ВІРШ 28
Text 28
Текст
Text
анаді-нідганам вібгум
самам чарантам сарватра
бгутанам йан мітгах каліх
anādi-nidhanaṁ vibhum
samaṁ carantaṁ sarvatra
bhūtānāṁ yan mithaḥ kaliḥ
Послівний переклад
Synonyms
манйе — вважаю; тва̄м — Твою Господню Милість; ка̄лам — вічний час; іш́а̄нам — Верховний Господь; ана̄ді-нідганам — без початку й без кінця; вібгум — всепронизуючий; самам — однаково милостивий; чарантам — поширюєш; сарватра — всюди; бгӯта̄на̄м — живих істот; йат мітгах̣ — з стосунків; каліх̣ — незгода.
manye — I consider; tvām — Your Lordship; kālam — the eternal time; īśānam — the Supreme Lord; anādi-nidhanam — without beginning and end; vibhum — all-pervading; samam — equally merciful; carantam — distributing; sarvatra — everywhere; bhūtānām — of the living beings; yat mithaḥ — by intercourse; kaliḥ — dissension.
Переклад
Translation
Господи, для мене Твоя Господня Милість — це вічний час, верховний скрізь сущий владика, що не має початку й кінця. Розподіляючи Свою милість, Ти однаково ставишся до всіх. Незгода між живими істотами постає з їхніх стосунків між собою.
My Lord, I consider Your Lordship to be eternal time, the supreme controller, without beginning and end, the all-pervasive one. In distributing Your mercy, You are equal to everyone. The dissensions between living beings are due to social intercourse.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Кунтідеві знала, що Крішна не є ані її племінником, ані звичайним членом родини її батька. Вона чудово знала: Крішна є відначальний Господь, що живе в серці кожного як Наддуша, Параматма. Одне з імен Господнього аспекту Параматми є кала, вічний час. Вічний час є свідок усіх наших дій — і добрих і лихих, і саме Він визначає їхні наслідки. Марно відмовлятись, ніби ми не знаємо, чому й за що страждаємо. Ми можемо забути лихий вчинок, через який ми страждаємо нині, але слід пам’ятати, що Параматма супроводжує нас завжди, і знає все: минуле, теперішнє й майбутнє. Всі дії та їхні наслідки визначає Господь Крішна в аспекті Параматми, отож Він є верховний владика. Без Його дозволу не ворухнеться й травинка. Живі істоти мають стільки свободи, на скільки заслуговують, але зловживаючи своєю свободою, страждають. Віддані Господа ніколи не зловживають нею, і тому вони добрі діти Господа. Інші, натомість, хто зловживає своєю свободою, мусять страждати, як це визначає вічний кала. Кала дає зумовленим душам і щастя і страждання. Вічний час визначає усе. Лихо приходить незване, і так само щастя приходить некликане, бо все це визначає кала. Отож, для Господа немає ні ворогів, ні друзів: кожен страждає і насолоджується відповідно до своєї долі. Живі істоти творять собі долю у суспільних взаєминах. Всі в матеріальному світі прагнуть панувати над матеріальною природою, а тому кожен під наглядом Верховного Господа сам творить свою долю. Він є всепроникаючий і тому знає дії кожного. А що Господь не має початку і кінця, Він відомий ще як вічний час, кала.
Kuntīdevī knew that Kṛṣṇa was neither her nephew nor an ordinary family member of her paternal house. She knew perfectly well that Kṛṣṇa is the primeval Lord who lives in everyone’s heart as the Supersoul, Paramātmā. Another name of the Paramātmā feature of the Lord is kāla, or eternal time. Eternal time is the witness of all our actions, good and bad, and thus resultant reactions are destined by Him. It is no use saying that we do not know why and for what we are suffering. We may forget the misdeed for which we may suffer at this present moment, but we must remember that Paramātmā is our constant companion, and therefore He knows everything, past, present and future. And because the Paramātmā feature of Lord Kṛṣṇa destines all actions and reactions, He is the supreme controller also. Without His sanction not a blade of grass can move. The living beings are given as much freedom as they deserve, and misuse of that freedom is the cause of suffering. The devotees of the Lord do not misuse their freedom, and therefore they are the good sons of the Lord. Others, who misuse freedom, are put into miseries destined by the eternal kāla. The kāla offers the conditioned souls both happiness and miseries. It is all predestined by eternal time. As we have miseries uncalled-for, so we may have happiness also without being asked, for they are all predestined by kāla. No one is therefore either an enemy or friend of the Lord. Everyone is suffering and enjoying the result of his own destiny. This destiny is made by the living beings in course of social intercourse. Everyone here wants to lord it over the material nature, and thus everyone creates his own destiny under the supervision of the Supreme Lord. He is all-pervading and therefore He can see everyone’s activities. And because the Lord has no beginning or end, He is known also as the eternal time, kāla.