Skip to main content

ГЛАВА ПЕРША

Питання Відури

1

Текст

ш́рі-ш́ука ува̄ча
евам етат пура̄ пр̣шт̣о
маітрейо бгаґава̄н кіла
кшаттра̄ ванам̇ правішт̣ена
тйактва̄ сва-ґр̣хам р̣ддгімат

Послівний переклад

ш́рі-ш́уках̣ ува̄ча  —  Шрі Шукадева Ґосвамі сказав; евам  —  отак; етат  —  цей; пура̄  —  колись; пр̣шт̣ах̣  —  запитаний; маітрейах̣  —  великий мудрець Майтрея; бгаґава̄н  —  його милість; кіла  —  безперечно; кшаттра̄  —  Відурою; ванам  —  ліс; правішт̣ена  —  увійшовши; тйактва̄  —  зрікшись; сва-ґр̣хам  —  власної домівки; р̣ддгімат  —  сповненої достатку.

Переклад

Шукадева Ґосвамі сказав: Зрікшись сповненої достатку домівки і прийшовши в ліс, цар Відура, великий відданий, звернувся до Його Милості Майтреї Ріші з запитанням.

2

Текст

йад ва̄ айам̇ мантра-кр̣д во
бгаґава̄н акгілеш́варах̣
пауравендра-ґр̣хам̇ хітва̄
правівеш́а̄тмаса̄т кр̣там

Послівний переклад

йат  —  оселю; ваі  —  що й казати; айам  —  Шрі Крішна; мантра-кр̣т  —  міністр; вах̣  —  ви; бгаґава̄н  —  Бог—Особа; акгіла-іш́варах̣  —  Господь усього сущого; пауравендра  —  Дурйодгана; ґр̣хам  —  дім; хітва̄  —  відкинувши; правівеш́а  —  заходив; а̄тмаса̄т  —  як самого Себе; кр̣там  —  вважав.

Переклад

Що й казати про оселю Пандавів? Шрі Крішна, Господь усього сущого, грав роль вашого міністра. Він заходив до вашого дому, наче до свого власного, а дім Дурйодгани обминав стороною.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як вчить філософія Ґаудія-вайшнавів, філософія ачінт’я-бгедабгеда-таттва, усе те, що задовольняє чуття Верховного Господа, Шрі Крішни,    —    це також Шрі Крішна. Наприклад, Шрі Вріндавана-дгама невідмінна від Шрі Крішни (тад-дга̄ма вр̣нда̄ванам),тому що у Вріндавані Господь насолоджується трансцендентним блаженством, яке Йому дає Його внутрішня енерґія. Оселя Пандавів було таокж джерелом трансцендентного блаженства для Господа. Тут сказано, що Господь вважав цю оселю невідмінною від Самого Себе. Отже, дім Панадавів був наче Вріндавана, і Відурі не було потреби покидати цю сповнену трансцендентного блаженства оселю. З цього можна зрозуміти, що піти з дому його спонукали не родинні чвари. Відура використав їх як привід, для того щоб зустрітися з Ріші Майтреєю і поговорити з ним про трансцендентні питання. Такого святого, як оце Відура, не тривожать жодні земні турботи. Щоправда, такі турботи іноді допомагають глибше збагнути дух. Отож Відура скористався з родинного непорозуміння, щоб зустрітися з Майтреєю Ріші.

3

Текст

ра̄джова̄ча
кутра кшаттур бгаґавата̄
маітрейен̣а̄са сан̇ґамах̣
када̄ ва̄ саха-сам̇ва̄да
етад варн̣айа нах̣ прабго

Послівний переклад

ра̄джа̄ ува̄ча  —  цар сказав; кутра  —  де; кшаттух̣  —  з Відурою; бгаґавата̄  —  з його милістю; маітрейен̣а  —  Майтреєю; а̄са  —  була; сан̇ґамах̣  —  зустріч; када̄  —  коли; ва̄  —  також; саха  —  із; сам̇ва̄дах̣  —  розмова; етат  —  це; варн̣айа  —  розкажи; нах̣  —  мені; прабго  —  повелителю.

Переклад

Цар запитав Шукадеву Ґосвамі: Де й коли зустрічалися й розмовляли святий Відура і Його Милість Майтрея Муні? Будь ласкавий, повелителю, розкажи нам про це.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ:Як Шаунака Ріші розпитував Суту Ґосвамі, а Сута Ґосвамі відповідав, так само Шріла Шукадева Ґосвамі відповідав на запитання царя Парікшита. Цар палко бажав дізнатись про глибокий зміст бесіди між двома великими душами.

4

Текст

на хй алпа̄ртгодайас тасйа
відурасйа̄мала̄тманах̣
тасмін варійасі праш́нах̣
са̄дгу-ва̄допабр̣м̇хітах̣

Послівний переклад

на  —  ніколи; хі  —  безперечно; алпа-артга  —  невелика (незначна) ціль; удайах̣  —  підняв; тасйа  —  його; відурасйа  —  Відури; амала-а̄тманах̣  —  святого; тасмін  —  у цьому; варійасі  —  великої цінності; праш́нах̣  —  запитання; са̄дгу-ва̄да  —  схвалені святими і мудрецями; упабр̣м̇хітах̣  —  сповнені.

Переклад

Святий Відура    —    великий відданий Господа і чиста душа, тому немає сумніву, що його запитання до Ріші Майтреї, сповнені великої цінності і високого духовного змісту, припали до смаку великим мудрецям.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Цінність запитань і відповідей, якими обмінюються люди, неоднакова, тому що залежить від їхнього рівня. Марно шукати глибокого духовного змісту в запитаннях комерсантів на діловій біржі. Цінність запитань і відповідей тим вища, чим вищий рівень людей, які ними обмінюються. У «Бгаґавад-ґіті» бесіда відбувається між Господом Шрі Крішною і Арджуною, тобто між Верховною Особою і найпіднесенішим відданим. Господь особисто визнав Арджуну за Свого відданого і друга (Б.-ґ. 4.3), отож, як може здогадатись будь-яка розумна людина, мова йшла про систему бгакті-йоґи. І справді, вся «Бгаґавад-ґіта» присвячена описові засад бгакті-йоґи. Існує велика різниця між кармою і карма-йоґою. Карма    —    це впорядкована діяльність, яку людина виконує для того, щоб насолодитись її плодами, натомість карма-йоґа    —    це діяльність, яку відданий виконує для того, щоб задовольнити Господа. Карма-йоґа засновується на бгакті, бажанні задовольнити Господа, тимчасом як карма засновується на бажанні задовольнити чуття самого трудівника.

«Шрімад-Бгаґаватам» радить звернутися до істинного духовного вчителя, але тільки тоді, коли в людини виникають запитання щодо піднесених духовних істин. Звичайній людині, яку не цікавлять духовні цінності, немає потреби звертатись до духовного вчителя для того лише, щоб не відстати від моди. Махараджа Парікшит був серйозний учень, який прагнув пізнати науку про Бога, а Шукадева Ґосвамі був істинний духовний вчитель цієї трансцендентної науки. Обидва добре розуміли, наскільки високі теми обговорювали Відура і Ріші Майтрея, тому Махараджа Парікшит горів бажанням почути їхній виклад від істинного духовного вчителя.

5

Текст

сӯта ува̄ча
са евам р̣ші-варйо ’йам̇
пр̣шт̣о ра̄джн̃а̄ парікшіта̄
пратй а̄ха там̇ субаху-віт
пріта̄тма̄ ш́рӯйата̄м іті

Послівний переклад

сӯтах̣ ува̄ча  —  Шрі Сута Ґосвамі сказав; сах̣  —  він; евам  —  таким чином; р̣ші-варйах̣  —  великий ріші; айам  —  Шукадева Ґосвамі; пр̣шт̣ах̣  —  почувши питання; ра̄джн̃а̄  —  царем; парікшіта̄  —  Махараджею Парікшітом; праті  —  до; а̄ха  —  відповів; там  —  цареві; су-баху-віт  —  наділений глибоким знанням; пріта-а̄тма̄  —  цілком задоволений; ш́рӯйата̄м  —  будь ласка, послухай мене; іті  —  так.

Переклад

Шрі Сута Ґосвамі сказав: Великий мудрець Шукадева Ґосвамі, наділений глибоким знанням, був задоволений з царевих запитань. Відповідаючи, він мовив: «Слухай же уважно!»

6

Текст

ш́рі-ш́ука ува̄ча
йада̄ ту ра̄джа̄ сва-сута̄н аса̄дгӯн
пушн̣ан на дгармен̣а вінашт̣а-др̣шт̣іх̣
бгра̄тур йавішт̣хасйа сута̄н вібандгӯн
правеш́йа ла̄кша̄-бгаване дада̄ха

Послівний переклад

ш́рі-ш́уках̣ ува̄ча  —  Шрі Шукадева Ґосвамі сказав; йада̄  —  коли; ту  —  але; ра̄джа̄  —  цар Дгрітараштра; сва-сута̄н  —  власних синів; аса̄дгӯн  —  безчесних; пушн̣ан  —  підтримуючи; на  —  ніколи; дгармен̣а  —  на праведний шлях; вінашт̣а-др̣шт̣іх̣  —  хто втратив зір; бгра̄тух̣  —  свого брата; йавішт̣гасйа  —  молодшого; сута̄н  —  синів; вібандгӯн  —  які не мали заступника (батька); правеш́йа  —  спонукав увійти; ла̄кша̄  —  смоляний; бгаване  —  в будинок; дада̄ха  —  підпалив.

Переклад

Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Цар Дгрітараштра, засліплений неправедним бажанням забезпечити статками своїх безчесних синів, вирішив спалити заживо своїх осиротілих без батька племінників Пандавів і, поселивши їх у смоляному будинку, підпалив його.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Дгрітараштра був сліпий з народження, але його духовна сліпота, з якою він ішов на будь-який гріх задля безчесних синів, була куди страшніша за фізичний брак зору. Фізичний брак зору не становить перешкоди для духовного росту. Але сліпота духовна, навіть за найліпшого фізичного здоров’я, становить величезну перешкоду на шляху до мети людського життя.

7

Текст

йада̄ сабга̄йа̄м куру-дева-девйа̄х̣
кеш́а̄бгімарш́ам̇ сута-карма ґархйам
на ва̄райа̄м а̄са нр̣пах̣ снуша̄йа̄х̣
сва̄сраір харантйа̄х̣ куча-кункума̄ні

Послівний переклад

йада̄  —  коли; сабга̄йа̄м  —  зібрання; куру-дева-девйа̄х̣  —  Драупаді, дружину праведного Юдгіштгіри; кеш́а-абгімарш́ам  —  образив, схопивши її за волосся; сута-карма  —  вчинок свого сина; ґархйам  —  огидний; на  —  не; ва̄райа̄м а̄са  —  заборонив; нр̣пах̣  —  цар; снуша̄йа̄х̣  —  своєї невістки; сва̄сраіх̣  —  її сльози; харантйа̄х̣  —  які змивали; куча-кун̇кума̄ні  —  червону куркуму з її грудей.

Переклад

Цар не втримав свого сина Духшасану від огидного вчинку, коли той потягнув за волосся Драупаді, дружину праведного царя Юдгіштгіри, дарма що з її очей текли сльози, змиваючи з її грудей червону кункуму.

8

Текст

дйӯте тв адгармен̣а джітасйа са̄дгох̣
сатйа̄валамбасйа ванам̇ ґатасйа
на йа̄чато ’да̄т самайена да̄йам̇
тамо-джуша̄н̣о йад аджа̄та-ш́атрох̣

Послівний переклад

дйӯте  —  за допомогою азартної гри; ту  —  проте; адгармен̣а  —  шахрайством; джітасйа  —  переможеного; са̄дгох̣  —  святої людини; сатйа-аваламбасйа  —  того, хто обрав істину своїм притулком; ванам  —  в ліс; ґатасйа  —  який пішов; на  —  ніколи; йа̄чатах̣  —  коли його прохали; ада̄т  —  віддав; самайена  —  належного часу; да̄йам  —  законну частку; тамах̣-джуша̄н̣ах̣  —  затьмарений ілюзією; йат  —  так само, як; аджа̄та-ш́атрох̣  —  до того, у кого не було ворогів.

Переклад

Юдгіштгіра, що від народження нікого не мав собі за ворога, через шахрайство своїх недоброзичливців програв партію в кості. Але попри їхнє шахрайство, вірний своїй обітниці завжди тримати слово, правдивий Юдгіштгіра пішов у вигнання в ліс. Коли ж він належного часу повернувся й попрохав назад свою законну частку царства, Дгрітараштра, чий розум затьмарила ілюзія, відмовив йому.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Юдгіштгіра був законним спадкоємцем батькового царства. Однак Дгрітараштра, дядько Махараджі Юдгіштгіри, піклуючись тільки про своїх синів на чолі з Дурйодганою, вдався до всіляких підступів, щоб обманом позбавити своїх племінників їхньої законної частки царства. Врешті-решт Пандави попрохали хоча би п’ять сіл, по одному для кожного з братів, але узурпатори і в цьому їм відмовили. Це й призвело до битви на Курукшетрі. Отже, призвідцями цієї війни були не Пандави, а Куру.

