ВІРШ 23
VERSO 23
Текст
Texto
джівіта̄ш́а̄ йатга̄ бгава̄н
бгіма̄паварджітам̇ пін̣д̣ам
а̄датте ґр̣ха-па̄лават
jīvitāśā yathā bhavān
bhīmāpavarjitaṁ piṇḍam
ādatte gṛha-pālavat
Послівний переклад
Sinônimos
ахо — шкода; махійасі — могутній; джантох̣ — живих істот; джівіта-а̄ш́а̄ — надія на життя; йатга̄ — так, як; бгава̄н — ти є; бгіма — Бгімасени (брата Юдгіштгіри); апаварджітам — рештки; пін̣д̣ам — їжі; а̄датте — що їх їв; ґр̣ха-па̄ла-ват — наче дворовий пес.
Переклад
Tradução
Леле-леле, яка ж сильна в живій істоті надія на довге життя! Знай, що ти живеш, як дворовий собака, і годуєшся рештками зі столу Бгіми.
Ai de mim! Quão poderosas são as esperanças dos seres vivos de continuarem vivendo! Em verdade, estás vivendo como um cão doméstico e comes os restos de alimento dados por Bhīma.
Коментар
Comentário
ПОЯСНЕННЯ: Садгу не пристало підлещуватись до царів та багатих людей заради того, щоб їхнім коштом зручно жити. Садгу повинен казати домогосподарям неприкриту правду життя, бо це дасть їм змогу прийти до тями і побачити, яке ненадійне життя у матеріальному світі. Дгрітараштра — це типовий приклад старої людини, прив’язаної до родинного життя. Він став справжнісіньким жебраком, та однак волів зручно жити в домі Пандав, серед яких тут виділений Бгіма, хто вбив двох найвидатніших синів Дгрітараштри — Дурйодгану і Духшасану. Ці двоє горезвісних підлих синів були дуже дорогі Дгрітараштрі, і у вірші згадано саме за Бгіму, що вбив цих двох улюблених його синів. То чому Дгрітараштра жив у Пандав? Тому що прагнув і далі жити з усіма вигодами — хоч би й ціною власного приниження. Відура був вражений, побачивши, яке сильне це бажання подовжити своє життя. Воно свідчить, що жива істота з природи вічна і не потребує змінювати тіла, в якому мешкає тепер. Людина без розуму не може втямити, що відтинок життя, в тому тілі чи іншому, даний їй, щоб відбути термін ув’язнення в ньому, а людське тіло дароване їй по багатьох народженнях і смертях саме щоб дати їй нагоду усвідомити свою істинну сутність і повернутися додому, до Бога. Однак люди, подібні до Дгрітараштри, справжнього стану речей не бачать і тому будують плани, як зручніше влаштуватися в цьому світі і мати побільше вигоди з усього. Дгрітараштра був сліпий, але й після усіх поразок, крізь які йому довелось пройти, і далі тішив себе надією на зручне життя. Садгу, як оце Відура, покликаний відкривати таким сліпцям очі, щоб допомогти їм повернутися додому, до Бога, до вічного життя. Діставшись туди, вже ніхто не бажає повернення до цього матеріального світу страждань. Важко навіть уявити собі, яка відповідальна місія довірена таким садгу, як Махатма Відура.
SIGNIFICADO—Um sādhu nunca deve adular reis ou homens ricos para viver confortavelmente à custa deles. O dever de um sādhu é dizer aos chefes de família a verdade crua da vida, para que eles se conscientizem da vida precária na existência material. Dhṛtarāṣṭra era um exemplo típico de um velho apegado à vida familiar. Ele se tornara um indigente no verdadeiro sentido, apesar do que desejava viver confortavelmente na casa dos Pāṇḍavas, entre os quais Bhīma é especialmente mencionado porque matou pessoalmente dois filhos proeminentes de Dhṛtarāṣṭra, a saber, Duryodhana e Duḥśāsana. Esses dois filhos eram muito queridos por Dhṛtarāṣṭra, devido a suas atividades notórias e perversas, e Bhīma é particularmente mencionado porque matou esses dois filhos tão estimados. Por que Dhṛtarāṣṭra vivia ali na casa dos Pāṇḍavas? Porque ele queria continuar vivendo confortavelmente, mesmo correndo o risco de todo tipo de humilhação. Vidura, portanto, ficou atônito ao ver quão poderoso é o impulso de continuar vivendo. Esse senso de continuar vivendo indica que o ser vivo é eternamente uma entidade viva e não quer mudar de habitação corpórea. O tolo não sabe que recebe um período particular de existência corpórea para que ele se submeta a um período de aprisionamento, e assim se concede o corpo humano, depois de muitos e muitos nascimentos e mortes, como oportunidade de autorrealização para voltar ao lar, voltar ao Supremo. Porém, pessoas como Dhṛtarāṣṭra tentam fazer planos para viver em tal situação numa posição confortável com lucros e interesses, pois eles não veem as coisas como elas são. Dhṛtarāṣṭra é cego e mantém a esperança de viver confortavelmente em meio a todos os tipos de reveses da vida. Um sādhu como Vidura se destina a despertar essas pessoas cegas e, dessa maneira, ajudá-las a voltar ao Supremo, onde a vida é eterna. Uma vez lá, ninguém quer voltar a este mundo material de misérias. Podemos apenas imaginar quanta responsabilidade envolve a tarefa confiada a um sādhu como Mahātmā Vidura.