TEXT 30
TEXT 30
Текст
Tekstas
са̄дгійаджн̃ам̇ ча йе відух̣
прайа̄н̣а-ка̄ле ’пі ча ма̄м̇
те відур йукта-четасах̣
sādhiyajñaṁ ca ye viduḥ
prayāṇa-kāle ’pi ca māṁ
te vidur yukta-cetasaḥ
Послівний переклад
Synonyms
са-адгібгӯта — принципи керування матеріальним проявленням; адгідаівам—того, хто керує всіма напівбогами; ма̄м—Мене; са-адгійаджн̃ам—того, хто керує всіма жертвопринесеннями; ча—і; йе— ті, хто; відух̣—знають; прайа̄н̣а—смерті; ка̄ле—під час; апі—навіть; ча—і; ма̄м—Мене; те—вони; відух̣—знають; йукта-четасах̣—їхні думки скеровані на Мене.
sa-adhibhūta — materialios kūrinijos esminį pradą; adhidaivam — vadovaujantį visiems pusdieviams; mām — Mane; sa-adhiyajñam — ir vadovaujantį visiems aukojimams; ca — taip pat; ye — tie, kurie; viduḥ — žino; prayāṇa — mirties; kāle — metu; api — net; ca — ir; mām — Mane; te — jie; viduḥ — žino; yukta-cetasaḥ — protu panirę į Mane.
Переклад
Translation
Ті, хто повністю усвідомлюють Мене і знають, що Я, Верховний Господь, є провідний принцип матеріального проявлення, напівбогів та всіх способів жертвопринесення, — можуть зрозуміти й пізнати Мене, Верховного Бога-Особу, навіть в момент смерті.
Kas visiškai įsisąmonino Mane ir žino, jog Aš, Aukščiausiasis Viešpats, esu materialios kūrinijos, pusdievių ir visų aukojimo būdų esminis pradas, tas gali pažinti Mane – Aukščiausiąjį Dievo Asmenį – net ir mirties valandą.
Коментар
Purport
Люди, що діють в свідомості Кр̣шн̣и, ніколи не відхиляються з шляху цілковитого розуміння Верховного Бога-Особи. В трансцендентнім поєднанні із свідомістю Кр̣шн̣и людина може зрозуміти, як саме Верховний Господь відіграє роль провідного принципу матеріального проявлення й навіть напівбогів. Поступово, завдяки такій трансцендентній спорідненості, вона цілковито вручає себе Богові-Особі, і під час смерті така свідома Кр̣шн̣и особистість вже не може забути про Нього. Відтак, вона природним чином переноситься до планети Верховного Господа, Ґолоки Вр̣нда̄вана.
KOMENTARAS: Žmonės, veikiantys su Kṛṣṇos sąmone, niekada neišklysta iš kelio, vedančio į visišką Aukščiausiojo Dievo Asmens suvokimą. Bendravimas su tais, kurie įsisąmonino Kṛṣṇą, padeda suvokti, kad Aukščiausiasis Viešpats yra materialios kūrinijos ir net pusdievių esminis pradas. Transcendentinio bendravimo procese žmogus pamažu įtiki Aukščiausiąjį Dievo Asmenį, ir mirties metu toks Kṛṣṇą įsisąmoninęs žmogus jau nebegali pamiršti Kṛṣṇos. Savaime suprantama, jis eina į Aukščiausiojo Viešpaties planetą, Goloka Vṛndāvaną.
Отже, в сьомій главі особливим чином роз’яснено шлях до цілковитого усвідомлення Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и починається із спілкування з людьми, які вже мають таку свідомість. Спілкування це — духовне й воно дає можливість безпосередньо побачити Верховного Господа і з Його ласки розпізнати Верховного Господа в Кр̣шн̣і. Водночас приходить усвідомлення істинного становища живої істоти і того, як саме жива істота забуває про Кр̣шн̣у й заплутується в матеріальній діяльності. Поступово розвиваючи свідомість Кр̣шн̣и в сприятливім товаристві, жива істота може зрозуміти, як, внаслідок того, що вона забула про Кр̣шн̣у, її обумовили закони матеріальної природи. Вона також може дізнатись, що людська форма життя дає їй можливість відновити свідомість Кр̣шн̣и, отже, треба якнайкраще використати її, щоб здобути безпідставну ласку Верховного Господа.
