TEXT 30
Bg 1.30
Текст
Tekst
бграматı̄ва ча ме манах̣
німітта̄ні ча паш́йа̄мі
віпарı̄та̄ні кеш́ава
bhramatīva ca me manaḥ
nimittāni ca paśyāmi
viparītāni keśava
Послівний переклад
Synoniemen
на — не; ча — також; ш́акномі — я здатний; авастга̄тум — стояти; бграматі—забуває; іва—як; ча—і; ме—мій; манах̣—розум; німітта̄ні—причини; ча—також; паш́йа̄мі—я вбачаю; віпарı̄та̄ні—прямо протилежне; кеш́ава—о вбивцю демона Кеш́ı̄ (Кр̣шн̣а).
na — evenmin; ca — ook; śaknomi — ben ik in staat; avasthātum — te blijven; bhramati — vergetend; iva — alsof; ca — en; me — mijn; manaḥ — geest; nimittāni — oorzaken; ca — ook; paśyāmi — ik zie; viparītāni — juist het tegenovergestelde; keśava — o doder van de demon Keśī (Kṛṣṇa).
Переклад
Vertaling
Я більше не можу залишатись тут. Я вже не володію собою, й розум мій потьмарився. Я передбачаю одні лише нещастя, о Кр̣шн̣о, вбивцю демона Кеш́ı̄.
Ik ben niet in staat hier langer te blijven. Ik ben mijn zelfbeheersing kwijt en mijn geest duizelt. Ik voorzie alleen maar onheil, o Kṛṣṇa, doder van de demon Keśī.
Коментар
Betekenisverklaring
Арджуна був настільки охоплений тривогою, що не міг більше залишатися на полі бою, розум його потьмарився й він не володів собою. Надмірна прив’язаність до матеріального викликає в людини замішання. Бгайам̇ двітı̄йа̄бгінівеш́атах̣ сйа̄т — «такого страху й втрати душевної рівноваги зазнають ті, що підпадають під вплив умов матеріального існування» (Бга̄ґ. 11.2.37). Арджуна провидів одні лише болісні невдачі в битві і він не вбачав щастя навіть у перемозі над ворогом. Знаменним є значення слів німітта̄ні віпарı̄та̄ні — коли людина бачить лише крах своїх сподівань, вона думає: «Чому я тут?» Кожен цікавиться тільки самим собою та своїм добробутом. Нікого не цікавить Верховна Особа. З волі Кр̣шн̣и Арджуна виявляє своє невігластво в розумінні істинної мети життя, яка полягає в служінні Вішн̣у, або Кр̣шн̣і. Обумовлена душа забуває це і тому зазнає матеріальних страждань. Арджуна вважав, що його перемога в битві принесе йому лише смуток.
Door zijn onrust kon Arjuna niet langer op het slagveld blijven en deze zwakheid van geest deed hem zijn zelfbeheersing verliezen. Overdreven gehechtheid aan materiële dingen plaatst iemand in verwarrende levensomstandigheden. Bhayaṁ dvitīyābhiniveśataḥ syāt (Śrīmad-Bhāgavatam 11.2.37): zulke angst en verlies van mentaal evenwicht overkomt personen die te veel door materiële omstandigheden beïnvloed worden. Arjuna voorzag alleen maar pijnlijke tegenslagen op het slagveld; hij zou niet gelukkig worden, zelfs al zou hij de vijand verslaan.
De woorden ‘nimittāni viparītāni’ zijn belangrijk. Wanneer iemand zijn verwachtingen niet ziet uitkomen, raakt hij gefrustreerd en vraagt zich af: ‘Waarom ben ik hier?’ Iedereen is geïnteresseerd in zichzelf en in zijn eigen welzijn, maar niemand is geïnteresseerd in het Allerhoogste Zelf. Arjuna gaf blijk van onwetendheid wat betreft zijn eigenbelang omdat Kṛṣṇa dat zo wilde. Ieders eigenbelang is gelegen in Viṣṇu of Kṛṣṇa. De geconditioneerde ziel vergeet dit en krijgt daarom materiële ellende te verduren. Arjuna dacht dat zijn overwinning in de strijd niets anders dan verdriet voor hem zou veroorzaken.