Пандави були кшатрії, а тому добувати засоби до існування мусили тільки виконуючи обов’язки правителів. Брахмана, кшатрія чи вайш’я за жодних обставин не піде задля прожитку в наймані робітники.

Текст

йада̄ ча па̄ртга-прахітах̣ сабга̄йа̄м̇
джаґад-ґурур йа̄ні джаґа̄да кр̣шн̣ах̣
на та̄ні пум̇са̄м амр̣та̄йана̄ні
ра̄джору мене кшата-пун̣йа-леш́ах̣

Послівний переклад

йада̄  —  коли; ча  —  також; па̄ртга-прахітах̣  —  за порадою Арджуни; сабга̄йа̄м  —  в зібранні; джаґат-ґурух̣  —  вчителя світу; йа̄ні  —  ті; джаґа̄да  —  пішов; кр̣шн̣ах̣  —  Господь Крішна; на  —  ніколи; та̄ні  —  ті слова; пум̇са̄м  —  розумних людей; амр̣та-айана̄ні  —  мов нектар; ра̄джа̄  —  цар (Дгрітараштра чи Дурйодгана); уру  —  дуже важливі; мене  —  взяв до уваги; кшата  —  втрачаючи; пун̣йа-леш́ах̣  —  залишки праведності.

Переклад

З волі Арджуни в царське зібрання [Кауравів] прийшов Господь Крішна, духовний вчитель усього світу, але Його слова, для деяких [як    —    от для Бгішми] втішні, мов чистий нектар, не припали до смаку іншим, що до останку втратили нагромаджений запас праведності. Цар [Дгрітараштра чи Дурйодгана] не звернув на слова Господа Крішни ніякої уваги.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Крішна, духовний вчитель усього всесвіту, взяв на Себе обов’язки посла і за вказівкою Арджуни пішов до царського зібрання Дгрітараштри з миротворчою місією. Крішна    —    це Господь кожної істоти, проте задля Арджуни, якому Він був трансцендентним другом, Він радо взяв на Себе роль посланця, наче звичайна людина. В цьому полягає чарівність стосунків Господа з Його чистими відданими. Прийшовши до царського зібрання, Він став говорити про мир, і Його мова дарувала велику насолоду Бгішмі та іншим великим воєначальникам, які розуміли, що до них звертається Сам Господь. Однак ні Дурйодгана, ні його батько, Дгрітараштра, вичерпавши весь запас своїх колишніх праведних вчинків, не взяли слова Господа до уваги. Це притаманно людям, які не мають за собою ніякого запасу праведних вчинків. Завдяки силі минулих праведних дій людина може стати царем країни, але з того, що плоди доброчестя Дурйодгани та його прибічників були підходили до кінця, було очевидно, що вони втратять царство і воно перейде до Пандавів.

Для відданих Господні слова завжди мають смак нектару, але невідданим вони зовсім не до смаку. Для здорової людини цукор солодкий, але для хворого на жовтяницю він дуже гіркий.

10

Текст

йадопахӯто бгаванам̇ правішт̣о
мантра̄йа пр̣шт̣ах̣ кіла пӯрваджена
атга̄ха тан мантра-др̣ш́а̄м̇ варійа̄н
йан мантрін̣о ваідурікам̇ ваданті

Послівний переклад

йада̄  —  коли; упахӯтах̣  —  його покликав; бгаванам  —  палац; правішт̣ах̣  —  увійшов; мантра̄йа  —  щоб порадити; пр̣шт̣ах̣  —  за проханням; кіла  —  безперечно; пӯрваджена  —  старшим братом; атга  —  так; а̄ха  —  сказав; тат  —  та; мантра  —  порада; др̣ш́а̄м  —  дуже слушна; варійа̄н  —  чудова; йат  —  той, що; мантрін̣ах̣  —  урядові радники чи знавці політики; ваідурікам  —  настанови Відури; ваданті  —  вважають.

Переклад

Дгрітараштра запросив Відуру, щоб спитатись поради, і Відура, прийшовши до свого старшого брата, дав йому дуже слушні настанови. Його поради тепер широко відомі, здобувши похвалу досвідчених державних міністрів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Політичні поради Відури за їхню мудрість оцінюють дуже високо, так само як за наших часів високо оцінюють мудрість повчань Пандіти Чанак’ї, і політичних, і моральних.

11

Текст

аджа̄та-ш́атрох̣ пратійаччга да̄йам̇
тітікшато дурвішахам̇ тава̄ґах̣
саха̄нуджо йатра вр̣кодара̄хіх̣
ш́васан руша̄ йат твам алам̇ бібгеші

Послівний переклад

аджа̄та-ш́атрох̣  —  Юдгіштгіри, що не має ворогів; пратійаччга  —  поверни; да̄йам  —  законну частку; тітікшатах̣  —  терплячого; дурвішахам  —  нестерпну; тава  —  твою; а̄ґах̣  —  образу; саха  —  разом із; ануджах̣  —  молодшими братами; йатра  —  серед яких; вр̣кодара  —  Бгіма; ахіх̣  —  змія, що прагне помсти; ш́васан  —  важко дихаючи; руша̄  —  розгніваний; йат  —  кого; твам  —  ти; алам  —  звісно; бібгеші  —  боїшся.

Переклад

[Відура сказав:] Ти повинен негайно повернути законну частку Юдгіштгірі, що нікого не має собі за ворога і що через твої злочини терпів несказанні страждання. Він чекає на це, і так само його молодші брати, серед яких тяжко дихає спраглий помсти Бгіма. Він схожий на розлючену змію і ти, звісно, боїшся його.

12

Текст

па̄ртга̄м̇с ту дево бгаґава̄н мукундо
ґр̣хітава̄н сакшіті-дева-девах̣
а̄сте сва-пурйа̄м̇ йаду-дева-дево
вінірджіта̄ш́еша-нр̣дева-девах̣

Послівний переклад

па̄ртга̄н  —  сини Прітги (Кунті); ту  —  проте; девах̣  —  Господь; бгаґава̄н  —  Бог-Особа; мукундах̣  —  Шрі Крішна, що дарує звільнення; ґр̣хітава̄н  —  прийняв; са  —  разом із; кшіті-дева-девах̣  —  брахманами і півбогами; а̄сте  —  присутній; сва-пурйа̄м  —  разом з родиною; йаду-дева-девах̣  —  кому поклоняються царі династії Яду; вінірджіта  —  підкорені; аш́еша  —  безліч; нр̣дева  —  царів; девах̣  —  Господь.

Переклад

Господь Крішна, Бог-Особа, вважає синів Прітги за Своїх родичів, а на боці Господа Шрі Крішни стоять усі царі світу. Він живе разом з усіма Своїми родичами    —    а це все царі та князі династії Яду, що підкорили безліч правителів і що вважають Його своїм Господом.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Відура дав Дгрітараштрі дуже хорошу пораду вступити в політичну спілку з синами Прітги, Пандавами. Насамперед він сказав, що з ними перебуває в близьких стосунках Господь Крішна, їхній двоюрідний брат. Господь Крішна    —    це Верховний Бог-Особа і Йому поклоняються всі брахмани, а також півбоги, що врядують усесвітом. Крім цього, Господь Крішна і Його родичі, царі та князі династії Яду, підкорили всіх царів світу.

Кшатрії мали звичай стинатися в герці з царями інших країн і, перемагаючи їх, забирати їхніх вродливих дочок    —    царівен. Це був славний звичай, бо завдяки тому кшатрії одружувались на царівнах лише тоді, коли проявляли лицарську звитягу. Всі царевичі династії Яду одружились на дочках інших царів саме так, довівши свою лицарську силу, тому можна було сказати, що вони перемогли всіх царів світу. Відура хотів, щоб його брат зрозумів усю небезпечність війни з Пандавами, адже їх підтримував Господь Крішна, що перемагав ще дитиною таких демонів, як Камса і Джарасандга, і таких півбогів, як Брахма й Індра. Отже, на боці Пандавів були всі сили всесвіту.

13

Текст

са еша дошах̣ пуруша-двід̣ а̄сте
ґр̣ха̄н правішт̣о йам апатйа-матйа̄
пушн̣а̄сі кр̣шн̣а̄д вімукго ґата-ш́ріс
тйаджа̄ш́в аш́аівам̇ кула-кауш́ала̄йа

Послівний переклад

сах̣  —  він; ешах̣  —  це; дошах̣  —  уособлення образ; пуруша-двіт̣  —  ворожий до Господа Крішни; а̄сте  —  існує; ґр̣ха̄н  —  оселю; правішт̣ах̣  —  увійшов; йам  —  кого; апатйа-матйа̄  —  вважаючи себе за твого сина; пушн̣а̄сі  —  підтримуючи; кр̣шн̣а̄т  —  до Крішни; вімукгах̣  —  що ставиться ворожо; ґата-ш́ріх̣  —  позбавлений всіх чеснот; тйаджа  —  відкинь; а̄ш́у  —  щонайшвидше; аш́аівам  —  несприятливе; кула  —  родини; кауш́ала̄йа  —  задля добра.

Переклад

Ти підтримуєш уособлення гріха, Дурйодгану, наче він непогрішний син. Однак він вороже ставиться до Господа Крішни. Підтримуючи недоброзичливця Крішни, ти втрачаєш усі свої чесноти. Якомога швидше позбудься цього джерела нещасть і ти зробиш добро усьому своєму родові!

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Хорошого сина звуть апат’я, тому що він не дає своєму батькові впасти. Коли батько помирає, син оберігає батькову душу, офіруючи для його добра жертви Верховному Господу, Вішну. В Індії цей звичай існує до наших днів. Після смерті батька син іде до Ґаї, щоб принести жертви до лотосових стіп Вішну і тим самим врятувати батькову душу, якщо батько впав. Але якщо син уже вороже ставиться до Вішну, як він з таким настроєм може офірувати жертви до лотосових стіп Господа Вішну? Господь Крішна    —    це Сам Бог-Особа, Вішну, однак Дурйодгана ненавидів Його. Тому після смерті свого батька, Дгрітараштри, він був би нездатний оберегти його душу. На нього самого чигало падіння, тому що він не мав віри у Вішну. Як би він захистив свого батька? Відура порадив Дгрітараштрі відкинути такого негідного сина якомога швидше, якщо Дгрітараштру взагалі цікавив добробут роду.

В одному зі своїх крилатих висловів мораліст Чанак’я Пандіта каже: «Чого вартий син, який не став ані вченою людиною, ані відданим Господа?» Якщо син не відданий Верховному Господу, він не ліпший за сліпі очі, що не дають людині нічого крім муки. Іноді лікарі навіть радять видалити ці хворі очі, щоб звільнити людину від зайвих страждань. Дурйодгана був нічим не ліпший за такі сліпі очі, що завдають самих страждань. Як провістив Відура, він накличе на рід Дгрітараштри велику біду. Тому Відура справедливо порадив старшому братові позбутись цього джерела нещасть. Дгрітараштра помилявся, гадаючи, що Дурйодгана    —    хороший син, здатний звільнити батька, і пестуючи це уособлення гріха.

14

Текст

ітй ӯчіва̄м̇с татра суйодганена
правр̣ддга-копа-спгуріта̄дгарен̣а
асат-кр̣тах̣ сат-спр̣хан̣ійа-ш́ілах̣
кшатта̄ сакарн̣а̄нуджа-саубалена

Послівний переклад

іті  —  так; ӯчіва̄н  —  поки говорив; татра  —  там; суйодганена  —  Дурйодганою; правр̣ддга  —  який налився; копа  —  люттю; спгуріта  —  тремтячі; адгарен̣а  —  губи; асат-кр̣тах̣  —  образив; сат  —  достойні; спр̣хан̣ійа-ш́ілах̣  —  сприятливі якості; кшатта̄  —  Відуру; са  —  з; карн̣а  —  Карною; ануджа  —  молодшими братами; саубалена  —  Шакуні.

Переклад

Коли Відура, чию вдачу хвалили всі достойні люди, промовив це, Дурйодгана налився люттю і з тремтячими губами став ображати його, стоячи поряд із Карною, молодшими братами і дядьком по матері Шакуні.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Кажуть, що в дурня хороша порада викликає лише гнів, так само як змія, якщо її поїти молоком, просто виробляє більше отрути. Святий Відура так славився своїм бездоганним характером, що ним захоплювались усі достойні люди. Однак Дурйодгана був настільки обділений розумом, що наважився образити Відуру. Причиною деґрадації Дурйодгани був нездоровий вплив Шакуні, дядька з боку матері, а також його приятеля Карни, що завжди заохочував Дурйодгану до його підлих витівок.