Septintas skyrius konkrečiai aiškina, kaip visiškai įsisąmoninti Kṛṣṇą. Krsnos sąmonė užsimezga bendraujant su tais, kurie jau įsisąmonino Kṛṣṇą. Toks bendravimas yra dvasinis ir jis įgalina žmogų sueiti į tiesioginį sąlytį su Aukščiausiuoju Viešpačiu, kurio malone kiekvienas gali suprasti, jog Kṛṣṇa yra Aukščiausiasis Dievo Asmuo. Tuo pačiu realiai suvokiamas gyvosios esybės prigimtinis būvis ir tai, kaip ji, užmiršusi Kṛṣṇą, įsivelia į materialią veiklą. Laipsniškai ugdydama Kṛṣṇos sąmonę deramoje draugijoje, gyvoji esybė supranta, jog materialios gamtos dėsniai sąlygoja ją todėl, kad ji užmiršo Kṛṣṇą. Ji supranta, kad žmogaus gyvybės forma – tai galimybė atgauti Kṛṣṇos sąmonę, tad reikia pasinaudoti ta galimybe bepriežastinei Aukščiausiojo Viešpaties malonei laimėti.
У даній главі обговорювалось декілька тем: людина, яка страждає, допитлива людина, людина, яка має матеріальні потреби; знання про Брахмана, знання про Парама̄тму, звільнення від народження, хвороб та смерті і поклоніння Верховному Господеві. Однак, того, хто справді досяг вершин у свідомості Кр̣шн̣и, не цікавлять всі ці способи. Він просто безпосередньо діє в свідомості Кр̣шн̣и й відтак насправді віднаходить своє природне становище вічного слуги Господа Кр̣шн̣и. За такого стану він відчуває блаженство, коли з чистою відданістю слухає, прославляє і служить Верховному Господеві. Він переконаний у тому, що на цьому шляху здійснить усі свої прагнення. Таку непохитну віру називають др̣дга-вратою, і вона є початком бгакті-йоґи, або трансцендентного любовного служіння Господу. На цьому сходяться всі ш́а̄стри. Сьома глава Бгаґавад-ґı̄ти — суть такої переконаності.
Šis skyrius aptaria daug temų. Jis kalba apie kenčiantį, smalsų, materialiu požiūriu skurstantį žmogų, Brahmano ir Paramātmos pažinimą, išsivadavimą iš gimimo, mirties ir ligų bei Aukščiausiojo Viešpaties garbinimą. Tačiau aukšto Kṛṣṇos sąmonės lygio žmogus nesidomi jokiais kitais keliais. Jis tiesiog atsideda Kṛṣṇos sąmonės veiklai ir atgauna savo prigimtinę amžino Viešpaties Kṛṣṇos tarno padėtį. Pasinėręs į tyrą pasiaukojimo tarnystę jis su džiaugsmu klausosi apie Aukščiausiąjį Viešpatį ir Jį šlovina. Jis įsitikinęs, kad taip pasieks visus savo tikslus. Toks tvirtas tikėjimas vadinamas dṛḍha-vrata, ir juo prasideda bhakti-yoga, arba transcendentinė meilės tarnystė. Tokia visų šventraščių nuomonė. Septintasis „Bhagavad- gītos“ skyrius – tokio įsitikinimo kvintesencija.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до сьомої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалося знання Абсолюту.
Taip Bhaktivedanta baigia komentuoti septintąjį „Śrīmad Bhagavad-gītos“ skyrių, pavadintą „Absoliuto pažinimas“.