Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.6.7
Текст
дева-карма̄тма-ш́актіма̄н
вібабга̄джа̄тмана̄тма̄нам
екадга̄ даш́адга̄ трідга̄
Послівний переклад
сах̣ — те; ваі — певно; віш́ва-ср̣джа̄м — всесвітньої форми вірат;
Переклад
Сукупна енерґія махат-таттви у формі велетенської вірат-рупи, Сама розділила Себе у свідомість живих істот, життєдіяльність і самоототожнення, які й собі розділилися в одне, десять і три.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Свідомість — це ознака живої істоти, душі. Життя душі проявляється у формі свідомості, або ґ’яна-шакті. Сукупна свідомість належить велетенській формі вірат-рупи, і та сама свідомість проявляється в кожній індивідуальній істоті. Свідомість діє за посередництвом життєвого повітря, що подіється на десять відмін. Різні відміни життєвого повітня називаються прана, апана, удана, в’яна і самана, а їхні підвідміни називаються наґа, курма, крікара, девадатта і дгананджая. Атмосфера матеріального світу осквернює свідомість душі, і душа, під впливом оманного его ототожнюючи себе з тілом, береться до різноманітної діяльності. «Бгаґавад-ґіта» (2.41) характеризує цю різноманітну діяльність словами баху-ш́акга̄ хй ананта̄ш́ ча буддгайо ’вйаваса̄йіна̄м. Не маючи чистої свідомості, зумовлена душа під впливом ілюзії пускається в різноманітну діяльність. У чистій свідомості істота занурена тільки в один різновид діяльності. Коли між свідомістю індивідуальної душі і верховною свідомістю існує повна гармонія, вони стають єдиною свідомістю.
Моністи вважають, що існує тільки одна свідомість, а сатвати, тобто віддані, вважають, що хоча свідомість, безперечно, одна, ця єдність проявляється тільки тоді, коли індивідуальна свідомість перебуває в гармонії з верховною свідомістю. Інтерес індивідуальної свідомості полягає в тому, щоб узгодити свою діяльність із верховною свідомістю. Саме це рекомендує Господь у «Бгаґавад-ґіті» (18.66): сарва-дгарма̄н парітйаджйа ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа. Він радить індивідуальній свідомості (в особі Арджуни) узгоджувати свою діяльність із верховною свідомістю і таким чином зберігати свою чистоту. Спроба зупинити діяльність свідомості безглузда, однак цю діяльність можна очистити, погодивши її з волею Всевишнього. Під впливом трьох ґун свідомість проявляється у трьох формах самоототожнення, що мають різний ступінь чистоти. Це ототожнення себе з тілом та розумом (адг’ятміка), ототожнення себе з матеріальними утворами (адгібгаутіка) і ототожнення себе зі становищем слуги Господ (адгідайвіка). З-поміж цих трьох рівнів самоототожнення адгідайвіка являє собою проблиск чистої свідомості, що діє у згоді з волею Господа.