VERŠE 22 – 25
TEXTS 22-25
Verš
Текст
prakāśaṁ ca pravṛttiṁ ca
moham eva ca pāṇḍava
na dveṣṭi sampravṛttāni
na nivṛttāni kāṅkṣati
прака̄ш́ам̇ ча правр̣ттім̇ ча
мохам ева ча па̄н̣д̣ава
на двешт̣і самправр̣тта̄ні
на нівр̣тта̄ні ка̄н̇кшаті
guṇair yo na vicālyate
guṇā vartanta ity evaṁ
yo ’vatiṣṭhati neṅgate
ґун̣аір йо на віча̄лйате
ґун̣а̄ вартанта ітй евам̇
йо ’ватішт̣гаті нен̇ґате
sama-loṣṭāśma-kāñcanaḥ
tulya-priyāpriyo dhīras
tulya-nindātma-saṁstutiḥ
сама-лошт̣а̄ш́ма-ка̄н̃чанах̣
тулйа-прійа̄прійо дгı̄рас
тулйа-нінда̄тма-сам̇стутіх̣
tulyo mitrāri-pakṣayoḥ
sarvārambha-parityāgī
guṇātītaḥ sa ucyate
тулйо мітра̄рі-пакшайох̣
сарва̄рамбга-парітйа̄ґı̄
ґун̣а̄тı̄тах̣ са учйате
Synonyma
Послівний переклад
śrī-bhagavān uvāca — Kṛṣṇa, Najvyššia Božská Osobnosť, riekol; prakāśam — osvietenie; ca — a; pravṛttim — lipnutie; ca — a; moham — klam; eva ca — tiež; pāṇḍava — ó, syn Pāṇḍuov; na dveṣṭi — nechovať odpor; sampravṛttāni — keď povstane; na nivṛttāni — ani keď ustane; kāṅkṣati — túži; udāsīna-vat — apatický; āsīnaḥ — spočíva; guṇaiḥ — kvalitami; yaḥ — kto; na — nikdy; vicālyate — rozrušený; guṇāḥ — kvality; vartante — konajú; iti evam — vedomý si toho; yaḥ — kto; avatiṣṭhati — zotrváva; na — nikdy; iṅgate — hýbať sa; sama — rovnaký; duḥkha — v nešťastí; sukhaḥ — v šťastí; sva-sthaḥ — spočíva v sebe; sama — rovnaký; loṣṭa — hrudu; aśma — kameň; kāñcanaḥ — zlato; tulya — vidieť rovnako; priya — milé; apriyaḥ — nemilé; dhīraḥ — pevne; tulya — rovnako; nindā — v pohane; ātma-saṁstutiḥ — chvála; māna — úcta; apamānayoḥ — potupa; tulyaḥ — rovnako; tulyaḥ — rovnako; mitra — priateľ; ari — nepriateľ; pakṣayoḥ — na strany; sarva — všetko; ārambha — snaha; parityāgī — kto zanechal; guṇa-atītaḥ — prekonať kvality hmotnej prírody; saḥ — on; ucyate — hovorí sa.
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; прака̄ш́ам— просвітлення; ча—і; правр̣ттім—прихильність; ча—і; мохам— ілюзія; ева ча—також; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у; на двешт̣і—не ненавидить; самправр̣тта̄ні—приходу; на—не; нівр̣тта̄ні—залишення; ка̄н̇кшаті—бажає; уда̄сı̄нават—ніби нейтральний; а̄сı̄нах̣— розташований; ґун̣аіх̣—якостями; йах̣—той, хто; на—ніколи; віча̄лйате—схвильований; ґун̣а̄х̣—якості; вартанте—діють; іті евам— знаючи так; йах̣—той, хто; аватішт̣гаті—залишається; на—ніколи; ін̇ґате—коливається; сама—однаковий; дух̣кга—у нещасті; сукгах̣—і щасті; сва-стгах̣—розташований у собі; сама—однаковий; лошт̣а—до грудки землі; аш́ма—каменя; ка̄н̃чанах̣—золота; тулйа—хто однаково ставиться; прійа—до приємного; апрійах̣— небажаного; дгı̄рах̣—твердий; тулйа—рівний; нінда̄—у безслав’ї; а̄тма-сам̇стутіх̣—у возвеличенні; ма̄на—в пошані; апама̄найох̣— безчесті; тулйах̣ — рівний; тулйах̣ — рівний; мітра — до друзів; арі—і ворогів; пакшайох̣—до партій; сарва—усі; а̄рамбга—зусилля; парітйа̄ґı̄—той, хто відкинув; ґун̣а-атı̄тах̣—трансцендентний щодо матеріальних ґун̣ природи; сах̣—він; учйате—сказано, що є.
