ТЕКСТ 25
25
Текст
Текст
пуш̣яма̄н̣о джанена сах̣
анабхипретам а̄паннах̣
пратя̄кхя̄тум анӣшварах̣
пушйама̄н̣о джанена сах̣
анабгіпретам а̄паннах̣
пратйа̄кгйа̄тум аніш́варах̣
Дума по дума
Послівний переклад
пара-чхандам – желанието на друг; на – не; видуш̣а̄ – разбирайки; пуш̣яма̄н̣ах̣ – отглеждано; джанена – от хора; сах̣ – то; анабхипретам – в нежелани обстоятелства; а̄паннах̣ – попаднало; пратя̄кхя̄тум – да откаже; анӣшварах̣ – неспособно.
пара-чгандам — чужі бажання; на — не; відуша̄ — розуміючи; пушйама̄н̣ах̣ — вигодовуваний; джанена — людьми; сах̣ — він; анабгіпретам — в небажане становище; а̄паннах̣ — потрапивши; пратйа̄кгйа̄тум — відмовитися; аніш́варах̣ — нездатний.
Превод
Переклад
Щом излезе от утробата, детето попада в ръцете на хора, които не могат да разберат какво иска, ала се грижат за него и го отглеждат. То не може да откаже нищо, което му дават, и затова често се озовава в нетърпими обстоятелства.
Коли дитя виходить з утроби, його починають доглядати люди, які не розуміють, чого воно хоче. Йому дають те, чого воно не бажає, але воно нездатне навіть відмовитися.
Пояснение
Коментар
В майчината утроба изхранването на детето е било грижа на природата. Обстановката, в която то се е намирало, не е била никак приятна, но що се отнася до храненето, то се е осъществявало правилно от самите природни закони. Ала когато напусне утробата, детето попада в съвършено различна среда. То иска да яде едно, а му дават нещо съвсем друго, тъй като никой не знае от какво точно се нуждае детето, а самото то не е в състояние да отхвърли нежеланите неща, които му дават. Понякога то плаче за майчината си гръд, а дойката мисли, че има болки в стомаха и му дава горчиво лекарство. Детето не иска лекарството, ала не може с нищо да изрази отказа си. Така то живее сред трудни и неблагоприятни условия и продължава да страда.
ПОЯСНЕННЯ: Поки дитина перебуває в материній утробі, природа сама дбає про неї й годує її. Умови в утробі аж ніяк не були приємні, але що стосується живлення дитини, закони природи дбали про це досконало. Але коли дитина виходить з утроби, вона потрапляє в зовсім інакше оточення. Вона хоче їсти одне, а їй дають інше, бо ніхто не знає, що їй потрібно, і вона, хоча й не хоче того, що їй дають, не може навіть відмовитися. Іноді немовля плаче, шукаючи материних грудей, а нянька, думаючи, що в нього болить живіт, і дає йому гіркі ліки. Немовля не хоче їх їсти, але відмовитися не може. Воно живе в дуже незручних умовах, і його стражданням немає кінця.