Text 47
47
Devanagari
Деванагарі
बलेन जित्वा प्रकृतिं बलिष्ठाम् ।
त्वामेव धीरा: पुरुषं विशन्ति
तेषां श्रम: स्यान्न तु सेवया ते ॥ ४७ ॥
Text
Текст
balena jitvā prakṛtiṁ baliṣṭhām
tvām eva dhīrāḥ puruṣaṁ viśanti
teṣāṁ śramaḥ syān na tu sevayā te
балена джітва̄ пракр̣тім̇ балішт̣га̄м
тва̄м ева дгіра̄х̣ пурушам̇ віш́анті
теша̄м̇ ш́рамах̣ сйа̄н на ту севайа̄ те
Synonyms
Послівний переклад
tathā — as far as; apare — others; ca — also; ātma-samādhi — transcendental self-realization; yoga — means; balena — by the strength of; jitvā — conquering; prakṛtim — acquired nature or modes of nature; baliṣṭhām — very powerful; tvām — You; eva — only; dhīrāḥ — pacified; puruṣam — person; viśanti — enters into; teṣām — for them; śramaḥ — much labor; syāt — has to be taken; na — never; tu — but; sevayā — by serving; te — of You.
татга̄ — що стосується; апаре — інші; ча — також; а̄тма-сама̄дгі — трансцендентним самоусвідомленням; йоґа — методом; балена — силою; джітва̄ — подолавши; пракр̣тім — набуту природу або ґуни матеріальної природи; балішт̣га̄м — могутні; тва̄м — Тебе; ева — тільки; дгіра̄х̣ — вмиротворені; пурушам — особу; віш́анті — входять; теша̄м — для них; ш́рамах̣ — великий труд; сйа̄т — доводиться виконувати; на — ніколи; ту — але; севайа̄ — служінням; те — Тобі.
Translation
Переклад
Others, who are pacified by means of transcendental self-realization and have conquered over the modes of nature by dint of strong power and knowledge, also enter into You, but for them there is much pain, whereas the devotee simply discharges devotional service and thus feels no such pain.
Інші досягають вмиротворення, пізнавши свою трансцендентну природу і за допомогою сили та знання подолавши ґуни природи. Вони також входять у Тебе, але їм доводиться зазнавати величезних труднощів, тоді як відданий просто виконує віддане служіння і не знає таких труднощів.
Purport
Коментар
In terms of a labor of love and its returns, the bhaktas, or devotees of the Lord, always have priority over persons who are addicted to the association of jñānīs, or impersonalists, and yogīs, or mystics. The word apare (others) is very significant in this connection. “Others” refers to the jñānīs and the yogīs, whose only hope is to merge into the existence of the impersonal brahmajyoti. Although their destination is not so important in comparison to the destination of the devotees, the labor of the nondevotees is far greater than that of the bhaktas. One may suggest that there is sufficient labor for the devotees also in the matter of discharging devotional service. But that labor is compensated by the enhancement of transcendental pleasure. The devotees derive more transcendental pleasure while engaged continuously in the service of the Lord than when they have no such engagement. In the family combination of a man and a woman there is much labor and responsibility for both of them, yet when they are single they feel more trouble for want of their united activities.
ПОЯСНЕННЯ: Якщо порівняти плоди добровільних зусиль різних трансценденталістів, то бгакти, віддані Господа, з любов’ю служачи Йому, перебувають у куди ліпшому становищі за тих, хто воліє триматися товариства ґ’яні, імперсоналістів, і йоґів, містиків. Важливе значення має тут слово апаре («інші»). Слово «інші» стосується тут до ґ’яні та йоґів, що можуть надіятися тільки на злиття з безособистісним брахмаджйоті. Хоча їхнє кінцеве досягнення блідне проти досягнення відданих, зусилля, яких доводиться докладати невідданим, куди більші за зусилля бгакт. Хтось може заперечити, що у відданому служінні також доводиться докладати зусилля, до того ж не такі малі. Але в цих зусиллях відданий знаходить дедалі більше трансцендентне блаженство. Від безперервного служіння Господу віддані відчувають більшу трансцендентну насолоду, ніж вони можуть знайти у будь-чому іншому поза цією діяльністю. Коли чоловік і жінка зв’язують свої життя сімейними стосунками, це накладає на них великі обов’язки і примушує докладати чимало зусиль, але терпіти розлуку та самотність їм набагато тяжче, бо їх мучить незадоволена потреба в такій спільній діяльності.
The union of the impersonalists and the union of the devotees are not on a par. The impersonalists try to fully stop their individuality by attaining sāyujya-mukti, or unification by merging into oneness, whereas the devotees keep their individuality to exchange feelings in relationship with the supreme individual Lord. Such reciprocation of feelings takes place in the transcendental Vaikuṇṭha planets, and therefore the liberation sought by the impersonalists is already achieved in devotional service. The devotees attain mukti automatically, while continuing the transcendental pleasure of maintaining individuality. As explained in the previous verse, the destination of the devotees is Vaikuṇṭha, or akuṇṭha-dhiṣṇya, the place where anxieties are completely eradicated. One should not mistake the destination of the devotees and that of the impersonalists to be one and the same. The destinations are distinctly different, and the transcendental pleasure derived by the devotee is also distinct from cin-mātra, or spiritual feelings alone.
Єднання, якого досягають імперсоналісти, не можна зрівняти з єднанням відданих. Імперсоналісти намагаються повністю знищити свою індивідуальність і поринути в саюдж’я-мукті, злившись із єдиним цілим. Натомість віддані зберігають індивідуальність, щоб обмінюватися почуттями в стосунках із найвищою індивідуальністю, Господом. Такий обмін почуттями відбувається на трансцендентних планетах Вайкунтги, отже, свобода, якої прагнуть імперсоналісти, вже присутня у відданому служінні. Віддані досягають мукті само собою, не докладаючи жодних додаткових зусиль і не позбавляючи себе трансцендентної насолоди проявляти свою індивідуальність. Як пояснював попередній вірш, віддані потрапляють на Вайкунтгу, названу словами акун̣т̣га-дгішн̣йа, — «місце, де не існує жодних турбот». Не слід припускатися помилки, вважаючи, що імперсоналісти досягають того самого, що й віддані. Цілі, яких вони досягають, докорінно відрізняються між собою, так само як трансцендентне блаженство відданого відрізняється від чін-матри, самої лише радості пізнання духу.