15

Текст

ка енам атропаджуха̄ва джіхмам̇
да̄сйа̄х̣ сутам̇ йад-балінаіва пушт̣ах̣
тасмін пратіпах̣ паракр̣тйа а̄сте
нірва̄сйата̄м а̄ш́у пура̄ч чхваса̄нах̣

Послівний переклад

ках̣  —  хто; енам  —  цього; атра  —  сюди; упаджуха̄ва  —  кликав; джіхмам  —  двоєдушного; да̄сйа̄х̣  —  наложниці; сутам  —  сина; йат  —  якого; баліна̄  —  чиїм харчем; ева  —  безсумнівно; пушт̣ах̣  —  виплеканий; тасмін  —  його; пратіпах̣  —  ворожість; паракр̣тйа  —  в інтересах ворогів; а̄сте  —  перебуваючи; нірва̄сйата̄м  —  викиньте його геть; а̄ш́у  —  негайно; пура̄т  —  з палацу; ш́васа̄нах̣  —  залишіть йому тільки дихання.

Переклад

«Хто його сюди кликав, цього сина наложниці? Він такий дводушний, що шпигує задля ворогів його опікунів та хлібодавців. Залишіть йому тільки дихання і витуріть його з палацу».

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Царі-кшатрії, коли одружувалися, разом із нареченою-царівною вводили у свій дім ще кількох молодих дівчат. Цих царевих служниць називали дасі, наложницями. Вступаючи в близькі стосунки з царем, ці дасі народжували синів. Таких синів звали дасі-путрами. Діти наложниць не мали права на царський сан, але користувалися тими самими багатствами, що й царевичі. Відура був син такої дасі, тому його не зараховували до кшатріїв. Але цар Дгрітараштра дуже любив свого молодшого брата дасі-путру, Відуру, і Відура був для Дгрітараштри чудовим другом і розважливим порадником. Дурйодгана прекрасно знав, що Відура    —    велика душа і їхній доброзичливець, проте прикро образив свого невинного дядька грубими словами. Дурйодгана не тільки штрикнув йому в очі його походженням, а й назвав його зрадником, вирішивши, що Відура стоїть на боці Юдгіштгіри, якого Дурйодгана мав за ворога. Він хотів, щоб Відуру негайно вигнали з палацу й відібрали в нього все майно. Якби йому дозволили, він би наказав побити Відуру палками так, щоб той міг тільки дихати. Він звинуватив Відуру у шпигунстві на користь Пандавів тільки на підставі того, що його поради царю Дгрітараштрі були на руку Пандавам. Палацове життя влаштоване так, що внаслідок дипломатичних інтриґ навіть таку бездоганну людину, як Відура, можуть звинуватити в злочині й покарати. Відура був приголомшений несподіваною вихваткою Дурйодгани і вирішив назавжди покинути палац, поки не сталося чого-небудь гіршого.

Текст

свайам̇ дганур два̄ріи нідха̄йа ма̄йа̄м̇
бгра̄тух̣ пуро мармасу та̄д̣іто ’пі
са іттхам атйулбан̣а-карн̣а-ба̄н̣аір
ґата-вйатхо ’йа̄д уру ма̄найа̄нах̣

Послівний переклад

свайам  —  він сам; дганух̣  —  лук; два̄рі  —  біля дверей; нідга̄йа  —  поклавши; ма̄йа̄м  —  зовнішня енерґія; бгра̄тух̣  —  брата; пурах̣  —  з палацу; мармасу  —  до глибини серця; та̄д̣ітах̣  —  вражений; апі  —  не зважаючи на; сах̣  —  він (Відура); іттгам  —  так; аті-улбан̣а  —  гостро; карн̣а  —  вухо; ба̄н̣аіх̣  —  стрілами; ґата-вйатгах̣  —  не побиваючись; айа̄т  —  схвильований; уру  —  велика; ма̄на-йа̄нах̣  —  так роздумуючи.

Переклад

Вражений до глибини свого серця стрілами цих слів, Відура поставив свій лук біля дверей і покинув братів палац. Він не побивався тим, що сталося, роздумуючи про велику силу зовнішньої енерґії.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Чистого відданого Господа не виводить з рівноваги навіть найтяжча скрута, що її породжує зовнішня енерґія Господа. У «Бгаґавад-ґіті» (3.27) сказано:

пракр̣тех̣ крійама̄н̣а̄ні
ґун̣аіх̣ карма̄н̣і сарваш́ах̣
аган̇ка̄ра-вімӯд̣га̄тма̄
карта̄хам іті манйате

Під впливом трьох ґун зовнішньої енерґії зумовлена душа занурюється в матеріальне буття. Покрита оманним его, вона вважає, що всі дії вершить вона сама. Зовнішня енерґія Господа, матеріальна природа, повністю підвладна Верховному Господу, а зумовлена душа міцно зв’язана путами зовнішньої енерґії. Отже, зумовлена душа цілковито підпорядкована законам Господа. Але в омані вона вважає себе незалежною в своїх діях. Дурйодгана діяв під таким ілюзорним впливом зовнішньої енерґії, і врешті-решт вона його стерла в порох. Він не тільки не прислухався до мудрої поради Відури, а й навпаки, образив цю велику душу, що бажала добра усій його родині. Відура був чистий відданий Господа і тому зрозумів усе правильно. Дурйодгана жорстоко образив Відуру своїми словами, однак Відура бачив, що Дурйодгана, корячись впливу майі, зовнішньої енерґії, котиться до загибелі. Це викликало в нього думки про велику силу зовнішньої енерґії, і разом з тим він побачив, як йому допомогла в цій ситуації внутрішня енерґія Господа. Відданий завжди відречений, тому що ніякі земні принади не можуть його задовольнити. Відуру ніколи не був прив’язаний до життя в царському палаці брата. Він завжди був готовий покинути палац і повністю присвятити себе на трансцендентне любовне служіння Господу. І ось, завдяки Дурйодгані, йому випала така нагода, тому, замість журитися через свою грубу образу, він подумки подякував Дурйодгані, бо таким чином отримав змогу усамітнитися в святих місцях і цілковито зануритись у віддане служіння Господу. Особливої уваги тут заслуговують слова ґата-вйатгах̣ (не журячись), бо вони свідчать, що Відура був вищий за турботи, які мучать кожну людину, обплутану сітями матеріальної діяльності. Він вирішив, що йому немає потреби з луком в руках захищати брата, бо той уже прирік себе на крах. Тому Відура покинув палац, не чекаючи, поки Дурйодгана вдасться до дії. Майа, вища енерґія Господа, проявила тут як свій зовнішній, так і внутрішній аспекти.

17

Текст

са нірґатах̣ каурава-пун̣йа-лабдго
ґаджа̄хвайа̄т тіртга-падах̣ пада̄ні
анва̄крамат пун̣йа-чікіршайорвйа̄м̇
адгішт̣гіто йа̄ні сахасра-мӯртіх̣

Послівний переклад

сах̣  —  він (Відура); нірґатах̣  —  покинувши; каурава  —  династію Куру; пун̣йа  —  плоди доброчестя; лабдгах̣  —  так отримавши; ґаджа-а̄хвайа̄т  —  з Хастінапури; тіртга-падах̣  —  Верховного Господа; пада̄ні  —  місця паломництва; анва̄крамат  —  прийнявши притулок; пун̣йа  —  праведність; чікіршайа̄  —  бажаючи так; урвйа̄м  —  високого рівня; адгішт̣гітах̣  —  перебували; йа̄ні  —  всі ці; сахасра  —  тисячі; мӯртіх̣  —  форми.

Переклад

В силу своєї праведності Відура здобув усі плоди доброчестя Кауравів. Залишивши Хастінапуру, він присвятив себе паломництву до святих місць, що являють собою лотосові стопи Господа. Прагнучи піднятись до висот праведності, він відвідував численні святі місця, де стоять тисячі трансцендентних форм Господа.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Відура, поза сумнівом, був дуже піднесена і праведна душа, інакше б він не з’явився на світ у родині Кауравів. Шляхетне народження, багатство, висока освіта і особиста врода    —    це все плоди колишніх праведних вчинків. Але цих плодів доброчестя ще замало для того, щоб здобути милість Господа і присвятити себе трансцендентному любовному служінню Йому. Відура вважав себе недосить праведним і тому вирішив обійти всі славетні місця прощі у світі, щоб примножити своє доброчестя і наблизитись до Господа. В той час Крішна особисто був присутній у світі, і Відура міг би відразу ж піти прямо до Нього, але він не зробив цього, бо не вважав себе достатньою мірою чистим від гріха. Неможливо до останку віддатись Господу, якщо повністю не очиститись від усіх наслідків гріха. Відура усвідомлював, що, спілкуючись із підступними Дгрітараштрою та Дурйодганою, він втратив своє доброчестя і тому був негідний відразу ж отримати товариство Господа. У «Бгаґавад-ґіті» (7.28) це підтверджує такий вірш:

йеша̄м̇ тв анта-ґатам̇ па̄пам̇
джана̄на̄м̇ пун̣йа-карман̣а̄м
те двандва-моха-нірмукта̄
бгаджанте ма̄м̇ др̣д̣га-врата̄х̣

Гріховні асури, як оце Камса і Джарасандга, нездатні визнати в Господі Крішні Верховного Бога-Особу, Абсолютну Істину. Лише чисті віддані, що дотримуються приписів релігійного життя, визначених у писаннях, можуть присвятити себе карма-йозі, тоді ґ’яна-йозі, а тоді, силою чистої медитації, пізнати чисту свідомість. А коли людина розвиває свідомість Бога, вона може правильно спілкуватися з відданими, дістаючи від цього справжню користь. Сйа̄н махат-севайа̄ віпра̄х̣ пун̣йа-тіртга-нішеван̣а̄т    —    ще в цьому житті можна здобути товариство Господа.

Святі місця призначені очищувати прочан від гріхів. Святі місця розсіяні усім світом, щоб усі, хто бажає, мали змогу очистити своє буття і пізнати Бога. Однак не треба задовольнятись самими тільки відвідинами святих місць і виконанням своїх обов’язків    —    треба шукати зустрічі з великими душами, які живуть у тих святих місцях, служачи Господу. Господь присутній у кожному святому місці в тій чи іншій трансцендентній формі.

Ці форми називають арча-мурті, або Господніми формами, доступними очам звичайних людей. Господь трансцендентний до наших матеріальних чуттів. Його неможливо побачити побачити чи почути такими очима чи вухами, які ми тепер маємо. Господь доступний нашим чуттям тою мірою, якою ми віддали себе служінню Господу і якою ми очистили своє життя від гріха. Але, навіть хоча ми ще не очистились від гріхів, Господь настільки милостивий, що дає нам змогу побачити Його у формі арча-мурті в храмі. Господь усемогутній, і тому Він здатний приймати наше служіння, постаючи перед нами у Своїй формі арча. Не треба припускатися нерозумної помилки, вважаючи арчу в храмі за ідол. Таке арча-мурті аж ніяк не ідол    —    це Сам Господь, і чим більше людина очищується від гріха, тим глибше вона розуміє значення арча-мурті. Для цього так потрібні настанови чистого відданого.

По всій землі Бгаратаварші розкидані сотні й тисячі святих місць, і, дотримуючись традиції, люди приходять туди круглий рік. Можемо згадати хоча б деякі з Господніх проявів арча в різних святих місцях. У Матгурі (місці народження Господа Крішни) Господь присутній як Аді-кешава; в Пурі (Орісса) Господь присутній як Господь Джаґаннатга (відомий також як Пурушоттама); в Аллахабаді (Праяґу) Він присутній як Бінду-мадгава; на горі Мандара Він присутній як Мадгусудана. В Анандаран’ї Він відомий як Ва̄судева, Падманабга і Джанардана; у Вішнуканчі Він відомий як Вішну, а в Майапурі Він відомий як Харі. По всьому світі розсіяні мільйони й мільярди таких Господніх форм арча. Про місію всіх цих арча-мурті у «Чайтан’я-чарітамріті» сказано:

сарватра прака̄ш́а та̄н̇ра  ——  бгакте сукга діте
джаґатера адгарма на̄ш́і’ дгарма стга̄піте

«Господь поширив Себе усім всесвітом для того, щоб дарувати радість відданим, дати звичайним людям можливість очиститися від гріхів і встановити у світі релігійні засади».

18

Текст

пурешу пун̣йопавана̄дрі-кун̃джешв
апан̇ка-тойешу саріт-сарах̣су
ананта-лін̇ґаіх̣ самалан̇кр̣тешу
чача̄ра тіртга̄йатанешв ананйах̣

Послівний переклад

пурешу  —  у святих містах, як-от Айодг’я, Дварака і Матгура; пун̣йа  —  праведність; упавана  —  повітря; адрі  —  гори; кун̃джешу  —  в садах; апан̇ка  —  вільні від гріха; тойешу  —  у воді; саріт  —  річок; сарах̣су  —  озер; ананта-лін̇ґаіх̣  —  образи Безмежного; самалан̇кр̣тешу  —  прикрашені; чача̄ра  —  виконав; тіртга  —  місця прощі; а̄йатанешу  —  святі землі; ананйах̣  —  самотою або скрізь бачачи тільки Крішну.

