Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.10.3

Текст

бгӯта-ма̄трендрійа-дгійа̄м̇
джанма сарґа уда̄хр̣тах̣
брахман̣о ґун̣а-ваішамйа̄д
вісарґах̣ паурушах̣ смр̣тах̣

Послівний переклад

бгӯта  —  п’ять грубих елементів (небо та ін.); ма̄тра̄  —  об’єкти чуттєвого сприйняття; індрійа  —  чуття; дгійа̄м  —  розуму; джанма   —   творення ; сарґах̣   —   проявлення ; уда̄хр̣тах̣   —   названо творенням ; брахман̣ах̣   —   Брахми , першого пуруші ; ґун̣а-ваішамйа̄т  —  взаємодією трьох ґун природи; вісарґах̣  —   подальше творення ; паурушах̣   —   діяльність , що випливає з цього; смр̣тах̣  —  так названо.

Переклад

Первинне творення шістнадцяти складових матерії: п’яти першоелементів [вогню, води, землі, повітря і неба], звуку, форми, смаку, запаху, дотику, а також очей, вух, носа, язика, шкіри та розуму,    —    називають сарґа, тоді як породжену цим подальшу взаємодію ґун матеріальної природи    —    вісарґа.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Сім віршів , починаючи з цього , розкривають зміст кожного з десяти предметів «Шрімад-Бгаґаватам». Перший з цих предметів стосується до появи шістнадцяти первнів: землі, води і т. д., а також матеріального его, яке складається з матеріального інтелекту і розуму. Вторинне творення    —    це наслідок взаємодії вищезгаданих шістнадцяти енерґій першого пуруші, втілення Ґовінди в образі Маха-Вішну. Згодом Брахма у своєму трактаті «Брахма- самхіта» (5.47) так описав вторинне творення:

йах̣ ка̄ран̣а̄рн̣ава-джале бгаджаті сма йоґа-
нідра̄м ананта-джаґадан̣д̣а-сарома-кӯпах̣
а̄дга̄ра-ш́актім аваламбйа пара̄м̇ сва-мӯртім̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

Маха-Вішну    —    втілення Ґовінди, Господа Крішни, в образі першого пуруші    —    поринає в містичний сон йоґа-нідру, і кожна пóра Його трансцендентного тіла містить зародки незліченних всесвітів.

Згідно з висновками Вед, тобто, як зазначено в попередньому вірші, згідно зі ш́рутена, творіння виникає безпосередньо з Верховного Бога-Особи, коли Він проявляє Свої певні енерґії. Тому, хто не визнає погляду Вед, творіння видається породженням матеріальної природи. Такий висновок виникає за браком знання. Веди сходяться на тому, що джерело всіх енерґій (внутрішньої, зовнішньої і межової)    —     це Верховний Бог-Особа, а за вищенаведеним помилковим висновком творіння виникло з інертної матерії. Ведичний висновок    —    це трансцендентне світло, а неведичний    —    матеріальна пітьма. Внутрішня енерґія Верховного Господа невідмінна від Самого Верховного Господа, і, входячи у зв’язок із зовнішньою енерґією, вона вдихає в неї життя. Невід’ємні частки внутрішньої енерґії, що взаємодіють із зовнішньою енерґією, називають межовою енерґією, тобто живими істотами.

Отже, первинне творення приводить у рух безпосередньо Сам Верховний Бог-Особа, Парабрахман, а вторинне творення, що являє собою наслідок взаємодії першоелементів, виконує Брахма. Так весь всесвіт приходить у рух.