Text 7
7
Texto
Текст
deva-karmātma-śaktimān
vibabhājātmanātmānam
ekadhā daśadhā tridhā
дева-карма̄тма-ш́актіма̄н
вібабга̄джа̄тмана̄тма̄нам
екадга̄ даш́адга̄ трідга̄
Palabra por palabra
Послівний переклад
saḥ — esa; vai — ciertamente; viśva-sṛjām — de la gigantesca forma virāṭ; garbhaḥ — energía total; deva — energía viviente; karma — actividad de la vida; ātma — el yo; śaktimān — lleno de potencias; vibabhāja — dividido; ātmanā — por Sí solo; ātmānam — Él mismo; ekadhā — en la unidad; daśadhā — en diez; tridhā — y en tres.
сах̣ — те; ваі — певно; віш́ва-ср̣джа̄м — всесвітньої форми вірат;
Traducción
Переклад
El mahat-tattva, la energía total, en la forma del gigantesco virāṭ-rūpa, Se dividió por Sí solo, convirtiéndose en la conciencia de las entidades vivientes, en la vida de la actividad, y en la identificación del ser, las cuales se subdividen en uno, diez y tres, respectivamente.
Сукупна енерґія махат-таттви у формі велетенської вірат-рупи, Сама розділила Себе у свідомість живих істот, життєдіяльність і самоототожнення, які й собі розділилися в одне, десять і три.
Significado
Коментар
La conciencia es el signo de la presencia de la entidad viviente o alma. La existencia del alma se manifiesta en forma de la conciencia, la cual se denomina jñāna-śakti. La conciencia total es la del gigantesco virāṭ-rūpa, y la misma conciencia se exhibe en las personas individuales. La actividad de la conciencia se realiza a través del aire de la vida, que tiene diez divisiones. Los aires de la vida se denominan: prāṇa, apāna, udāna, vyāna y samāna; y también se califican de manera diferente, como: nāga, kūrma, kṛkara, devadatta y dhanañjaya. La conciencia del alma queda contaminada por la atmósfera material, y por ello se exhiben diversas actividades en el ámbito del ego falso de la identificación corporal. Esas diversas actividades se describen en el Bhagavad-gītā (2.41) como bahu-śākhā hy anantāś ca buddhayo ’vyavasāyinām. La falta de conciencia pura confunde al alma condicionada, involucrándola en diversas actividades. En el estado de conciencia pura, la actividad es una. La conciencia del alma individual se vuelve una sola con la conciencia suprema cuando hay una síntesis completa entre las dos.
ПОЯСНЕННЯ: Свідомість — це ознака живої істоти, душі. Життя душі проявляється у формі свідомості, або ґ’яна-шакті. Сукупна свідомість належить велетенській формі вірат-рупи, і та сама свідомість проявляється в кожній індивідуальній істоті. Свідомість діє за посередництвом життєвого повітря, що подіється на десять відмін. Різні відміни життєвого повітня називаються прана, апана, удана, в’яна і самана, а їхні підвідміни називаються наґа, курма, крікара, девадатта і дгананджая. Атмосфера матеріального світу осквернює свідомість душі, і душа, під впливом оманного его ототожнюючи себе з тілом, береться до різноманітної діяльності. «Бгаґавад-ґіта» (2.41) характеризує цю різноманітну діяльність словами баху-ш́акга̄ хй ананта̄ш́ ча буддгайо ’вйаваса̄йіна̄м. Не маючи чистої свідомості, зумовлена душа під впливом ілюзії пускається в різноманітну діяльність. У чистій свідомості істота занурена тільки в один різновид діяльності. Коли між свідомістю індивідуальної душі і верховною свідомістю існує повна гармонія, вони стають єдиною свідомістю.
El monista cree que solo hay una conciencia, mientras que los sātvatas, los devotos, creen que, aunque hay indudablemente una conciencia, son una sola porque existe acuerdo. A la conciencia individual se le aconseja acoplarse con la conciencia suprema, como lo instruyó el Señor en el Bhagavad-gītā (18.66): sarva-dharmān parityajya mām ekaṁ śaraṇaṁ vraja. A la conciencia individual (Arjuna) se le aconseja que se acople con la conciencia suprema, y en esa forma mantenga su consciente pureza. Es tonto tratar de detener las actividades de la conciencia, pero pueden purificarse cuando se acoplan con el Supremo. Esta conciencia se divide en tres modalidades de identificación del ser, de acuerdo con su proporción de pureza: ādhyātmika, o identificación del ser con el cuerpo y la mente; ādhibhautika, o identificación del ser con los productos materiales; y ādhidaivika, o identificación del ser como sirviente del Señor. De las tres, la identificación ādhidaivika del ser constituye el comienzo de la pureza de conciencia que se caracteriza por querer cumplir el deseo del Señor.
Моністи вважають, що існує тільки одна свідомість, а сатвати, тобто віддані, вважають, що хоча свідомість, безперечно, одна, ця єдність проявляється тільки тоді, коли індивідуальна свідомість перебуває в гармонії з верховною свідомістю. Інтерес індивідуальної свідомості полягає в тому, щоб узгодити свою діяльність із верховною свідомістю. Саме це рекомендує Господь у «Бгаґавад-ґіті» (18.66): сарва-дгарма̄н парітйаджйа ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа. Він радить індивідуальній свідомості (в особі Арджуни) узгоджувати свою діяльність із верховною свідомістю і таким чином зберігати свою чистоту. Спроба зупинити діяльність свідомості безглузда, однак цю діяльність можна очистити, погодивши її з волею Всевишнього. Під впливом трьох ґун свідомість проявляється у трьох формах самоототожнення, що мають різний ступінь чистоти. Це ототожнення себе з тілом та розумом (адг’ятміка), ототожнення себе з матеріальними утворами (адгібгаутіка) і ототожнення себе зі становищем слуги Господ (адгідайвіка). З-поміж цих трьох рівнів самоототожнення адгідайвіка являє собою проблиск чистої свідомості, що діє у згоді з волею Господа.