Переклад

Мандруючи самотою і думаючи тільки про Крішну, він відвідував різні святі місця, як оце Айодг’я, Дварака й Матгура. Він мандрував місцями, де повітря, гори, сади, річки та озера бездоганно чисті й вільні від гріха і де храми прикрашені образами Безмежного. Так відбувалося його паломництво.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Безбожники можуть собі вважати Господні форми арча за ідолів, але відданих Господа, як оце Відура, думка атеїстів не обходить. Господні образи названо тут ананта-лінґами. Ці Господі формі володіють безмежною могутністю, як і Сам Господь. Між могутністю арчі і могутністю особистих форм Господа немає жодної різниці. Це легко зрозуміти на прикладі поштової служби і поштових скриньок. Невеликі поштові скриньки, розставлені по всьому місту, несуть у собі силу всієї поштової служби. Функції пошти полягають у тому, щоб пересилати листи з одного місця в інше, і якщо вкинути листа в скриньку, встановлену поштовою службою, то його неодмінно перешлють до адресата. Так само, арча-мурті може проявити таку саму безмежну могутність, як і Сам Господь, присутній безпосередньо. Тому Відура в усіх формах арча бачив тільки Крішну і врешті-решт піднявся на такий рівень свідомості, що бачив тільки Крішну і нічого поза Ним.

19

Текст

ґа̄м̇ парйат̣ан медгйа-вівікта-вр̣ттіх̣
сада̄плуто ’дгах̣ ш́айано ’вадгӯтах̣
алакшітах̣ сваір авадгӯта-вешо
врата̄ні чере харі-тошан̣а̄ні

Послівний переклад

ґа̄м  —  землею; парйат̣ан  —  мандруючи; медгйа  —  чистий; вівікта-вр̣ттіх̣  —  цілком незалежний у своїх діях; сада̄  —  завжди; а̄плутах̣  —  освячений; адгах̣  —  на землі; ш́айанах̣  —  лежачи; авадгӯтах̣  —  не приводячи до ладу (волосся, тощо); алакшітах̣  —  ніким не помічений; сваіх̣  —  наодинці; авадгӯта-вешах̣  —  вдягнений, як жебрак; врата̄ні  —  обітниці; чере  —  виконував; харі-тошан̣а̄ні  —  які вдовольнили Господа.

Переклад

Мандруючи світом, він просто намагався своїми діями вдовольняти Верховного Господа Харі. Він добував собі прожиток чистими засобами, не ставлячи себе в залежність ні від кого. Він постійно освячував себе, омиваючись у святих місцях, але був вбраний, як жебрак, не чесав волосся і спав на голій землі, тому ніхто з його родичів не впізнавав його.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Найголовніший обов’язок прочанина    —    задовольняти Верховного Господа Харі. Йдучи на прощу, не потрібно турбуватися про те, як догодити суспільству. Під час прощі немає потреби ставити себе в залежність від суспільних умовностей, одягу чи професії. Всі свої зусилля треба повсякчасно присвячувати вдоволенню Господа. Таким чином, освятивши свої думки і дії, можна за допомогою паломництва пізнати Верховного Господа.

20

Текст

іттгам̇ враджан бга̄ратам ева варшам̇
ка̄лена йа̄вад ґатава̄н прабга̄сам
та̄вач чхаш́а̄са кшітім ека чакра̄м
ека̄тапатра̄м аджітена па̄ртгах̣

Послівний переклад

іттгам  —  отак; враджан  —  мандруючи; бга̄ратам  —  Індією; ева  —  тільки; варшам  —  земля; ка̄лена  —  з часом; йа̄ват  —  коли; ґатава̄н  —  відвідав; прабга̄сам  —  Прабгасу, місце прощі; та̄ват  —  того часу; ш́аш́а̄са  —  керував; кшітім  —  світом; ека-чакра̄м  —  за допомогою однієї армії; ека  —  один; а̄тапатра̄м  —  прапор; аджітена  —  милістю непереможного Крішни; па̄ртгах̣  —  Махараджа Юдгіштгіра.

Переклад

Отак, мандруючи землею Бгаратаварші й відвідуючи всі святі місця, він прийшов до Прабгасакшетри. На той час імператором став уже Махараджа Юдгіштгіра, об’єднавши весь світ під одним прапором і всі армії в одне військо.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Понад п’ять тисяч років тому, коли святий Відура паломником обходив усі землі, Індія, як і нині, була відома як Бгаратаварша. Історики не можуть дати систематичної хронології людства далі, ніж на три тисячі років у минуле, проте ще задовго до того весь світ був об’єднаний під одним прапором і одним військом Махараджі Юдгіштгіри, що був імператором світу. У наші дні над будинком Організації Об’єднаних Націй майорять сотні прапорів, але за часів Відури, з милості Аджіти, Господа Крішни, був тільки один прапор. Зараз народи світу хотіли би знову встановити одну державу під одним прапором, але для цього їм треба здобути милість Господа Крішни. Тільки Він може допомогти нам об’єднатись в одну світову державу.

21

Текст

татра̄тга ш́уш́ра̄ва сухр̣д-вінашт̣им̇
ванам̇ йатга̄ вен̣уджа-вахні-сам̇ш́райам
сам̇спардгайа̄ даґдгам атга̄нуш́очан
сарасватім̇ пратйаґ іа̄йа тӯшн̣ім

Послівний переклад

татра  —  там; атга  —  після; ш́уш́ра̄ва  —  почув; сухр̣т  —  родичі; вінашт̣ім  —  всі загинули; ванам  —  ліс; йатга̄  —  так само як; вен̣у-джа-вахні  —  пожежа, що виникає через бамбук; сам̇ш́райам  —  взаємне тертя; сам̇спардгайа̄  —  лютою пристрастю; даґдгам  —  спалене; атга  —  так; ануш́очан  —  думаючи; сарасватім  —  на річку Сарасваті; пратйак  —  на захід; ійа̄йа  —  пішов; тӯшн̣ім  —  мовчки.

Переклад

Там, у Прабгасі, він довідався, що всі його родичі загинули, охоплені лютою пристрастю, так само як іноді цілий ліс згорає від пожежі, яка займається від тертя стволів бамбука. Тоді він пішов з того святого місця на захід, де тече Сарасваті.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: І Каурави, і Ядави були родичі Відурі. Відура почув про те, що всі вони полягли у братовбивчій війні. Шукадева Ґосвамі влучно порівнює тертя, яке виникає між різними членами суспільства, до тертя стволів бамбука в лісі. Світ порівнюють до лісу. Через тертя стволами дерев в лісі будь-якої миті може спалахнути пожежа. Ліс ніхто не підпалює навмисне, але просто від тертя між стволами бамбука займається пожежа і винищує весь ліс. І так само іноді спалахує пожежа війни у великому лісі стосунків між людьми й народами, в якому лютують пристрасті зумовлених душ, введених в оману зовнішньою енерґією. Як лісову пожежу може погасити тільки дощова хмара, так і пожежу, яка вирує в людському суспільстві, може погасити тільки злива милості святих.

22

Текст

тасйа̄м̇ трітасйош́анасо манош́ ча
пр̣тгор атга̄ґнер асітасйа ва̄йох̣
тіртгам̇ суда̄сасйа ґава̄м̇ ґухасйа
йач чхра̄ддгадевасйа са а̄сішеве

Послівний переклад

тасйа̄м  —  на березі річки Сарасваті; трітасйа  —  місце прощі за назвою Тріта; уш́анасах̣  —  місце прощі за назвою Ушана; манох̣ ча  —  а також місце прощі за назвою Ману; пр̣тгох̣  —  Прітгу; атга  —  тоді; аґнех̣  —  Аґні; асітасйа  —  Асіти; ва̄йох̣  —  Ваю; тіртгам  —  місця прощі; суда̄сасйа  —  за назвою Судаса; ґава̄м  —  Ґо; ґухасйа  —  Ґуха; йат  —  після цього; ш́ра̄ддгадевасйа  —  Шраддгадева; сах̣  —  Відура; а̄сішеве  —  як належить відвідав і виконав належні обряди.

Переклад

На березі Сарасваті стоїть одинадцять святих місць: 1) Тріта, 2) Ушана, 3) Ману, 4) Прітгу, 5) Аґні, 6) Асіта, 7) Ваю, 8) Судаса, 9) Ґо, 10) Ґуха і 11) Шраддгадева. Відура обійшов усі ці місця прощі і всюди виконав належні обряди.

23

Текст

анйа̄ні чеха двіджа-дева-деваіх̣
кр̣та̄ні на̄на̄йатана̄ні вішн̣ох̣
пратйан̇ґа-мукгйа̄н̇кіта-мандіра̄н̣і
йад-дарш́ана̄т кр̣шн̣ам анусмаранті

Послівний переклад

анйа̄ні  —  інші; ча  —  також; іха  —  тут; двіджа-дева  —  великими мудрецями; деваіх̣  —  та півбогами; кр̣та̄ні  —  встановлені; на̄на̄  —  різні; а̄йатана̄ні  —  різноманітні форми; вішн̣ох̣  —  Верховного Бога-Особи; праті  —  кожен з них; ан̇ґа  —  частина; мукгйа  —  головний; ан̇кіта  —  відзначений; мандіра̄н̣і  —  храми; йат  —  який; дарш́ана̄т  —  споглядаючи з відстані; кр̣шн̣ам  —  первинного Бога—Особу; анусмаранті  —  завжди пам’ятає.

Переклад

Дорогою він також бачив багато інших храмів різних форм Верховного Бога-Особи Вішну, які встановили великі мудреці та півбоги. Ці храми прикрашав головний символ Господа, завжди нагадуючи всім предвічного Бога-Особу, Господа Крішну.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Людське суспільство поділяється на чотири духовні та соціальні стани. Цей устрій, природний для всіх і кожного, називають варнашрама-дгарма, і про нього вже йшлося не раз у цьому видатному творі. Мудреців, що присвячували себе духовному просвітництву на користь усього суспільства, називали двіджа-девами, тобто найліпшими серед двічі-народжених, а жителів вищих планет, починаючи з Місяця і вище, називали девами. І деви, і двіджа-деви завжди встановлюють храми Господа Вішну в Його різних формах, як оце Ґовінда, Мадгусудана, Нрісімха, Мадгава, Кешава, Нараяна, Падманабга, Партгасаратгі і численні інші. Господь поширюється в незліченні форми, але всі вони невідмінні між Собою. Господь Вішну має чотири руки і в кожній з них тримає певний предмет: мушлю, диск, булаву чи лотос. Головний з цих чотирьох символів    —    це чакра, диск. Господь Крішна, предвічна форма Вішну, має тільки один символ, а саме диск, тому Його іноді називають Чакрі. Господня чакра символізує силу, якою Господь урядує світобудовою. Диск, завжди прикрашає верхівки храмів Вішну, щоб люди, ще здалеку побачивши цей символ, відразу згадували Господа Крішну. Храми споруджують високими для того, щоб дати людям змогу бачити їх здалеку. В Індії донині будуючи храм, вінчають його диском, і, як можна бачити, цей звичай існував ще задовго до появи історичних хронік. Ці вірші спростовують пропаґандистські заяви недолугих атеїстів про те, що люди стали будувати храми Вішну порівняно недавно, адже Відура відвідував ці храми щонайменше п’ять тисяч років тому, а самі вони з’явились задовго до приходу Відури. Великі мудреці та півбоги ніколи не встановлювали в храмах статуї людей чи півбогів    —    для добра простих смертних вони споруджували храми Вішну, щоб підняти їх на рівень свідомості Бога.

24

Текст

татас тв атівраджйа сура̄шт̣рам р̣ддгам̇
саувіра-матсйа̄н куруджа̄н̇ґала̄м̇ш́ ча
ка̄лена та̄вад йамуна̄м упетйа
татроддгавам̇ бга̄ґаватам̇ дадарш́а

Послівний переклад

татах̣  —  звідтіля; ту  —  проте; атівраджйа  —  проходячи; сура̄шт̣рам  —  провінцію Сурат; р̣ддгам  —  дуже заможну; саувіра  —  провінцію Саувіра; матсйа̄н  —  провінцію Матс’я; куруджа̄н̇ґала̄н  —  західні провінції аж до Делі; ча  —  також; ка̄лена  —  з часом; та̄ват  —  тоді; йамуна̄м  —  берега річки Ямуни; упетйа  —  діставшись; татра  —  там; уддгавам  —  Уддгаву, одного з найвидатніших нащадків династії Яду; бга̄ґаватам  —  великого відданого Крішни; дадарш́а  —  зустрів.

