Skip to main content

МАНТРА СЬОМА

Mantra sedmá

Текст

Verš

йасмін сарва̄н̣і бгӯта̄нй
а̄тмаіва̄бгӯд віджа̄натах̣
татра ко мохах̣ ках̣ ш́ока
екатвам анупаш́йатах̣
yasmin sarvāṇi bhūtāny
ātmaivābhūd vijānataḥ
tatra ko mohaḥ kaḥ śoka
ekatvam anupaśyataḥ

Послівний переклад

Synonyma

йасмін—за становища; сарва̄н̣і—усі; бгӯта̄ні—живі істоти; а̄тма̄—духовна іскра; ева—лише; абгӯт—існують як; віджанатах̣—того, хто знає; татра—де; ках̣—що; мохах̣—ілюзія; ках̣—що; ш́оках̣—турбота; екатвам—якісно єдині; анупаш́йатах̣—той, хто бачить при посередництві авторитету або той, хто постійно бачить таким чином.

yasmin — v této situaci; sarvāṇi — všechny; bhūtāni — živé bytosti; ātmā — duchovní jiskra; eva — pouze; abhūt — existuje jako; vijānataḥ — ten, kdo ví; tatra — v tom; kaḥ — co; mohaḥ — iluze; kaḥ — co; śokaḥ — úzkost; ekatvam — téže kvality; anupaśyataḥ — ten, kdo se na vše dívá prostřednictvím autority, nebo kdo stále takto vidí.

Переклад

Překlad

Той, хто завжди бачить, що всі живі істоти є духовними іскрами, якісно єдиними з Господом, розуміє справжній стан речей. Що ж тоді може ввести його в оману або заподіяти клопіт?

Kdo stále vidí všechny živé bytosti jako duchovní jiskry téže kvality jako Pán, stane se opravdovým znalcem věcí. Co pak pro něho může znamenat úzkost, co klam?

Коментар

Význam

Ніхто, крім мадгйама-адгіка̄рı̄ та уттама-адгіка̄рı̄, про яких йшлось вище, не може бачити істинного духовного становища живої істоти. Живі істоти якісно єдині з Верховним Господом так само, як іскри багаття за своїми якостями мають природу вогню. Проте з кількісного погляду іскри не є багаттям, бо їхні світло й тепло не зрівняти із світлом і теплом від усього вогнища. Маха̄бга̄ґавата, великий відданий, бачить єдність усього в тому розумінні, що дивиться на все як на Господню енерґію. Між енерґією та її джерелом немає різниці і тому існує поняття їхньої єдності. Хоча тепло і світло з аналітичного погляду відмінні од вогню, слово «вогонь» без понять тепла і світла втрачає своє значення. Але, поєднані, тепло, світло і вогонь є одним і тим же.

Kromě dvou druhů pokročilých oddaných, o nichž byla řeč v předešlé mantře, nemůže nikdo správně rozumět duchovní pozici živé bytosti. Živé bytosti jsou téže kvality jako Nejvyšší Pán, tak jako jiskry ohně jsou téže kvality jako oheň. Kvantitativně však jiskry přesto nejsou ohněm, neboť kvantita žáru a světla obsažená v jiskrách se nerovná kvantitě obsažené v ohni. Mahā-bhāgavata, velký oddaný, chápe jednotu v tom smyslu, že ve všem vidí energii Nejvyššího Pána. Protože mezi energií a zdrojem této energie není rozdílu, existuje tu jednota. Bez žáru a světla by oheň neměl smysl, a přesto se žár a světlo z analytického pohledu od ohně liší. Synteticky však jsou žár, světlo a oheň jedno a totéž.

Санскритські слова екатвам анупаш́йатах̣ цієї мантри вказують на необхідність бачити, під кутом зору явлених писань, єдність усіх живих істот. Окремі іскри Верховного Цілого майже на вісімдесят відсотків володіють відомими якостями Цілого, що в повній мірі притаманні тільки Верховному Господеві. Живі істоти є лише крихітними невід’ємними частками Верховного Цілого, і тому якості ці присутні в них дуже незначною мірою. Наведімо інший приклад: кількість солі, яка міститься в краплині океанської води, не зрівняти з сіллю усього океану, хоча з якісного погляду їхній хімічний склад однаковий.

Якби індивідуальна жива істота кількісно і якісно зрівнялась із Верховним Господом, не було б і мови про вплив на неї матеріальної енерґії. В попередніх мантрах вже обговорювалось, що жодна жива істота, включно з могутніми напівбогами, ні в чому не може перевершити Верховну Істоту, отже, слово екатвам зовсім не означає, що жива істота може зрівнятись з Верховним Господом усіма сторонами. Однак у ширшому розумінні це вказує на єдину спрямованість, подібно до того, як представники однієї родини мають спільні прагнення й потреби, або нація має спільні національні сподівання, хоча складається з численних окремих представників. Живі істоти — невід’ємні члени однієї верховної родини, отже, інтереси Верховної Істоти та її невід’ємних складових часток співпадають. Кожна жива істота є дитям Верховної Істоти. Як твердить Бгаґавад-ґı̄та̄ (14.3 – 4), всі живі створіння у всьому всесвіті, включно з птахами, плазунами, мешканцями вод, деревами тощо породжені межовою енерґією Верховного Господа і тому всі вони належать до єдиної сім’ї Верховної Істоти. В духовнім житті немає зіткнення прагнень.

