ШБ 1.5.2
Devanagari
नारद उवाच
पाराशर्य महाभाग भवत: कच्चिदात्मना ।
परितुष्यति शारीर आत्मा मानस एव वा ॥ २ ॥
पाराशर्य महाभाग भवत: कच्चिदात्मना ।
परितुष्यति शारीर आत्मा मानस एव वा ॥ २ ॥
Verse text
на̄рада ува̄ча
па̄ра̄ш́арйа маха̄-бга̄ґа
бгаватах̣ каччід а̄тмана̄
парітушйаті ш́а̄ріра
а̄тма̄ ма̄наса ева ва̄
па̄ра̄ш́арйа маха̄-бга̄ґа
бгаватах̣ каччід а̄тмана̄
парітушйаті ш́а̄ріра
а̄тма̄ ма̄наса ева ва̄
Synonyms
на̄радах̣ — Нарада; ува̄ча — сказав; па̄ра̄ш́арйа — о сину Парашари; маха̄-бга̄ґа — улюбленець долі; бгаватах̣ — тобі; каччіт — як воно; а̄тмана̄ — самопізнання; парітушйаті — чи задовільняє; ш́а̄рірах̣ — ототожнюючи з тілом; а̄тма̄ — себе; ма̄насах̣ — ототожнюючи з розумом; ева — безперечно; ва̄ — і.
Translation
Звертаючись до В’ясадеви, сина Парашари, Нарада спитав: Чи дістав ти задоволення, ототожнюючи себе з тілом та розумом як об’єктами самопізнання?
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Нарада дав на догад В’ясадеві, що саме є причиною його відчаю. В’ясадева був нащадок Парашари, могутнього мудреця, і мав привілей високого походження, а тому не повинен був піддаватися відчаю. Ототожнювати себе з тілом чи з розумом було не гідно його, великого сина великого батька. Коли пересічна людина невеликих знань вважає, що вона є тіло чи розум, — то річ звичайна; але В’ясадеві таке не пасувало. З самої своєї природи людина може стати життєрадісна тільки тоді, коли насправді втвердиться в усвідомленні своєї сутности, що трансцендентна щодо матеріальних тіла й розуму.