Skip to main content

43

ТЕКСТ 43

Текст

Текст

нӯнам̇ нр̣па̄н̣а̄м̇ трі-мадотпатга̄на̄м̇
махім мухуш́ ча̄лайата̄м̇ чамӯбгіх̣
вадга̄т прапанна̄рті-джіхіршайеш́о
’пй упаікшата̄ґгам̇ бгаґава̄н курӯн̣а̄м
нӯнам̇ нр̣па̄н̣а̄м̇ три-мадотпатха̄на̄м̇
махӣм мухуш́ ча̄лайата̄м̇ чамӯбхих̣
вадха̄т прапанна̄рти-джихӣршайеш́о
’пй упаикшата̄гхам̇ бхагава̄н курӯн̣а̄м

Послівний переклад

Пословный перевод

нӯнам  —  безперечно; нр̣па̄н̣а̄м  —  царів; трі  —  три; мада-утпатга̄на̄м  —  збившись з шляху через оманну гордість; махім  —  землю; мухух̣  —  без упину; ча̄лайата̄м  —  непокоячи; чамӯбгіх̣  —  воєнними маневрами; вадга̄т  —  через убивство; прапанна  —  віддались; а̄рті-джіхіршайа  —  бажаючи полегшити горе і страждання; іш́ах̣  —  Господь; апі  —  незважаючи на; упаікшата  —  чекав; аґгам  —  образи; бгаґава̄н  —  Верховний Господь; курӯн̣а̄м  —  Куру.

нӯнам — безусловно; нр̣па̄н̣а̄м — царей; три — три; мада-утпатха̄на̄м — введенные в заблуждение гордыней; махӣм — земля; мухух̣ — беспрестанно; ча̄лайата̄м — беспокоя; чамӯбхих̣ — военными походами; вадха̄т — от убийства; прапанна — согласился; а̄рти-джихӣршайа — стремясь облегчить бремя страждущих; ӣш́ах̣ — Господь; апи — несмотря на; упаикшата — ждал; агхам — грехи; бхагава̄н — Верховный Господь; курӯн̣а̄м — Куру.

Переклад

Перевод

Хоча Крішна    —    Господь і хоча Він завжди прагне полегшити страждання всіх істот, Він не став одразу вбивати Куру, дарма що вони вчинили всі можливі гріхи і належали до числа тих царів, які під впливом троїстої гордині мучили землю воєнними виправами.

Несмотря на Свою верховную власть над всем сущим и Свою неизменную готовность прийти на помощь страждущим, Он [Кришна] не стал сразу уничтожать род Куру, хотя не было такого греха, которого бы они не совершили, и хотя Он видел, что другие цари, движимые гордыней трех видов, своими военными походами беспрестанно нарушали покой земли.

Коментар

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», Господь сходить у цей смертний світ із дуже потрібною для всіх місією: знищити лиходіїв і звільнити від страждань праведних людей. Однак попри те, що Господь Крішна прийшов з цією місією, Він дозволив Куру образити Драупаді, несправедливо обійтися з Пандавами і навіть насміятись над Ним Самим. Виникає запитання: «Чому Він допустив таку несправедливість і кривду у Своїй присутності? Чому Він не покарав Куру негайно?» Коли Куру чинили наругу над Драупаді, намагаючись привселюдно роздягнути її, Господь врятував її, зробивши її сарі нескінченним. Але Він не став на місці карати глумителів. Проте бездіяльність Господа зовсім не означала, що Він дарував Кауравам їхні образи. На землі тоді було також багато інших царів, які чванились своїми набутками трьох різновидів    —    багатством, освітою і підданими. Граючи своєю військовою силою, вони постійно турбували землю. Господь просто чекав, коли вони всі зберуться разом на Курукшетрі, а тоді знищив їх усіх за одним заходом, швидко закінчивши Свою місію усунення демонів. Безбожні царі чи керівники держав, загордившись нагромадженим матеріальним багатством, знанням і приростом населення своїх країн, неодмінно починають демонструвати військову силу й турбувати невинних людей. Коли був особисто присутній Господь Крішна, на землі було багато таких царів, і тому Він влаштував битву на Курукшетрі. Коли Господь проявив Свою форму вішва-рупи, Він так пояснив Свою місію знищення лиходіїв: «З власної волі Я зійшов на землю в образі нездоланного Часу, щоб усунути небажане населення. Я знищу всіх, хто тут зібрався, за винятком вас, Пандавів. Твоя участь для цього навіть не є конче потрібна. Їхня доля вже вирішена: Я вб’ю їх усіх. Якщо ти хочеш вкрити себе лицарською славою і насолодитися завойованим, тоді, о Сав’ясачі, просто стань безпосереднім знаряддям знищення цих воїнів і візьми цю заслугу собі. Я вже повбивав усіх великих воїнів: Бгішму, Дрону, Джаядратгу, Карну та інших великих полководців. Ні про що не хвилюйся. Воюй і здобувай славу звитяжного героя!» (Б.-ґ. 11.32-34).

