Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.5.47
Текст
балена джітва̄ пракр̣тім̇ балішт̣га̄м
тва̄м ева дгіра̄х̣ пурушам̇ віш́анті
теша̄м̇ ш́рамах̣ сйа̄н на ту севайа̄ те
Послівний переклад
татга̄ — що стосується; апаре — інші; ча — також; а̄тма-сама̄дгі — трансцендентним самоусвідомленням; йоґа — методом; балена — силою; джітва̄ — подолавши; пракр̣тім — набуту природу або ґуни матеріальної природи; балішт̣га̄м — могутні; тва̄м — Тебе; ева — тільки; дгіра̄х̣ — вмиротворені; пурушам — особу; віш́анті — входять; теша̄м — для них; ш́рамах̣ — великий труд; сйа̄т — доводиться виконувати; на — ніколи; ту — але; севайа̄ — служінням; те — Тобі.
Переклад
Інші досягають вмиротворення, пізнавши свою трансцендентну природу і за допомогою сили та знання подолавши ґуни природи. Вони також входять у Тебе, але їм доводиться зазнавати величезних труднощів, тоді як відданий просто виконує віддане служіння і не знає таких труднощів.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Якщо порівняти плоди добровільних зусиль різних трансценденталістів, то бгакти, віддані Господа, з любов’ю служачи Йому, перебувають у куди ліпшому становищі за тих, хто воліє триматися товариства ґ’яні, імперсоналістів, і йоґів, містиків. Важливе значення має тут слово апаре («інші»). Слово «інші» стосується тут до ґ’яні та йоґів, що можуть надіятися тільки на злиття з безособистісним брахмаджйоті. Хоча їхнє кінцеве досягнення блідне проти досягнення відданих, зусилля, яких доводиться докладати невідданим, куди більші за зусилля бгакт. Хтось може заперечити, що у відданому служінні також доводиться докладати зусилля, до того ж не такі малі. Але в цих зусиллях відданий знаходить дедалі більше трансцендентне блаженство. Від безперервного служіння Господу віддані відчувають більшу трансцендентну насолоду, ніж вони можуть знайти у будь-чому іншому поза цією діяльністю. Коли чоловік і жінка зв’язують свої життя сімейними стосунками, це накладає на них великі обов’язки і примушує докладати чимало зусиль, але терпіти розлуку та самотність їм набагато тяжче, бо їх мучить незадоволена потреба в такій спільній діяльності.
Єднання, якого досягають імперсоналісти, не можна зрівняти з єднанням відданих. Імперсоналісти намагаються повністю знищити свою індивідуальність і поринути в саюдж’я-мукті, злившись із єдиним цілим. Натомість віддані зберігають індивідуальність, щоб обмінюватися почуттями в стосунках із найвищою індивідуальністю, Господом. Такий обмін почуттями відбувається на трансцендентних планетах Вайкунтги, отже, свобода, якої прагнуть імперсоналісти, вже присутня у відданому служінні. Віддані досягають мукті само собою, не докладаючи жодних додаткових зусиль і не позбавляючи себе трансцендентної насолоди проявляти свою індивідуальність. Як пояснював попередній вірш, віддані потрапляють на Вайкунтгу, названу словами акун̣т̣га-дгішн̣йа, — «місце, де не існує жодних турбот». Не слід припускатися помилки, вважаючи, що імперсоналісти досягають того самого, що й віддані. Цілі, яких вони досягають, докорінно відрізняються між собою, так само як трансцендентне блаженство відданого відрізняється від чін-матри, самої лише радості пізнання духу.