Překlad
Переклад
Kṛṣṇa, Najvyššia Božská Osobnosť, riekol: „Ó, syn Pāṇḍuov, človek, ktorý nechová nenávisť k osvieteniu, pripútanosti ani klamu, ak povstanú, ani po nich netúži, ak ustanú, kto chová apatiu a kvality prírody ho nerozrušia, kto zostáva pevný, vedomý si toho, že sú to iba kvality, ktoré konajú, kto spočíva sám v sebe a prijíma rovnako šťastie i nešťastie, kto hľadí rovnako na hrudu, kameň i na zlato, kto je múdry a prijíma milé i nemilé, chválu i pohanu ako to isté, koho sa nedotkne pocta ani opovrhnutie, kto je rovnaký k priateľom i nepriateľom a kto zanechal všetky materialistické činnosti — o tom sa hovorí, že sa povzniesol nad kvality hmotnej prírody.
Верховний Господь сказав: О сину Па̄н̣д̣у, в кому просвітлення, прив’язаність та ілюзія не викликають зненависті, коли вони є, і хто не прагне їх, коли вони зникають, хто стійко і спокійно переносить усі перипетії будь-яких взаємодій матеріальних якостей, залишаючись безучасним і трансцендентним, знаючи, що діють лише ґун̣и; хто, заглибившись у самого себе, однаково ставиться до щастя й нещастя; для кого грудка землі, камінь або золото суть одне, хто однаково приймає бажане й небажане, хто стійкий, хто завжди — вихваляють його чи ображають, шанують чи зневажають — залишається врівноваженим; хто однаково ставиться як до друга, так і до ворога і хто зрікся всієї матеріальної діяльності — про таку людину можна сказати, що вона піднеслась над ґун̣ами природи.
Význam
Коментар
Arjuna položil Kṛṣṇovi tri otázky a Kṛṣṇa mu na ne postupne odpovedá. Najprv naznačuje, že človek, ktorý prekonal hmotné kvality, nikomu nezávidí a ani po ničom netúži. Keď živá bytosť zostáva vtelená v tomto hmotnom tele, je pochopiteľné, že podlieha niektorým z hmotných kvalít. Až po opustení tela na ňu kvality hmotnej prírody nemôžu pôsobiť. No dokým má hmotné telo, nemala by sa nechať ovplyvniť. Človek by sa mal zapojiť do oddanej služby Pánovi, a tak sa automaticky prestane stotožňovať s telom. Ak má telesné vedomie, všetky jeho činnosti sú zamerané na uspokojenie zmyslov, no ak preorientuje svoje vedomie na Kṛṣṇu, túžba uspokojovať zmysly automaticky ustane. Živá bytosť nepotrebuje hmotné telo a nemusí konať podľa jeho impulzov. Sú to kvality hmotnej prírody, ktoré konajú v tele, pričom samotná duša je mimo týchto činností. Ako to realizovať prakticky? Oddaný si netúži užívať tela, a ani ho netúži opustiť. V tomto transcendentálnom postavení sa oddaný automaticky oslobodzuje. Nemusí sa starať o oslobodenie spod vplyvu kvalít hmotnej prírody.
