TEXTS 6-7
TEXTS 6-7
Текст
Tekstas
буддгір авйактам ева ча
індрійа̄н̣і даш́аікам̇ ча
пан̃ча чендрійа-ґочара̄х̣
buddhir avyaktam eva ca
indriyāṇi daśaikaṁ ca
pañca cendriya-gocarāḥ
сан̇ґга̄таш́ четана̄ дгр̣тіх̣
етат кшетрам̇ сама̄сена
са-віка̄рам уда̄хр̣там
saṅghātaś cetanā dhṛtiḥ
etat kṣetraṁ samāsena
sa-vikāram udāhṛtam
Послівний переклад
Synonyms
маха̄-бгӯта̄ні—великі елементи; ахан̇ка̄рах̣—оманне его; буддгіх̣— інтелект; авйактам—непроявлене; ева—неодмінно; ча—також; індрійа̄н̣ı̄—чуття; даш́а-екам—одинадцять; ча—також; пан̃ча—п’ять; ча—також; індрійа-ґо-чара̄х̣—об’єктів чуття; іччга̄—бажання; двешах̣—ненависть; сукгам—щастя; дух̣кгам—нещастя; сан̇ґга̄тах̣— сукупність; четана̄—ознаки життя; дгр̣тіх̣—переконання; етат— усе це; кшетрам—поле діяльності; сама̄сена—у підсумку; са-віка̄рам—із взаємодіями; уда̄хр̣там—наочно показано.
mahā-bhūtāni — didieji pradmenys; ahaṅkāraḥ — klaidinga savimonė; buddhiḥ — intelektas; avyaktam — neišreikštybė; eva — tikrai; ca — taip pat; indryāṇi — jutimo organų; daśa-ekam — vienuolika; ca — taip pat; pañca — penki; ca — taip pat; indriya-go-carāḥ — juslių objektai; icchā — noras; dveṣaḥ — neapykanta; sukham — laimė; duḥkham — kančia; saṅghātaḥ — visuma; cetanā — gyvybės požymiai; dhṛtiḥ — įsitikinimas; etat — visa tai; kṣetram — veiklos laukas; samāsena — glaustai; sa-vikāram — su sąveikomis; udāhṛtam — pateiktas.
Переклад
Translation
П’ять великих елементів, оманне его, інтелект, непроявлене, десять чуттів і розум, п’ять об’єктів чуттів, бажання, ненависть, щастя, горе, сукупність усього, ознаки життя, переконання — всі вони, як вважають, складають разом поле діяльності та його взаємодії.
Penki didieji pradmenys, klaidinga savimonė, intelektas, neišreikštybė, dešimt jutimo ir vykdomųjų organų bei protas, penki juslių objektai, noras, neapykanta, laimė, kančia, visuma, gyvybės požymiai ir įsitikinimai – visa tai drauge sudaro veiklos lauką ir jo sąveikas.
Коментар
Purport
На підставі достовірних тверджень великих мудреців, ведичних гімнів й афоризмів Веданта-сӯтри можна зробити висновок, що складовими частинами цього світу є насамперед: земля, вода, вогонь, повітря й ефір. Це п’ять головних елементів (маха̄-бгӯта). Потім ідуть оманне его, інтелект й непроявлений стан трьох ґун̣ природи. Для накопичення знання служать п’ять органів чуття: очі, вуха, ніс, язик, орган дотику. Ще ми маєм п’ять органів дії: орган мовлення, ноги, руки, анус та ґеніталії. Над чуттями стоїть розум, котрий перебуває всередині і якого можна назвати внутрішнім органом чуття. Таким чином, враховуючи розум, загалом є одинадцять органів чуття. Крім того, існують об’єкти чуттєвого сприйняття: нюхові, смакові, зорові, дотикові й звукові. Сукупність цих двадцяти чотирьох елементів і є поле діяльності. Якщо провести аналітичне дослідження кожного з цих двадцяти чотирьох елементів, можна дістати чітке уявлення про поле діяльності. Далі йдуть бажання, ненависть, щастя й страждання, які представляють взаємодії п’яти головних елементів грубого тіла. Ознаки життя, представлені свідомістю й переконаннями, є виявами тонкого тіла — розуму, оманного его та інтелекту. Ці тонкі елементи також входять до складу поля діяльності.
