ВІРШ 3
Sloka 3
Текст
Verš
джанма сарґа уда̄хр̣тах̣
брахман̣о ґун̣а-ваішамйа̄д
вісарґах̣ паурушах̣ смр̣тах̣
janma sarga udāhṛtaḥ
brahmaṇo guṇa-vaiṣamyād
visargaḥ pauruṣaḥ smṛtaḥ
Послівний переклад
Synonyma
бгӯта — п’ять грубих елементів (небо та ін.); ма̄тра̄ — об’єкти чуттєвого сприйняття; індрійа — чуття; дгійа̄м — розуму; джанма — творення ; сарґах̣ — проявлення ; уда̄хр̣тах̣ — названо творенням ; брахман̣ах̣ — Брахми , першого пуруші ; ґун̣а-ваішамйа̄т — взаємодією трьох ґун природи; вісарґах̣ — подальше творення ; паурушах̣ — діяльність , що випливає з цього; смр̣тах̣ — так названо.
bhūta — pět hrubohmotných prvků (éter atd.); mātrā — smyslové vjemy; indriya — smysly; dhiyām — mysli; janma — stvoření; sargaḥ — projevení; udāhṛtaḥ — se nazývá stvoření; brahmaṇaḥ — Brahmy, prvního puruṣi; guṇa-vaiṣamyāt — vzájemným působením tří kvalit přírody; visargaḥ — druhotné stvoření; pauruṣaḥ — výsledné činnosti; smṛtaḥ — je takto známé.
Переклад
Překlad
Первинне творення шістнадцяти складових матерії: п’яти першоелементів [вогню, води, землі, повітря і неба], звуку, форми, смаку, запаху, дотику, а також очей, вух, носа, язика, шкіри та розуму, — називають сарґа, тоді як породжену цим подальшу взаємодію ґун матеріальної природи — вісарґа.
Stvoření šestnácti základních elementů, ze kterých se skládá hmota—pěti prvků (ohně, vody, země, vzduchu a éteru), zvuku, tvaru, chuti, vůně, doteku a očí, uší, nosu, jazyka, kůže a mysli — se nazývá sarga, kdežto následující vzájemné působení kvalit hmotné přírody se nazývá visarga.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: Сім віршів , починаючи з цього , розкривають зміст кожного з десяти предметів «Шрімад-Бгаґаватам». Перший з цих предметів стосується до появи шістнадцяти первнів: землі, води і т. д., а також матеріального его, яке складається з матеріального інтелекту і розуму. Вторинне творення — це наслідок взаємодії вищезгаданих шістнадцяти енерґій першого пуруші, втілення Ґовінди в образі Маха-Вішну. Згодом Брахма у своєму трактаті «Брахма- самхіта» (5.47) так описав вторинне творення:
V sedmi verších, počínaje tímto veršem, je vysvětleno deset námětů Śrīmad-Bhāgavatamu. První z nich, který nyní rozebíráme, se týká šestnácti základních prvků — země, vody atd., společně s hmotným egem, které se skládá z hmotné inteligence a mysli. Následné stvoření je výsledkem vzájemného působení výše uvedených šestnácti energií prvního puruṣi, inkarnace Govindy v podobě Mahā-Viṣṇua, což později vysvětlil Brahmā ve své Brahma-saṁhitě (5.47) těmito slovy:
нідра̄м ананта-джаґадан̣д̣а-сарома-кӯпах̣
а̄дга̄ра-ш́актім аваламбйа пара̄м̇ сва-мӯртім̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
nidrām ananta-jagadaṇḍa-saroma-kūpaḥ
ādhāra-śaktim avalambya parāṁ sva-mūrtiṁ
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi
Маха-Вішну — втілення Ґовінди, Господа Крішни, в образі першого пуруші — поринає в містичний сон йоґа-нідру, і кожна пóра Його трансцендентного тіла містить зародки незліченних всесвітів.
Mahā-Viṣṇu, první puruṣa inkarnace Govindy, Pána Kṛṣṇy, leží v mystickém spánku yoga-nidrā a ve všech kožních pórech Jeho transcendentálního těla se nachází nespočetně mnoho neprojevených vesmírů.
Згідно з висновками Вед, тобто, як зазначено в попередньому вірші, згідно зі ш́рутена, творіння виникає безпосередньо з Верховного Бога-Особи, коли Він проявляє Свої певні енерґії. Тому, хто не визнає погляду Вед, творіння видається породженням матеріальної природи. Такий висновок виникає за браком знання. Веди сходяться на тому, що джерело всіх енерґій (внутрішньої, зовнішньої і межової) — це Верховний Бог-Особа, а за вищенаведеним помилковим висновком творіння виникло з інертної матерії. Ведичний висновок — це трансцендентне світло, а неведичний — матеріальна пітьма. Внутрішня енерґія Верховного Господа невідмінна від Самого Верховного Господа, і, входячи у зв’язок із зовнішньою енерґією, вона вдихає в неї життя. Невід’ємні частки внутрішньої енерґії, що взаємодіють із зовнішньою енерґією, називають межовою енерґією, тобто живими істотами.
Stvoření umožňuje přímo Nejvyšší Osobnost Božství projevením Svých různých energií — to je závěr Ved neboli śrutena, védský důkaz, o kterém se hovoří v předchozím verši. Pro toho, kdo nemá tyto védské informace, se stvoření zdá být produktem hmotné přírody. To je závěr vyvozený z neúplného poznání. Z védských pramenů se však můžeme dozvědět, že zdrojem všech energií (vnitřní, vnější a okrajové) je Nejvyšší Osobnost Božství. Jak již bylo vysvětleno, závěr, že stvoření je dílem netečné hmotné přírody, je iluzorní. Védské závěry jsou jako transcendentální světlo, zatímco ostatní závěry představují hmotnou temnotu. Vnitřní energie Nejvyššího Pána je s Ním totožná a vnější energie je oživována stykem s touto vnitřní energií. Nedílné části vnitřní energie, které působí ve styku s vnější energií, se nazývají živé bytosti a spadají do okrajové energie.
Отже, первинне творення приводить у рух безпосередньо Сам Верховний Бог-Особа, Парабрахман, а вторинне творення, що являє собою наслідок взаємодії першоелементів, виконує Брахма. Так весь всесвіт приходить у рух.
Prvotní stvoření tedy způsobuje přímo Nejvyšší Osobnost Božství neboli Parambrahman a původcem druhotného stvoření, které je výsledkem vzájemného působení stvořených prvků, je Brahmā. Tak je celý vesmír uveden do činnosti.