Sanskrtská slova ekatvam anupaśyataḥ nám říkají, abychom viděli jednotnost všech živých bytostí z hlediska zjevených spisů. Každá jednotlivá jiskra nejvyššího celku má téměř osmdesát procent známých vlastností celku, avšak Nejvyššímu Pánu se nemůže rovnat. Tyto vlastnosti mají v nepatrném množství, neboť živá bytost je pouze nepatrnou částečkou Nejvyššího Celku. Můžeme použít také jiného přirovnání: množství soli obsažené v jedné kapce se nikdy nerovná množství soli, obsaženém v celém oceánu. Pokud však jde o kvalitu, je sůl obsažená v jedné kapce přesto stejná jako všechna sůl obsažená v oceánu. Kdyby individuální lidská bytost byla jak kvalitativně, tak kvantitativně rovna Nejvyššímu Pánu, bylo by vyloučeno, aby podléhala vlivům hmotné energie. V předcházejících mantrách již bylo řečeno, že žádná živá bytost, ani mocné polobohy nevyjímaje, nemůže v žádném ohledu předčít Nejvyššího Pána; ekatvam tedy neznamená, že živá bytost se ve všech směrech rovná Nejvyššímu Pánu. Znamená to, že je zde jednotnost zájmu, stejně jako v rodině je zájem všech jejích členů stejný anebo stejně tak existuje stejný národní zájem, přestože národ tvoří mnoho různých jednotlivých občanů. Všechny živé bytosti jsou součástmi téže nejvyšší rodiny a zájem Nejvyššího Pána a Jeho částí je stejný. Každá živá bytost je synem Nejvyšší Bytosti. V Bhagavad-gítě (14.3-4) stojí, že všechna živá stvoření vesmíru—ptáci, plazi, mravenci, vodní živočichové, stromy a ostatní bytosti po celém vesmíru—jsou emanacemi okrajové energie Nejvyššího Pána. Proto všichni patří do rodiny Nejvyšší Bytosti. V duchovním životě se zájmy nestřetávají.

Призначення живих істот — завжди відчувати радість. За своєю природою й становищем усі істоти, включно з Верховним Господом, живуть для вічної насолоди. Істоти, яких ув’язнено в тимчасовому матеріальному житлі, постійно шукають насолод, але, на жаль, не там, де треба. Поза цим матеріальним світом існує духовний світ, де Верховний Господь насолоджується разом зі Своїми незліченними наближеними. Цей рівень буття зовсім позбавлений матеріальних якостей і тому його називають нірґун̣а. На рівні нірґун̣и ніколи не трапляється сутичок за об’єкти насолод. В матеріальному ж світі між окремими індивідами точиться постійне суперництво, тому що вони відійшли від справжнього осереддя всієї насолоди. Справжнім центром насолод є Верховний Господь, центральна постать незрівнянного духовного ра̄са-танцю. Нашим призначенням є приєднатись до Нього і втішатись життям у спільнім трансцендентнім устремлінні, без жодних сутичок. Це і є вищою реалізацією духовних прагнень й тільки-но досягнуто такої досконалої форми єдності, щезають самі поняття про смуток та оману.

Duchovní bytosti jsou určeny k radosti. Každá živá bytost—Nejvyšší Pán i Jeho částečky—je svou podstatou určena k věčné radosti. Živé bytosti uvězněné v hmotné schráně nepřetržitě hledají radost, avšak hledají ji na chybné rovině. Nezávisle na tomto hmotném světě existuje duchovní rovina, kde se Nejvyšší Bytost raduje spolu se svými nesčetnými společníky. Není tam ani stopy po hmotných kvalitách, a proto se této úrovni říká nirguṇa. Na této úrovni nedochází ke konfliktům při požitku. V hmotném světě se zájmy rozličných individuálních bytostí neustále střetávají, neboť jim uniklo vlastní středisko radosti. Pravým centrem radosti je Nejvyšší Pán, jenž je středem vznešeného duchovního tance zvaného rāsa. My všichni jsme určeni k tomu, abychom se k Němu připojili a užívali života zaměřeni k jednomu transcendentálnímu cíli a bez konfliktů. To je vysoká úroveň duchovního zájmu, a jakmile člověk uskuteční tuto dokonalou jednotu, nepřichází v úvahu ani iluze, ani nářek.

