Skip to main content

ГЛАВА ВОСЬМА

AŠTUNTAS SKYRIUS

Осягнення Всевишнього

Aukščiausiojo pasiekimas

TEXT 1:
Арджуна спитав: О мій Господи, о Вища Особо, що таке Брахман? Що таке «я»? Що таке кармічна діяльність? Що становить собою матеріальне проявлення? Хто такі напівбоги? Будь ласка, поясни мені все це.
TEXT 1:
Arjuna paklausė: O mano Viešpatie, o Aukščiausiasis Asmuo, kas yra Brahmanas? Kas yra savasis „aš“? Kas yra karminė veikla? Kas yra materiali kūrinija ir kas pusdieviai? Prašau man tai paaiškinti.
TEXT 2:
Хто є Владикою жертвопринесень, і яким чином Він живе в тілі, о Мадгусӯдано? І як можуть ті, що вдаються до відданого служіння, пам’ятати Тебе під час смерті?
TEXT 2:
Kas yra aukos Viešpats ir kaip Jis gyvena kūne, o Madhusūdana? Kaip su pasiaukojimu tarnaujantys gali pažinti Tave mirties valandą?
TEXT 3:
Верховний Господь сказав: Непідвладну знищенню, трансцендентну живу істоту називають Брахманом, а її вічна природа носить назву адгйа̄тми, «я». Дії, що стосуються розвитку матеріальних тіл, називають кармою, або діяльністю заради плодів.
TEXT 3:
Aukščiausiasis Dievo Asmuo tarė: Nesunaikinama transcendentinė gyvoji esybė vadinama Brahmanu, o amžinoji jos prigimtis – adhyātma, savuoju „aš“. Veiksmas, kuriuo gyvoji esybė lemia savo būsimus materialius kūnus, vadinamas karma, arba karmine veikla.
TEXT 4:
О кращий із втілених істот, фізичну природу, що постійно змінюється, називають адгібгӯтою (матеріальним проявленням). Всесвітня форма Господа, яка включає в себе всіх напівбогів, таких, як напівбоги Сонця й Місяця, носить назву адгідаіви. А Мене, Верховного Господа, що представлений як Наддуша в серці кожної втіленої істоти, називають адгійаджн̃ею (Володарем жертвопринесень).
TEXT 4:
O geriausias iš įkūnytų būtybių, materiali gamta, kuri nuolat kinta, vadinama adhibhūta [materiali kūrinija]. Viešpaties visatos pavidalas, apimantis visus pusdievius, tarp jų Saulės ir Mėnulio, vadinamas adhidaiva. O Mane, Aukščiausiąjį Viešpatį, esantį kiekvienos įkūnytos būtybės širdyje kaip Supersielą, vadina adhiyajña [aukos Viešpačiu].
TEXT 5:
І кожен, хто наприкінці життя покидає тіло, пам’ятаючи лише про Мене одного, одразу ж досягає Моєї природи. Це безсумнівно.
TEXT 5:
Kas savo gyvenimo pabaigoje palieka kūną atmindamas vien tik Mane, tas išsyk pereina į Mano gamtą. Tuo galima neabejoti.
TEXT 6:
Про який би стан буття не пам’ятала людина, покидаючи своє тіло, о сину Кунтı̄, того стану вона неодмінно й досягає.
TEXT 6:
Kokią būseną atsimins paliekantis kūną žmogus, o Kuntī sūnau, į tokią būtinai ir pateks.
TEXT 7:
Тому, Арджуно, ти повинен завжди думати про Мене в образі Кр̣шн̣и й водночас виконувати визначений тобі обов’язок — воювати. Присвятивши Мені всі свої дії і зосередивши на Мені свій розум та інтелект, ти, безперечно, досягнеш Мене.
TEXT 7:
Todėl, Arjuna, visada galvok apie Mane, kaip Kṛṣṇą, ir tuo pačiu metu kovok – vykdyk tau nurodytą pareigą. Paskyręs Man savo veiklą ir į Mane sutelkęs protą bei intelektą, tu be abejonės pasieksi Mane.
