ШБ 3.5.47
Devanagari
तथापरे चात्मसमाधियोग-
बलेन जित्वा प्रकृतिं बलिष्ठाम् ।
त्वामेव धीरा: पुरुषं विशन्ति
तेषां श्रम: स्यान्न तु सेवया ते ॥ ४७ ॥
बलेन जित्वा प्रकृतिं बलिष्ठाम् ।
त्वामेव धीरा: पुरुषं विशन्ति
तेषां श्रम: स्यान्न तु सेवया ते ॥ ४७ ॥
Verse text
татга̄паре ча̄тма-сама̄дгі-йоґа-
балена джітва̄ пракр̣тім̇ балішт̣га̄м
тва̄м ева дгіра̄х̣ пурушам̇ віш́анті
теша̄м̇ ш́рамах̣ сйа̄н на ту севайа̄ те
балена джітва̄ пракр̣тім̇ балішт̣га̄м
тва̄м ева дгіра̄х̣ пурушам̇ віш́анті
теша̄м̇ ш́рамах̣ сйа̄н на ту севайа̄ те
Synonyms
татга̄ — що стосується; апаре — інші; ча — також; а̄тма-сама̄дгі — трансцендентним самоусвідомленням; йоґа — методом; балена — силою; джітва̄ — подолавши; пракр̣тім — набуту природу або ґуни матеріальної природи; балішт̣га̄м — могутні; тва̄м — Тебе; ева — тільки; дгіра̄х̣ — вмиротворені; пурушам — особу; віш́анті — входять; теша̄м — для них; ш́рамах̣ — великий труд; сйа̄т — доводиться виконувати; на — ніколи; ту — але; севайа̄ — служінням; те — Тобі.
Translation
Інші досягають вмиротворення, пізнавши свою трансцендентну природу і за допомогою сили та знання подолавши ґуни природи. Вони також входять у Тебе, але їм доводиться зазнавати величезних труднощів, тоді як відданий просто виконує віддане служіння і не знає таких труднощів.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Якщо порівняти плоди добровільних зусиль різних трансценденталістів, то бгакти, віддані Господа, з любов’ю служачи Йому, перебувають у куди ліпшому становищі за тих, хто воліє триматися товариства ґ’яні, імперсоналістів, і йоґів, містиків. Важливе значення має тут слово апаре («інші»). Слово «інші» стосується тут до ґ’яні та йоґів, що можуть надіятися тільки на злиття з безособистісним брахмаджйоті. Хоча їхнє кінцеве досягнення блідне проти досягнення відданих, зусилля, яких доводиться докладати невідданим, куди більші за зусилля бгакт. Хтось може заперечити, що у відданому служінні також доводиться докладати зусилля, до того ж не такі малі. Але в цих зусиллях відданий знаходить дедалі більше трансцендентне блаженство. Від безперервного служіння Господу віддані відчувають більшу трансцендентну насолоду, ніж вони можуть знайти у будь-чому іншому поза цією діяльністю. Коли чоловік і жінка зв’язують свої життя сімейними стосунками, це накладає на них великі обов’язки і примушує докладати чимало зусиль, але терпіти розлуку та самотність їм набагато тяжче, бо їх мучить незадоволена потреба в такій спільній діяльності.
Єднання, якого досягають імперсоналісти, не можна зрівняти з єднанням відданих. Імперсоналісти намагаються повністю знищити свою індивідуальність і поринути в саюдж’я-мукті, злившись із єдиним цілим. Натомість віддані зберігають індивідуальність, щоб обмінюватися почуттями в стосунках із найвищою індивідуальністю, Господом. Такий обмін почуттями відбувається на трансцендентних планетах Вайкунтги, отже, свобода, якої прагнуть імперсоналісти, вже присутня у відданому служінні. Віддані досягають мукті само собою, не докладаючи жодних додаткових зусиль і не позбавляючи себе трансцендентної насолоди проявляти свою індивідуальність. Як пояснював попередній вірш, віддані потрапляють на Вайкунтгу, названу словами акун̣т̣га-дгішн̣йа, — «місце, де не існує жодних турбот». Не слід припускатися помилки, вважаючи, що імперсоналісти досягають того самого, що й віддані. Цілі, яких вони досягають, докорінно відрізняються між собою, так само як трансцендентне блаженство відданого відрізняється від чін-матри, самої лише радості пізнання духу.