VERSOS 3-4
ВІРШ 3–4
Texto
Текст
yan māṁ pṛcchatha sattamāḥ
kṛṣṇānubhāva-śravaṇe
śraddadhāno mahā-manāḥ
йан ма̄м̇ пр̣ччхатга саттама̄х̣
кр̣шн̣а̄нубга̄ва-ш́раван̣е
ш́раддадга̄но маха̄-мана̄х̣.
karma trai-vargikaṁ ca yat
vāsudeve bhagavati
ātma-bhāvaṁ dṛḍhaṁ gataḥ
карма траі-варґікам̇ ча йат
ва̄судеве бгаґаваті
а̄тма-бга̄вам̇ др̣д̣гам̇ ґатах̣
Sinônimos
Послівний переклад
papraccha — perguntou; ca — também; imam — isto; eva — exatamente como; artham — propósito; yat — esse; mām — a mim; pṛcchatha — estais perguntando; sattamāḥ — ó grandes sábios; kṛṣṇa — anubhāva – absorto em pensar em Kṛṣṇa; śravaṇe — em ouvir; śraddadhānaḥ — cheio de fé; mahā-manāḥ — a grande alma; saṁsthām — morte; vijnāya — estando informado; sannyasya — renunciando; karma — atividades fruitivas; trai-vargikam — os três princípios: religião, desenvolvimento econômico e gozo dos sentidos; ca — também; yat — o que possa ser; vāsudeve — pelo Senhor Kṛṣṇa; bhagavati — a Personalidade de Deus; ātma-bhāvam — atração amorosa; dṛḍham — firmemente fixo; gataḥ — alcançou.
папраччга — запитав; ча — також; імам — це; ева — точно як; артгам — мета; йат — що; ма̄м — мене; пр̣ччгатга — ви запитуєте; саттама̄х̣ — о великі мудреці; кр̣шн̣а-анубга̄ва — заглиблені в думки про Крішну; ш́раван̣е — в слухання; ш́раддадга̄нах̣ — сповнений віри; маха̄-мана̄х̣ — велика душа; сам̇стга̄м — смерть; віджн̃а̄йа — повідомлений; саннйасйа — зрікаючись; карма — корисливої діяльности; траі-варґікам — три основи: релігійність, матеріальне збагачення та задоволення чуттів ; ча — також ; йат — що може бути ; ва̄судеве — в Господі Крішні; бгаґаваті — Богові-Особі; а̄тма-бга̄вам — любовну прив’язаність; др̣д̣гам — непохитну; ґатах̣ — досягнув.
Tradução
Переклад
Ó grandes sábios, a grande alma Mahārāja Parīkṣit, sempre absorto em pensar no Senhor Kṛṣṇa, sabendo muito bem de sua morte iminente, renunciou a todas as espécies de atividades fruitivas, a saber, atos de religião, desenvolvimento econômico e gozo dos sentidos, após o que se fixou firmemente em seu amor natural por Kṛṣṇa e formulou todas essas perguntas, exatamente como estais dirigindo-as a mim.
О великі мудреці, дізнавшись про свою неминучу смерть, шляхетна душа Махараджа Парікшіт, завжди заглиблений у думки про Господа Крішну, зрікся всієї корисливої діяльности — релігійних ритуалів, діяльности задля матеріального збагачення та задоволення чуттів — і так утвердився у своїй природній любові до Крішни. Він задав Шукадеві Ґосвамі ті самі запитання, що й ви задали мені.
