TEXTS 6-7
ТЕКСТОВЕ 6 – 7
Текст
Текст
буддгір авйактам ева ча
індрійа̄н̣і даш́аікам̇ ча
пан̃ча чендрійа-ґочара̄х̣
буддхир авяктам ева ча
индрия̄н̣и дашаикам̇ ча
пан̃ча чендрия-гочара̄х̣
сан̇ґга̄таш́ четана̄ дгр̣тіх̣
етат кшетрам̇ сама̄сена
са-віка̄рам уда̄хр̣там
сан̇гха̄таш четана̄ дхр̣тих̣
етат кш̣етрам̇ сама̄сена
са-вика̄рам уда̄хр̣там
Послівний переклад
Дума по дума
маха̄-бгӯта̄ні—великі елементи; ахан̇ка̄рах̣—оманне его; буддгіх̣— інтелект; авйактам—непроявлене; ева—неодмінно; ча—також; індрійа̄н̣ı̄—чуття; даш́а-екам—одинадцять; ча—також; пан̃ча—п’ять; ча—також; індрійа-ґо-чара̄х̣—об’єктів чуття; іччга̄—бажання; двешах̣—ненависть; сукгам—щастя; дух̣кгам—нещастя; сан̇ґга̄тах̣— сукупність; четана̄—ознаки життя; дгр̣тіх̣—переконання; етат— усе це; кшетрам—поле діяльності; сама̄сена—у підсумку; са-віка̄рам—із взаємодіями; уда̄хр̣там—наочно показано.
маха̄-бхӯта̄ни – велики елементи; ахан̇ка̄рах̣ – фалшиво его; буддхих̣ – интелигентност; авяктам – непроявеното; ева – несъмнено; ча – също; индрия̄н̣и – сетивата; даша-екам – единайсетте; ча – също; пан̃ча – пет; ча – също; индрия-го-чара̄х̣ – обектите на сетивата; иччха̄ – желание; двеш̣ах̣ – омраза; сукхам – щастие; дух̣кхам – нещастие; сан̇гха̄тах̣ – съвкупността; четана̄ – признаците на живот; дхр̣тих̣ – убеждение; етат – всичко това; кш̣етрам – полето на дейностите; сама̄сена – в резюме; са-вика̄рам – с взаимодействия; уда̄хр̣там – се определят като.
Переклад
Превод
П’ять великих елементів, оманне его, інтелект, непроявлене, десять чуттів і розум, п’ять об’єктів чуттів, бажання, ненависть, щастя, горе, сукупність усього, ознаки життя, переконання — всі вони, як вважають, складають разом поле діяльності та його взаємодії.
Петте велики елемента, фалшивото его, интелигентността, непроявеното, десетте сетива и умът, петте обекта на сетивата, желанието, омразата, щастието, нещастието, съвкупността от материалните елементи, признаците на живот и убежденията – всички те съставляват полето на дейността и неговите взаимодействия.
Коментар
Пояснение
На підставі достовірних тверджень великих мудреців, ведичних гімнів й афоризмів Веданта-сӯтри можна зробити висновок, що складовими частинами цього світу є насамперед: земля, вода, вогонь, повітря й ефір. Це п’ять головних елементів (маха̄-бгӯта). Потім ідуть оманне его, інтелект й непроявлений стан трьох ґун̣ природи. Для накопичення знання служать п’ять органів чуття: очі, вуха, ніс, язик, орган дотику. Ще ми маєм п’ять органів дії: орган мовлення, ноги, руки, анус та ґеніталії. Над чуттями стоїть розум, котрий перебуває всередині і якого можна назвати внутрішнім органом чуття. Таким чином, враховуючи розум, загалом є одинадцять органів чуття. Крім того, існують об’єкти чуттєвого сприйняття: нюхові, смакові, зорові, дотикові й звукові. Сукупність цих двадцяти чотирьох елементів і є поле діяльності. Якщо провести аналітичне дослідження кожного з цих двадцяти чотирьох елементів, можна дістати чітке уявлення про поле діяльності. Далі йдуть бажання, ненависть, щастя й страждання, які представляють взаємодії п’яти головних елементів грубого тіла. Ознаки життя, представлені свідомістю й переконаннями, є виявами тонкого тіла — розуму, оманного его та інтелекту. Ці тонкі елементи також входять до складу поля діяльності.
От авторитетните твърдения на великите мъдреци, от ведическите химни и от сентенциите на Веда̄нта сӯтра става ясно, че съставните елементи на този свят са следните. На първо място съществуват земя, вода, огън, въздух и етер. Това са петте велики елемента (маха̄-бхӯта). След тях следват фалшивото его, интелигентността и непроявеното състояние на трите гун̣и на природата. Има също така пет сетива за придобиване на знание: очи, уши, нос, език и кожа. След това са петте действащи сетива: глас, крака, ръце, анус и полови органи. Над сетивата стои умът, който се намира в тялото и може да бъде наречен вътрешно сетиво. И заедно с ума, стават общо единайсет сетива. После следват петте обекта на сетивата: мирис, вкус, форма, допир и звук. Съвкупността от тези двайсет и четири елемента се нарича поле на дейността. Ако аналитично изучава тези двайсет и четири елемента, човек много добре ще разбере полето на дейността. Освен това има желание, омраза, щастие и нещастие, които са взаимодействия, представящи петте елемента в грубото тяло. Признаците на живот, представени от съзнанието и убежденията, са проявления на финото тяло – ум, его и интелигентност. Тези фини елементи също се включват в полето на дейностите.
П’ять головних елементів є грубим проявленням оманного его, яке, в свою чергу, є проявом первинної стадії оманного его, що термінологічно виражено як «матеріалістична концепція», або та̄маса-буддгі, інтелект у невігластві. Це, в свою чергу, представляє непроявлений стан трьох ґун̣ матеріальної природи. Модуси матеріальної природи в непроявленому стані називають прадга̄ною.
Петте велики елемента са грубо проявление на фалшивото его, първичната му форма, наричана материално съзнание (та̄маса-буддхи) или „интелигентност в невежество“. Това представлява непроявеният стадий на трите гун̣и на природата. Непроявените гун̣и на материалната природа се наричат прадха̄на.
Той, хто бажає дізнатись більше про двадцять чотири елементи та їх взаємодію, повинен детальніше вивчати філософію. В Бгаґавад-ґı̄ті ці питання висвітлені лише оглядно.
Този, който иска да разбере в детайли двайсет и четирите елемента, както и взаимодействията между тях трябва да изучи по-подробно тази философия. В Бхагавад-гӣта̄ е дадено само резюме.
Тіло є полем діяльності всіх цих чинників, і в ньому відбуваються зміни шести типів: тіло народжується, росте, існує, відтворюється, старіє й, зрештою, зникає. Таким чином, це поле є тимчасовим явищем. Однак кшетра-джн̃а, той, хто знає поле, його власник, має зовсім іншу природу.
Съвкупността от всички тези елементи образува тялото, което претърпява следните шест промени: то се ражда, расте, съществува известно време, възпроизвежда се, започва да старее и накрая изчезва. Следователно полето е материално и временно, за разлика от кш̣етра-гя – познавача, неговия собственик.