Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.6.34
Текст
йаджанті сва-ґурум̇ харім
ш́раддгайа̄тма-віш́уддгй-артгам̇
йадж-джа̄та̄х̣ саха вр̣ттібгіх̣
Послівний переклад
ете — ці всі; варн̣а̄х̣ — суспільні стани; сва-дгармен̣а — своїми фаховими обов’язками; йаджанті — поклоняються; сва-ґурум — з духовним вчителем; харім — Верховному Богові-Особі; ш́раддгайа̄ — з вірою та відданістю; а̄тма — душі; віш́уддгі-артгам — для очищення; йат — з чого; джа̄та̄х̣ — народжені; саха — разом із; вр̣ттібгіх̣ — фаховими обов’язками.
Переклад
Ці всі суспільні стани, разом із відповідними фаховими обов’язками та характерними для них життєвими умовами, виникли з Верховного Бога-Особи. Отже, для того щоб не бути зумовленим матеріальним життям і пізнати свою сутність, треба під керівництвом духовного вчителя поклонятися Верховному Господу.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Всі живі істоти в усьому всесвіті з’явилися на світ із різних частин велетенського тіла всесвітньої форми Верховного Господа, тому геть усі живі істоти — вічні слуги цілого тіла. Кожна частина нашого тіла — рот, руки, стегни чи ноги — призначена служити цілому тілові. Це їхня природна функція. Живі істоти в нижчих за людьску формах життя не усвідомлюють цього свого природного призначення, але народження в людській формі життя зобов’язує істоту знати це. Зрозуміти це допомагає система варн, суспільних станів. Як уже згадано, духовний вчитель усіх суспільних станів — брахмана, отож для того, щоб усі члени суспільства могли проґресувати на шляху до очищення душі, конче потрібна брахманічна культура, вершиною якої є трансцендентне служіння Господу.
Душі, які живуть зумовленим життям, гадають, що вони можуть запанувати над усім всесвітом, і найвищий вираз ця помилкова ідея знаходить в ототожненні себе з Усевишнім. Позбавлена розуму зумовлена душа не бере до уваги того, що майа, тобто ілюзія, ніколи не може зумовити Всевишнього. Якби Всевишній впадав в ілюзію, в чому б тоді полягала Його вищість? Тоді Всевишнім був би не Він, а майа, ілюзія. Отож, живі істоти, якщо взяти до уваги їхню зумовленість, аж ніяк не можуть бути Всевишнім. Справжнє становище живих істот пояснено в цьому вірші: усі зумовлені дшуі забруднені своїм зв’язком із трьома ґунами матеріальної природи; тому їм потрібно очиститися під керівництвом істинного духовного вчителя. Цей вчитель повинен бути не просто гідним брахманою, але також і вайшнавою. Єдиний метод очищення, який тут вказано, — це поклонятися Господу, дотримуючись визнаного шляху, тобто діючи за проводом істинного духовного вчителя. Це природний шлях очищення. Інші шляхи тут не рекомендовано й не визнано за надійні. Інші методи очищення можуть дати якусь користь, підводячи до описаного в вірші рівня, але кінець-кінцем людина повинна піднятися до поклоніння Господу, щоб прийти до справжньої досконалості. Цю саму істину проголошує і «Бгаґавад-ґіта» (7.19):
джн̃а̄нава̄н ма̄м̇ прападйате
ва̄судевах̣ сарвам іті
са маха̄тма̄ судурлабгах̣