Comentário
Коментар
SIGNIFICADO—As três atividades manifestas sob a forma de religião, desenvolvimento econômico e gozo dos sentidos costumam exercer atração sobre as almas condicionadas que lutam pela existência no mundo material. Essas atividades reguladas prescritas nos Vedas constituem o conceito de vida karma-kāṇḍīya, e os chefes de família são aconselhados a seguirem as regras simplesmente para desfrutarem de prosperidade material tanto nesta vida quanto na próxima. A maioria das pessoas se sente atraída por essas atividades. Mesmo nos empreendimentos de sua moderna civilização ímpia, as pessoas estão mais preocupadas com o desenvolvimento econômico e o gozo dos sentidos sem precisarem recorrer a sentimentos religiosos. Como grande imperador do mundo, Mahārāja Parīkṣit tinha de observar as regulações contidas na seção karma-kāṇḍīya dos Vedas, mas, com seu ligeiro contato com Śukadeva Gosvāmī, pôde entender perfeitamente que o Senhor Kṛṣṇa, a Absoluta Personalidade de Deus (Vāsudeva), por quem ele, desde o seu nascimento, tinha um amor natural, é tudo, e, assim, ele foi firme em fixar sua mente nEle, renunciando a todas as modalidades de atividades védicas karma-kāṇḍīya. Após muitos e muitos nascimentos, o jñānī atinge essa fase de perfeição. Os jñānīs, ou os filósofos empíricos que se esforçam para se liberarem, são milhares de vezes superiores aos trabalhadores fruitivos, e, dentre centenas de milhares desses jñānīs, há um que de fato se libera. E, dentre centenas de milhares dessas pessoas liberadas, é raro encontrar pelo menos uma pessoa que consiga fixar com firmeza sua mente nos pés de lótus do Senhor Śrī Kṛṣṇa, como o próprio Senhor declara na Bhagavad-gītā (7.19). A palavra mahā-manāḥ serve para dar a Mahārāja Parīkṣit uma qualificação especial, pondo-o em nível de igualdade com os mahātmās descritos na Bhagavad-gītā. Ainda em épocas recentes, surgiram muitos mahātmās dessa espécie, e eles também abandonaram todas as concepções de vida karma-kāṇḍīya, deixando-se ficar única e exclusivamente sob a dependência da Suprema Personalidade de Deus Kṛṣṇa. O Senhor Caitanya, que é o próprio Senhor Kṛṣṇa, ensina-nos em Seu Śikṣāṣṭaka (8):
ПОЯСНЕННЯ: Зумовлених душ, що ведуть боротьбу за існування в матеріальному світі, ваблять головно три різновиди діяльности — релігійні ритуали, матеріальне збагачення та задоволення чуттів. Така діяльність, упогоджена з приписами Вед, називається шляхом карма-кандії. Домогосподарям радять дотримуватися цих правил, щоб насолоджуватись матеріальним добробутом і в цьому, і в наступному житті. Більшість людей вабить діяльність саме такого роду. Навіть у сучасній безбожницькій цивілізації люди приділяють найбільше уваги економічному розвиткові та задоволенню чуттів, хоча про релігію їм байдуже. Як великий імператор світу Махараджа Парікшіт зобов’язаний був дотримуватися приписів розділу Вед карма-кандія, проте після короткого спілкування з Шукадевою Ґосвамі він остаточно усвідомив, що Господь Крішна, Абсолютний Бог-Особа (Ва̄судева), до кого від самого народження він почував природну любов, — це все. Тому він непохитно зосередив свій розум на Богові, зрікшись усього, що приписує розділ карма- кандія. Такого рівня досконалости ґ’яні досягають через багато-багато народжень. Ґ’яні, тобто філософи-емпірики, що намагаються отримати звільнення, в тисячу разів ліпші від тих, хто діє заради плодів, але й серед ґ’яні справді звільнених є один на сотні тисяч. А з сотень тисяч таких звільнених осіб ледве один спроможний зосередити розум на лотосових стопах Господа Шрі Крішни, про що каже Сам Господь у «Бгаґавад-ґіті» (7.19). Тут Махараджу Парікшіта не випадково названо маха̄-мана̄х̣, що ставить його на один рівень з махатмами, яких описано у «Бгаґавад-ґіті». Після Махараджі Парікшіта також було чимало махатм, які також відкинули світогляд карма-кандії, цілковито й у всьому поклавшись на Верховного Бога-Особу Крішну. У Своїй «Шікшаштаці» (8) Господь Чайтан’я, що є Сам Господь Крішна, вчить:
adarśanān marma-hatāṁ karotu vā
yathā tathā vā vidadhātu lampaṭo
mat-prāṇa-nāthas tu sa eva nāparaḥ
адарш́ана̄н марма-хата̄м̇ кароту ва̄
йатга̄ татга̄ ва̄ відадха̄ту лампат̣о
мат-пра̄н̣а-на̄тхас ту са ева на̄парах̣
“O Senhor Kṛṣṇa, que é o amante de muitas devotas, talvez abrace esta criada inteiramente rendida ou talvez me pise com Seus pés, ou mesmo, quem sabe, despedace o meu coração, ausentando-Se da minha presença por longo tempo. Mesmo assim, porém, Ele continua sendo simplesmente o Senhor Absoluto do meu coração.”