TEXT 8:
Той, хто медитує на Мене як на Верховного Бога-Особу, завжди пам’ятаючи про Мене, і не відхиляється од цього шляху, той, о Па̄ртго, неодмінно досягне Мене.
TEXT 8:
Kas medituoja Mane, kaip Aukščiausiąjį Dievo Asmenį, nuolatos sutelkęs protą prisimena Mane ir neišklysta iš šito kelio, tasai, o Pārtha, tikrai Mane pasieks.
TEXT 9:
Треба думати про Верховного Бога-Особу як про всевідаючого, найдревнішого, хто править усім, хто менший від найменшого, хто підтримує все суще й перебуває поза будь-якими матеріальними уявленнями, хто незбагненний і завжди є Особою. Світлосяйний, мов сонце, Він трансцендентний і перебуває поза матеріальною природою.
TEXT 9:
Apie Aukščiausiąjį Viešpatį reikia mąstyti kaip apie visa žinantį, seniausią, valdovą, mažesnį už mažiausiąjį, visa ko palaikytoją, esantį aukščiau materialių sampratų, nesuvokiamą ir tą, kuris visada yra asmuo. Jis šviesus tarsi saulė ir būdamas transcendentalus yra anapus materialios gamtos.
TEXT 10:
Той, хто в момент смерті концентрує своє життєве повітря в міжбрів’ї і, силою йоґи зосереджуючи розум, із цілковитою відданістю спрямовує свої думки до Верховного Господа, — той неодмінно осягне Верховного Бога-Особу.
TEXT 10:
Kas mirties metu sutelkia tarp antakių gyvybės orą ir yogos išgalėmis, nesiblaškančiu protu, visiškai pasiaukojęs prisimena Aukščiausiąjį Viešpatį, tas tikrai ateis pas Aukščiausiąjį Dievo Asmenį.
TEXT 11:
Люди, які добре знають Веди і вимовляють склад «ом̇ка̄ра», великі мудреці, що провадять життя у відреченні, входять в Брахман. Бажаючи такої досконалості, людина дотримується целібату. Зараз Я окреслю тобі той шлях, яким ти зможеш прийти до спасіння.
TEXT 11:
Didieji išminčiai, išmanantys Vedas, tariantys oṁkarą ir atsisakę materialių potraukių, įžengia į Brahmaną. Siekiantys šio tobulumo laikosi celibato. O dabar Aš glaustai tau paaiškinsiu procesą, kuris padeda išsivaduoti.
TEXT 12:
Йоґа означає відречення від будь-якої чуттєвої діяльності. Зачинивши двері всіх чуттів, зосередивши розум на серці і життєве повітря — на маківці голови, людина стверджується в йозі.
TEXT 12:
Yogos būsena – tai atsiribojimas nuo juslinės veiklos. Užvėrus visus juslių vartus ir sutelkus protą širdyje, o gyvybės orą – viršugalvyje, panyrama į yogą.
TEXT 13:
Якщо, оволодівши такою практикою йоґи і промовляючи священний склад «ом̇», вище поєднання звуків, індивід думає про Верховного Бога-Особу і з такими думками покидає своє тіло, він неодмінно досягне духовних планет.
TEXT 13:
Jeigu žmogus praktikuoja šią yogą ir taria šventą skiemenį oṁ – tobuliausią raidžių junginį, o atsiskirdamas nuo kūno galvoja apie Aukščiausiąjį Dievo Asmenį, jis tikrai pasieks dvasines planetas.
TEXT 14:
Той, хто завжди пам’ятає про Мене, не відхиляючи свій розум, о сину Пр̣тги, може легко досягти Мене, тому що він постійно служить Мені.
TEXT 14:
Lengva Mane laimėti tam, kuris visada atmena Mane ir negalvoja apie nieką kitą, nes jis, o Pṛthos sūnau, be paliovos su pasiaukojimu Man tarnauja.
 