Как сказано в «Бхагавад-гите», Господь приходит в этот бренный мир с очень важной миссией: уничтожить грешников и защитить страждущих праведников. Тем не менее Господь позволил Кауравам оскорбить Драупади, ничего не предпринял в ответ на несправедливости, которые обрушивались на Пандавов, и даже терпеливо сносил оскорбления в собственный адрес. Резонно спросить: «Как Господь допустил, чтобы в Его присутствии творились все эти беззакония и наносились подобные оскорбления? Почему Он тут же не призвал Кауравов к ответу?». Когда Кауравы оскорбили Драупади, попытавшись раздеть ее на виду у всех, Господь защитил Драупади, сделав ее сари бесконечно длинным, но Он не стал тотчас же наказывать обидчиков. Однако бездействие Господа вовсе не означало, что Он простил Кауравам это оскорбление. На земле тогда было много других царей, которые, гордясь своим богатством, образованностью и числом подданных, беспрестанно нарушали ее покой, ведя между собой бесконечные войны. Господь просто ждал того момента, когда они соберутся на поле битвы Курукшетра, чтобы покончить со всеми ними сразу, ускорив тем самым выполнение Своей миссии, связанной с уничтожением демонов. Когда не верящие в Бога цари или главы государств кичатся своими богатствами, знаниями и числом подданных, они начинают бряцать оружием и причиняют множество беспокойств ни в чем не повинным людям. В то время, когда Господь Кришна находился на земле, в мире было очень много таких царей, поэтому Господь и устроил битву на Курукшетре. Явив Арджуне Свою вишва-рупу, Господь так сформулировал цель Своего прихода на землю: «По Своей воле Я сошел на землю в образе неумолимого Времени, чтобы сократить численность нежелательного населения. Я уничтожу всех собравшихся здесь воинов, оставив в живых лишь вас, Пандавов. Судьба этих воинов не зависит от того, будешь ты сражаться или нет. Она уже предрешена: Я Сам убью их всех. Но если ты хочешь прославиться, став героем этого сражения, и наслаждаться завоеванным тобой, тогда, о Савьясачи, стань непосредственной причиной гибели этих воинов и заслужи славу героя. Я уже убил всех великих воинов, собравшихся здесь: Бхишму, Дрону, Джаядратху, Карну и многих других выдающихся полководцев. Ни о чем не беспокойся. Сражайся и добудь себе лавры победителя» (Б.-г., 11.32–34).

Господь завжди воліє, щоб слава подвигів, які Він здійснює, йшла Його відданим. Він прагнув, щоб Його відданому й другу Арджуні дісталась слава переможця битви на Курукшетрі. Тому Він чекав, поки всі лиходії зберуться на Курукшетрі. Тільки й лише задля цього Господь зволікав з карою.

Господь любит делать так, чтобы вся слава за тот или иной подвиг, который Он совершает, доставалась Его преданному. Он хотел видеть Своего преданного и друга, Арджуну, героем битвы на Курукшетре и потому ждал того момента, когда все грешники мира соберутся в одном месте. Только это и ничто другое было причиной Его промедления.