TEXT 29
TEXT 29
Tekstas
Текст
na me dveṣyo ’sti na priyaḥ
ye bhajanti tu māṁ bhaktyā
mayi te teṣu cāpy aham
на ме двешйо ’сті на прійах̣
йе бгаджанті ту ма̄м̇ бгактйа̄
майі те тешу ча̄пй ахам
Synonyms
Послівний переклад
samaḥ — nešališkas; aham — Aš; sarva-bhūteṣu — visoms gyvoms esybėms; na — nė viena; me — Man; dveṣyaḥ — neapkenčiama; asti — yra; na — nei; priyaḥ — miela; ye — tie, kurie; bhajanti — atlieka transcendentinę tarnystę; tu — tačiau; mām — Man; bhaktyā — su pasiaukojimu; mayi — yra Manyje; te — šie žmonės; teṣu — juose; ca — taip pat; api — tikrai; aham — Aš.
самах̣—однаково прихильний; ахам—Я; сарва-бгӯтешу—до всіх живих істот; на—ніхто; ме—Мені; двешйах̣—ненависний; асті—є; на — не; прійах̣ — дорогий; йе — ті, хто; бгаджанті — виявляють трансцендентне служіння; ту—але; ма̄м—Мені; бгактйа̄—у відданості; майі—перебувають в Мені; те—такі особистості; тешу—в них; ча—також; апі—неодмінно; ахам—Я.
Translation
Переклад
Aš niekam nepavydžiu ir niekam nesu šališkas. Aš lygus visiems. Tačiau pasiaukojamai Man tarnaujantis yra Manyje. Jis mano draugas, ir Aš esu jo draugas.
Я нікому не заздрю і ставлюсь до всіх без упередження. Я однаково ставлюсь до всіх. Але той, хто віддано служить Мені, той — Мій друг, він в Мені, і Я йому також друг.
Purport
Коментар
KOMENTARAS: Čia gali kilti klausimas: jei Kṛṣṇa lygus visiems ir niekas nėra Jo išskirtinis draugas, kodėl Jis ypač rūpinasi bhaktais, kurie nuolatos transcendentiškai Jam tarnauja? Toks elgesys nėra diskriminacija, jis natūralus. Materialaus pasaulio žmogus gali būti labai dosnus, ir vis dėlto savo vaikais jis rūpinsis ypatingai. Viešpats skelbia, kad kiekviena gyvoji esybė (nepaisant jos formos) yra Jo vaikas, ir todėl kiekvieną jis dosniai aprūpina visom gyvenimo reikmėmis. Jis tarsi debesis, pilantis lietų kur pakliūva: ar tai būtų uola, žemė, ar vanduo. Tačiau Savo bhaktams Viešpats skiria ypatingą dėmesį. Apie tokius bhaktus kalba posmas: jie niekuomet neužmiršta Kṛṣṇos, ir todėl visuomet įsisąmoninę Kṛṣṇą transcendentaliai egzistuoja Jame. Pats posakis „Kṛṣṇos sąmonė“ perša mintį, kad įsisąmoninę Kṛṣṇą transcendentalistai egzistuoja Jame. Viešpats aiškiai sako: mayi te – „Jie Manyje“. Todėl natūralu, kad Viešpats irgi yra juose. Toks ryšys – abipusis. Tai paaiškina Viešpaties žodžius: ye yathā māṁ prapadyante tāṁs tathaiva bhajāmy aham – „Kiek žmogus Man atsidavęs, tiek Aš Juo ir rūpinuosi.“ Transcendentinis abipusis ryšys egzistuoja, nes ir Viešpats, ir bhaktas sąmoningi. Aukso žiede esantis deimantas atrodo labai gražus. Iš tokio derinio laimi ir auksas, ir deimantas. Tiek Viešpats, tiek gyvoji esybė visuomet skleidžia švytėjimą, o kai gyvoji esybė palinksta tarnauti Aukščiausiajam Viešpačiui, ji sušvinta kaip auksas. Viešpats – tai deimantas, o deimantas su auksu labai dera. Gyvosios esybės savo gryname būvyje vadinasi bhaktais. Aukščiausiasis Viešpats tampa Savo bhaktų tarnu. Jeigu nėra abipusio ryšio tarp bhaktų ir Viešpaties, negalima kalbėti apie personalinę filosofiją. Impersonali filosofija nepripažįsta abipusio ryšio tarp Aukščiausiojo ir gyvosios esybės, o personalistinė filosofija jį pripažįsta.
