Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.8.28

Текст

манйе твам калам ішанам
анаді-нідганам вібгум

самам чарантам сарватра
бгутанам йан мітгах каліх

Послівний переклад

манйе  —  вважаю; тва̄м  —  Твою Господню Милість; ка̄лам  —   вічний час; іш́а̄нам  —  Верховний Господь; ана̄ді-нідганам  —   без початку й без кінця; вібгум  —  всепронизуючий; самам  — однаково милостивий; чарантам  —  поширюєш; сарватра  —   всюди; бгӯта̄на̄м  —  живих істот; йат мітгах̣  —  з стосунків; каліх̣  —  незгода.

Переклад

Господи, для мене Твоя Господня Милість    —    це вічний час, верховний скрізь сущий владика, що не має початку й кінця. Розподіляючи Свою милість, Ти однаково ставишся до всіх. Незгода між живими істотами постає з їхніх стосунків між собою.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Кунтідеві знала, що Крішна не є ані її племінником, ані звичайним членом родини її батька. Вона чудово знала: Крішна є відначальний Господь, що живе в серці кожного як Наддуша, Параматма. Одне з імен Господнього аспекту Параматми є кала, вічний час. Вічний час є свідок усіх наших дій    —    і добрих і лихих, і саме Він визначає їхні наслідки. Марно відмовлятись, ніби ми не знаємо, чому й за що страждаємо. Ми можемо забути лихий вчинок, через який ми страждаємо нині, але слід пам’ятати, що Параматма супроводжує нас завжди, і знає все: минуле, теперішнє й майбутнє. Всі дії та їхні наслідки визначає Господь Крішна в аспекті Параматми, отож Він є верховний владика. Без Його дозволу не ворухнеться й травинка. Живі істоти мають стільки свободи, на скільки заслуговують, але зловживаючи своєю свободою, страждають. Віддані Господа ніколи не зловживають нею, і тому вони добрі діти Господа. Інші, натомість, хто зловживає своєю свободою, мусять страждати, як це визначає вічний кала. Кала дає зумовленим душам і щастя і страждання. Вічний час визначає усе. Лихо приходить незване, і так само щастя приходить некликане, бо все це визначає кала. Отож, для Господа немає ні ворогів, ні друзів: кожен страждає і насолоджується відповідно до своєї долі. Живі істоти творять собі долю у суспільних взаєминах. Всі в матеріальному світі прагнуть панувати над матеріальною природою, а тому кожен під наглядом Верховного Господа сам творить свою долю. Він є всепроникаючий і тому знає дії кожного. А що Господь не має початку і кінця, Він відомий ще як вічний час, кала.