«Господь Крішна, коханий численних відданих (жінок), може обійняти цю в усьому покірну Йому служницю або може розтоптати мене ногами, або розбити моє серце, довго не з’являючись переді мною, але, що б Він не вчинив, Він однаково навіки залишиться абсолютним повелителем мого серця».
Śrīla Rūpa Gosvāmī pronunciou estas palavras:
Шріла Рупа Ґосвамі казав:
gatir iha na bhavattaḥ kācid anyā mamāsti
nipatatu śata-koṭi-nirbharaṁ vā navāmbhaḥ
tad api kila-payodaḥ stūyate cātakena
ґатір іха на бгаваттах̣ ка̄чід анйа̄ мама̄сті
ніпатату ш́ата-кот̣і-нірбгарам̇ ва̄ нава̄мбхах̣
тад апі кіла-пайодах̣ стӯйате ча̄такена
“Ó Senhor dos pobres, faze de mim o que quiseres, dá-me misericórdia ou punição, mas, neste mundo, a única pessoa a quem posso recorrer é Vossa Onipotência. O pássaro cātaka sempre pede que venha a nuvem, não importando se ela derrame chuva ou provoque um raio.”
«О Господи, покровителю знедолених, роби зі мною що хочеш, даруй мене ласкою чи скарай мене, проте у цьому світі я не маю більше на кого сподіватися, крім Тебе, мій Господи. Птах чатака молить, щоб прийшла хмара, і уславлює її в молитвах завжди — чи та проливає дощ, чи січе блискавицями».
Śrīla Mādhavendra Purī, guru do mestre espiritual do Senhor Caitanya, apartou-se de todas as obrigações karma-kāṇḍīya com as seguintes palavras:
Учитель духовного вчителя Господа Чайтан’ї, Шріла Мадгавендра Пурі, прощаючись з усіма обов’язками карма- кандії, каже:
bho devāḥ pitaraś ca tarpaṇa-vidhau nāhaṁ kṣamaḥ kṣamyatām
yatra kvāpi niṣadya yādava-kulottamasya kaṁsa-dviṣaḥ
smāraṁ smāram aghaṁ harāmi tad alaṁ manye kim anyena me
бго дева̄х̣ пітараш́ ча тарпан̣а-відгау на̄хам̇ кшамах̣ кшамйата̄м
йатра ква̄пі нішадйа йа̄дава-кулоттамасйа кам̇са-двішах̣
сма̄рам̇ сма̄рам аґгам̇ хара̄мі тад алам̇ манйе кім анйена ме
“Ó minha oração vespertina, desejo-te todo o bem. Ó meu banho matinal, despeço-me de ti. Ó semideuses e antepassados, por favor, perdoai-me. Sou incapaz de continuar realizando oferendas para o vosso prazer. Agora, decidi livrar-me de todas as reações de meus pecados simplesmente lembrando-me, em toda e qualquer parte, do grande descendente de Yadu e do grande inimigo de Kaṁsa [o Senhor Kṛṣṇa]. Creio que, para mim, isso é suficiente. Logo, que adiantam outras tarefas?”
«На все добре, моя вечірня молитво. Прощавай моє ранкове омовіння. О півбоги й прабатьки, даруйте мені, будь ласка. Я більше не можу радувати вас своїми підношеннями. Я вирішив звільнитися від усіх наслідків своїх гріхів, просто скрізь і повсякчас пам’ятаючи великого нащадка Яду і грізного ворога Камси [Господа Крішну]. Гадаю, мені вистачить цього. Який сенс вдаватись до чогось іще?»
