11
Text 11
Текст
Texto
авітр̣пта-др̣ш́а̄м̇ нр̣н̣а̄м
а̄да̄йа̄нтар адга̄д йас ту
сва-бімбам̇ лока-лочанам
avitṛpta-dṛśāṁ nṛṇām
ādāyāntar adhād yas tu
sva-bimbaṁ loka-locanam
Послівний переклад
Palabra por palabra
прадарш́йа — являючи; атапта — не виконуючи; тапаса̄м — аскез; авітр̣пта-др̣ш́а̄м — не доступний зорові; нр̣н̣а̄м — людей; а̄да̄йа — приймаючи; антах̣ — зникнення; адга̄т — виконав; йах̣ — Він, хто; ту — але; сва-бімбам — Свій образ; лока-лочанам — зорові загалу.
pradarśya — mediante la exhibición; atapta — sin someterse; tapasām — penitencias; avitṛpta-dṛśām — sin complacer la visión; nṛṇām — de las personas; ādāya — aceptando; antaḥ — desaparición; adhāt — llevó a cabo; yaḥ — aquel que; tu — pero; sva-bimbam — Su propia forma; loka-locanam — visión pública.
Переклад
Traducción
Господь Шрі Крішна, що являв Свій вічний образ очам усіх жителів землі, відійшовши, зробив Свій образ недоступним зорові тих, хто за браком відповідних аскез не міг бачити Господа [таким, яким Він є].
Śrī Kṛṣṇa, que manifestó Su forma eterna ante la visión de toda la gente de la Tierra, llevó a cabo Su desaparición quitando Su forma de la vista de aquellos que no pudieron verlo [tal y como es] por no haber ejecutado la penitencia requerida.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші окремої уваги заслуговують слова авітр̣пта-др̣ш́а̄м. Хоча всі зумовлені душі в матеріальному світі всіляко намагаються задовольнити свої чуття, це їм ніяк не вдається, тому що така діяльність за самою своєю природою нездатна зробити людину щасливою. Становище цих зумовлених душ вдало порівнюють до становища риби, яку витягли з води. Якщо витягти рибу з води на сушу, то, скільки насолод їй не пропонуй, це не зробить її щасливою. Духовна душа може бути щаслива тільки в товаристві верховної живої істоти, Бога-Особи, і ніяк інакше. Господь зі Своєї безмежної і безпричинної милості проявляє в брахмаджйоті духовного світу безліч планет Вайкунтг, і в тому трансцендентному світі все ідеально влаштовано для безмежної насолоди живих істот.
En este verso, la palabra avitṛpta-dṛśām es sumamente significativa. Las almas condicionadas del mundo material están todas tratando de satisfacer sus sentidos de diversas maneras, pero han fracasado en su intento, ya que es imposible lograr la satisfacción mediante esfuerzos de esa índole. El ejemplo del pez fuera del agua es muy apropiado. Si sacamos un pez del agua y lo ponemos en el suelo, ninguna cantidad de placer que se le ofrezca lo hará feliz. El alma espiritual únicamente puede ser feliz en compañía del supremo ser viviente, la Personalidad de Dios, y en ninguna otra parte. El Señor, en virtud de Su ilimitada misericordia sin causa, tiene innumerables planetas Vaikuṇṭhas en el ámbito brahmajyoti del mundo espiritual, y en ese mundo trascendental existe una ilimitada disposición de las cosas para brindar a las entidades vivientes placer ilimitado.
Господь приходить у цей світ власною особою, щоб явити Свої трансцендентні розваги, які звичайно проходять у Вріндавані, Матгурі і Двараці. Він з’являється тільки для того, щоб привабити зумовлені душі назад до Бога, назад до вічного світу, їхньої домівки. Але люди, яким бракує доброчестя, залишаються байдужими до цих Господніх розваг. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що присвятити себе трансцендентному любовному служінню Господеві можуть лише ті, хто повністю вийшов з-під влади гріховних наслідків. Вся система ведичних обрядів призначена для того, щоб настановити всі зумовлені душі на шлях доброчестя. Строго дотримуючись засад, визначених для всіх соціальних станів, людина розвиває такі якості, як правдивість, панування на розумом та чуттями, терпіння тощо, і дістає змогу піднятися на рівень чистого відданого служіння Господу. І тільки тоді, розвинувши трансцендентне бачення Господа і світу, людина досягає повного вдоволення всіх матеріальних бажань.
El propio Señor viene a exhibir Sus pasatiempos trascendentales, representados de una manera característica en Vṛndāvana, Mathurā y Dvārakā. Adviene tan solo para atraer a las almas condicionadas de vuelta a Dios, de regreso al hogar, al mundo eterno. Pero, por la carencia de suficiente piedad, los espectadores no se sienten atraídos por esos pasatiempos del Señor. En elBhagavad-gītā se dice que solo pueden dedicarse al amoroso servicio trascendental del Señor aquellos que han superado por completo la senda de la reacción pecaminosa. Todo el sistema védico de las ejecuciones rituales tiene por objeto poner en la senda de la piedad a todas las almas condicionadas. La adherencia estricta a los principios prescritos para todas las órdenes de vida social hace que se puedan adquirir las cualidades de veracidad, control de la mente, control de los sentidos, tolerancia, etc., y que sea posible elevarse al plano de ofrecer servicio devocional puro al Señor. Solo mediante esa visión trascendental quedan satisfechos a plenitud todos los anhelos materiales.
Коли Господь був присутній на землі, ті люди, котрі бачили Його в істинному світлі, задовольнили свої матеріальні бажання, а потім повернулися разом із Ним до Його царства. Коли Господь зникнув з-перед очей людського загалу, Він пішов у Своїй вічній, відначальній формі, як засвідчує даний вірш. Господь пішов у Своєму власному тілі, Він не покинув Свого тіла, як часто помилково думають зумовлені душі. Слова цього вірша спростовують брехливу пропаґанду безбожників-невідданих, які проголошують, що Господь відійшов з цього світу, як звичайна зумовлена душа. Господь з’явився для того, щоб звільнити світ од непомірного тягаря безбожних асурів, а завершивши Свою місію, Він зник з-перед очей усіх людей.
Cuando el Señor estaba presente, las personas que pudieron satisfacer sus anhelos materiales por el hecho de verlo en la verdadera perspectiva pudieron de esa manera ir con Él de regreso a Su reino. Pero aquellas personas que no pudieron ver al Señor tal y como es permanecieron apegadas a los anhelos materiales, y no pudieron ir de regreso al hogar, de vuelta a Dios. Cuando el Señor partió, yéndose más allá de la visión de todos, lo hizo en Su forma eterna original, como se declara en este verso. El Señor Se fue en Su propio cuerpo; Él no dejó Su cuerpo, como por lo general creen erróneamente las almas condicionadas. Esta declaración rebate la propaganda falsa que hacen los no devotos carentes de fe, que dice que el Señor dejó este mundo como un alma condicionada común. El Señor advino para liberar al mundo de la excesiva carga de los no creyentes asuras, y, después de hacer eso, desapareció de ante los ojos del mundo.