ВІРШ 21
Text 21
Текст
Text
ніруддга-сапта̄йатано ’напекшах̣
стгітва̄ мухӯрта̄рдгам акун̣т̣га-др̣шт̣ір
нірбгідйа мӯрдган віср̣джет парам̇ ґатах̣
niruddha-saptāyatano ’napekṣaḥ
sthitvā muhūrtārdham akuṇṭha-dṛṣṭir
nirbhidya mūrdhan visṛjet paraṁ gataḥ
Послівний переклад
Synonyms
тасма̄т — звідти ; бгрувох̣ — брів ; антарам — між ; уннайета — треба підняти; ніруддга — зачинивши; сапта — сім; а̄йатанах̣ — виходів життєвого повітря; анапекшах̣ — байдужий до будь-яких матеріальних насолод; стгітва̄ — утримуючи; мухӯрта — миті; ардгам — половину; акун̣т̣га — назад додому, до Бога; др̣шт̣іх̣ — націлений на це; нірбгідйа — пробивши; мӯрдган — отвір у тімені; віср̣джет — має покинути тіло; парам — до Всевишнього; ґатах̣ — повертаючись.
tasmāt — from there; bhruvoḥ — of the eyebrows; antaram — in between; unnayeta — should be brought in; niruddha — by blocking; sapta — seven; āyatanaḥ — outlets of the life air; anapekṣaḥ — independent of all material enjoyment; sthitvā — by keeping; muhūrta — of a moment; ardham — half; akuṇṭha — back home, back to Godhead; dṛṣṭiḥ — one whose aim is targeted like that; nirbhidya — punching; mūrdhan — the cerebral hole; visṛjet — should give up his body; param — the Supreme; gataḥ — having gone to.
Переклад
Translation
Тоді бгакті-йоґ має підняти потік життєвого повітря між брів, а далі, перекривши сім виходів життєвого повітря, цілеспрямовано думати про повернення додому, до Бога. Якщо він цілковито звільнився від усіх бажань матеріальної насолоди, він повинен піднятись до тімені і, порвавши усі свої зв’язки з матерією, повернутись до Всевишнього.
Thereafter the bhakti-yogī should push the life air up between the eyebrows, and then, blocking the seven outlets of the life air, he should maintain his aim for going back home, back to Godhead. If he is completely free from all desires for material enjoyment, he should then reach the cerebral hole and give up his material connections, having gone to the Supreme.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш радить, як порвати зв’язок з матерією і повернутись додому, до Бога, до Всевишнього. Головна вимога до того, хто бажає повернутись до Бога, — бути цілком вільним від бажання матеріальної насолоди. Є різні рівні матеріальної насолоди відповідно до тривалости життя істоти та доступних їй чуттєвих втіх. «Бгаґавад-ґіта» (9.20) згадує за найвищий рівень чуттєвої насолоди і найтриваліше життя. Усі ці насолоди матеріальні, і тому треба бути глибоко переконаними, що нам не потрібне таке довге життя навіть на планеті Брахмалоці. Ми повинні повернутися додому, до Бога, — ми не повинні приваблюватись навіть найбільшими матеріальними благами. У «Бгаґавад-ґіті» (2.59) сказано, що такої зречености від матерії можна набути тільки пізнавши вище життя. Парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате. Звільнитися від потягу до матеріального можна тільки цілковито зрозумівши природу духовного життя. Ідеї певного класу імперсоналістів про те, що духовне життя позбавлене будь-якого розмаїття, дуже небезпечні. Поширюючи ці ідеї, імперсоналісти вводять людей в оману і тільки чимдалі посилюють їхню прив’язаність до матеріальної насолоди. Внаслідку, бідні на знання люди не можуть навіть почасти зрозуміти становище парам, Всевишнього. Вони цупко тримаються за розмаїття матеріальних насолод, хоча тішать себе думкою, ніби вони усвідомили Брахман. Такі люди, як випливає з цього вірша, не можуть нічого зрозуміти про становище парам, а тому нездатні прийти до Всевишнього. Повним знанням про духовний світ, про Бога-Особу та про трансцендентне спілкування з Ним на незліченних духовних планетах Вайкунтгалоках володіють віддані. У цьому вірші вжито слова акун̣т̣га- др̣шт̣іх̣. Слово акун̣т̣га означає те саме, що й вайкунтга. Тільки той, хто спрямовано ставить собі за мету досягнути духовного світу і особисто спілкуватися з Господом, може відкинути все, що зв’язує його з матерією, навіть перебуваючи ще в матеріальному світі. Парам, за яке йдеться тут, і парам̇ дга̄ма, згадана у кількох місцях «Бгаґавад-ґіти», суть одне й те саме. Той, хто досягає парам̇ дга̄ма, вже не повертається до матеріального світу. Такої свободи не досягти, навіть якщо піднятися на найвищу локу (планету) матеріального світу.
The process of giving up all material connections and returning home, back to Godhead, the Supreme, is recommended herein. The condition is that one should be completely freed from desire for material enjoyment. There are different grades of material enjoyments in respect to duration of life and sensual gratification. The highest plane of sensual enjoyment for the longest period of life is mentioned in the Bhagavad-gītā (9.20). All are but material enjoyments, and one should be thoroughly convinced that he has no need of such a long duration of life, even in the Brahmaloka planet. He must return home, back to Godhead, and must not be attracted by any amount of material facilities. In the Bhagavad-gītā (2.59) it is said that this sort of material detachment is possible to attain when one is acquainted with the supreme association of life. Paraṁ dṛṣṭvā nivartate. One cannot be freed from material attraction unless he has complete understanding of the nature of spiritual life. The propaganda by a certain class of impersonalists that spiritual life is void of all varieties is dangerous propaganda to mislead the living beings into becoming more and more attracted by material enjoyments. As such, persons with a poor fund of knowledge cannot have any conception of the param, the Supreme; they try to stick to the varieties of material enjoyments, although they may flatter themselves as being Brahman-realized souls. Such less intelligent persons cannot have any conception of the param, as mentioned in this verse, and therefore they cannot reach the Supreme. The devotees have full knowledge of the spiritual world, the Personality of Godhead and His transcendental association in unlimited spiritual planets called Vaikuṇṭhalokas. Herein akuṇṭha-dṛṣṭiḥ is mentioned. Akuṇṭha and vaikuṇṭha convey the same import, and only one who has his aim fixed upon that spiritual world and personal association with the Godhead can give up his material connections even while living in the material world. This param and the paraṁ dhāma mentioned in several places in the Bhagavad-gītā are one and the same thing. One who goes to the paraṁ dhāma does not return to the material world. This freedom is not possible even by reaching the topmost loka of the material world.
Є сім виходів життєвого повітря: двоє очей, двоє ніздрів, двоє вух та рот. Найчастіше, коли помирає звичайна людина, воно виходить через рот. Але, як сказано вище, йоґ, котрий вміє керувати своїм життєвим повітрям, звичайно випускає його, пробиваючи тім’я. Отже, йоґ закриває вищезгадані сім отворів, щоб життєве повітря природно вирвалось через тім’я. Коли великий відданий відходить у такий спосіб, з цього знати певно, що він обриває всі зв’язки з матерією.
The life air passes through seven openings, namely two eyes, two nostrils, two ears and one mouth. Generally it passes through the mouth at the time of an ordinary man’s death. But the yogī, as above mentioned, who controls the life air in his own way, generally releases the life air by puncturing the cerebral hole in the head. The yogī therefore blocks up all the above-mentioned seven openings so that the life air will naturally burst forth through the cerebral hole. This is the sure sign of a great devotee’s leaving the material connection.