KOMENTARAS: Didžiųjų išminčių autoritetingi teiginiai, Vedų himnai ir „Vedānta-sūtros“ aforizmai padeda suprasti, kad sudedamosios šio pasaulio dalys visų pirma yra žemė, vanduo, ugnis, oras ir eteris. Tai penki didieji pradmenys (mahā bhūta). Toliau – klaidinga savimonė, intelektas ir trijų gamtos guṇų neišreikštas būvis. Po to – penkios pažinimo juslės: akys, ausys, nosis, liežuvis ir oda. Toliau – penki vykdomieji organai: balso stygos, kojos, rankos, šalinimo ir lytiniai organai. Virš jų – protas, kuris yra mumyse, ir kurį galime pavadinti vidine jusle. Taigi, kartu su protu, iš viso yra vienuolika jutimo ir vykdomųjų organų. Be to, egzistuoja penki juslių objektai: kvapas, skonis, forma, lytėjimas ir garsas. Šių dvidešimt keturių pradmenų visuma vadinama veiklos lauku. Analitiškai patyrinėję šiuos dvidešimt keturis pradmenis, labai gerai suvoktume veiklos lauką. Toliau seka troškimas, neapykanta, džiaugsmas ir sielvartas, atsirandantys tarpusavyje sąveikaujant didiesiems pradmenims ir atstovaujantys juos grubiajame kūne. Gyvybės požymiai reprezentuojami sąmonės ir įsitikinimo – tai subtilaus kūno (proto, savimonės ir intelekto) pasireiškimas. Šie subtilūs pradmenys irgi priskirtini veiklos laukui.
П’ять головних елементів є грубим проявленням оманного его, яке, в свою чергу, є проявом первинної стадії оманного его, що термінологічно виражено як «матеріалістична концепція», або та̄маса-буддгі, інтелект у невігластві. Це, в свою чергу, представляє непроявлений стан трьох ґун̣ матеріальної природи. Модуси матеріальної природи в непроявленому стані називають прадга̄ною.
Penki didieji pradmenys – tai grubus klaidingos savimonės pasireiškimas. O jis savo ruožtu reprezentuoja pradinę klaidingos savimonės stadiją, vadinamą specialiu terminu – materialistine samprata – tāmasa-buddhi (neišmanymo paveiktu intelektu). O neišmanymo paveiktas intelektas reprezentuoja neišreikštą trijų materialios gamtos guṇų būvį. Neišreikštos materialios gamtos guṇos vadinamos pradhāna.
Той, хто бажає дізнатись більше про двадцять чотири елементи та їх взаємодію, повинен детальніше вивчати філософію. В Бгаґавад-ґı̄ті ці питання висвітлені лише оглядно.
Norint smulkiau sužinoti apie dvidešimt keturis pradmenis bei jų sąveikas, reikia nuodugniau pastudijuoti filosofiją – „Bhagavad-gītoje“ pateikiama tik šio žinojimo santrauka.
Тіло є полем діяльності всіх цих чинників, і в ньому відбуваються зміни шести типів: тіло народжується, росте, існує, відтворюється, старіє й, зрештою, зникає. Таким чином, це поле є тимчасовим явищем. Однак кшетра-джн̃а, той, хто знає поле, його власник, має зовсім іншу природу.
Kūnas – visų šių faktorių reprezentacija. Jis patiria šešių tipų pokyčius: gimsta, auga, kurį laiką egzistuoja, sukuria šalutinius produktus, vysta ir galų gale išnyksta. Todėl laukas materialus ir laikinas. Tuo tarpu kṣetra- jña, lauką pažįstantis subjektas bei savininkas, yra kažkas kito.