TEXT 15:
Досягши Мене, великі душі, віддані Мені йоґи, ніколи не повертаються назад у цей тимчасовий, сповнений страждань світ, бо вони сягнули вищої досконалості.
TEXT 15:
Pas Mane atėjusios didžiosios sielos, pasiaukoję Man yogai, niekada nebegrįžta į šį laikiną, kančių perpildytą pasaulį, nes jie pasiekė aukščiausią tobulumą.
TEXT 16:
Починаючи з найвищої планети матеріального світу й до найнижчої, всі вони є місцем злигоднів, де повторюються народження і смерть. Але той, хто досягає Моєї обителі, о сину Кунтı̄, більше не народжується в матеріальному світі.
TEXT 16:
Visos materialaus pasaulio planetos – nuo aukščiausios iki pat žemiausios – tai kančių kraštas, kur kartojasi gimimas ir mirtis. Tačiau atėję į Mano buveinę, o Kuntī sūnau, niekada daugiau nebegimsta.
TEXT 17:
За земним літочисленням, тисяча епох (йуґ), разом узятих, складають один день Брахми. І так само довго триває його ніч.
TEXT 17:
Žmonių skaičiavimais, viena Brahmos diena trunka tūkstantį amžių. Tiek pat tęsiasi ir jo naktis.
TEXT 18:
На початку дня Брахми всі живі істоти проявляються з невиявленого стану, і потім, коли настає ніч, вони знову поринають у непроявленість.
TEXT 18:
Auštant Brahmos dienai, visos gyvosios esybės iš neišreikšto būvio pereina į išreikštąjį, o kai sutemsta naktis, jos vėl nugrimzta į neišreikštą būvį.
TEXT 19:
Знову й знову настає день Брахми, і знову й знову всі живі істоти розпочинають своє існування, а коли настає ніч Брахми, вони, безпорадні, знищуються.
TEXT 19:
Kaskart iš naujo auštant Brahmos dienai atsiranda visos gyvosios esybės, o nusileidus Brahmos nakčiai, jos, bejėgės, sunaikinamos.
TEXT 20:
Але існує інша невиявлена природа, вічна й трансцендентна щодо проявленої та непроявленої матерії. Ця природа — вища й ніколи не знищується. Коли все в цьому світі знищується, та частина залишається незмінною.
TEXT 20:
Bet yra ir kita neišreikšta gamta, ji amžina ir transcendentali šios išreikštos ir neišreikštos materijos atžvilgiu. Ji aukščiausia ir niekad nesunaikinama. Kai viskas šiame pasaulyje sunaikinama, toji dalis išlieka kaip buvus.
TEXT 21:
Те, що веда̄нтисти описують, як невиявлене й вільне од скверни гріха, те, що відоме як місце вищого призначення, досягнувши якого, жива істота ніколи не повертається назад — це і є Моя верховна обитель.
TEXT 21:
Tai, ką vedāntistai apibūdina kaip neišreikštą ir nenykstantį, kas vadinama aukščiausiuoju tikslu, kurį pasiekus niekada negrįžtama atgalios, yra Mano aukščiausioji buveinė.
TEXT 22:
Верховного Бога-Особу, найвизначнішого з-поміж усіх, досягають шляхом чистої неподільної відданості. Хоча Він і не залишає Своєї обителі, Він — всюдисущий і все міститься в Ньому.
TEXT 22:
Aukščiausiąjį Dievo Asmenį, už kurį nieko nėra aukštesnio, galima pasiekti tik per besąlygišką pasiaukojimą. Nors Jis ir neapleidžia Savo buveinės, Jis persmelkia viską ir viskas glūdi Jame.
TEXT 23:
О кращий з Бга̄рат, зараз Я опишу тобі різні моменти часу, за яких йоґи залишають цей світ, щоб повернутись або не повернутись назад.
TEXT 23:
O geriausias iš Bhāratų, dabar Aš tau paaiškinsiu apie skirtingus laikotarpius, kurių metu iš šito pasaulio išėjęs yogas grįžta atgal arba nebegrįžta.
TEXT 24:
Ті, що знають Верховного Брахмана, досягають того Всевишнього, залишаючи цей світ у час, коли переважає вплив бога вогню, в світлі години, в сприятливий момент дня, на протязі двох тижнів місяця-молодика, а також на протязі тих шести місяців, коли Сонце рухається на північ.
TEXT 24:
Pažinusieji Aukščiausiąjį Brahmaną pasiekia Jį išeidami iš pasaulio viešpataujant ugnies dievui, šviesoje, palankiu dienos metu, kai mėnulis pilnėja, arba per tuos šešetą mėnesių, kai saulė krypsta į šiaurę.
TEXT 25:
Містик, який покидає цей світ в туман, вночі, на протязі двох тижнів старого місяця, а також під час шести місяців, коли Сонце рухається на південь, — він досягає планети Місяць, але потім знову повертається назад.
TEXT 25:
Mistikas, išeinantis iš pasaulio migloje, naktį, kai mėnulis dyla, ar per tuos šešis mėnesius, kai saulė krypsta į pietus, pasiekia Mėnulio planetą, tačiau ir vėl grįžta atgal.
TEXT 26:
На думку Вед, є два шляхи, які ведуть з цього світу: один при світлі, а другий у пітьмі. Той, хто відходить при світлі, більше не повертається назад, той же, хто залишає цей світ у темряві, повертається знову.
TEXT 26:
Vedų nuomone iš šio pasaulio išeinama dviem keliais – šviesoje arba tamsoje. Kas iškeliauja šviesoje, tas negrįžta, o išėjęs tamsoje – grįžta.
TEXT 27:
Хоча віддані й знають обидва ці шляхи, о Арджуно, вони не турбуються про них. Тому завжди будь непохитно відданим Мені.
TEXT 27:
Nors bhaktai ir žino šiuos du kelius, o Arjuna, jie nesiblaško. Todėl visada tebūna tvirtas tavo pasiaukojimas.
TEXT 28:
Той, хто став на шлях відданого служіння, не втрачає плодів вивчення Вед, здійснення жертвопринесень та аскетизму, роздачі милостині або філософських занять та кармічної діяльності. Просто присвятивши себе відданому служінню, він здобуває все це і зрештою досягає верховної вічної обителі.
TEXT 28:
Kas stoja į pasiaukojimo tarnystės kelią, nepraranda rezultatų, kurie gaunami studijuojant Vedas, atnašaujant aukas, atliekant askezes, teikiant labdarą ar užsiimant filosofine bei karmine veikla. Vien tiktai su pasiaukojimu tarnaudamas, jis pasiekia viską, ką teikia šie keliai ir galiausiai eina į aukščiausią amžinąją buveinę.