Переклад

Далі він ішов через такі заможні провінції, як Сурат, Саувіра і Матс’я, а також через західну Індію, Куруджанґалу. Врешті він прийшов на берег Ямуни, і там зустрів Уддгаву, великого відданого Господа Крішни.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Терен площею близько чотирьохсот п’ятдесяти квадратних кілометрів, що простягається від нинішнього Делі до округа Матгури в Уттар Прадеші, разом із частиною округа Ґурджаон у Пенджабі (Східна Індія), вважають найважливішим місцем паломництва в Індії. Ця земля освячена тому, що нею багато разів проходив Господь Крішна. Він з’явився на світ в Матгурі, в домі Свого дядька з боку матері, Камси, а виріс у Вріндавані, під опікою свого названого батька, Махараджі Нанди. У тих місцях і нині живе багато відданих, які в екстазі шукають Крішну і подружок Його дитинства, ґопі. Навіть хоча вони й не зустрічаються з Крішною віч    —    на    —    віч, палке прагнення відданого знайти Крішну рівноцінне безпосередній зустрічі з Крішною. Передати це відчуття словами неможливо, але чисті віддані Господа переконуються в цьому особисто. З філософського погляду можна зрозуміти, що як Господь Крішна, так і пам’ятання про Нього належать до абсолютного рівня і тому самі думки про те, щоб знайти Його у Вріндавані, просякнуті чистою свідомістю Бога, дарують відданому більшу насолоду, ніж навіть особиста зустріч із Господом віч-на-віч. Такі віддані щомиті бачать Господа перед собою, що засвідчує «Брахма-самхіта» (5.38):

према̄н̃джана-ччгуріта-бгакті-вілочанена
сантах̣ садаіва хр̣дайешу вілокайанті
йам̇ ш́йа̄масундарам ачінтйа-ґун̣а-сварӯпам̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

«Віддані, занурені в екстаз любові до Верховного Бога-Особи, Господа Ш’ямасундари [Крішни], силою своєї любові й відданого служіння повсякчасно бачать Його в своїх серцях». Як Відура, так і Уддгава належали до таких піднесених відданих, і тому обидва прийшли на берег Ямуни, де й зустріли один одного.

25

Текст

са ва̄судева̄нучарам̇ праш́а̄нтам̇
бр̣хаспатех̣ пра̄к танайам̇ пратітам
а̄лин̇ґйа ґа̄д̣гам̇ пран̣айена бгадрам̇
сва̄на̄м апр̣ччгад бгаґават-праджа̄на̄м

Послівний переклад

сах̣  —  він, Відура; ва̄судева  —  Господа Крішни; анучарам  —  нерозлучного супутника; праш́а̄нтам  —  дуже врівноваженого і спокійного; бр̣хаспатех̣  —  Бріхаспаті, духовного вчителя півбогів; пра̄к  —  колишнього; танайам  —  сина чи учня; пратітам  —  визнав; а̄лін̇ґйа  —  обіймаючи; ґа̄д̣гам  —  хвилюючись; пран̣айена  —  з любов’ю; бгадрам  —  добробут; сва̄на̄м  —  родичів; апр̣ччгат  —  запитав; бгаґават  —  Бога—Особи; праджа̄на̄м  —  родини.

Переклад

Зустрівши Уддгаву, нерозлучного супутника Господа Крішни і великого учня Бріхаспаті, Відура, охоплений любов’ю і хвилюванням, обійняв його і попрохав розповісти новини про родину Господа Крішни, Бога-Особи.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: За віком Відура годився Уддгаві в батьки, і тому, коли вони зустрілись, Уддгава поклонився Відурі, а той обійняв Уддгаву, як сина. Брат Відури, Панду, був дядьком Господа Крішни, а Уддгава був двоюрідний брат Господа Крішни. Звичай велів, щоб Уддгава шанував Відуру, як свого батька. Уддгава був великим знавцем логіки і славетним учнем та названим сином Бріхаспаті, високовченого жерця і духовного вчителя півбогів. Відура попрохав Уддгаву розповісти, як поживають його родичі, хоча й знав уже, що ті вже покинули цей світ. Таке запитання здається дивним, але Шріла Джіва Ґосвамі пояснює, що Відура ніяк не міг отямитись від новини про смерть родичів і тому вирішив розпитатися про це в Уддгави. Отже, це запитання було викликане не стільки браком знання, скільки психологічним станом Відури.

26

Текст

каччіт пура̄н̣ау пурушау свана̄бгйа-
па̄дма̄нувр̣ттйеха кіла̄ватірн̣ау
а̄са̄та урвйа̄х̣ куш́алам̇ відга̄йа
кр̣та-кшан̣ау куш́алам̇ ш́ӯра-ґехе

Послівний переклад

каччіт  —  чи; пура̄н̣ау  —  предвічні; пурушау  —  Особи Бога (Крішна і Баларама); свана̄бгйа  —  Брахма; па̄дма-анувр̣ттйа̄  —  на прохання того, хто народився з лотосу; іха  —  тут; кіла  —  безперечно; аватірн̣ау  —  втілились; а̄са̄те  —  є; урвйа̄х̣  —  у світі; куш́алам  —  добробут; відга̄йа  —  щоб зробити так; кр̣та-кшан̣ау  —  які піднесли всіх на вищий рівень; куш́алам  —  чи все гаразд; ш́ӯра-ґехе  —  в домі Шурасени.

Переклад

[Скажи, будь-ласка,] чи все гаразд в домі Шурасени у предвічних Осіб Бога, що втілились на прохання Брахми [народженого з Господнього пупка на лотосовій квітці] і що дарували світові процвітання, підносячи всіх і кожного на вищий рівень.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Крішна і Баларама    —    це не дві різні Особи Бога. Бог один, і іншого немає, але Він поширює Себе в багато форм, які, водночас, невіддільні одна від одної. Всі ці форми    —    Його довершені поширення. Перше поширення Господа Крішни    —    це Баладева, а Брахма, народжений на лотосі від Ґарбгодакашаї Вішну,    —    це поширення Баладеви. Це означає, що Крішна й Баладева непідвладні законам всесвіту і що, навпаки, всесвіт підвладний Їм. Вони з’явилися на прохання Брахми, щоб полегшити тягар світу. Численними надлюдськими подвигами Вони звільнили світ, дарувавши всім щастя і процвітання. Щастя особи, яка належить до сім’ї Господніх відданих, залежить від щастя Господа, і тому Відура насамперед запитав, як ведеться Господу.

27

Текст

качіт курӯн̣а̄м̇ парамах̣ сухр̣н но
бга̄мах̣ са а̄сте сукгам ан̇ґа ш́ауріх̣
йо ваі свасР̣̄н̣а̄м̇ пітр̣вад дада̄ті
вара̄н вада̄нйо вара-тарпан̣ена

Послівний переклад

каччіт  —  чи; курӯн̣а̄м  —  Куру; парамах̣  —  найліпший; сухр̣т  —  доброзичливець; нах̣  —  наш; бга̄мах̣  —  шваґро; сах̣  —  він; а̄сте  —  є; сукгам  —  щасливий; ан̇ґа  —  Уддгаво; ш́ауріх̣  —  Васудева; йах̣  —  той, хто; ваі  —  безперечно; свасР̣̄н̣а̄м  —  про сестер; пітр̣-ват  —  наче батько; дада̄ті  —  дає; вара̄н  —  все, що вони забажають; вада̄нйах̣  —  надзвичайно щедрий; вара  —  дружин; тарпан̣ена  —  вдовольняючи.

Переклад

[Скажи, будь-ласка,] чи добре ведеться найліпшому другові Куру, нашому шваґрові Васудеві. Він дуже великодушна людина. Про своїх сестер він піклується, наче батько, і завжди вміє вдовольнити своїх жінок.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Батько Господа Крішни, Васудева, мав шістнадцять жінок, і одна з них, на ім’я Паураві, чи Рохіні, мати Баладеви, була сестра Відури. Отже, Васудева був чоловіком Відуриної сестри, тобто шваґром йому. Сестра Васудеви, Кунті, була дружина Панду, старшого брата Відури, тому з цього погляду також Васудева був Відурі свояком. Кунті була молодша за Васудеву, а обов’язок старшого брата    —    піклуватися про молодших сестер, як про дочок. Із щирої любові до молодшої сестри Васудева щедро дарував Кунті все, що їй було потрібно. Васудева ніколи не залишав своїх жінок без уваги, дбаючи, щоб вони завжди були задоволені, і разом з тим забезпечував свою сестру усім, чого вона хотіла. Його сестра дуже рано овдовіла, і тому він ставився до неї з особливою турботою. Запитавши про те, як ведеться Васудеві, Відура поринув у спогади про нього і про їхні родинні стосунки.

28

Текст

каччід варӯтга̄дгіпатір йадӯна̄м̇
прадйумна а̄сте сукгам ан̇ґа вірах̣
йам̇ рукмін̣і бгаґавато ’бгілебге
а̄ра̄дгйа віпра̄н смарам а̄ді-сарґе

Послівний переклад

каччіт  —  чи; варӯтга  —  військ; адгіпатіх̣  —  головнокомандуючий; йадӯна̄м  —  Яду; прадйумнах̣  —  син Крішни на ім’я Прад’юмна; а̄сте  —  є; сукгам  —  щасливий; ан̇ґа  —  Уддгаво; вірах̣  —  великий воїн; йам  —  кого; рукмін̣і  —  дружина Крішни на ім’я Рукміні; бгаґаватах̣  —  від Бога-Особи; абгілебге  —  отримала на винагороду; а̄ра̄дгйа  —  задовольнивши; віпра̄н  —  брахманів; смарам  —  Купідон (Камадева); а̄ді-сарґе  —  у попередньому житті.

Переклад

Уддгаво, скажи, будь-ласка, як поживає Прад’юмна, воєначальник Яду, що в попередньому житті був Купідоном? Рукміні народила такого сина від Господа Крішни з ласки брахманів, яких колись зуміла вдовольнити.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як зазначає Шріла Джіва Ґосвамі, Смара (Купідон, чи Камадева)    —    це один із вічних супутників Господа Крішни. Джіва Ґосвамі докладно роз’яснює це в своєму трактаті «Крішна-сандарбга».

29

Текст

каччіт сукгам̇ са̄твата-вр̣шн̣і-бгоджа-
да̄ш́а̄рхака̄н̣а̄м адгіпах̣ са а̄сте
йам абгйашін̃чач чхата-патра-нетро
нр̣па̄сана̄ш́а̄м̇ паріхр̣тйа дӯра̄т

Послівний переклад

каччіт  —  чи; сукгам  —  все гаразд; са̄твата  —  рід Сатватів; вр̣шн̣і  —  рід Врішні; бгоджа  —  рід Бгоджі; да̄ш́а̄рхака̄н̣а̄м  —  рід Дашархів; адгіпах̣  —  цар Уґрасена; сах̣  —  він; а̄сте  —  існує; йам  —  кого; абгйашін̃чат  —  посадив; ш́ата-патра-нетрах̣  —  Господь Шрі Крішна; нр̣па-а̄сана-а̄ш́а̄м  —  надію на царський трон; паріхр̣тйа  —  облишив; дӯра̄т  —  далеко.

Переклад

[Скажи,] друже, чи все добре в Уґрасени, царя Сатватів, Врішні, Бгоджів та Дашархів? Він пішов був із свого царства світ за очі, облишивши надію повернути собі свій трон, але Господь Крішна знову посадив його на престол.

30

Текст

каччід дхарех̣ саумйа сутах̣ садр̣кша
а̄сте ’ґран̣і ратгіна̄м̇ са̄дгу са̄мбах̣
асӯта йам̇ джа̄мбаваті врата̄д̣гйа̄
девам̇ ґухам̇ йо ’мбікайа̄ дгр̣то ’ґре

Послівний переклад

каччіт  —  чи; харех̣  —  Бога-Особи; саумйа  —  вельмишановний; сутах̣  —  син; садр̣кшах̣  —  схожий; а̄сте  —  добре ведеться; аґран̣іх̣  —  найліпший; ратгіна̄м  —  з воїнів; са̄дгу  —  доброчесний; са̄мбах̣  —  Самба; асӯта  —  народила; йам  —  кого; джа̄мбаваті  —  Джамбаваті, цариця Господа Крішни; врата̄д̣гйа̄  —  відома своїми обітницями; девам  —  півбог; ґухам  —  на ім’я Карттікея; йах̣  —  який; амбікайа̄  —  в дружини Шіви; дгр̣тах̣  —  народився; аґре  —  у попередньому житті.

