ВІРШ 21
ТЕКСТ 21
Текст
Текст
ніруддга-сапта̄йатано ’напекшах̣
стгітва̄ мухӯрта̄рдгам акун̣т̣га-др̣шт̣ір
нірбгідйа мӯрдган віср̣джет парам̇ ґатах̣
нируддха-сапта̄ятано 'напекш̣ах̣
стхитва̄ мухӯрта̄рдхам акун̣т̣ха-др̣ш̣т̣ир
нирбхидя мӯрдхан виср̣джет парам̇ гатах̣
Послівний переклад
Дума по дума
тасма̄т — звідти ; бгрувох̣ — брів ; антарам — між ; уннайета — треба підняти; ніруддга — зачинивши; сапта — сім; а̄йатанах̣ — виходів життєвого повітря; анапекшах̣ — байдужий до будь-яких матеріальних насолод; стгітва̄ — утримуючи; мухӯрта — миті; ардгам — половину; акун̣т̣га — назад додому, до Бога; др̣шт̣іх̣ — націлений на це; нірбгідйа — пробивши; мӯрдган — отвір у тімені; віср̣джет — має покинути тіло; парам — до Всевишнього; ґатах̣ — повертаючись.
тасма̄т – оттам; бхрувох̣ – на веждите; антарам – между; уннайета – трябва да помести; нируддха – като запуши; сапта – седем; а̄ятанах̣ – изхода на жизнения дъх; анапекш̣ах̣ – безразличен към материалното наслаждение; стхитва̄ – като запази; мухӯрта – миг; ардхам – половината; акун̣т̣ха – вкъщи, обратно при Бога; др̣ш̣т̣их̣ – този, който си поставя такава цел; нирбхидя – пробивайки; мӯрдхан – мозъчното отвърстие; виср̣джет – трябва да напусне тялото си; парам – Върховния; гатах̣ – отправил се към.
Переклад
Превод
Тоді бгакті-йоґ має підняти потік життєвого повітря між брів, а далі, перекривши сім виходів життєвого повітря, цілеспрямовано думати про повернення додому, до Бога. Якщо він цілковито звільнився від усіх бажань матеріальної насолоди, він повинен піднятись до тімені і, порвавши усі свої зв’язки з матерією, повернутись до Всевишнього.
След това този бхакти йогӣ трябва да съсредоточи жизнения си дъх между веждите и като покрие седемте изхода, да се устреми към целта си – връщането вкъщи, обратно при Бога. Ако се е освободил от всички желания за материално наслаждение, той трябва да стигне до мозъчното отвърстие, и като прекъсне всички връзки с материята, да се отправи към Върховния.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш радить, як порвати зв’язок з матерією і повернутись додому, до Бога, до Всевишнього. Головна вимога до того, хто бажає повернутись до Бога, — бути цілком вільним від бажання матеріальної насолоди. Є різні рівні матеріальної насолоди відповідно до тривалости життя істоти та доступних їй чуттєвих втіх. «Бгаґавад-ґіта» (9.20) згадує за найвищий рівень чуттєвої насолоди і найтриваліше життя. Усі ці насолоди матеріальні, і тому треба бути глибоко переконаними, що нам не потрібне таке довге життя навіть на планеті Брахмалоці. Ми повинні повернутися додому, до Бога, — ми не повинні приваблюватись навіть найбільшими матеріальними благами. У «Бгаґавад-ґіті» (2.59) сказано, що такої зречености від матерії можна набути тільки пізнавши вище життя. Парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате. Звільнитися від потягу до матеріального можна тільки цілковито зрозумівши природу духовного життя. Ідеї певного класу імперсоналістів про те, що духовне життя позбавлене будь-якого розмаїття, дуже небезпечні. Поширюючи ці ідеї, імперсоналісти вводять людей в оману і тільки чимдалі посилюють їхню прив’язаність до матеріальної насолоди. Внаслідку, бідні на знання люди не можуть навіть почасти зрозуміти становище парам, Всевишнього. Вони цупко тримаються за розмаїття матеріальних насолод, хоча тішать себе думкою, ніби вони усвідомили Брахман. Такі люди, як випливає з цього вірша, не можуть нічого зрозуміти про становище парам, а тому нездатні прийти до Всевишнього. Повним знанням про духовний світ, про Бога-Особу та про трансцендентне спілкування з Ним на незліченних духовних планетах Вайкунтгалоках володіють віддані. У цьому вірші вжито слова акун̣т̣га- др̣шт̣іх̣. Слово акун̣т̣га означає те саме, що й вайкунтга. Тільки той, хто спрямовано ставить собі за мету досягнути духовного світу і особисто спілкуватися з Господом, може відкинути все, що зв’язує його з матерією, навіть перебуваючи ще в матеріальному світі. Парам, за яке йдеться тут, і парам̇ дга̄ма, згадана у кількох місцях «Бгаґавад-ґіти», суть одне й те саме. Той, хто досягає парам̇ дга̄ма, вже не повертається до матеріального світу. Такої свободи не досягти, навіть якщо піднятися на найвищу локу (планету) матеріального світу.