Можна запитати: якщо Кр̣шн̣а однаково ставиться до кожного, і ніхто Йому не є особливо близький друг, то чому ж тоді Він виявляє підвищену зацікавленість стосовно відданих, завжди поглинутих трансцендентним служінням Йому? Однак, це не є упереджене ставлення, це природно. Кожна людина в матеріальному світі може бути дуже схильною до побожних дій, і все ж таки вона виявляє особливий інтерес до своїх дітей. Господь заявляє, що кожна жива істота у будь-якій формі — Його дитя, і Він щедро дарує їй усе необхідне для життя. Він — як та хмара, що поливає дощем усе — і скелі, і землю, і воду. Однак до Своїх відданих Він виявляє особливу прихильність. Такі віддані завжди перебувають в свідомості Кр̣шн̣и, і тому в духовному розумінні вони завжди з Ним. Сам вислів «свідомість Кр̣шн̣и» стосується тих, хто має таку свідомість — чистих трансценденталістів, що перебувають у Ньому. Господь зрозуміло каже тут: майі те — «вони в Мені». І цілком природно, що Господь також перебуває в них. Це — взаємно. Слова йе йатга̄ ма̄м̇ прападйанте та̄м̇с татгаіва бгаджа̄мй ахам — «до якої міри людина вручає себе Мені, настільки і Я піклуюсь про неї» також пояснюють це. Така трансцендентна взаємність існує завдяки тому, що і Господь, і відданий мають свідомість. Якщо діамант помістити в оправу золотого персня, він матиме ще кращий вигляд. Таким чином і золото, і діамант прикрашають одне одного. І Господь, і жива істота вічно сяють, і коли в живої істоти з’являється схильність служити Господу, вона уподібнюється золоту; Господь — діамант, і це сполучення чудове. Живих істот в їхньому чистому стані називають відданими. Верховний Господь стає відданим Своїх відданих. Якщо нема стосунків взаємності між відданим і Господом, то як можна говорити про персоналістську філософію. В філософії імперсоналістів немає взаємних стосунків між Верховним Господом і живою істотою, проте вони є в персоналістській філософії.
Dažnai pateikiamas toks pavyzdys: Viešpats yra lyg troškimų medis, išpildantis visus norus. Bet šis posmas pateikia dar aiškesnį vaizdą. Jame teigiama, kad Viešpats yra šališkas bhaktams. Tai ypatingos Viešpaties malonės pasireiškimas. Nereikia manyti, kad Viešpaties atsakomojo jausmo atsiradimą lemia karmos dėsnis. Viešpaties ir bhaktų jausmų abipusiškumas būdingas transcendentinei aplinkai, kurioje jie veikia. Pasiaukojimo tarnystė Viešpačiui – ne materialaus pasaulio veikla, ji yra dalis dvasinio pasaulio, kur viešpatauja amžinybė, palaima ir žinojimas.
Господа часто порівнюють з деревом бажань, і чого б не побажала людина від цього дерева, Господь дає їй. Але тут зміст ще глибший. Як сказано в цьому вірші, Господь виявляє особливу прихильність до Своїх відданих. У цьому — вияв особливої милості Господа до них. Не слід думати, що взаємність Господа зумовлена законом карми. Вона належить до трансцендентного стану, в якому діють Господь і віддані. Віддане служіння Господеві не належить до матеріального світу, воно — частина духовного світу, де правлять вічність, блаженство і знання.