Переклад

О праведна душе, чи все гаразд у Самби, що око в око схожий на свого батька, Бога-Особу? У попередньому житті він народився в дружини Господа Шіви як Карттікея, а тепер він народився як син Джамбаваті, дружини Крішни, сповненої всіх чеснот.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шіва    —    це одне з трьох втілень Бога-Особи, що керують якостями матеріальної природи. Він довершене поширення Господа. Карттікея, син Шіви, перебуває на тому самому рівні, що й Прад’юмна, інший син Господа Крішни. Коли Господь Шрі Крішна сходить у матеріальний світ, разом з Ним приходять також усі Його довершені частки, щоб проявити різні аспекти Господньої могутності. За винятком вріндаванських розваг, усі інші божественні діяння вершать довершені поширення Господа. Ва̄судева    —    це довершене поширення Нараяни. Коли Господь постав перед Девакі та Васудевою в образі Ва̄судеви, Він являв Свій аспект Нараяни. Всі півбоги райського царства також прийшли із Господом як Його супутники Прад’юмна, Самба, Уддгава та інші. Тут ми дізнаємося, що Камадева з’явився як Прад’юмна, Карттікея    —    як Самба, а один із Васу    —    як Уддгава. Всі вони виконували визначені їм ролі, щоб послужити Крішні, збагачуючи й урізноманітнюючи Його розваги.

Текст

кшемам̇ са каччід йуйудга̄на а̄сте
йах̣ пха̄лґуна̄л лабдга-дганӯ-рахасйах̣
лебге ’н̃джаса̄дгокшаджа-севайаіва
ґатім̇ тадійа̄м̇ йатібгір дура̄па̄м

Послівний переклад

кшемам  —  все гаразд; сах̣  —  він; каччіт  —  чи; йуйудга̄нах̣  —  Сат’які; а̄сте  —  є; йах̣  —  той, хто; пга̄лґуна̄т  —  від Арджуни; лабдга  —  досяг; дганух̣-рахасйах̣  —  знавець тонкощів воєнного мистецтва; лебге  —  також досяг; ан̃джаса̄  —  в кінцевому підсумку; адгокшаджа  —  Трансцендентному; севайа̄  —  служінням; ева  —  безперечно; ґатім  —  ціль; тадійа̄м  —  трансцендентну; йатібгіх̣  —  великим зреченикам; дура̄па̄м  —  яку важко досягнути.

Переклад

Уддгаво, чи добре поживає Ююдгана? Він оволодів тонкощами воєнного мистецтва, навчаючись в Арджуни, і здобув таке трансцендентне становище, якого важко досягнути навіть великим зреченикам.

Коментар

The destination of transcendence is to become the personal associate of the Personality of Godhead, who is known as adhokṣaja, He who is beyond the reach of the senses. The renouncers of the world, the sannyāsīs, give up all worldly connections, namely family, wife, children, friends, home, wealth — everything — to attain the transcendental bliss of Brahman happiness. But adhokṣaja happiness is beyond Brahman happiness. The empiric philosophers enjoy a transcendental quality of bliss by philosophical speculation on the Supreme Truth, but beyond that pleasure is the pleasure enjoyed by Brahman in His eternal form of the Personality of Godhead. Brahman bliss is enjoyed by living entities after liberation from material bondage. But Parabrahman, the Personality of Godhead, enjoys eternally a bliss of His own potency, which is called the hlādinī potency. The empiric philosopher who studies Brahman by negation of the external features has not yet learned the quality of the hlādinī potency of Brahman. Out of many potencies of the Omnipotent, there are three features of His internal potency — namely saṁvit, sandhinī and hlādinī. And in spite of their strict adherence to the principles of yama, niyama, āsana, dhyāna, dhāraṇā and prāṇāyāma, the great yogīs and jñānīs are unable to enter into the internal potency of the Lord. This internal potency is, however, easily realized by the devotees of the Lord by dint of devotional service. Yuyudhāna achieved this stage of life, just as he achieved expert knowledge in military science from Arjuna. Thus his life was successful to the fullest extent from both the material and spiritual angles of vision. That is the way of devotional service to the Lord.

Текст

каччід будгах̣ свастй анаміва а̄сте
ш́вапгалка-путро бгаґават-прапаннах̣
йах̣ кр̣шн̣а-па̄да̄н̇кіта-ма̄рґа-па̄м̇сушв
ачешт̣ата према-вібгінна-дгаірйах̣

Послівний переклад

каччіт  —  чи; будгах̣  —  що посідає великі знання; свасті  —  все гаразд; анамівах̣  —  бездоганний; а̄сте  —  живе; ш́вапгалка-путрах̣  —  син Швапгалки, Акрура; бгаґават  —  пов’язаний з Верховним Богом-Особою; прапаннах̣  —  віддався; йах̣  —  той, хто; кр̣шн̣а  —  Господь; па̄да-ан̇кіта  —  з відбитками слідів; ма̄рґа  —  шлях; па̄м̇сушу  —  пил; ачешт̣ата  —  виявив; према-вібгінна-дгаірйах̣  —  охоплений трансцендентною любов’ю втратив самовладання.

Переклад

Будь ласка, розкажи, чи все добре в Акрури, сина Швапгалки? Він бездоганна душа, цілковито віддана Богові-Особі. Якось, в екстазі трансцендентної любові до Господа, він втратив самовладання і кинувся в дорожний пил з відбитими в ньому слідами стіп Господа Крішни.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли Акрура приїхав до Вріндавани, щоб знайти Крішну, він побачив в пилу на дорозі біля Нанда-ґрами відбитки стіп Господа і відразу ж упав у цей пил, охоплений екстазом трансцендентної любові. Такий екстаз відчуває тільки відданий, який повсякчасно поглинутий думками про Крішну. Такий чистий відданий Господа за своєю природою бездоганний, тому що він завжди спілкується з Богом-Особою, найчистішим із чистих. Постійно пам’ятати про Господа    —    це той знезаражувальний засіб, який дає змогу врятуватись від скверни матеріальних якостей. Чистий відданий Господа завжди думає про Господа і таким чином завжди перебуває в Його товаристві. Однак за певних обставин часу й місця трансцендентні почуття відданого набувають особливих форм і виводять його з рівноваги. Яскраві приклади трансцендентного екстазу являв Господь Чайтан’я, що можна бачити з життєписів цього втілення Бога.

33

Текст

каччіч чхівам̇ девака-бгоджа-путрйа̄
вішн̣у-праджа̄йа̄ іва дева-ма̄тух̣
йа̄ ваи сва-ґарбген̣а дадга̄ра девам̇
трайі йатга̄ йаджн̃а-віта̄нам артгам

Послівний переклад

каччіт  —  чи; ш́івам  —  все гаразд; девака-бгоджа-путрйа̄х̣  —  в дочки царя Девака-бгоджі; вішн̣у-праджа̄йа̄х̣  —  в кого народився Бог—Особа; іва  —  подібна до; дева-ма̄тух̣  —  матері півбогів (Адіті); йа̄  —  та, хто; ваі  —  дійсно; сва-ґарбген̣а  —  у лоні; дадга̄ра  —  зачала; девам  —  Верховного Господа; трайі  —  Веди; йатга̄  —  так само як; йаджн̃а-віта̄нам  —  жертвопринесення; артгам  —  ціль.

Переклад

Як Веди несуть у собі плоди всіх жертвопринесень, так дочка царя Девака-бгоджі виносила в своєму лоні Верховного Бога-Особу, ставши подібною до матері півбогів. Чи все гаразд у неї [Девакі]?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Веди сповнені трансцендентного знання і духовних скарбів, а Девакі зачала в своєму лоні Господа Крішну    —    саме уособлення ведичної мудрості. Веди і Господь невідмінні між собою. Мета Вед полягає в тому, щоб привести до розуміння Господа, а Господь втілює в Своїй особі всі Веди. Цей вірш порівнює Девакі до сповнених глибокого змісту Вед, а Господа    —    до уособлення їхньої мети.

34

Текст

апісвід а̄сте бгаґава̄н сукгам̇ во
йах̣ са̄твата̄м̇ ка̄ма-дуґго ’ніруддгах̣
йам а̄мананті сма хі ш́абда-йонім̇
мано-майам̇ саттва-турійа-таттвам

Послівний переклад

апі  —  а також; світ  —  чи; а̄сте  —  Він; бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа; сукгам  —  щастя; вах̣  —  тебе; йах̣  —  той, хто; са̄твата̄м  —  відданих; ка̄ма-дуґгах̣  —  джерело виконання всіх бажань; аніруддгах̣  —  повне поширення Аніруддга; йам  —  кого; а̄мананті  —  вони вважають; сма  —  з давніх-давен; хі  —  безперечно; ш́абда-йонім  —  за джерело «Ріґ-веди»; манах̣-майам  —  за творця розуму; саттва  —  трансцендентний; турійа  —  четверте поширення; таттвам  —  принцип.

Переклад

А як ведеться Аніруддзі? Він виконує всі бажання чистих відданих, і Його з давніх-давен вважають за джерело «Ріґ-веди», творця розуму і четверте довершене поширення Вішну.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Аді-чатур-в’юха, первісне поширення Баладеви, складається із Ва̄судеви, Санкаршани, Прад’юмни й Аніруддги. Всі Вони вішну-таттви, тобто невідмінні від Бога-Особи. Коли втілився Шрі Рама, разом з Ним прийшли всі ці поширення, щоб зіграти Свою роль у Його розвагах. Господь Рама    —    це первісний Ва̄судева, а Його брати    —    це Санкаршана, Прад’юмна й Аніруддга. Аніруддга є також джерелом Маха-Вішну, що з Його подиху постала «Ріґ-веда». Це все докладно пояснює «Маркандея Пурана». Коли втілився Господь Крішна, Аніруддга з’явився як син Господа. Господь Крішна у Двараці являє собою Ва̄судеву з первісного поширення. Відначальний Господь Крішна ніколи не залишає Ґолоки Вріндавани. Всі довершені поширення являють собою одну й ту саму вішну-таттву, і між їхньою могутністю немає різниці.

35

Текст

апісвід анйе ча ніджа̄тма-даівам
ананйа-вр̣ттйа̄ самануврата̄ йе
хр̣діка-сатйа̄тмаджа-ча̄рудешн̣а-
ґада̄дайах̣ свасті чаранті саумйа

Послівний переклад

апі  —  також; світ  —  чи; анйе  —  інші; ча  —  та; ніджа-а̄тма  —  як власну душу; даівам  —  Шрі Крішна; ананйа  —  цілком; вр̣ттйа̄  —  віра; самануврата̄х̣  —  послідовники; йе  —  всі ті, хто; хр̣діка  —  Хрідіка; сатйа-а̄тмаджа  —  син Сат’ябгами; ча̄рудешн̣а  —  Чарудешна; ґада  —  Ґада; а̄дайах̣  —  та інші; свасті  —  гаразд; чаранті  —  проводять час; саумйа  —  розважливий.

Переклад

О розважливий [Уддгаво], а як справи в інших: у Хрідіки, Чарудешни, Ґади й сина Сат’ябгами, що всі люблять Господа Шрі Крішну, як свою душу, і що в усьому вірно слідують Господу?

36

Текст

апі сва-дорбгйа̄м̇ віджайа̄чйута̄бгйа̄м̇
дгармен̣а дгармах̣ паріпа̄ті сетум
дурйодгано ’тапйата йат-сабга̄йа̄м̇
са̄мра̄джйа-лакшмйа̄ віджайа̄нувр̣ттйа̄

Послівний переклад

апі  —  також; сва-дорбгйа̄м  —  власні руки; віджайа  —  Арджуна; ачйута̄-бгйа̄м  —  разом з Крішною; дгармен̣а  —  у згоді з релігійними принципами; дгармах̣  —  цар Юдгіштгіра; паріпа̄ті  —  підтримує; сетум  —  повагу до релігії; дурйодганах̣  —  Дурйодгана; атапйата  —  позаздрив; йат  —  чиє; сабга̄йа̄м  —  царське зібрання; са̄мра̄джйа  —  імператорське; лакшмйа̄  —  багатство; віджайа-анувр̣ттйа̄  —  за допомогою служіння Арджуни.

Переклад

А як царює Махараджа Юдгіштгіра, чи він править у згоді з релігійними засадами і чи шанує шлях праведності? Колись Дурйодгана згорав від заздрості, бо Юдгіштгіра жив під захистом рук Крішни й Арджуни, так наче вони були його власні руки.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Юдгіштгіра був уособлення релігійності. Коли він царював, спираючись на підтримку Господа Крішни та Арджуни, багатство його держави перевершувало всі уявлення про багатства раю. Його «руками» були Господь Крішна та Арджуна, тому він перевершував своїми багатствами всіх можновладців світу. Дурйодгана, заздрячи Юдгіштгірі, плів інтриґу за інтриґою, щоб якось скинути Юдгіштгіру з його становища, аж врешті-решт відбулася битва на Курукшетрі. Після битві на Курукшетрі Махараджа Юдгіштгіра знову очолив царство, що йому справедливо належало, і відродив засади праведності й поваги до релігії. В цьому краса царства, що ним керує праведний цар, як оце Махараджа Юдгіштгіра.