Тук се препоръчва човек да прекъсне всички връзки с материята и да се върне вкъщи, обратно при Върховния Бог. За тази цел е необходимо той напълно да се е освободил от желанието за материално наслаждение. Има различни равнища на материално наслаждение в зависимост от продължителността на живота и формите на удовлетворяване на сетивата. Най-висшият тип сетивно наслаждение, който може да се изпита, и максимално дългият живот са описани в Бхагавад-гӣта̄ (9.20). Всички тези наслаждения обаче са материални, затова човек трябва дълбоко да осъзнае, че не се нуждае от толкова дълъг живот дори на планетата Брахмалока. Той трябва да се върне вкъщи, обратно при Бога, ида не се блазни от никакви материални блага. В Бхагавад-гӣта̄ (2.59) се казва, че човек може да се откъсне от материалните удоволствия, когато изпита най-висшия вкус на живота. Парам̇ др̣ш̣т̣ва̄ нивартате. Докато не разбере природата на духовния живот, той не може да се освободи от влечението си към материята. Проповедите на имперсоналистите, че духовният живот е лишен от многообразие, са много опасни, защото заблуждават живите същества и усилват привързаността им към материалното наслаждение. Имперсоналистите нямат познания, затова не могат да имат представа за парам, Върховния; колкото и да си въобразяват, че са осъзнали Брахман, те си остават привързани към различните видове материално наслаждение. Както става ясно от разглежданата шлока, тези неинтелигентни хора нямат представа за парам и затова не могат да достигнат Върховния. Преданите имат пълно знание за духовния свят, за Божествената Личност и за трансценденталното общуване с Бога на неизброимите духовни планети, наречени Вайкун̣т̣халоки. Тук е употребена думата акун̣т̣ха-др̣ш̣т̣их̣. Акун̣т̣ха и вайкун̣т̣ха имат еднакво значение. Само този, който си е поставил за цел да стигне до духовния свят и лично да общува с Бога, може да сложи край на материалните си обвързаности дори докато е още в материалния свят. Парам и парам̇ дха̄ма, за които многократно се споменава в Бхагавад-гӣта̄, са едно и също нещо. Този, който стигне до парам̇ дха̄ма, не се връща в материалния свят. Такава свобода е невъзможна дори на най-висшата лока в материалния свят.
Є сім виходів життєвого повітря: двоє очей, двоє ніздрів, двоє вух та рот. Найчастіше, коли помирає звичайна людина, воно виходить через рот. Але, як сказано вище, йоґ, котрий вміє керувати своїм життєвим повітрям, звичайно випускає його, пробиваючи тім’я. Отже, йоґ закриває вищезгадані сім отворів, щоб життєве повітря природно вирвалось через тім’я. Коли великий відданий відходить у такий спосіб, з цього знати певно, що він обриває всі зв’язки з матерією.
Жизненият дъх може да излезе през седем отвора: очите, ноздрите, ушите и устата. Когато умира обикновен човек, по правило жизненият дъх излиза през устата. Но йогӣте, които могат да управляват дъха си повече описания начин, го освобождават през мозъчното отвърстие в главата си. Те запушват седемте отвора и тогава жизненият дъх сам пробива мозъчното отвърстие. Това е сигурен знак, че великият предан е прекъснал всичките си връзки с материята.