Texts 29-30

29–30

Devanagari

Деванагарі

बर्हिष्मती नाम पुरी सर्वसम्पत्समन्विता ।
न्यपतन् यत्र रोमाणि यज्ञस्याङ्गं विधुन्वत: ॥ २९ ॥
कुशा: काशास्त एवासन् शश्वद्धरितवर्चस: ।
ऋषयो यै: पराभाव्य यज्ञघ्नान् यज्ञमीजिरे ॥ ३० ॥

Text

Текст

barhiṣmatī nāma purī
sarva-sampat-samanvitā
nyapatan yatra romāṇi
yajñasyāṅgaṁ vidhunvataḥ

бархішматі на̄ма пурі
сарва-сампат-саманвіта̄
нйапатан йатра рома̄н̣і
йаджн̃асйа̄н̇ґам̇ відгунватах̣

kuśāḥ kāśās ta evāsan
śaśvad-dharita-varcasaḥ
ṛṣayo yaiḥ parābhāvya
yajña-ghnān yajñam ījire

куш́а̄х̣ ка̄ш́а̄с та ева̄сан
ш́аш́вад-дгаріта-варчасах̣
р̣шайо йаіх̣ пара̄бга̄вйа
йаджн̃а-ґгна̄н йаджн̃ам іджіре

Synonyms

Послівний переклад

barhiṣmatī — Barhiṣmatī; nāma — named; purī — city; sarva-sampat — all kinds of wealth; samanvitā — full of; nyapatan — fell down; yatra — where; romāṇi — the hairs; yajñasya — of Lord Boar; aṅgam — His body; vidhunvataḥ — shaking; kuśāḥ — kuśa grass; kāśāḥ — kāśa grass; te — they; eva — certainly; āsan — became; śaśvat-harita — of evergreen; varcasaḥ — having the color; ṛṣayaḥ — the sages; yaiḥ — by which; parābhāvya — defeating; yajña-ghnān — the disturbers of the sacrificial performances; yajñam — Lord Viṣṇu; ījire — they worshiped.

бархішматі — Бархішматі; на̄ма — за назвою; пурі — місто; сарва-сампат — всіх багатств; саманвіта̄ — повне; нйапатан — впали; йатра — де; рома̄н̣і — волосини; йаджн̃асйа — Господа Вепра; ан̇ґам — Своє тіло; відгунватах̣ — обтрушуючи; куш́а̄х̣ — трава куша; ка̄ш́а̄х̣ — трава каша; те — вони; ева — певно; а̄сан — стали; ш́аш́ват-харіта — вічнозелених; варчасах̣ — маючи колір; р̣шайах̣ — мудреці; йаіх̣ — якими; пара̄бга̄вйа — перемагаючи; йаджн̃а-ґгна̄н — тих, хто заважає проводити жертвопринесення; йаджн̃ам — Господу Вішну; іджіре — поклонялися.

Translation

Переклад

The city of Barhiṣmatī, rich in all kinds of wealth, was so called because Lord Viṣṇu’s hair dropped there from His body when He manifested Himself as Lord Boar. As He shook His body, this very hair fell and turned into blades of evergreen kuśa grass and kāśa [another kind of grass used for mats], by means of which the sages worshiped Lord Viṣṇu after defeating the demons who had interfered with the performance of their sacrifices.

Місто Бархішматі, сповнене всіх багатств, дістало свою назву від того, що на цьому місці впали волосини з тіла Господа Вішну, коли Він проявив образ Господа Вепра. Коли Він обтрушував Своє тіло, ці волосини, впавши, перетворилися на вічнозелену траву куша і каша [ще один різновид трави, з якої плетуть підстилки]. Після того, як Господь переміг демонів, що перешкоджали жертвопринесенням мудреців, мудреці використали цю траву в поклонінні Господу Вішну.

Purport

Коментар

Any place directly connected with the Supreme Lord is called pīṭha-sthāna. Barhiṣmatī, the capital of Svāyambhuva Manu, was exalted not because the city was very rich in wealth and opulence, but because the hairs of Lord Varāha fell at this very spot. These hairs of the Lord later grew as green grass, and the sages used to worship the Lord with that grass after the time when the Lord killed the demon Hiraṇyākṣa. Yajña means Viṣṇu, the Supreme Personality of Godhead. In Bhagavad-gītā, karma is described as yajñārtha. Yajñārtha-karma means “work done only for the satisfaction of Viṣṇu.” If something is done for sense gratification or any other purpose, it will be binding upon the worker. If one wants to be freed from the reaction of his work, he must perform everything for the satisfaction of Viṣṇu, or Yajña. In the capital of Svāyambhuva Manu, Barhiṣmatī, these particular functions were being performed by the great sages and saintly persons.

ПОЯСНЕННЯ: Кожне місце, безпосередньо пов’язане з Верховним Господом називають пітга-стгана. Бархішматі, столиця Сваямбгуви Ману, славилося не тому, що було дуже багатим, а тому, що на цьому місці впали волосини з тіла Господа Варахи. Ці волосини з тіла Господа перетворилися на зелену траву, яку мудреці використали для поклоніння Господу, після того як Він убив демона Хіран’якшу. Яґ’я означає «Вішну», або «Верховний Бог-Особа». У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що карма повинна бути яґ’яртга. Яґ’яртга-карма означає «діяльність, яку виконують тільки для задоволення Вішну». Якщо людина виконує ту чи іншу дію задля власної чуттєвої насолоди чи задля якоїсь іншої мети, вона буде зв’язана її наслідками. Якщо людина хоче звільнитися від наслідків своєї діяльності, вона повинна робити все для задоволення Вішну, або Яґ’ї. Саме так виконували свої обряди великі мудреці і святі люди в столиці Сваямбгуви Ману, Бархішматі.