Безбожна цивілізація постає із ма̄йі, ілюзії, і горе є наслідком такої цивілізації. Богопротивне суспільство, хрещеними батьками якого є сучасні політики, завжди сповнене тривог — таким є закон природи. Як сказано в Бгаґавад-ґı̄ті (7.14), ніхто, окрім тих, хто з покорою схилився до лотосних стіп Верховного Господа, не в змозі подолати суворих законів природи. І тому, якщо ми воліємо позбутися всіляких ілюзій і тривог й об’єднати наші інтереси в єдине устремління — ми повинні узгодити всю свою діяльність з Божим задумом.

Májá, iluze, přináší bezbožnou civilizaci a jejím důsledkem je nářek. Bezbožná civilizace, kterou podporují moderní politikové, přináší mnoho úzkosti. To je zákon přírody. Jak stojí psáno v Bhagavad-gítě (7.14), tyto tvrdé zákony přírody nikdo nepřekoná. Mohou se nad ně povznést pouze ti, kdo se odevzdají lotosovým nohám Nejvyššího Pána. Z toho vyplývá, že chceme- li se osvobodit od iluze a úzkosti a sjednotit všechny různorodé zájmy, musí se stát středem veškerých našich činností Bůh.

Плоди нашої діяльності треба використовувати на служіння Господній справі, а не якимсь іншим цілям. Лише завдяки служінню задуму Господа, ми можемо відчути спільну спрямованість а̄тма-бгӯти. Устремління а̄тма-бгӯта, про яке йде мова в цій мантрі, та становище брахма-бгӯти, що згадується в Бгаґавад-ґı̄ті (18.54), тотожні. Верховна а̄тма̄, тобто душа — це Сам Господь, а жива істота — це крихітна а̄тма̄. Верховна а̄тма̄, або Парама̄тма̄, Сама підтримує всі крихітні індивідуальні істоти, тому що Верховний Господь бажає насолоджуватись їхньою любов’ю. Батько помножив Себе у Своїх дітях й опікується ними, щоб тішитись ними. Якщо діти покірні батьковій волі, в сім’ї панує приємна атмосфера вдоволення й сімейні справи погідливо плинуть. Саме така трансцендентна злагода править в абсолютній сім’ї Парабрахмана, верховного духу.

Výsledky našich činností se musí využít tak, aby sloužily zájmům Pána a k žádným jiným účelům, protože pouze pak můžeme vnímat zájem ātma-bhūta, o němž se zmiňuje Šrí Íšópanišad. Zájem ātma-bhūta, o němž byla řeč v této mantře, a brahma- bhūta, o němž je řeč v Bhagavad-gítě (18.54), jsou totožné. Nejvyšší ātmā neboli duše je Pán a drobná ātmā je živá bytost. Nejvyšší ātmā neboli Paramátmá udržuje všechny jednotlivé drobné bytosti, neboť Nejvyšší Pán se chce těšit z jejich láskyplné oddanosti. Otec se expanduje ve svých dětech a poskytuje jim obživu, poněvadž z nich má radost. Jestliže jsou poslušny otcovy vůle, probíhají rodinné záležitosti hladce, zájem všech je totožný a atmosféra příjemná. Táž situace je transcendentálně vytvořena v Brahmanu, v absolutní rodině Parabrahmanu, Nejvyššího Ducha.

Парабрахман, як і окремі істоти, є особистість. Ані Господь, ані живі істоти не є чимсь безособистісним. Трансцендентні особистості сповнені трансцендентного щастя, знання і вічного життя. Таким є стан вічного духовного існування й тільки-но жива істота досягає цього трансцендентного стану, вона одразу ж впокоряється лотосним стопам Верховної Істоти, Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Але такі маха̄тми, великі душі, трапляються дуже рідко, бо подібного трансцендентного усвідомлення можна досягти лише після численних народжень (Б.-ґ. 7.19). Однак для того, хто досяг його, більше нема ніякої омани, ніяких злигоднів й страждань матеріального існування — ні смерті, ні народження, що ми їх зазнаємо за нашого теперішнього життя. Саме про це оповідає сьома мантра Ш́рı̄ Īш́опанішад.

Parabrahman je právě tak osobou jako jednotlivé bytosti. Ani Pán, ani živé bytosti nejsou neosobní. Takové transcendentální osobnosti jsou plny transcendentální blaženosti, poznání a věčného života. To je pravá duchovní existence, a jakmile si člověk plně uvědomí tuto transcendentální pozici, ihned se odevzdá lotosovým nohám Nejvyšší Bytosti, Šrí Kršny. Takováto velká duše, mahātmā, je však velmi vzácná, neboť transcendentální realizace lze dosáhnout pouze po mnoha, mnoha zrozeních (Bg. 7.19). Jakmile jí však jednou živá bytost dosáhne, přestává existovat iluze i bolest, útrapy materiální existence i rození a umírání, jemuž jsme vystaveni v současnosti. To je poučení, jež nám dává tato mantra Šrí Íšópanišady.