37

Текст

кім̇ ва̄ кр̣та̄ґгешв аґгам атйамарші
бгімо ’хівад дірґгатамам̇ вйамун̃чат
йасйа̄н̇ґгрі-па̄там̇ ран̣а-бгӯр на сехе
ма̄рґам̇ ґада̄йа̄ш́ чарато вічітрам

Послівний переклад

кім  —  чи; ва̄  —  також; кр̣та  —  здійснив; аґгешу  —  на грішників; аґгам  —  гнів; аті-амарші  —  непереможний; бгімах̣  —  Бгіма; ахі-ват  —  як кобра; дірґга-тамам  —  довго стримуваний; вйамун̃чат  —  пролив; йасйа  —  чий; ан̇ґгрі-па̄там  —  виходячи; ран̣а-бгӯх̣  —  поле бою; на  —  не могли; сехе  —  терпіти; ма̄рґам  —  шлях; ґада̄йа̄х̣  —  булавою; чаратах̣  —  виграючи; вічітрам  —  дивовижно.

Переклад

Скажи мені, будь-ласка, чи непереможний Бгіма, подібний до кобри, пролив свій так довго стримуваний гнів на тих грішників? Коли він тільки виходив на поле бою, дивовижно виграючи булавою, бойові шеренги здригались від нестерпного жаху.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Відура знав силу Бгіми. Коли Бгіма виходив на поле бою, вже сама його хода і дивовижна гра булавою наганяли на ворога нестерпний жах. Могутній Бгіма дуже довго стримувався, щоб не розправитися з синами Дгрітараштри. Отож Відура запитує, чи Бгіма вже вилив на них свій гнів, схожий на гнів ображеної кобри. Коли кобра, що довго згорала від гніву, нарешті випускає свою отруту, її жертві немає спасіння.

38

Текст

каччід йаш́одга̄ ратга-йӯтгапа̄на̄м̇
ґа̄н̣д̣іва-дганвопарата̄рір а̄сте
алакшіто йач-чхара-кӯт̣а-ґӯд̣го
ма̄йа̄-кіра̄то ґіріш́ас тутоша

Послівний переклад

каччіт  —  чи; йаш́ах̣-дга̄  —  уславлений; ратга-йӯтгапа̄на̄м  —  серед великих воїнів на колісницях; ґа̄н̣д̣іва  —  Ґандіва; дганва  —  лук; упарата-аріх̣  —  той, хто переміг ворогів; а̄сте  —  добре ведеться; алакшітах̣  —  невпізнаний; йат  —  чий; ш́ара-кӯт̣а-ґӯд̣гах̣  —  засипаний стрілами; ма̄йа̄-кіра̄тах̣  —  перебраний за мисливця; ґіріш́ах̣  —  Господь Шіва; тутоша  —  був задоволений.

Переклад

[Розкажи, будь-ласка,] як справи в Арджуни, що володіє луком Ґандіва і що прославився серед колісничих воїнів своїми перемогами над ворогами. Якось він вдовольнив Господа Шіву, засипавши його стрілами, коли Шіва прийшов до нього, перебраний за мисливця.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шіва випробував силу Арджуни, завів з ним сварку за впольованого вепра. Перевдягнутий мисливцем, Господь Шіва став нападати на Арджуну, і той став засипати його градом стріл, аж поки Господь Шіва був задоволений бойовим умінням Арджуни. Він благословив Арджуну і подарував йому зброю Пашупаті. Відура запитує тут про те, як справи в цього великого воїна.

39

Текст

йама̄в утасвіт танайау пр̣тга̄йа̄х̣
па̄ртгаір вр̣тау пакшмабгір акшін̣іва
рема̄та удда̄йа мр̣дге сва-ріктгам̇
пара̄т супарн̣а̄в іва ваджрі-вактра̄т

Послівний переклад

йамау  —  близнюки (Накула й Сахадева); утасвіт  —  чи; танайау  —  сини; пр̣тга̄йа̄х̣  —  Прітги; па̄ртгаіх̣  —  за допомогою синів Прітги; вр̣тау  —  під захистом; пакшмабгіх̣  —  повіками; акшін̣і  —  очей; іва  —  подібно; рема̄те  —  безтурботно граючись; удда̄йа  —  вириваючи; мр̣дге  —  в бою; сва-ріктгам  —  свою власність; пара̄т  —  у ворога, Дурйодгани; супарн̣ау  —  Ґаруда, носій Вішну; іва  —  як; ваджрі-вактра̄т  —  з-перед вуст Індри.

Переклад

Чи все гаразд у близнюків, що живуть під захистом своїх братів? Як око захищають повіки, так їх захищають сини Прітги, які вирвали у свого ворога Дурйодгани царство, свою законну власність, як колись Ґаруда вихопив нектар з-перед вуст громовержця Індри.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Індра, цар небес, тримає в руці блискавку і володіє величезною силою, однак Ґаруда, носій Господа Вішну, зумів вихопити нектар у нього з-перед вуст. Дурйодгана теж посідав могутність царя небес, проте сини Прітги, Пандави, зуміли вирвати в нього своє царство. Що Ґаруда, що Пандава    —    улюблені віддані Господа, і тому вони спроможні стати до бою з найсильнішим суперником.

Відура запитує про наймолодших братів серед Пандавів, про Накулу і Сахадеву. Ці близнюки були синами Мадрі, названої матері решти Пандавів. Після того, як Мадрі померла разом із своїм чоловіком, Махараджею Панду, Кунті взяла їх під свою опіку, та хоча вони були зведені брати, Накула з Сахадевою ні в чому не поступались трьом іншим Пандавам: Юдгіштгірі, Бгімі та Арджуні. Всі п’ятеро відомі світові як рідні брати. Троє старших Пандавів дбали про молодших братів, як повіки дбають про око. Відура хотів дізнатись, чи молодші брати й далі процвітають під крилом старших братів після того, як вони відвоювали в Дурйодгани своє царство.

40

Текст

ахо пр̣тга̄пі дгрійате ’рбгака̄ртге
ра̄джарші-варйен̣а віна̄пі тена
йас тв ека-віро ’дгіратго віджіґйе
дганур двітійах̣ какубгаш́ чатасрах̣

Послівний переклад

ахо  —  повелителю; пр̣тга̄  —  Кунті; апі  —  також; дгрійате  —  живе; арбгака-артге  —  заради дітей, що залишились без батька; ра̄джарші  —  цар Панду; варйен̣а  —  найліпший; віна̄ апі  —  без нього; тена  —  йому; йах̣  —  той, хто; ту  —  проте; ека  —  сам; вірах̣  —  воїн; адгіратгах̣  —  полководець; віджіґйе  —  зміг перемогти; дганух̣  —  лук; двітійах̣  —  другий; какубгах̣  —  напрямки; чатасрах̣  —  чотири.

Переклад

О повелителю, чи живе ще Прітга? Вона жила тільки задля дітей, що залишились без батька, інакше б вона не змогла жити без царя Панду, великого полководця і воїна, що просто за допомогою другого лука завоював усі чотири сторони світу.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Вірна дружина не може витримати розлуки з своїм повелителем, чоловіком, і тому колись вдови з власної волі входили в поховальне вогнище, на якому спалювали тіло їхнього мертвого чоловіка. Цей звичай був дуже поширений в Індії, тому що жінки відзначались своїми чеснотами і вірністю чоловікам. Згодом, з початком епохи Калі, дружини втратили свою колишню відданість чоловікам, і звичай, за яким вдова з власної волі кидалась у вогонь, відійшов у минуле. Не так давно цей звичай був заборонений, тому що, замість добровільного, цей звичай перетворився у примусовий і жінки кидались у вогонь під тиском громадської думки.

Коли Махараджа Панду помер, обидві його дружини, Кунті і Мадрі, захотіли кинутись у вогонь, але Мадрі попрохала Кунті залишитися жити задля малих дітей, п’ятьох Пандавів. До цього прохання приєднався В’ясадева, і Кунті врешті погодилась. Незважаючи на своє глибоке горе, Кунті вирішила жити далі, але не для того, щоб втішатися життям без чоловіка, а для того, щоб дбати про дітей. Відура згадує тут ці події, тому що він добре знає життя своячки Кунтідеві. Відомо, що Махараджа Панду був великий воїн, який сам, за допомогою лука і стріл, зумів завоювати всі чотири сторони світу. Кунті було нестерпно жити вдовою, втративши такого чоловіка, але вона була змушена жити задля п’ятьох дітей.

41

Текст

саумйа̄нуш́оче там адгах̣-патантам̇
бгра̄тре парета̄йа відудрухе йах̣
нірйа̄піто йена сухр̣т сва-пурйа̄
ахам̇ сва-путра̄н саманувратена

Послівний переклад

саумйа  —  піднесений; ануш́оче  —  просто шкодую; там  —  його; адгах̣-патантам  —  що збився зі шляху; бгра̄тре  —  свого брата; парета̄йа  —  після смерті; відудрухе  —  повстав проти; йах̣  —  той, кого; нірйа̄пітах̣  —  викинули геть; йена  —  чиїм; сухр̣т  —  доброзичливцем; сва-пурйа̄х̣  —  зі свого власного дому; ахам  —  мене; сва-путра̄н  —  зі своїми синами; саману-вратена  —  піддавшись впливові.

Переклад

О піднесена душе, мені просто шкода Дгрітараштру, що після смерті свого брата став діяти, наче його ворог. Хоча я завжди щиро бажав йому добра, він, повністю піддавшись впливові своїх синів, прогнав мене з власного дому.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Відура не запитував про те, як ведеться його старшому братові, тому що про якесь щастя людини, котра котиться до пекла, не може бути й мови. Відура щиро бажав добра Дгрітараштрі і в глибині серця не переставав хвилюватись про нього. Він жалкував, що Дгрітараштра вдався до ворожих дій проти синів свого померлого брата Панду і з намови своїх підлих синів погодився на його (Відурине) вигнання з власного дому. Незважаючи на всю братову підступність, Відура не відчував ворожості до нього і, навпаки, далі був його доброзичливцем. На схилі Дгрітараштриного життя з’ясувалось, що Відура був його єдиний справжній друг. Так поводиться вайшнава, як оце Відура,    —    він бажає добра всім, навіть своїм ворогам.

42

Текст

со ’хам харер мартйа-від̣амбанена
др̣ш́о нр̣н̣а̄м̇ ча̄лайато відга̄тух̣
на̄нйопалакшйах̣ падавім̇ праса̄да̄ч
чара̄мі паш́йан ґата-вісмайо ’тра

Послівний переклад

сах̣ ахам  —  тому я; харех̣  —  Бога-Особи; мартйа  —  в цьому світі смертних; від̣амбанена  —  невпізнаний; др̣ш́ах̣  —  очам; нр̣н̣а̄м  —  звичайних людей; ча̄лайатах̣  —  що пантеличать; відга̄тух̣  —  для цього; на  —  не; анйа  —  інший; упалакшйах̣  —  видимий для інших; падавім  —  славу; праса̄да̄т  —  з ласки; чара̄мі  —  мандрую; паш́йан  —  бачачи; ґата-вісмайах̣  —  немає сумніву; атра  —  в цьому.

Переклад

Після того, як я, невпізнанний для інших, сходив весь світ, це все мене вже не дивує. Діяння Бога-Особи, що іноді скидаються на дії простого смертного, пантеличать людей, але з Його ласки мені відкрилась Його велич, і тому я повністю щасливий.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Хоча Відура доводився Дгрітараштрі братом, його вдача докорінно відрізнялась від Дгрітараштриної. З милості Господа Крішни він, на відміну від брата, мав глибокий розум, і тому спілкування з братом не могло зіпсувати його. Дгрітараштра і його матеріалістичні сини, покладаючись на власні сили, шукали оманної влади над світом. Господь їх не зупиняв, і вони дедалі більше втрачали відчуття реальності. Але Відура щиро прагнув відданого служіння Господу і тому до останку присвятив себе Абсолютному Богові-Особі. Обходячи святі місця, він досягнув досконалості і таким чином звільнився від будь-яких сумнівів. Він зовсім не шкодував за втраченим домашнім вогнищем, бо особисто пересвідчився, що залежність від Господньої ласки дає більшу свободу, аніж та, яку начебто дарує власна домівка. Зрікатися світу може тільки той, хто твердо переконаний в тому, що ним опікується Господь. Про цю стадію життя в «Бгаґавад-ґіті» сказано: абгайам̇ саттва-сам̇ш́уддгіх̣    —    хоча насправді всі живі істоти повністю залежать від милості Господа, бути непохитно переконаним у цьому може тільки той, хто очистив своє існування. Коли людина цілковито покладається на Господа, цей рівень називають саттва-сам̇ш́уддгіх̣, або очищеним існуванням. Плоди такого очищення виявляються у формі безстрашності. Відданий Господа, або нараяна-пара, не боїться нічого, бо завжди знає, що за будь-яких обставин його захищає Господь. Твердо знаючи це, Відура самотньо мандрував усім світом, залишаючись невпізнаний як для друзів, так і для ворогів. Таким чином, вільний від численних світських обов’язків, він насолоджувався справжньою свободою життя.

