. На прохання багатьох півбогів та мудреців він постановив не винищувати зміїного роду. Хоча жертвопринесення і не було завершене, він належно винагородив усіх його учасників, і всі були задоволені. На церемонії був присутній також Махамуні В’ясадева, і цар почув опис битви на Курукшетрі просто з його вуст. Пізніше з наказу В’ясадеви «Махабгарату» оповів цареві його учень Вайшампаяна. Махараджу Джанамеджаю дуже засмутила передчасна смерть його великого батька. Палко прагнувши знов його побачити, він відкрив це своє бажання В’ясадеві — і великий В’ясадева задовольнив його. Батько Джанамеджаї постав перед ним, і він з щонайбільшою пошаною та урочистістю вшанував і батька, і В’ясадеву. Повністю задоволений, він роздав брахманам, що були присутні на жертвопринесенні, щедру милостиню.