Skip to main content

TEXT 30

TEXT 30

Текст

Texto

на ча ш́акномй авастга̄тум̇
бграматı̄ва ча ме манах̣
німітта̄ні ча паш́йа̄мі
віпарı̄та̄ні кеш́ава
na ca śaknomy avasthātuṁ
bhramatīva ca me manaḥ
nimittāni ca paśyāmi
viparītāni keśava

Послівний переклад

Synonyms

на — не; ча — також; ш́акномі — я здатний; авастга̄тум — стояти; бграматі—забуває; іва—як; ча—і; ме—мій; манах̣—розум; німітта̄ні—причини; ча—також; паш́йа̄мі—я вбачаю; віпарı̄та̄ні—прямо протилежне; кеш́ава—о вбивцю демона Кеш́ı̄ (Кр̣шн̣а).

na — ni; ca — también; śaknomi — soy capaz; avasthātum — de quedarme; bhramati — olvidando; iva — como; ca — y; me — mi; manaḥ — mente; nimittāni — causa; ca — también; paśyāmi — veo; viparītāni — justo lo opuesto; keśava — ¡oh, destructor del demonio Keśī (Kṛṣṇa)!

Переклад

Translation

Я більше не можу залишатись тут. Я вже не володію собою, й розум мій потьмарився. Я передбачаю одні лише нещастя, о Кр̣шн̣о, вбивцю демона Кеш́ı̄.

Ahora me siento incapaz de permanecer aquí por más tiempo. La razón se me está ofuscando y la mente me da vueltas. Solo veo cosas que serán causa de infortunio, ¡oh, Kṛṣṇa, destructor del demonio Keśī!

Коментар

Purport

Арджуна був настільки охоплений тривогою, що не міг більше залишатися на полі бою, розум його потьмарився й він не володів собою. Надмірна прив’язаність до матеріального викликає в людини замішання. Бгайам̇ двітı̄йа̄бгінівеш́атах̣ сйа̄т — «такого страху й втрати душевної рівноваги зазнають ті, що підпадають під вплив умов матеріального існування» (Бга̄ґ. 11.2.37). Арджуна провидів одні лише болісні невдачі в битві і він не вбачав щастя навіть у перемозі над ворогом. Знаменним є значення слів німітта̄ні віпарı̄та̄ні — коли людина бачить лише крах своїх сподівань, вона думає: «Чому я тут?» Кожен цікавиться тільки самим собою та своїм добробутом. Нікого не цікавить Верховна Особа. З волі Кр̣шн̣и Арджуна виявляє своє невігластво в розумінні істинної мети життя, яка полягає в служінні Вішн̣у, або Кр̣шн̣і. Обумовлена душа забуває це і тому зазнає матеріальних страждань. Арджуна вважав, що його перемога в битві принесе йому лише смуток.

Debido a su impaciencia, Arjuna era incapaz de quedarse en el campo de batalla, y estaba perdiendo la razón a causa de la debilidad de su mente. El excesivo apego a las cosas materiales pone al hombre en una condición existencial de desconcierto semejante a esa. Bhayaṁ dvitīyābhiniveśataḥ syāt (Bhāg. 11.2.37): esa clase de temor y pérdida del equilibrio mental ocurren en personas que se hallan demasiado afectadas por las condiciones materiales. Arjuna preveía solo dolorosos reveses en el campo de batalla. Él no sería feliz ni siquiera si lograba vencer al enemigo. Las palabras nimittāni-viparītāni son significativas. Cuando un hombre ve que todas sus esperanzas se frustran, piensa entonces: «¿por qué estoy aquí?». Todo el mundo está interesado en sí mismo y en su propio bienestar. A nadie le interesa el Ser Supremo. Por la voluntad de Kṛṣṇa, Arjuna se está mostrando ignorante de lo que es su verdadero bien personal. El verdadero bien personal de uno radica en Viṣṇu, o Kṛṣṇa. El alma condicionada olvida esto, y por eso padece de los dolores materiales. Arjuna pensaba que su victoria en la batalla solo sería motivo de lamentación para él.