Коли Господь Шрі Крішна був особисто присутній у цьому смертному світі в Своєму вічному, сповненому блаженства образі Ш’ямасундари, ніхто, крім чистих відданих, не міг збагнути Його велич і Його природу. Аваджа̄на̄нті ма̄м̇ мӯд̣га̄ ма̄нушім̇ танум а̄ш́рітам (Б.-ґ. 9.11)    —    для невідданих Він завжди незбагненний, але віддані, завдяки чистому відданому служінню Господу, завжди бачать Його таким, який Він є.

43

Текст

нӯнам̇ нр̣па̄н̣а̄м̇ трі-мадотпатга̄на̄м̇
махім мухуш́ ча̄лайата̄м̇ чамӯбгіх̣
вадга̄т прапанна̄рті-джіхіршайеш́о
’пй упаікшата̄ґгам̇ бгаґава̄н курӯн̣а̄м

Послівний переклад

нӯнам  —  безперечно; нр̣па̄н̣а̄м  —  царів; трі  —  три; мада-утпатга̄на̄м  —  збившись з шляху через оманну гордість; махім  —  землю; мухух̣  —  без упину; ча̄лайата̄м  —  непокоячи; чамӯбгіх̣  —  воєнними маневрами; вадга̄т  —  через убивство; прапанна  —  віддались; а̄рті-джіхіршайа  —  бажаючи полегшити горе і страждання; іш́ах̣  —  Господь; апі  —  незважаючи на; упаікшата  —  чекав; аґгам  —  образи; бгаґава̄н  —  Верховний Господь; курӯн̣а̄м  —  Куру.

Переклад

Хоча Крішна    —    Господь і хоча Він завжди прагне полегшити страждання всіх істот, Він не став одразу вбивати Куру, дарма що вони вчинили всі можливі гріхи і належали до числа тих царів, які під впливом троїстої гордині мучили землю воєнними виправами.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», Господь сходить у цей смертний світ із дуже потрібною для всіх місією: знищити лиходіїв і звільнити від страждань праведних людей. Однак попри те, що Господь Крішна прийшов з цією місією, Він дозволив Куру образити Драупаді, несправедливо обійтися з Пандавами і навіть насміятись над Ним Самим. Виникає запитання: «Чому Він допустив таку несправедливість і кривду у Своїй присутності? Чому Він не покарав Куру негайно?» Коли Куру чинили наругу над Драупаді, намагаючись привселюдно роздягнути її, Господь врятував її, зробивши її сарі нескінченним. Але Він не став на місці карати глумителів. Проте бездіяльність Господа зовсім не означала, що Він дарував Кауравам їхні образи. На землі тоді було також багато інших царів, які чванились своїми набутками трьох різновидів    —    багатством, освітою і підданими. Граючи своєю військовою силою, вони постійно турбували землю. Господь просто чекав, коли вони всі зберуться разом на Курукшетрі, а тоді знищив їх усіх за одним заходом, швидко закінчивши Свою місію усунення демонів. Безбожні царі чи керівники держав, загордившись нагромадженим матеріальним багатством, знанням і приростом населення своїх країн, неодмінно починають демонструвати військову силу й турбувати невинних людей. Коли був особисто присутній Господь Крішна, на землі було багато таких царів, і тому Він влаштував битву на Курукшетрі. Коли Господь проявив Свою форму вішва-рупи, Він так пояснив Свою місію знищення лиходіїв: «З власної волі Я зійшов на землю в образі нездоланного Часу, щоб усунути небажане населення. Я знищу всіх, хто тут зібрався, за винятком вас, Пандавів. Твоя участь для цього навіть не є конче потрібна. Їхня доля вже вирішена: Я вб’ю їх усіх. Якщо ти хочеш вкрити себе лицарською славою і насолодитися завойованим, тоді, о Сав’ясачі, просто стань безпосереднім знаряддям знищення цих воїнів і візьми цю заслугу собі. Я вже повбивав усіх великих воїнів: Бгішму, Дрону, Джаядратгу, Карну та інших великих полководців. Ні про що не хвилюйся. Воюй і здобувай славу звитяжного героя!» (Б.-ґ. 11.32-34).

Господь завжди воліє, щоб слава подвигів, які Він здійснює, йшла Його відданим. Він прагнув, щоб Його відданому й другу Арджуні дісталась слава переможця битви на Курукшетрі. Тому Він чекав, поки всі лиходії зберуться на Курукшетрі. Тільки й лише задля цього Господь зволікав з карою.

44

Текст

аджасйа джанмотпатга-на̄ш́ана̄йа
карма̄н̣й акартур ґрахан̣а̄йа пум̇са̄м
нанв анйатга̄ ко ’рхаті деха-йоґам̇
паро ґун̣а̄на̄м ута карма-тантрам

Послівний переклад

аджасйа  —  ненародженого; джанма  —  з’явлення; утпатга-на̄ш́ана̄йа  —  задля знищення непокірливих; карма̄н̣і  —  діяння; акартух̣  —  того, хто не змушений нічого робити; ґрахан̣а̄йа  —  взяти; пум̇са̄м  —  всіх людей; нану анйатга̄  —  інакше; ках̣  —  хто; архаті  —  заслуговує; деха-йоґам  —  зв’язок із тілом; парах̣  —  трансцендентний; ґун̣а̄на̄м  —  до трьох ґун природи; ута  —  що вже й казати; карма-тантрам  —  про закон зв’язку дії та наслідків.

Переклад

Господь з’являється в цьому всесвіті для того, щоб винищити лиходіїв, що порушують лад у суспільстві. Дії Господа трансцендентні й покликані просвітити людство. Окрім цього, навіщо Господу, трансцендентному до всіх матеріальних якостей, народжуватись на землі?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: іш́варах̣ парамах̣ кр̣шн̣ах̣ сач-чід-а̄нанда-віґрахах̣ («Брахма-самхіта» 5.1)    —    форма Господа вічна, сповнена блаженства і знання. Отже Його так зване народження лише здається народженням. Так само нам здається, що сонце з’являється на східному виднокраї. Господь, на відмінну від звичайних живих істот, народжується не під впливом матеріальної природи і наслідків колишніх вчинків. Його вчинки і діяння    —    це ні від чого не залежні розваги і не викликають жодних реакцій матеріальної природи. У «Бгаґавад-ґіті» (4.14) сказано:

на ма̄м̇ карма̄н̣і лімпанті
на ме карма-пгале спр̣ха̄
іті ма̄м̇ йо ’бгіджа̄на̄ті
кармабгір на са бадгйате

Закон карми, що його Господь встановлює для живих істот, на Нього Самого не впливає. До того ж, Господь вільний від бажання Своїми діями поліпшити Своє становище, як цього прагнуть звичайні живі істоти. Звичайні істоти трудяться задля того, щоб поліпшити своє зумовлене життя. Але Господь уже сповнений усього багатства, сили, слави, краси, знання і зреченості. Чого Йому ще залишається бажати? Ніхто не може перевершити Його в жодній з Його надзвичайних якостей, отож Йому немає анінайменшої потреби прагнути що-небудь поліпшити. Треба завжди розуміти відмінність між діями Господа і звичайних живих істот. Тільки так можна збагнути трансцендентне становище Господа. Той, хто усвідомив трансцендентність Господа, може стати Господнім відданим і відразу ж звільнитися від усіх наслідків своїх колишніх вчинків. В писаннях сказано: карма̄н̣і нірдахаті кінту ча бгакті-бга̄джа̄м,    —    Господь зменшує або й повністю усуває вплив наслідків колишніх вчинків відданого («Брахма-самхіта» 5.54).

Кожен повинен схилятись перед діяннями Господа і насолоджуватись їхнім описом. Його діяння призначені привабити звичайну людину до Господа. Господь завжди підтримує і захищає відданих, і це може привабити звичайних людей    —    корисливих трудівників чи шукачів звільнення. Корисливі трудівники мають змогу здобути свої жадані плоди завдяки відданому служінню. Так само й шукачі звільнення можуть досягнути своєї мети віддано служачи Господу. Віддані не прагнуть ні насолоди плодами своєї діяльності, ні тої чи іншої форми звільнення. Вони просто насолоджуються описами надлюдських діянь Господа, слухаючи про те, як Він ще в дитинстві підняв пагорб Ґовардгана чи вбив демоницю Путану. Господь являє Свої подвиги для того, щоб привабити всіх людей: і кармі, і ґ’яні, і бгакт. А що Він трансцендентний до всіх законів карми, Він ніколи не прибирає ілюзорних форм майі, що їх проти своєї волі змушені приймати звичайні живі істоти, зв’язані путами своїх вчинків та їхніх наслідків.

Ще одна ціль появи Господа, другорядна за своїм значенням, полягає в тому, щоб знищити асурів, які не рахуються ні з якими законами, і покласти край безглуздій атеїстичній пропаґанді, яку влаштовують люди невеликого розуму. Асури, яких Господь вбиває, з Його ласки здобувають звільнення. Прихід Господа завжди сповнений глибокого значення і докорінно відрізняється від народження звичайних людей. Якщо навіть чисті віддані не зв’язані матеріальним тілом, то Господь, що з’являється такий, який Він є, у Своїй формі сач-чід-ананда, і поготів не знає ніяких обмежень матеріальної форми.

45

Текст

тасйа прапанна̄кгіла-локапа̄на̄м
авастгіта̄на̄м ануш́а̄сане све
артга̄йа джа̄тасйа йадушв аджасйа
ва̄рта̄м̇ сакге кіртайа тіртга-кіртех̣

Послівний переклад

тасйа  —  Його; прапанна  —  віддані; акгіла-лока-па̄на̄м  —  всі правителі всесвіту; авастгіта̄на̄м  —  що перебувають; ануш́а̄сане  —  під владою; све  —  Своїх; артга̄йа  —  задля інтересів; джа̄тасйа  —  народженого; йадушу  —  в родині Яду; аджасйа  —  ненародженого; ва̄рта̄м  —  оповіді; сакге  —  друже; кіртайа  —  будь ласка, розкажи; тіртга-кіртех̣  —  Господа, чию славу треба оспівувати у свяих місцях.

Переклад

Отож, будь ласка, друже, прослав Господа, що Його завжди оспівують у святих місцях. Він ненароджений, але з безпричинної милості до вірних Йому правителів усесвіту, Він з’являється тут. Тільки задля них Він з’явився в родині Своїх безкорисливих відданих, Яду.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У всесвіті існує безліч правителів, які владарюють на різних планетах: на Сонці    —    бог Сонця, на Місяці    —    бог Місяця, на райській планеті    —    Індра, на Брахмалоці, де живе Господь Брахма    —    Ваю, Варуна та інші півбоги. Всі вони покірні слуги Верховного Бога-Особи. Щоразу, коли хтось порушує лад на тій чи іншій з незліченних планет якогось усесвіту, вони моляться до Господа, прохаючи Його прийти. Господь відповідає на їхні молитви і з’являється. Про це вже йшлося на попередніх сторінках «Бгаґаватам» (1.3.28):

ете ча̄м̇ш́а-кала̄х̣ пум̇сах̣
кр̣шн̣ас ту бгаґава̄н свайам
індра̄рі-вйа̄кулам̇ локам̇
мр̣д̣айанті йуґе йуґе

Щоепохи, коли вірні Йому правителі всесвіту зазнають якоїсь скрути, Господь приходить допомогти їм. Крім того, Господь з’являється для того, щоб втішити Своїх безкорисливих відданих. Вірні Господу правителі всесвіту і чисті віддані завжди в усьому коряться Йому і ніколи не йдуть проти Його бажань. Тому Господь завжди про них дбає.

Паломництво покликане допомогти людині постійно пам’ятати Господа, і тому Господа називають тіртга-кірті. До святого місця ідуть для того, щоб прославити Господа. В Індії, хоча часи сильно міняються, й нині багато місць прощі. Наприклад, в Матгурі та Вріндавані, де нам колись випала нагода жити, люди прокидаються рано-вранці, о четвертій годині, і до ночі так чи інакше оспівують славу Господа. Святе місце тим і прекрасне, що в ньому людина навіть мимохіть завжди пам’ятає про велич Господа. Ім’я Господа, Його слава, якості, образ, розваги і оточення невідмінні від Нього Самого, і тому там, де оспівують Його славу, Він з’являється власною особою. Завжди і всюди, де чисті віддані збираються і прославляють Господа, Господь особисто присутній серед них, щодо цього немає жодного сумніву. Господь Сам проголошує, що Він завжди перебуває там, де Його чисті віддані оспівують Його славу.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Третьої пісні, першої глави, яка має назву «Запитання Відури».