Арджуна задав три питання, й Господь послідовно відповідає на них. У цих віршах Кр̣шн̣а спочатку вказує, що особистість, яка перебуває на трансцендентному рівні, нікому не заздрить й нічого не жадає. Якщо істота живе в цьому світі в матеріальному тілі, то слід розуміти, що вона перебуває під владою одного з трьох ґун̣ матеріальної природи. Коли вона взагалі покидає матеріальне тіло, вона вивільнюється з пазурів матеріальних ґун̣ природи. Але доки вона ще перебуває в матеріальному тілі, їй слід залишатись нейтральною. Жива істота повинна віддано служити Господу й відтак вона перестане ототожнювати себе з тілом. Доки людина усвідомлює своє матеріальне тіло, вона діє лише для задоволення своїх почуттів, але коли вона переносить свідомість на Кр̣шн̣у, її власне чуттєве задоволення припиняється само по собі. Живій істоті не потрібне матеріальне тіло, і їй немає потреби коритися його вказівкам. Модуси матеріальної природи діють у тілі, але духовна за своєю природою сутність перебуває осторонь цієї діяльності. Як же відмежуватися од ґун̣ природи? Жива істота досягає трансцендентного стану тоді, коли вона вже не прагне ані насолоджуватися тілом, ані покинути його. Така віддана душа, не докладаючи зайвих зусиль, природним чином звільнюється від впливу ґун̣ матеріальної природи.
Ďalšia otázka sa týkala transcendentálne situovanej osoby. Materialista je ovplyvňovaný takzvanou poctou a opovrhnutím, ktoré sa vzťahujú na jeho telo. Transcendentalistu sa falošná pocta, alebo opovrhnutie nikdy nedotknú, pretože si koná svoje povinnosti s vedomím Kṛṣṇu a nestará sa o to, či ho niekto chváli alebo haní. Používa veci priaznivé pre vykonávanie svojich povinností vo vedomí Kṛṣṇu a netúži po ničom hmotnom - po kameni, ani po zlate. Za svojich priateľov považuje všetkých, ktorí mu pomáhajú v povinnostiach vo vedomí Kṛṣṇu, a k svojím takzvaným nepriateľom nechová nenávisť. Ku všetkým a všetkému sa stavia rovnako a všetko vidí na tej istej úrovni, pretože si je dobre vedomý toho, že s hmotnou existenciou nemá nič spoločné. Sociálne a politické udalosti naňho nemajú vplyv, pretože veľmi dobre pozná povahu týchto dočasných prevratov a nepokojov. Človek vedomý si Kṛṣṇu nežiada nič pre seba, no pre Kṛṣṇu by urobil čokoľvek. Vyvinutím takéhoto postoja sa môže dostať na transcendentálnu úroveň.
Далі Арджуна запитує про поведінку людини в трансцендентному стані. Матеріалісти підвладні впливові так званих «слави» й «ганьби», що стосуються тіла, але людину в трансцендентному стані не турбують оманні хвала й зневага. Вона виконує свої обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и й спокійно сприймає як шану, так і образи з боку інших. Вона приймає лише те, що сприяє виконанню її обов’язків у свідомості Кр̣шн̣и, бо інакше ніщо матеріальне — камінь то, чи золото — непотрібне їй. Вона вважає своїм близьким другом кожного, хто сприяє її діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, і не відчуває ненависті до своїх так званих «ворогів». Вона однаково ставиться до всього. З її погляду все перебуває на одному рівні, бо вона добре розуміє, що матеріальне існування аж ніяк не заторкує її. Соціальні й політичні проблеми не порушують її спокою, бо вона знає справжню ціну тимчасовим переворотам та заворушенням. Вона не робить нічого заради себе. Вона може братись за будь-яку справу заради Кр̣шн̣и, але для себе не робить нічого. Діючи так, людина неодмінно досягає трансцендентного стану.