ВІРШ 55
Text 55
Текст
Text
кшетраджн̃е правіла̄пйа там
брахман̣й а̄тма̄нам а̄дга̄ре
ґгат̣а̄мбарам іва̄мбаре
kṣetrajñe pravilāpya tam
brahmaṇy ātmānam ādhāre
ghaṭāmbaram ivāmbare
Послівний переклад
Synonyms
віджн̃а̄на — очищене єство ; а̄тмані — в інтелекті ; сам̇йоджйа — досконало втвердившись; кшетра-джн̃е — у живу істоту; правіла̄пйа — зливши; там — його; брахман̣і — у Верховного; а̄тма̄нам — чисту живу істоту; а̄дга̄ре — у вмістилище; ґгат̣а-амбарам — у замкненому просторі; іва — наче; амбаре — у вище небо.
vijñāna — purified identity; ātmani — in intelligence; saṁyojya — perfectly fixing; kṣetra-jñe — in the matter of the living being; pravilāpya — merging; tam — him; brahmaṇi — in the Supreme; ātmānam — pure living being; ādhāre — in the reservoir; ghaṭa-ambaram — sky within the block; iva — like; ambare — in the supreme sky.
Переклад
Translation
У Дгрітараштри попереду завдання занурити інтелект у своє чисте єство, злитися з Верховною Істотою, розуміючи якісну єдність себе як живої істоти, із Верховним Брахманом. Вирвавшись з неба в замкненому просторі, він має піднестися у духовне небо.
Dhṛtarāṣṭra will have to amalgamate his pure identity with intelligence and then merge into the Supreme Being with knowledge of his qualitative oneness, as a living entity, with the Supreme Brahman. Being freed from the blocked sky, he will have to rise to the spiritual sky.
Коментар
Purport
Прагнучи панувати над матеріальним світом і відмовляючись співпрацювати з Верховним Господом, жива істота злучається з сукупною цілістю матеріального світу, що має назву махат-таттва і з цієї махат-таттви розвиваються її оманне ототожнення з матеріальним світом, інтелект, розум і чуття. Саме вони й вкривають чисте духовне єство. Йоґа є методом самоусвідомлення, яким людина пізнає своє чисте єство і повертається до свого відначального становища, спочатку зануривши у махат-таттву п’ять грубих елементів і тонкі елементи — розум та інтелект. Звільнившись у такий спосіб з махат-таттви, людина має усвідомити, що якісно невідмінна від Наддуші, і тоді за допомогою чистого самосутнього інтелекту вийти за межі матеріального простору і зануритись у трансцендентне любовне служіння Господеві. Це — найвища досконалість розвитку духовної істоти, і милістю Відури й Господа Дгрітараштра досяг її. Господь дарував йому Свою ласку, давши у нагороду особисте спілкування з Відурою, і коли Дгрітараштра поклав Відурині настанови у життя, Господь допоміг йому досягти рівня найвищої досконалости.
The living being, by his desiring to lord it over the material world and declining to cooperate with the Supreme Lord, contacts the sum total of the material world, namely the mahat-tattva, and from the mahat-tattva his false identity with the material world, intelligence, mind and senses is developed. This covers his pure spiritual identity. By the yogic process, when his pure identity is realized in self-realization, one has to revert to the original position by amalgamating the five gross elements and the subtle elements, mind and intelligence, into the mahat-tattva again. Thus getting freed from the clutches of the mahat-tattva, he has to merge in the existence of the Supersoul. In other words, he has to realize that qualitatively he is nondifferent from the Supersoul, and thus he transcends the material sky by his pure identical intelligence and thus becomes engaged in the transcendental loving service of the Lord. This is the highest perfectional development of spiritual identity, which was attained by Dhṛtarāṣṭra by the grace of Vidura and the Lord. The Lord’s mercy was bestowed upon him by his personal contact with Vidura, and when he was actually practicing the instructions of Vidura, the Lord helped him to attain the highest perfectional stage.
Чистий відданий Господа не є жителем жодної планети матеріального неба, і він не відчуває зв’язку з матеріальними елементами. В нього немає того, що називають матеріальним тілом, бо його пронизує духовний потік волі Господа, і тому він вічно вільний від будь-якої скверни сукупної махат- таттви. Він завжди перебуває в духовному небі, якого досягає силою відданого служіння, пройшовши крізь семишаровий покров матеріального світу. Зумовлені душі існують під цим покровом, тимчасом як душа звільнена перебуває далеко за їхніми межами.
A pure devotee of the Lord does not live on any planet of the material sky, nor does he feel any contact with material elements. His so-called material body does not exist, being surcharged with the spiritual current of the Lord’s identical interest, and thus he is permanently freed from all contaminations of the sum total of the mahat-tattva. He is always in the spiritual sky, which he attains by being transcendental to the sevenfold material coverings by the effect of his devotional service. The conditioned souls are within the coverings, whereas the liberated soul is far beyond the cover.