ВІРШ 3
Text 3
Текст
Texto
джанма сарґа уда̄хр̣тах̣
брахман̣о ґун̣а-ваішамйа̄д
вісарґах̣ паурушах̣ смр̣тах̣
janma sarga udāhṛtaḥ
brahmaṇo guṇa-vaiṣamyād
visargaḥ pauruṣaḥ smṛtaḥ
Послівний переклад
Palabra por palabra
бгӯта — п’ять грубих елементів (небо та ін.); ма̄тра̄ — об’єкти чуттєвого сприйняття; індрійа — чуття; дгійа̄м — розуму; джанма — творення ; сарґах̣ — проявлення ; уда̄хр̣тах̣ — названо творенням ; брахман̣ах̣ — Брахми , першого пуруші ; ґун̣а-ваішамйа̄т — взаємодією трьох ґун природи; вісарґах̣ — подальше творення ; паурушах̣ — діяльність , що випливає з цього; смр̣тах̣ — так названо.
bhūta — los cinco elementos toscos (el cielo, etc.); mātrā — objetos percibidos por los sentidos; indriya — los sentidos; dhiyām — de la mente; janma — creación; sargaḥ — manifestación; udāhṛtaḥ — se denomina «la creación»; brahmaṇaḥ — de Brahmā, el primer puruṣa; guṇa-vaiṣamyāt — por interacción de las tres modalidades de la naturaleza; visargaḥ — nueva creación; pauruṣaḥ — actividades resultantes de la naturaleza; smṛtaḥ — se conoce así.
Переклад
Traducción
Первинне творення шістнадцяти складових матерії: п’яти першоелементів [вогню, води, землі, повітря і неба], звуку, форми, смаку, запаху, дотику, а також очей, вух, носа, язика, шкіри та розуму, — називають сарґа, тоді як породжену цим подальшу взаємодію ґун матеріальної природи — вісарґа.
La creación elemental de los dieciséis componentes de la materia —a saber, los cinco elementos [fuego, agua, tierra, aire y cielo], el sonido, la forma, el sabor, el aroma, la textura, y los ojos, los oídos, la nariz, la lengua, la piel y la mente— se conoce como sarga, mientras que la subsiguiente y resultante interacción de las modalidades de la naturaleza material, se denomina visarga.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Сім віршів , починаючи з цього , розкривають зміст кожного з десяти предметів «Шрімад-Бгаґаватам». Перший з цих предметів стосується до появи шістнадцяти первнів: землі, води і т. д., а також матеріального его, яке складається з матеріального інтелекту і розуму. Вторинне творення — це наслідок взаємодії вищезгаданих шістнадцяти енерґій першого пуруші, втілення Ґовінди в образі Маха-Вішну. Згодом Брахма у своєму трактаті «Брахма- самхіта» (5.47) так описав вторинне творення:
Con el fin de explicar las diez divisiones características del Śrīmad-Bhāgavatam, existen siete versos continuos. El primero de esos versos a que se ha hecho referencia, trata de las dieciséis manifestaciones elementales, constituidas por la tierra, el agua, etc., con el ego material compuesto de inteligencia y mente materiales. La creación subsiguiente es un resultado de las reacciones de las dieciséis energías antedichas del primer puruṣa, la encarnación Mahā-Viṣṇu de Govinda, como lo explicará más adelante Brahmā en su tratado Brahma-saṁhitā (5.47), de la siguiente manera:
нідра̄м ананта-джаґадан̣д̣а-сарома-кӯпах̣
а̄дга̄ра-ш́актім аваламбйа пара̄м̇ сва-мӯртім̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
nidrām ananta-jagadaṇḍa-saroma-kūpaḥ
ādhāra-śaktim avalambya parāṁ sva-mūrtiṁ
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi
Маха-Вішну — втілення Ґовінди, Господа Крішни, в образі першого пуруші — поринає в містичний сон йоґа-нідру, і кожна пóра Його трансцендентного тіла містить зародки незліченних всесвітів.
La primera encarnación puruṣa de Govinda, el Señor Kṛṣṇa, conocida como Mahā-Viṣṇu, entra en un sueño místico yoga-nidrā, y los innumerables universos se encuentran en potencia en todos y cada uno de los agujeros capilares de Su cuerpo trascendental.
Згідно з висновками Вед, тобто, як зазначено в попередньому вірші, згідно зі ш́рутена, творіння виникає безпосередньо з Верховного Бога-Особи, коли Він проявляє Свої певні енерґії. Тому, хто не визнає погляду Вед, творіння видається породженням матеріальної природи. Такий висновок виникає за браком знання. Веди сходяться на тому, що джерело всіх енерґій (внутрішньої, зовнішньої і межової) — це Верховний Бог-Особа, а за вищенаведеним помилковим висновком творіння виникло з інертної матерії. Ведичний висновок — це трансцендентне світло, а неведичний — матеріальна пітьма. Внутрішня енерґія Верховного Господа невідмінна від Самого Верховного Господа, і, входячи у зв’язок із зовнішньою енерґією, вона вдихає в неї життя. Невід’ємні частки внутрішньої енерґії, що взаємодіють із зовнішньою енерґією, називають межовою енерґією, тобто живими істотами.
Como se mencionó en el verso anterior, śrutena (o haciendo referencia a las conclusiones védicas), la Suprema Personalidad de Dios, directamente hace posible la creación mediante la manifestación de Sus energías específicas. Sin esa referencia védica, la creación parece ser producto de la naturaleza material. Esta conclusión es fruto de un escaso acopio de conocimiento. Del estudio de las referencias védicas se concluye que, el origen de todas las energías (es decir, la interna, la externa y la marginal) es la Suprema Personalidad de Dios. Y, como se explicó anteriormente, la conclusión ilusoria es la que dice que la creación la hace la inerte naturaleza material. La conclusión védica es luz trascendental, mientras que la conclusión no védica es oscuridad material. La potencia interna del Señor Supremo es idéntica al Señor Supremo, y la potencia externa se anima al ponerse en contacto con la potencia interna. Las partes integrales de la potencia interna que reaccionan al ponerse en contacto con la potencia externa, se denominan potencia marginal, o entidades vivientes.
Отже, первинне творення приводить у рух безпосередньо Сам Верховний Бог-Особа, Парабрахман, а вторинне творення, що являє собою наслідок взаємодії першоелементів, виконує Брахма. Так весь всесвіт приходить у рух.
Así pues, la creación original proviene directamente de la Suprema Personalidad de Dios, o Paraṁ Brahman, y la creación secundaria, como resultado de la reacción de los ingredientes originales, la hace Brahmā. En esa forma se inician las actividades del universo entero.