Śrīla Mādhavendra Purī disse ainda:
ріла Мадгавендра Пурі веде далі:
mandaṁ bāndhava-sañcayā jaḍa-dhiyaṁ muktādarāḥ sodarāḥ
unmattaṁ dhanino viveka-caturāḥ kāmam mahā-dāmbhikam
moktuṁ na kṣāmate manāg api mano govinda-pāda-spṛhām
мандам̇ ба̄ндгава-сан̃чайа̄ джад̣а-дгійам̇ мукта̄дара̄х̣ содара̄х̣
унматтам̇ дганіно вівека-чатура̄х̣ ка̄мам маха̄-да̄мбгікам
моктум̇ на кша̄мате мана̄ґ апі мано ґовінда-па̄да-спр̣га̄м
“Que o moralista mordaz me acuse de estar iludido; não me importo. Os peritos em atividades védicas podem caluniar-me, dizendo que estou desencaminhado; amigos e parentes podem chamar-me de frustrado; meus irmãos podem chamar-me de tolo; os ricos mamonistas podem apontar-me como um louco, e os filósofos eruditos podem afirmar que sou muito orgulhoso. Mesmo assim, minha mente não se afasta um só centímetro da determinação de servir os pés de lótus de Govinda, embora eu seja incapaz de adotar esse procedimento.”
«Нехай прискіпливі моралісти звинувачують мене в тому, що я впав в оману, — мені байдуже. Нехай знавці ведичних приписів ганять мене як відступника. Нехай друзі та родичі звуть мене невдахою, а брати — дурнем, нехай багаті поклонники мамони показують на мене, як на божевільного, а премудрі філософи звинувачують у пихатості — однаково мій розум ні на йоту не поступиться, я не послаблю своєї рішучости і твердого наміру служити лотосовим стопам Ґовінди, навіть якщо я на це не здатний».
E Prahlāda Mahārāja também disse:
Про те саме говорить Прахлада Махараджа:
īkṣā trayī naya-damau vividhā ca vārtā
manye tad etad akhilaṁ nigamasya satyaṁ
svātmārpaṇaṁ sva-suhṛdaḥ paramasya puṁsaḥ
ӣкша̄ трайі найа-дамау вівідга̄ ча ва̄рта̄
манйе тад етад акгілам̇ ніґамасйа сатйам̇
сва̄тма̄рпан̣ам̇ сва-сухр̣дах̣ парамасйа пум̇сах̣
“A religião, o desenvolvimento econômico e o gozo dos sentidos são famosos como três meios de alcançar o caminho da liberação. Dentre esses, īkṣā trayī em especial, isto é, o conhecimento acerca do eu, o conhecimento acerca dos atos fruitivos e da lógica e também da política e economia, são diferentes meios de subsistência. Todos esses são diferentes temas da educação védica, daí eu os considerar ocupações temporárias. Por outro lado, a rendição ao Senhor Viṣṇu é o verdadeiro ganho na vida, e eu a considero a verdade última.” (Śrīmad-Bhāgavatam 7.6.26)
«Релігію, економічний розвиток та задоволення чуттів вихваляють як три засоби стати на путь спасіння. І з них ікша̄ трайі, тобто наука про душу, про кармічну діяльність та логіку і про політику та економіку, — це просто різні способи дістати засоби до існування. Все, що стосується до цих галузей ведичної науки, я вважаю за тимчасову діяльність. Натомість істинна ціль життя — віддатись Верховному Господеві Вішну, і тільки це я вважаю за найвищу істину» (Бгаґ. 7.6.26).
A Bhagavad-gītā (2.41) conclui todo o assunto como vyavasāyātmikā buddhiḥ, ou o caminho absoluto da perfeição. Śrī Baladeva Vidyābhūṣaṇa, um grande erudito vaiṣṇava, define isso como bhagavad-arcanā-rūpaika-niṣkāma-karmabhir viśuddha-cittaḥ – aceitar o transcendental serviço amoroso ao Senhor como dever primordial, livre de reação fruitiva.
Цьому питанню підводить підсумок «Бгаґавад-ґіта» (2.41) словами вйаваса̄йа̄тміка̄ буддгіх̣ — « абсолютний шлях до досконалости». Шрі Баладева Від’ябгушана, великий вчений-вайшнава, визначає це як бгаґавад-арчана̄-рӯпаіка-нішка̄ма- кармабгір віш́уддга - чіттах̣ — визнання за свій найвищий обов’язок трансцендентного любовного служіння Господу, вільного від кармічних наслідків.
Logo, Mahārāja Parīkṣit estava completamente certo quando aceitou com firmeza os pés de lótus do Senhor Kṛṣṇa, renunciando a todos os conceitos de vida karma-kāṇḍīya.
Тому коли Махараджа Парікшіт, відкинувши усі життєві концепції карма-кандії, твердо вирішив обрати притулком лотосові стопи Господа Крішни, він був абсолютно правий.