ВІРШ 28
ТЕКСТ 28
Текст
Текст
анаді-нідганам вібгум
самам чарантам сарватра
бгутанам йан мітгах каліх
ана̄ди-нидханам̇ вибхум
самам̇ чарантам̇ сарватра
бхӯта̄на̄м̇ ян митхах̣ калих̣
Послівний переклад
Дума по дума
манйе — вважаю; тва̄м — Твою Господню Милість; ка̄лам — вічний час; іш́а̄нам — Верховний Господь; ана̄ді-нідганам — без початку й без кінця; вібгум — всепронизуючий; самам — однаково милостивий; чарантам — поширюєш; сарватра — всюди; бгӯта̄на̄м — живих істот; йат мітгах̣ — з стосунків; каліх̣ — незгода.
манйе – аз смятам; тва̄м – Ти; ка̄лам – вечното време; ӣша̄нам – Върховният Бог; ана̄ди-нидханам – без начало и край; вибхум – всепроникващ; самам – милостив към всички; чарантам – раздавайки; сарватра – навсякъде; бхӯта̄на̄м – на живите същества; ят митхах̣ – чрез взаимоотношенията; калих̣ – разногласия.
Переклад
Превод
Господи, для мене Твоя Господня Милість — це вічний час, верховний скрізь сущий владика, що не має початку й кінця. Розподіляючи Свою милість, Ти однаково ставишся до всіх. Незгода між живими істотами постає з їхніх стосунків між собою.
О, Господи, аз знам, че Ти си вечното време, че си върховният повелител, който няма нито начало, нито край и е всепроникващ. Ти раздаваш милостта си без никакви пристрастия. Раздорите между живите същества възникват единствено на основата на обществените взаимоотношения.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Кунтідеві знала, що Крішна не є ані її племінником, ані звичайним членом родини її батька. Вона чудово знала: Крішна є відначальний Господь, що живе в серці кожного як Наддуша, Параматма. Одне з імен Господнього аспекту Параматми є кала, вічний час. Вічний час є свідок усіх наших дій — і добрих і лихих, і саме Він визначає їхні наслідки. Марно відмовлятись, ніби ми не знаємо, чому й за що страждаємо. Ми можемо забути лихий вчинок, через який ми страждаємо нині, але слід пам’ятати, що Параматма супроводжує нас завжди, і знає все: минуле, теперішнє й майбутнє. Всі дії та їхні наслідки визначає Господь Крішна в аспекті Параматми, отож Він є верховний владика. Без Його дозволу не ворухнеться й травинка. Живі істоти мають стільки свободи, на скільки заслуговують, але зловживаючи своєю свободою, страждають. Віддані Господа ніколи не зловживають нею, і тому вони добрі діти Господа. Інші, натомість, хто зловживає своєю свободою, мусять страждати, як це визначає вічний кала. Кала дає зумовленим душам і щастя і страждання. Вічний час визначає усе. Лихо приходить незване, і так само щастя приходить некликане, бо все це визначає кала. Отож, для Господа немає ні ворогів, ні друзів: кожен страждає і насолоджується відповідно до своєї долі. Живі істоти творять собі долю у суспільних взаєминах. Всі в матеріальному світі прагнуть панувати над матеріальною природою, а тому кожен під наглядом Верховного Господа сам творить свою долю. Він є всепроникаючий і тому знає дії кожного. А що Господь не має початку і кінця, Він відомий ще як вічний час, кала.
Кунтӣдевӣ знаела, че Кр̣ш̣н̣а не ѝ е нито племенник, нито обикновен потомък на рода на баща ѝ. Тя много добре знаела, че Кр̣ш̣н̣а е изначалният Бог, който живее във всички сърца като Парама̄тма̄, Свръхдушата. Друго име на аспекта Парама̄тма̄ на Бога е ка̄ла, вечното време. Вечното време е свидетел на всичките ни дейности – и добри, и лоши – и предопределя следствията им. Безсмислено е да твърдим, че не знаем защо и за какво страдаме. Ние може да сме забравили прегрешенията, заради които страдаме сега, но Парама̄тма̄ е постоянен наш спътник и знае всичко – минало, настояще и бъдеще. И тъй като Бог Кр̣ш̣н̣а, или Парама̄тма̄, предопределя действията и следствията им, Той е и върховният повелител. Дори тревичка не може да помръдне без разрешението му. Живите същества получават толкова свобода, колкото заслужават, и когато злоупотребят с нея, страдат. Преданите на Бога не злоупотребяват със свободата си, затова са добри синове на Бога. Останалите, които злоупотребяват със свободата си, се излагат на страдания, предопределени от вечната ка̄ла. Ка̄ла носи на обусловените души както щастие, така и страдание. Всичко е предопределено от вечното време. Както нещастията ни сполетяват, въпреки че не ги желаем, така неочаквано може да ни се усмихне и щастието, защото всичко е предопределено от ка̄ла. Следователно никой не е нито приятел, нито враг на Бога. Всички страдат или се наслаждават на това, което им изпраща собствената им съдба. В процеса на обществените взаимоотношения живите същества сами определят съдбата си. Тук всички искат да господстват над материалната природа. По този начин всеки сам изгражда съдбата си, под надзора на Върховния Бог. Той е всепроникващ и затова може да вижда дейностите на всеки. И тъй като Богът няма нито начало, нито край, Той се нарича ка̄ла, вечното време.